Ю Жубін торкнулася щоки й мовила: «Це неважко».
До того ж я в цьому ділі профі — я ж і справді тебе люблю, до нестями!
Проте вона лише подумки волала від почуттів, а зовні не виявляла жодних ознак хвилювання.
Таємна зміна природи їхньої «революційної дружби» зробила її боязкою. Віднині вона — Ю «Пасую-перед-труднощами» Жубін.
Тан Ханьцьов, нічого не запідозривши, кивнула.
Отож, узгодивши «лінію кохання» і змовившись, щоб не викрити себе перед батьками Тан, вони разом спустилися вниз очікувати на автомобіль Дон Бо.
Сидячи в кав’ярні на першому поверсі, Ю Жубін мовчки споглядала засніжений краєвид. Зовні вона видавалася втіленням незворушності, хоча насправді серце її калатало від страху.
Відверто кажучи, акторська гра завжди захоплювала її, проте необхідність постати перед настільки поважними глядачами змушувала її нервувати.
У хвилини тривоги голову заполонили химерні думки. Сюжети драм про нещасне кохання у вищому світі запізнилися, але таки з’явилися: перед очима поставали сцени в стилі «ось тобі триста мільйонів, залиш мою доньку».
Поступово вона почала співпереживати цим вигаданим героям.
Адже вона справді кохала Тан Ханьцьов...
Не в змозі опанувати неспокій, вона квапливо з’їла цукерку, щоб заспокоїтися.
Знайомий смак солодощів розлився в роті, миттєво втихомиривши хвилювання в її душі.
Побачивши це, Тан Ханьцьов одразу збагнула її стан і запитала: «Що сталося? Нервуєш?»
Ю Жубін чесно відповіла: «Є трохи».
Все-таки твої батьки — постаті занадто вагомі...
Згодом вона додала: «А що, як твої батьки запропонують мені кількасот мільйонів за те, щоб я тебе покинула?»
Тан Ханьцьов пильно подивилася на неї.
Ю Жубін стурбовано провадила: «Боюся, моя злиденна вдача не витримає такого спонукання, і я... погоджуся?»
Вона ще ніколи не бачила таких статків... Це ж колосальна сума.
У душі вона оплакувала свою бідність.
Тан Ханьцьов: «...»
Вона мимоволі всміхнулася: «А ти не пробувала поглянути на це інакше?»
Ю Жубін подивилася на неї з жагою знань.
Тан Ханьцьов елегантно пригубила каву й спокійно мовила: «Шлюб зі мною вартує значно більше, ніж кількасот мільйонів».
Ці слова стали для Ю Жубін справжнім одкровенням: «!!!»
Чорт!
Це ж прямий шлях до добробуту!
Вона вмить посерйознішала: «Не турбуйтеся, я знайду в собі сили відмовитися від тих мізерних мільйонів!»
Вона згадала новини про те, які величезні суми отримували дружини багатіїв після розлучення.
Зважаючи на економічну могутність родини Тан та стрімке зростання капіталу самої Тан Ханьцьов, шлюб із нею дійсно обіцяв набагато більше.
Поруч із можливістю стати дружиною Тан Ханьцьов, будь-які мільйони здавалися лише дріб'язком.
Ю Жубін з лимонним обличчям: Так, я згодна на все!
Вона з натхненням проголосила: «Я докладу всіх зусиль, щоб переконати голову Тан дозволити мені побратися з тобою!»
Усе заради майбутнього в статусі заможної дружини!
Тан Ханьцьов не знала, чи серйозно вона це каже, чи жартує, проте перспектива їхнього шлюбу не викликала в неї жодної неприязні. Вона лише ліниво глянула на неї та невимушено сказала: «Роби як знаєш».
Якщо їй справді вдасться переконати батьків дати згоду, це свідчитиме про неабиякий хист Ю Жубін.
Що ж до майбутнього... вона й сама могла б розглянути можливість взяти її за дружину.
…
Коли вони під’їхали до маєтку Тан, снігопад раптово посилився, і завив пронизливий вітер.
Тан Ханьцьов вийшла з автомобіля першою і, обійшовши його, зупинилася біля входу до будинку. Вона мала намір завести Ю Жубін всередину за руку, щоб підтримати її та вгамувати хвилювання.
