Прихований прохід був досить довгим і вів під землю. Там не було жодних пасток, про які варто було б згадувати, і жодних монстрів.
- Це безпечна зона?
Єдиним безпечним місцем у зикураті, що кишів монстрами та пастками, був цей прихований прохід! Але коли він дійшов до його кінця, то не побачив ні Хонадана, ні будь-кого іншого.
Кан О покинув прихований прохід і пішов за полум'ям Лампи Життя.
***
Кан О досліджував зикурат понад три години, весь цей час слідуючи за полум'ям Лампи Життя.
Він не зміг знайти Хонадана, але дещо з'ясував. По-перше, Зикурат Лалки був величезним, а також надзвичайно складним! По-друге, там була незліченна кількість прихованих проходів! По-третє, всередині мешкало безліч різноманітних монстрів!
Наприклад, там були Скребуни, Піщані Ящери, Ящірки Лалки, Піщані Големи, Сандуріони тощо. Скребуни вискакували зі стін і атакували його гострими кігтями, тоді як Піщані Ящери були монстрами магічного типу, які накладали всіляку магію піску. Ящірки Лалки дихали білим вогнем, а Піщані Големи могли похвалитися надзвичайно високим захистом.
З-поміж них найбільш дражливими монстрами були Трекі.
Підступна Фея, Трекі! Вона була одягнена в усе зелене і носила гострий капелюх; у неї також був гачкуватий ніс і гострі вуха.
Трекі спеціалізувалися на одній і тільки одній речі: небезпечних розіграшах! "Поле пасток" було вдалим описом для них у цьому зикураті; їхні здібності були справді дражливими та небезпечними.
Якраз зараз...
Кі-кі.
Раптово з'явився Трекі з мерзенним виразом обличчя і почав крутити вказівними пальцями. Тоді з отвору в стелі вилетіли стріли, а з тріщин у стінах почав просочуватися отруйний газ.
Кан О покотився по підлозі, щоб уникнути стріл, і побіг вперед, щоб не вдихнути отруйний газ.
Кі-кі-кі!
Трекі продовжував рухати вказівними пальцями. Здалеку на нього покотився валун, а перед ним зметнувся стовп полум'я.
Кан О кинув Ланцюг Темряви в Трекі. Він планував схопити його і змусити зупинитися. Проте Трекі рухався занадто швидко, що дозволило йому ухилитися від ланцюгів.
Тоді він вихопив два кинджали, по одному в кожну руку, і кинув їх один за одним.
Свист! Свист!
Два кинджали, що оберталися, полетіли до нього. Проте Трекі підстрибнув і також уникнув кинджалів. Тим часом валун котився до нього, стаючи все ближче, щоб розчавити його.
"Тц." — Кан О перетворився на Чорного Демона і використав Переміщення крізь Безодню. Темрява, що клубилася навколо нього, поглинула його тіло.
Гуркіт.
Валун пронісся крізь прохід, і Кан О знову з'явився прямо поруч із Трекі.
Кіі?
Очі Трекі розширилися. Він щосили замахав вказівними пальцями. Проте Кан О був швидшим.
Розріз!
Демонічний Меч Убіст розітнув центр його тіла. Він на цьому не зупинився.
Кіготь Безодні!
Чорна аура роздерла Трекі.
"Помри!" — Кан О атакував його знову і знову, і не минуло багато часу, як той був мертвий.
- Хуу, настирливий вишкребок.
Кан О знову почав рухатися.
***
- Га?
Кан О раптом зупинився. Потім він зосередився на своєму слуху. Здалося, ніби він щойно щось почув.
"Уг."
Він міг слабко чути чиїсь стогони.
- Сюди!
Кан О пішов на джерело звуку. Полум'я Лампи Життя також вказувало в тому напрямку.
Трохи згодом...
Кан О знайшов людину. Плече чоловіка середніх років було простромлене одним зі списів зі стіни! Також здалеку до нього наближався одноокий скорпіон, або Повзун!
- Цей хлопець — це...!
У Кан О було передчуття, що це Хонадан.
- Я маю врятувати його!
Він негайно простягнув руку.
Шух!
