Всі у вітальні скам'яніли.
- ... Що? - Перший ожив наслідний принц. - Що це означає?
- Те, що ви чули - лаконічно відповів Вінтер.
Три пари голубих очей у жахі розширилися. Герцог заговорив, запившись, ніби не міг повірити в почуте:
- Вона випила його... знаючи, що там отрута? Ви маєте на увазі...
- Маркиз, чому ви так вважаєте? - Він різко запитав Дерік замість герцога.
- Це...
- Досить тягнути, маркиз! Що ви хочете сказати, заявляючи, що вона знала про отруту!
- ...Ожелие, яке носила благородна леді.
Почувши гучний крик герцога, Вінтер перестав вагатися і чесно визнав себе.
Перед тим як благородна леді випила вино, колір намистинки змінився.
- И?
- Ожелель - це магічний артефакт, який реагує на отрути. Якщо поблизу знаходиться небезпечна речовина, колір намистини змінюється і я бачив, що намисто на леді Пенелопе пожовтіло, коли вона підняла келих.
Лица герцога і наслідного принца, яким Пенелопа раніше говорила про властивості намиста, поблудили. Крипринц пригнічено перепитав:
- Тоді леді.. Вона бачила це і все одно випила?
- Хоча я не можу з упевненістю стверджувати, що вона помітила, ймовірно це так.
- Чому?
- Тому що воно було такого яскравого жовтого кольору, що навіть я помітив здалека.
- Ха...
Населений принц зітхнув і грубо відкинув чоловицю.
Герцог теж підняв тремтячу руку і кілька разів протер опорожніле обличчя з таким апатичним виглядом, ніби був повністю зламаний.
Тільки у Деріка було його звичайне невиразне обличчя. Він у задумах дивився в нікуди.
- Тим не менш... - Починав кронпринц.
Вінтер повернув голову, і побачив на собі пристойний погляд алих очей.
- Звідки ви стільки знаєте про артефакт? Не схоже, що в Імперії використовуються подібні речі.
Сині очі маркиза ледь задрижали. Однак на мить він подумав би, що́ йому здається.
- Справді, це рідкість в Імперії... - твердо сказав Вінтер, непохитно дивлячись прямо на кронпринца. - У мене теж був такий артефакт. У країні, де вони дуже поширені, стародавні люди носять різні обе́ги для захисту свого тіла від злих духів.
- У вас так багато всього. Від протиотрутів до рідкісних речей з далеких країн.
- ...Це.
- Як і у леді.
Наслідний принц, який з підозрою дивився на маркизу, повільно нахилив голову.
- Так він захищає від злих духів?
- Звичайно.
Вінтер, що відповідав з мирним обличчям, спокійно повернувся до герцога.
- З цього випливає, що свідчення покоївки про те, як леді Пенелопа отруїла чашу, щоб зашкодити пані Івоні, не відповідають дійсності.
- ...Ще навпаки, заговорив інша людина, до цього мовчазний. - Ця проста людина заради своєї безпеки могла підказати Беккі, що їй потрібно говорити, якщо її зловлять.
- Рейнольд!
Герцог з подивом озирнувся на свого другого сина. Але перш ніж він встиг що-небудь сказати, його спадкоємець загрозливо зрозумів:
- Про яку безпеку ти говориш? Стеж за мовою.
- Ще навіть не ясно, чи повернулася до неї пам'ять, раптом вона захотіла прибрати нашу названу сестру і зміцнити свої позиції?
- Івонна...!
Після саркастичного вислову брата Деріка налились кров’ю, а на лобі проступили товсті вени.
- Івон не повинен був бути присутнім на церемонії досконалого літа Пенелопи.
Для їхньої молодшої сестри, яка була загублена десять років тому через їхню помилку, вони були зрадниками. Як він міг дозволити собі підозрювати її, коли навіть тисячі вибачень не вистачить, щоб спокутувати їх провину? "Тобі не шкода її?" застрягли у нього в горлі. Дерік ледве стримався.
- Вона прийшла в сад тільки через мене, як вона могла спланувати отруєння Пенелопи під час церемонії повноліття?
- Хіба це не стосується і леді?
Однак він відповів не Рейнольд, а кронпринц.
- Наступний герцог, ви хочете сказати, що леді передбачила, Що ви приведете свою сестру?
- ....
Після того як Каллісто Дерік почав глузувати з мене, він зрештою заткнувся. У вітальні на деякий час запанувала важка тиша.
- ...Тоді залишається два варіанти розвитку подій.
Через кілька хвилин Вінтер обережно підвів підсумки.
- Або хтось підкупив покоївку Пенелопи або Івони, чи...
Герцог продовжив фразу, кінець якої звисло в повітрі:
- ...Пенелопи вела свою власну гру.
