Уперше я усвідомив, що не можу померти, на третьому році навчання курсантом героя, під час польових тренувань. Демонічний монстр раптово вискочив із чагарників і вп’явся щелепами мені в шию, стискаючи з усієї сили. І все ж… Як… я знову повернувся до життя? Я повернувся і не помер. Відтоді минули сотні, тисячі років. Упродовж усього цього часу я виживав, хай і на самоті. — Тепер… усе нарешті закінчиться. Після блукань протягом кількох тисячоліть я щиро вірив, що нарешті досяг кінця цього нескінченного життя… Але наприкінці мого довгого, дуже довгого життя на мене чекала не фінальний крапка. Це було перезавантаження.
Войдите, чтобы участвовать в обсуждении.