Ланцюг Темряви обернувся навколо тіла Повзуна. Кан О негайно смикнув за ланцюг, тягнучи Повзуна до себе і подалі від Хонадана.
Свист!
Скорпіон замахнувся на нього своєю клешнею. Кан О відбив її Блад і негайно контратакував.
Гуп!
Як і очікувалося, панцир Повзуна був міцним. Але це було все, на що він був здатний. Завдаючи ударів у те саме місце знову і знову, Кан О зміг вбити його без особливих зусиль. Щойно він покінчив з ним, Кан О негайно підійшов до чоловіка середніх років.
"Будь ласка, випийте це." — Кан О витягнув зі свого пояса зілля здоров'я і вилив його вміст у рот чоловіка.
Ковток.
Щойно він випив зілля, колір обличчя чоловіка помітно посвітлішав.
"Це буде трохи боляче." — Кан О потягнув чоловіка середніх років на себе так сильно, як тільки міг.
"Уг!" — Обличчя чоловіка сильно скривилося. Витягування списа, що засів у його плечі, мабуть, завдало величезного болю.
"Хаа, хaa." — Чоловік важко дихав.
"Ви в порядку, Хонадане?"
"Хаа, хаа. Я в порядку. Але... хто ви?" — запитав Хонадан, притискаючи рану на плечі.
"Я прийшов врятувати вас на прохання вашої дружини."
"Мм."
"Ходімо додому." — Кан О посміхнувся. Він був справді щасливий, що Хонадан живий.
"Я не можу цього зробити." — Хонадан похитав головою.
"Чому ні?"
"Мені потрібно знайти очищаючу воду! Я маю знайти її незважаючи ні на що!" — сказав він непохитно.
"Ви помрете такими темпами."
"Я не можу померти, поки моя донька не одужає!" — відчайдушно вимовив Хонадан.
Кан О обміркував справу. Він не міг дозволити собі залишити його тут, не тоді, коли той мав таку важливу інформацію. Кан О мав витягнути його з зикурату і відвезти в безпечне місце.
- Єдиний спосіб переконати його... А!
"Я знаю спосіб вилікувати хворобу вашої доньки без очищаючої води."
"Що?"
"Я знаю найвеличнішого цілителя в країні. Якщо ми отримаємо його допомогу, то зможемо вилікувати хворобу вашої доньки."
Кан О подумав про Едера. Він колись був Легендарним Цілителем. Оскільки він був не у своєму справжньому тілі, він не міг зцілювати людей прямо зараз, але його медичні знання нікуди не зникли. З цими знаннями вони повинні бути здатні вилікувати стан його доньки.
"Справді?"
"Є шанс, що він не зможе вилікувати стан вашої доньки."
Хонадан насупився на ці слова.
"Але якщо він не зможе, то я сам повернуся сюди і знайду для вас очищаючу воду," — додав Кан О.
"Мм."
"Подумайте про те, що справді найкраще для вашої доньки."
"Хуу. Я зроблю, як ти кажеш." — Зрештою Кан О зміг його переконати.
"Мудре рішення. Повернімося до Села Піску," — сказав Кан О.
Хонадан кивнув головою.
Кан О успішно врятував Хонадана.
***
"Аах, любий!"
"Я повернувся."
Хонадан і його дружина обійнялися.
"Тату!" — Мила хвороблива дівчинка побачила Хонадана, і її очі наповнилися слізьми.
"Моя маленька дівчинка!" — Хонадан обережно обійняв доньку, намагаючись не завдати їй болю.
"Дуже вам дякую, дуже дякую! Я не можу висловити всю свою вдячність!" — Дружина Хонадана вклонилася Кан О.
[Ви завершили квест "Врятувати Хонадана".]
"Я просто виконав свою роботу," — сказав Кан О.
"Мерщій приведи того цілителя сюди," — наполіг Хонадан, відсторонившись від обіймів доньки.
"Зрозуміло." — Кан О вийшов з дому Хонадана і покликав Едера.
"Закликати Едера!"
"Га?"
З'явився блідий Едер у лабораторному халаті.
"А, пане Кан О. Чому ви покликали мене так несподівано?" — Едер насупився.
"Це терміново," — сказав Кан О з серйозним виразом обличчя.
"Хаа, що таке?"
