Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 545 - Битва на рівнинах Назрак.(1)

0% of chapter read

Рівнини Назрак.

Весь Корпус Тигра кинувся в атаку одночасно.

Сіонілу, вірному підлеглому Геора, доручили командування центральними військами.

Молодий Тигр, Сіоніл.

Він був юним воїном, що в молодості нагадував могутнього та сміливого Геора.

У Сіоніла були густі брови, гостра щелепа і великий, загострений ніс! Він був майже два метри заввишки й мав велетенську статуру.

Він володів скімітаром із широким, довгим лезом у формі півмісяця та дещо довгою руків'ям. На самому лезі був вигравіюваний тигр.

Його чорний кінь швидко мчав назустріч ворогу. Еліта Корпусу Тигра, Загін Лютого Тигра, слідували прямо за ним.

Він був і лідером авангарду, і вістрям списа Корпусу Тигра!

Ворог був у нього на прицілі.

Це був Ріджлі, одягнений у червонуватий обладунок, який тримав алебарду на плечі. Загін Бурого Ведмедя був прямо за ним.

Відстань між ним і Ріджлі була подолана за мить. Це було цілком природно; зрештою, обидва коні мчали один одному назустріч.

Сіоніл підняв свій скімітар у повітря і з силою змахнув ним. Його скімітар був охоплений потужною енергією.

Кіготь Лютого Тигра!

Гостра енергія, розділена на п'ять ліній, полетіла в бік Ріджлі. Це виглядало так, ніби справжній тигр полоснув кігтями, залишивши по собі слід.

Ріджлі змахнув своєю алебардою.

Ревучий Бурий Ведмідь!

Енергія заходу сонця піднялася з його алебарди, і вирвався велетенський бурий ведмідь.

Бум!

При зіткненні дві енергії створили ударну хвилю, що розійшлася всюди.

Сіоніл і Ріджлі, а також загони під їхнім командуванням, з силою натягнули поводи й кинулися один на одного.

Потім Сіоніл хоробро змахнув скімітаром донизу.

Ріджлі розплющив очі й горизонтально змахнув алебардою. М'язи обох воїнів напружилися.

Скімітар і алебарда зіткнулися.

Дзень!

Пролунав пронизливий металевий звук.

- Мм.

- Як і очікувалося!

Вони відчували силу суперника через свою зброю.

Губи Сіоніла і Ріджлі розпливлися в посмішці.

Гідний супротивник!

Вони раптом відчули надзвичайну конкуренцію.

"Ти непоганий!"

"Ти теж!"

Вони миттєво обмінялися кількома ударами.

Скімітар Сіоніла зачепив бік Ріджлі, а алебарда Ріджлі розсікла щоку Сіонілу.

У той же час...!

Загони Лютого Тигра і Бурого Ведмедя переплелися в бою.

Більшість Загону Лютого Тигра складалася з лицарів, які володіли довгою зброєю, такою як скімітари або списи. Загін Бурого Ведмедя був таким самим. Проте більшість Загону Бурого Ведмедя віддавала перевагу алебардам.

Свист! Свист!

Списи й алебарди Лютого Тигра та Бурих Ведмедів перетиналися і розтинали повітря.

"Помри!"

Член Загону Бурого Ведмедя змахнув алебардою по широкій дузі.

Член Лютого Тигра відхилився настільки, що його голова торкнулася крупу коня, і уникнув атаки.

Потім він підскочив і діагонально змахнув скімітаром, вивільняючи люту блакитну енергію. Його ворог негайно змахнув алебардою вертикально, вивільняючи червону енергію.

Дзень!

Їхня зброя висікала іскри.

Іскри повільно зникли, і члени обох загонів продовжували інтенсивно битися один з одним серед вибухів червоної або блакитної енергії.

Битва розпалювалася.

Жоден із них не відступив. Здавалося, вони намагалися побачити, чий загін може горіти гарячіше.

Як і очікувалося від авангардів обох сторін.

Однак...!

Не всі їхні війська справлялися так само добре, як вони. Яскравим прикладом цього був Загін Велетенського Дерева, яким керував командир Гюст.

Гюст був досить відомим фехтувальником. Він був достатньо вправним, щоб одного дня стати Майстром.

Однак його повністю перевершили.

Меч його супротивника сяяв сріблом!

Вжух!

Лезо ворожого фехтувальника світилося смарагдовим світлом. Воно було таким красивим і чистим, що на мить зачарувало серця ворогів.

