ІНТЕРМЕДІЯ ВОСЬМА
Телефон тихо тренькнув й над ним закрутилася аватарка Ральфа Брізака. Глибоко вдихнувши, Зоряна Ковачевіч з надією відкрила пошту, але це знову було лише сухе повідомлення про відкладання побачення. «Шановна пані... на превеликий жаль... незалежні від мене обставини... прошу вибачення...» Бла-бла-бла! Дівчина насупилася. От навіщо було обіцяти? Нащо давати надію та вводити в оману? Вона ж нічого не просила, ні до чого не змушувала... Не міг просто проігнорувати, як десятки інших кандидаток в наречені?
Тато знову впаде у відчай. Коли безлад, влаштований Катаріною був залагоджений, і Брізаки дали зрозуміти, що не проти розглянути «заміну», він ледь не зомлів від щастя. Навіщо такому гіганту, як Brizak International знадобився їхній маленький, шкутильгавий на обидві ноги бізнес, ніхто не замислювався, бо без серйозних інвестицій в найшвидший термін, вони ризикували не лише його втратити, а й потрапити в боргову яму, глибшу за Маріїнську западину.
Зоряна зітхнула. Якийсь час вона гортала сторінки підручника, кожні дві хвилини кидаючи сердиті погляди на телефон. Коли ж дівчина вже готова була здатися й перейти на менш корисні, але здатні краще відволікати від думок заняття, раптом двері її кімнати відчинилися й впустили стрімку фігуру.
— Як же я втомилася! — голосно заявила Катаріна, впавши у крісло. — Ці дурні уроки етикету вимотують гірше за прибирання! Щоб цей шолудивий Ральф... впав у басейн із крижаною водою при всіх! Або з лиж навернувся! Батько казав, він любить вихвалятись спритністю на карпатських курортах. — Із цим лютим вогником в очах Катаріна нагадувала середньовічну відьму. — І щоб із переломом обох ніг! — мстиво додала вона.
— Тобі ще не набридло бути таким стервом? — обурилася власниця кімнати. — Адже саме ти влаштувала весь цей гармидер. І пан Брізак мав повне право створити набагато більше неприємностей і тобі, і батькові!
Катаріна різко розвернулася в кріслі обличчям до Зоряни, вилізши на нього з ногами й анітрохи не соромлячись спідниці, що задерлася вище колін.
— Значить, ти тепер на його боці?! Отримала одне побачення і вже готова захищати його?! Мабуть, і заміж за цього козла слухняно вийдеш, татусева донечка!
— А тобі ще не набридло псувати все, до чого торкаєшся?! Підліткові гормони досі грають? Не могла людину ввічливо відшити, обов'язково треба було поскандалити, як перекупка якась? Батько чесно намагався знайти тобі кращу партію: красивий, багатий, без поганих схильностей...
— О так! Жодних схильностей! Ні до жінок, ні до чоловіків, ні навіть до дзеркала! Мабуть, його права рука досі цноту не втратила! Ти б бачила цей риб'ячий погляд протягом усього побачення! Ніби він узагалі не людина, а... кіборг якийсь!
— Та ти шуткуєш! Погляд?! Може тебе ще його краватка образила?! Та через тебе я вважала його кінченим говнюком і боялася зайве слово сказати!.. — Зоряна замислилася на мить. — Чекай, серйозно? Через погляд? Весь цей скандал тільки через якийсь там погляд? Я думала він тобі щось дійсно огидне сказав...
Зоряна відчула, що здивування згасило полум’я її гніву не гірше за відро холодної води. Хоч якою запальною була Катаріна, вона все ж не була дурна.
А сестра, яка вже набрала повітря для не менш гнівної відповіді, раптом здулася, як повітряна кулька, що налетіла на гілку.
— Я... Я розумію, що смішно розраховувати на кохання у шлюбі за змовою, але... — її голос ставав дедалі тихішим. — Але невже я не гідна навіть того, щоб у мені бачили жінку? — майже прошепотіла дівчина, відвертаючись і притискаючи коліна до підборіддя.
Зоряна теж відвернулася. Хоча Катаріна була старша за неї на три роки, саме Зоряні частіше доводилося виконувати роль старшої сестри, заспокоюючи запальну Катаріну і допомагаючи їй розв’язувати нагальні проблеми. Але саме в цьому питанні вона нічим не могла їй допомогти.
— Зо́ря, — помовчавши, Катаріна звернулася до сестри, так і не обернувшись, — а ти... невже тобі не хочеться... покохати?
Зоряна своєю чергою помовчала.
— Знаєш, Тарі... — нарешті заговорила вона. — Я завжди знала, що все буде саме так. Я ж молодша й насправді майже не застала розквіт нашої родини... Наш сімейний бізнес почав кульгати на обидві ноги ще до того, як я замислилася, чим хлопчики відрізняються від дівчаток. Це велике диво, що дідусь зміг утримувати його від остаточного краху так довго. Ні тобі, ні мені не довелося вискакувати заміж років у дванадцять, хай би це навіть було лише на папері... Я завжди знала, що маю допомогти родині, й від найпершого побачення оцінювала своїх партнерів саме так... Знала, що немає сенсу дозволяти почуттям зароджуватися там, де їм не місце...
Голос Зоряни стих. Вона могла б запитати у відповідь, чи дозволяла сестра собі кохати за всіх цих обставин, але в цьому не було жодного сенсу. Саме Зоря неодноразово заспокоювала розбите серце сестри, яка закохувалась так само легко, як і гнівалась. Яке щастя, що її власні почуття значно легше піддавалися контролю... Вона відчула, як стислося серце, й швидко витерла зрадливу сльозу.
А Катаріна, на всю шморгаючи носом, сердито втупилась у двері, за якими причаївся цей несправедливий світ.