"Мені потрібно, щоб ти оглянув людину."
"Оглянув людину?"
"Так." — Кан О коротко пояснив обставини Хонадана та його доньки.
"Як ти знаєш, я не можу поставити точний діагноз, бо я не у своєму справжньому тілі. Я також, очевидно, не можу її зцілити," — сказав Едер.
"Але ти все ще можеш виготовити для неї ліки. Ти казав, що продавав ліки з паном Ман Боком." — Кан О хотів, щоб він використав ліки для її лікування, а не процедуру.
- Якщо це не спрацює, то... я повернуся до зикурату і знайду очисну воду.
"Дай мені спочатку поглянути."
"Йди за мною."
Кан О та Едер увійшли до будинку Хонадана.
"Це цілитель, про якого я вам розповідав." — Кан О вказав на Едера.
"Ах, будь ласка, вилікуйте мою доньку."
"Будь ласка."
Благально сказали Хонадан та його дружина.
"Ви коли-небудь показували її цілителю раніше?" — запитав Едер.
"Так." — Хонадан кивнув головою.
"Який був їхній діагноз?"
"Вони не знали, на що вона хвора."
"Маленька леді, як тебе звати?" — м'яко запитав Едер.
"Соня," — відповіла хвороблива дівчинка.
"Соню, ти не могла б дати мені свою руку на хвилинку?"
"Добре."
Едер уважно її оглянув. Він також поставив Соні, Хонадану та його дружині кілька запитань.
Минув час...
"Це Хвороба Змішаної Крові," — сказав Едер.
Як і очікувалося від Легендарного Цілителя! Він зміг діагностувати стан, який жоден інший цілитель не міг визначити в минулому.
"Хвороба Змішаної Крові?"
"Що це таке?"
"Це дуже рідкісний стан, який виникає у дітей змішаної крові, тому він маловідомий."
Хонадан був людиною. Його дружина, проте, не була людиною, незважаючи на те, наскільки вона була на неї схожа. Вона була частиною Племені Піску, тож була здатна перетворювати своє тіло на пісок! Соня, очевидно, була змішаної крові й підхопила ту саму рідкісну Хворобу Змішаної Крові.
"Чи можливо це вилікувати?" — запитав Хонадан тремтячим голосом.
"Хвороба Змішаної Крові скорочує тривалість життя пацієнта через конфліктуючі риси батьків. Її можна вилікувати за допомогою відповідних ліків та зцілення." — Едер посміхнувся.
"Справді?"
Почувши, що це виліковно, Хонадан та його дружина просяяли.
"Я можу дати вам ліки, але вам доведеться знайти іншого цілителя, щоб той провів сеанс зцілення."
"Ви не можете цього зробити, лікарю?" — запитав Хонадан.
"Ні, у мене є певні обставини, які не дозволяють мені цього."
"Мм."
"Коли Соня прийме дозу ліків, їй стане набагато краще. Після цього відвезіть її у велике місто, таке як Алтейн, і попросіть хорошого цілителя підлатати її."
"Дякую вам." — Хонадан стиснув руки Едера.
"Нема за що." — Едер посміхнувся.
Кан О поплескав Едера по спині. По суті він говорив: "Ти молодець!".
***
Після прийому ліків, які дав їй Едер, колір обличчя Соні поступово став кращим. Хонадан та його дружина знову висловили свою вдячність і вклонилися.
"До речі, у мене було до вас питання, пане Хонадане," — сказав Кан О.
"Слухаю."
"Будь ласка, спочатку прочитайте це." — Кан О передав йому рекомендаційного листа, якого написав Крон.
У листі зазначалося, що Кан О можна довіряти і що він відстежує місцезнаходження Дворфів Чорного Молота.
"Я маю потрапити до Деспії незважаючи ні на що. Я і ця людина поруч." — Кан О вказав на Едера.
Хонадан кивнув головою і сказав: "Тобі цікаво, як Дворфи Чорного Молота потрапили до Деспії."
"Так."
"Смерть існує всередині сутності, що пожирає час. Ти чув це раніше?"
Кан О кивнув головою. П'яничка Тіно казав йому це.
"Сутність, що пожирає час — це Смертельний Хробак, якого називають "Лівіола"."