Капітан Загону Жовтого Дракона, Ерік, змахнув мечем з усієї сили.

Меч Великого Вітру!

Це був секретний прийом, якого раніше ніхто не бачив. Духовний Фехтувальник Ерік створив його сам!

Вжух!

Смарагдовий вихор пронісся центром поля битви.

"Ухеок!"

Гюста і його війська розірвало на шматки та ув'язнило в зеленому вихорі, вони не могли нічого зробити, щоб врятуватися.

Вони продовжували зазнавати шкоди, здіймаючись у повітря. У певний момент вихор зник. Усі, хто був упійманий у вихорі, загинули й почали падати на землю.

"Ти слабкий", — сказав Ерік, дивлячись на труп Гюста. Потім він повернув голову. — "Сподіваюся, ти сильніший за нього!"

Клац.

Ерік натягнув поводи, і його білий кінь з силою відштовхнувся від землі. Він прямував до іншого сильного члена Альянсу.

"Ми — найсильніший загін Імперії, Жовтий Дракон. Убийте всіх дрібних ворогів, а потім слідуйте за капітаном!"

Загін Жовтого Дракона миттєво перебив залишки Великого Дерева.

Ця сцена повторювалася по всьому полю битви.

"В атаку!" — Ірен озирнулася, а потім вказала мечем на ділянку поля битви.

Там була величезна група піхотинців, які тримали щити й списи перед собою, через що вони нагадували їжака.

Вона наказала своїм військам атакувати?

Проти групи солдатів, які приготували списи?

Однак Загін Льодовика виконав накази Ірен без запитань.

Небезпечна Атака!

Загін Льодовика швидко скоротив дистанцію.

50 метрів, 20 метрів, 10 метрів...

Коли вони досягли 3 метрів...

Списи піхоти Альянсу були досить близько, щоб вразити коней Загону Льодовика.

У той момент...

Прапор світла замайорів над головою Ірен.

Прапор Абсолютної Перемоги!

Члени Загону Льодовика та їхні коні почали яскраво сяяти.

Потім сталося щось надзвичайне.

Дзень! Дзень! Дзень!

Списи відскочили, навіть ті, що влучили в незахищені частини коней!

Це був секретний прийом Ірен.

Прапор Абсолютної Перемоги!

Вона могла дати своїм підлеглим одну з п'яти здібностей на 30 секунд. Ірен обрала здатність анулювати всю шкоду, завдану її підлеглим протягом 30 секунд.

Бам!

Загін Льодовика розтрощив стіну зі щитів. Уламки щитів і списів полетіли в усі боки.

Тепер настав час полювати!

Як «група», Льодовик був наймогутнішим загоном гільдії Імперія. Вони були як рій бджіл, очолюваний Ірен, Королевою-маткою!

"Уаахк!"

"Кеок!"

Жалюгідні крики солдатів лунали по всьому полю битви. Сотні життів були втрачені лише за короткий проміжок часу.

Ірен ще раз оглянула поле битви.

Цього разу вона вказала на інше місце.

"В атаку!"

Тепер почалося справжнє полювання.

***

Кан О тусувався в схованці Дворфів Чорного Молота, поки йшла Битва на рівнинах Назрак. Якщо бути точнішим, він перебував у приватному робочому кабінеті Гоффмана, з тривожним виразом обличчя, постукуючи пальцем.

Чому Кан О був тут, а не брав участі в Битві на рівнинах Назрак?

"Вже готово?" — запитав Кан О.

Тоді троє людей одразу сказали: "Будь ласка, не турбуйте нас".

Гоффман був одним із цих голосів. Він відповів прямо, продовжуючи безперервно бити молотом по шматку металу. Він навіть не подивився Кан О в очі, вклавши всю душу в роботу.

"Будь ласка, зачекайте", — сказав Майстер-Кравець Дінк, витираючи піт. У нього в руці був чорний ремінь із драконячих матеріалів.

"Тсс!"

Жінка середніх років із сивим волоснням і великими окулярами насупилася і шикнула на нього. Потім вона продовжила свою роботу.

Кан О прикусив губу.

- Фух. Вам слід було почати битву на день пізніше.

Десять днів тому...

Кан О отримав свої нагороди від Кістяного Дракона Акіте. Він нарешті зібрав шість уламків Серця Дракона.

Він негайно вирушив на пошуки Гоффмана. Кан О хотів, щоб той виготовив для нього ремінь найвищої якості з використанням Серця Дракона.

На щастя, Дінк був із ним.