Проте Ю Жубін, побачивши, що Тан Ханьцьов чекає на неї під відкритим небом, вона одразу ж засмутилась і сказала: «Не стій тут, швидше заходь у дім».
Тан Ханьцьов: «?»
Ю Жубін наполягала: «На вулиці холодно, а ти вбрана занадто легко. Занедужаєш — і що тоді? Мерщій досередини!»
Поруч із Ю Жубін, яка була загорнута в теплий одяг, мов у кокон, Тан Ханьцьов виглядала так, ніби зібралася на прогулянку погожим весняним днем.
Перед поїздкою Ю Жубін цікавилася, чи не варто їй обрати офіційне вбрання, проте Тан Ханьцьов запевнила, що в цьому немає потреби: пояснивши, що це надзвичайна ситуація, і Тан Хетянь та інші зрозуміють.
Тан Ханьцьов усміхнулася: «Усе гаразд, виходь. Я тебе проведу».
Ю Жубін важко зітхнула, її тон був дещо докорильним. Тан Ханьцьов навіть подумала, чи не скаже вона: «Ви, молоді люди...»
Виходячи з машини, Ю Жубіну скинула власне пальто і, накинула його на плечі Тан Ханьцьов. Як і очікувалося, вона зітхнула: «Ех, нинішня молодь...» — і поспіхом потягла її до дверей.
Тан Ханьцьов слухняно йшла слідом, відчуваючи одночасно розваженою та безпорадною.
Їй було лише двадцять дев'ять років; як вона могла автоматично вважати себе літньою людиною?
Щойно вони увійшли до особняка, їх миттєво огорнула тепла атмосфера, що стримувала вітер та сніг. Ю Жубін зупинилася і спритно відступила за спину Тан Ханьцьов: «Прошу вас, пані, я йтиму за вами».
Вона так переймалася тим, щоб Тан Ханьцьов швидше опинилася в теплі, що на мить забула: вона тут вдома. Усвідомивши це, вона відчула легку ніяковість.
Тан Ханьцьов усміхнулася і простягнула руку: «Ходімо».
Ю Жубін подивився на її руку, а потім на неї.
Тан Ханьцьов простягнула руку ще раз: «Візьми мене за руку, моя люба».
Обличчя Ю Жубін осяяла радісна усмішка. Вона без вагань взяла її за руку і далі йшла поруч, тихо граючи роль слухняної маленької дружини.
Крокуючи маєтком, вона крадькома оглядала інтер’єр.
Будинок вражав вишуканістю ліній та лаконічним стилем. На стінах висіли безцінні полотна стародавніх майстрів, а вздовж залів стояла витончена порцеляна. У кутках були розставлені вази з яскраво-червоними квітами слив, що на тлі загальної стриманості виглядали справді розкішно.
Але при детальнішому розгляді стало зрозуміло, що всі ці червоні квіти сливи були підробкою, яку майже неможливо відрізнити від справжніх рослин.
Очевидно, це було зроблено з турботою про доньку, яка страждала на алергію.
Ю Жубін роззиралася навколо, і єдина думка не полишала її: Святий боже, гроші, гроші всюди!
Попри те, що її власні статки почали зростати, вона розуміла, що до рівня Тан Хетяня їй доведеться працювати ще довгі роки.
Вона знову мимоволі відчула прикрість через власну незаможність.
Тан Ханьцьов відчула її настрій: «Щось не так?»
Ю Жубін щиро відповіла: «Я відчуваю себе такою бідною...»
Тан Ханьцьов тихо засміялася: «Мої батьки колись також починали з нуля, усе це — результат багаторічної праці». Вона подивилася на дівчину: «Хіба ти зараз не працюєш над власним успіхом? Ти ж обіцяла мені великі прибутки. Твоя доля все ще у моїх руках».
Ю Жубін ніжно стиснула її долоню: «Моя люба дівчино, хіба ти не думаєш, що піднімаючи цю тему, ти руйнуєш наші прекрасні стосунки?»
Тан Ханьцьов відповіла без тіні каяття: «Анітрохи. Робота — це робота, а почуття — це почуття».
Ю Жубін трагічно зітхнула: «Ох, яка ж ти невблаганна жінка».
Тан Ханьцьов торкнулася її чола: «Тільки прошу, не намагайся поводитися як владна генеральна директорка перед моїми батьками».
Ю Жубін ствердно кивнула: «Не хвилюйся, я все розумію».
Тан Ханьцьов ледь помітно кивнула й повела супутницю до просторої вітальні. Вони сіли в очікуванні господарів дому, проте невдовзі підійшов слуга й запросив Ю Жубін пройти до кабінету на другому поверсі.
Очевидно, батьки мали намір поговорити з кожною окремо.
Ю Жубін та Тан Ханьцьов перезирнулися. Ю Жубін першою порушила тишу: «Чи не розпатлалася моя зачіска?»
«А одяг у порядку?»
«Я маю належний вигляд, як гадаєш?»
Вона нервувала так сильно, ніби від цієї зустрічі з батьками справді залежало її майбутнє сімейне життя.
Тан Ханьцьов терпляче її заспокоювала:
«Твоя зачіска бездоганна».
«Одяг також у повному порядку».
«Ти виглядаєш чудово, не хвилюйся».
«Йди».
Ю Жубін глибоко вдихнула й видихнула, намагаючись опанувати себе: «Гаразд, я йду!» Тоді вона звернулася до слуги з чемною посмішкою: «Прошу вас, ведіть».
Щойно Ю Жубін пішла, Тан Ханьцьов отримала документ від Хань Вей. ін стосувався вар'єте-шоу, яке «Хваяо» збиралася запустити під назвою «Три дні й три ночі».
Цю ідею Тан Ханьцьов виношувала вже певний час, сспостерігаючи за тенденцією користувачів мережі, які зв'язують пари в мережі.
Володіючи таким же діловим хистом, як і її батьки, вона не могла знехтувати цією комерційною можливістю. Яким би не був фінальний результат, вона була готова взяти на себе відповідальність. Зараз настав час для сміливих експериментів.
Концепція шоу була доволі простою: за результатами глядацького голосування обирається пара знаменитостей, які мають провести разом три дні й три ночі. Глядачі спостерігатимуть за розвитком їхніх взаємин, що мало забезпечити високі рейтинги.
Хань Вей надіслала попередній план програми для ознайомлення та можливих коректив.
Ознайомившись із текстом, Тан Ханьцьов відповіла, що відділ розробок може діяти на власний розсуд. Її роль полягала у створенні концепції, а опрацювання деталей вона довіряла професіоналам.
Хань Вей підтвердила отримання вказівок.
Тан Ханьцьов почала переглядати стрічку Weibo. Згідно з останніми даними, найбільшою популярністю серед шанувальників користувалася пара А Те та його молодшого колеги по групі.
Якщо запуск проєкту «Три дні й три ночі» буде затверджено, вони стануть першими учасниками.
Тан Ханьцьов відпочивала на м’якому дивані, очікуючи на повернення Ю Жубін. Раптом вона помітила Дон Бо, який проходив повз вітальню. На мить він зупинився, привітався: «Панно», і попрямував на другий поверх.
За кілька хвилин після нього спустилася Ю Жубін.
Щойно вона з'явилася, Тан Ханьцьов відклала телефон і поспішила їй назустріч.
Вона уважно вивчала вираз обличчя Ю Жубін: дівчина виглядала цілком спокійною, без жодних ознак розладу чи пригнічення.
Схоже, розмова пройшла мирно.
Тан Ханьцьов з полегшенням запитала: «Як усе минуло? Про що ви розмовляли?»
Ю Жубін на мить замислилася, а тоді відповіла: «Твій шановний батько не мовив до мене ні слова, натомість твоя вельмишановна матінка була вельми красномовною».
«Вона розпитала про мої справи, а також про те, чому я тебе кохаю і як довго триватимуть мої почуття. Коли я відповіла на всі запитання, пані Тан мовила...»
«Щоб ми не оголошували про наші стосунки публічно».
----------(Автор має що сказати)---------
Реальний світ родини Тан
------(Перекладач має що сказати)------
Трохи напружено…