"Я хочу, щоб ви зробили мені ремінь із Драконячої Шкіри, прикрашений Серцем Дракона спереду", — сказав Кан О.

"Нам потрібен Майстер-Ювелір", — сказав Дінк.

"Чому так?"

"Ювелір необхідний, щоб розкрити повну силу Серця Дракона. А для матеріалу такої якості вам, очевидно, знадобиться Майстер".

- Вони праві!

"Чи знаєте ви якихось Майстрів-Ювелірів?"

"Я напишу вам рекомендаційного листа до провідного дизайнера Майстерні Ювелірних Виробів Арміель, пані Різели. Будь ласка, підіть і зустріньтеся з нею".

"Дякую".

Кан О негайно вирушив до Майстерні Ювелірних Виробів Аріель. Він легко зміг зустрітися з нею, використавши рекомендаційного листа Дінка.

"Мене звати Кан О".

"Мене звати Різела. Я чула, що вас відправив пан Дінк... Яка у вас до мене справа?"

"Я хочу, щоб ви попрацювали над Серцем Дракона".

"Прошу вибачення?"

"Серце Дракона..."

"Ви справді сказали Серце Дракона?"

"Так".

Різела виглядала невпевнено. Це було цілком природно. Зрештою, Серце Дракона — це не звичайний предмет!

Кан О витягнув шматок серця.

- Ось, поглянь.

"Геоп!" — Різела була шокована.

"Це справжній шматок. Чи є у вас повне Серце Дракона?"

"Так".

"Я обов'язково це зроблю. Ні, будь ласка, дозвольте мені подбати про це".

З цим усі необхідні майстри були зібрані.

Дворф Майстер-Коваль, Гоффман!

Найкращий шкіряник Майстерні Дінка, Дінк!

Провідний дизайнер Майстерні Ювелірних Виробів Арміель, Різела!

Вони обмірковували ідеї протягом трьох днів.

Після цього вони почали створення ременя Кан О.

Ремінь був виготовлений Дірком, декоративний орнамент, у який вставлялося Серце Дракона, був створений Гоффманом, а Різела огранювала, полірувала й обробляла Серце Дракона.

Кан О подорожував континентом у пошуках необхідних їм матеріалів.

Деякі матеріали Ман Бок міг дістати для нього, але деякі предмети були настільки рідкісними, що він не мав іншого вибору, окрім як дістати їх самостійно.

Так минав час.

Це було так, ніби доля гралася з ним. Ремінь був би готовий після початку битви.

Сьогодні був останній день.

Кан О чекав на завершення ременя. Він планував випробувати ремінь на полі битви.

Однак дата завершення постійно відкладалася, і, врешті-решт, він не був готовий до моменту початку битви.

І...

Ось чому Кан О так тривожно дивився на трьох майстрів.

***

Геор наказав трьом фронтам Корпусу Тигра атакувати одночасно.

Тоді як Дукерам наказав атакувати лише своїм центральним військам. Це сталося тому, що найелітніші війська 1-го Корпусу були розміщені в центрі.

Це називалося операцією «Ріг Єдинорога»!

Це спрацювало вражаюче.

Центральні війська Імперської армії повністю перевершили Корпус Тигра.

Однак ця стратегія мала величезну слабкість.

Саме тому Геор не панікував, незважаючи на те, як сильно їх відтісняли. Ворог мав вірну слабкість.

"Лівий і правий фланги, атакуйте їхні центральні війська!" — крикнув Геор.

Прапороносці, що стояли поруч із ним, швидко замахали велетенськими прапорами в повітрі. Вони також використовували магію зв'язку, щоб передати накази Геора командирам.

Волтрам і Кальчо, які відповідали за лівий і правий фланги, зробили те, що їм було наказано.

Центральні війська гільдії Імперія знищували війська Корпусу Тигра своєю переважаючою силою.

Загін Лютого Тигра Сіоніл бився завзято, але це було все. Якщо так триватиме і далі, то вони будуть повністю знищені.

У той момент...

Війська зліва і справа обрушилися на Імперську армію.

"Командире Сіоніл, я тут! Нумо!"

"Врятуймо наших братів і знищимо наших ворогів!"

Волтрам і Кальчо командували своїми військами з передової. Настав час контратакувати.

Вони перевершували Імперську армію чисельністю вдвічі.

Чисельна перевага була величезною в такій відкритій битві. На кожного ворожого солдата в них було двоє.

"Ухеок".

"Чорт! Ми в оточенні".

"Хіба у нас немає підкріплень!?"

"Ви покидьки!"

Війська Імперії косили.

"Увааахк!"

"Усі ви, помріть!"

Бойовий дух Альянсу почав зростати.

***

Гільдія Шторм Ернандеса була реорганізована в Загін Шторму і билася на правому фланзі армії.

"Знищимо гільдію Імперія !" — Спис Ернандеса пролетів по всьому полю битви.

Його Високорангове Володіння Списами було на 99% майстерності, тож він був за крок від того, щоб стати Майстром. Гільдія Шторм готувалася до рейду, який дозволив би йому здійснити великий подвиг.

Але перш ніж він встиг це зробити, Імперія оголосила війну континенту.

- Це навіть краще. Я можу здійснити великий подвиг тут.

Це було саме так, як і рекламувалося. Йому просто потрібно було зробити щось дивовижне. Можливо, він навіть зможе стати Майстром, убивши 10 000 ворогів. Як завжди, Ернандес був сповнений впевненості.

Його впевненість підкріплювалася і його майстерністю.

- Ось він! — Ернандес зіскочив з коня і злетів у повітря.

Спис Руїни!

Ернандес вивільнив чорну енергію, що скручувалася і нагадувала удава, спрямовану на чоловіка.

Чоловіка звали Рок.

Його називали Вогняним Магом!

Рок був одним із високорангових гравців Імперії й Бойовим Магом, що спеціалізувався на вогняній магії.

"Ернандесе!"

Потім Рок застосував заклинання, у яких був найбільш впевнений.

Лютуючий Вогонь!

Вогняна Колона!

Вогняне Колесо!

Потужні вогняні заклинання одне за одним полетіли на Ернандеса.

Рев!

Велетенське полум'я і чорна енергія зіткнулися в повітрі. Вони були абсолютно рівними, тому жодна зі сторін не отримала переваги над іншою.

Потім...

Ернандес закрутив свій спис, наче електричний вентилятор, і прорвався крізь полум'я.

- Ненавиджу ближній бій!

Яким би талановитим магом він не був, Рок не міг зрівнятися з Ернандесом у ближньому бою.

Вогняний Струмінь!

Полум'я піднялося з-під ніг Рока, що підштовхнуло його в повітря, наче ракету.

"Куди це ти, тікаєш!?" — Ернандес з силою змахнув списом донизу.

Метеоритний Спис!

Слід блакитної енергії вирвався з кінчика його списа, наче справжня зірка, що падає.

"Ух". — Рок змахнув посохом.

Вогняний Ланцюг!

Ланцюги згорнулися в круглий щит.

Очі Ернандеса блиснули.

- Зараз!

Метеоритний Зсув!

Він скрутив свій спис, і держак списа кидався і повертався, наче хвилі. У той же час метеорит, що летів прямо на Рока, раптово впав, а потім здійнявся в повітря!

Ернандес змінив траєкторію своєї атаки.

"Кухахк!"

Рок не встиг вчасно ухилитися, і енергія пронеслася крізь нього.

- Я дістав тебе!

Ернандес змахнув списом вліво і вправо. Потім енергія, схожа на струну, оточила Рока.

"Хіуп!"

Ернандес з силою потягнув свій спис разом із Роком.

"Хааап!"

Потім він безперервно випадав своїм списом.

Коль! Штрик! Коль! Коль!

Безкінечний Поштовх!

Чим більше він атакував, тим потужнішими ставали його випади. За короткий час тіло Рока було б дірявим!

- Це кінець! — Ернандес був упевнений у цьому.

Однак...

Велетенський сплеск червоної енергії у формі рогу полетів на Ернандеса.

"Тц!"

Ернандес припинив напад і відкинув своє тіло вбік. Якби він не ухилився, то отримав би багато шкоди.

Бум!

Земля в тому місці, де він був, була перевернута, і там також утворилася велетенська діра. Яка неймовірна сила!

"Минуло чимало часу, Ернандесе".

До нього наблизився чоловік зі списом на плечі.

Губи Ернандеса розпливлися в посмішці. - Хо, цей хлопець...

"Примарний Спис".

Тейкер, на прізвисько Примарний Спис, був людиною з неперевершеною майстерністю володіння списом.

Він був лідером Загону Залізного Коня і поступався Ернандесу лише за майстерністю володіння списом.

У той момент...

Тейкер вказав списом на Ернандеса.

"Я прийшов сюди, щоб забрати в тебе твій титул".

Previous chapterNext chapter