Ніхто не бачив, що вона вирішила поміняв келихи незадовго до того, як з них випили. Біологічна дочка герцога, звичайно, була вилучена зі списку підозрюваних. Швидко постивши пальцями по підлокотнику, наслідний принц задумано запитав:
- Чому леді міг знадобитися такий вистава?
- Причин достатньо, — тихо відповів Дерік, завжди відповідальний за наслідки скандалів. - Соромно визнавати, але Пенелопа часто домагалася подібним чином.
- Ви погоджуєтеся з спадкоємцем герцога?
Герцог і Рейнольд тільки похмуро опустили очі на питання кронпринца. Слова Деріка можна назвати брехнею в тій самій мірі, що й правда.
Часто Пенелопа привертала до себе увагу деструктивною поведінкою. Хоча вона, здавалося б, недавно виросла, це можна було розглядати як крок до здійснення її власного плану. Приблизно в цей час наслідний принц знаходився на полі бою, а маркиз був не у курсі цих подій, оскільки герцог запобігв розповсюдження чуток за межами особняка.
Але помилка дитини є помилкою і для батьків.
- ...Не думаю, що Пенелопа стала б заходити так далеко, - з похмурим обличчям вимовив герцог.
Рейнольд шустро кивнув:
- Батько правий. У неї немає підстав для цього. Щодня вона їсть і спить зі своїми обпеченими грішми.
- Пенелопа... ненавидить повернену Івону.
Тільки Дерік твердив протилежне, як людина, переконана в тому, що розслідування закінчиться викриттям п'єси Пенелопи.
- Слуги говорили, що кожного разу, коли вони зустрічались один з одним, Івонна плакала.
- Ха?
Рейнольд був приголомшений.
- Вони всі сліпі? Вона нічого не говорила їй, ця проста дівчинка починала ревіти без поводу!
- Всі її слова і вчинки часто занадто різкі для інших людей.
Незважаючи на її чудову зовнішність, мова Пенелопи дійсно була гострим ножем.
Рейнольд, слова якого Деріка на мить позбавили дару мови, з сумнівом втупився на брата.
- Так ти кажеш, що вона отруїла себе, щоб відволікти увагу від простолюдинки і перетягнути ковдру на себе?
- Не поспішай з виводами. Це лише моє припущення щодо причини, через яку вона вирішила влаштувати виставу.
- Припиніть, ви обидва! - зупинив їх розгніваний герцог. - Невідомо, чи це було справою рук Пенелопи, так що ми не можемо будувати припущення відштовхуючи від цієї здогадки!
- Зупиніться, вистава, це так легко сказати.
У сімейну суперечку втрутився сторонній.
Герцог з дуже несхвальним виразом обличчя схилив голову перед наслідним принцем.
- Ваше Високість.
- Якщо за всім цим дійсно стоїть леді, виходить, що вона спланувала цю постановку в день, який буває тільки раз у житті і сам по собі притягне до неї загальне увагу?
- ....
- Хіба це не дивно? Єдина причина, чому вона сама випила отруту - це бажання привернути до себе увагу?
Лица герцога і його двох синів оледеніли.
Що хронпринц мав на увазі, говорячи "єдина причина - бажання привернути увагу"? Що вона не стала б ризикувати життям через таку нісенітницю?
Герцог вже відкрив рот, щоб відповісти, але наслідний принц його випередив.
- Крім того, судячи по тому, що я тут почув, наступний герцог дуже хоче звинуватити у всій цій нерозбірливі леді.
Очі кранпринця ковзав з герцога на Деріка.
- Ви завжди так легковажно ставилися до неї? Навіть не знаючи всіх обставин, ви скидали всю вину на леді і швидко закінчили її. Так в сім'ї Еккарт вирішують проблеми?
- ....
- І це великий рід, який дивиться на всіх звисока? Боже.
- ....
- Сумне розчарування.
Герцога і Деріка, які почули бурмотіння наслідного принца, одночасно перекосило. Почервонілий від сорому герцог відрізав, стримуючи лють:
- Ваше Високість, пробачте, але це сімейна справа. Я ціную ваше занепокоєння з цього приводу, проте це ніким чином не стосується Імператорського палацу.
- Я обіцяв заручитися з леді, - різко гризнувся Каллісто, коли герцог майже прямим текстом повідомив, що успадкований принц сторонній і тому не має права стріляти в їх сімейні справи.
Лица членів герцогської родини спорожніли.
- Що... Що це означає?
- ... Що ви тільки що сказали?
- Після церемонії повноліття я збирався зробити офіційне речення сім'ї майбутньої принцеси.
- ....
- Так що, якщо леді помре ось так це більше не буде вважатися лише вашою особистим сімейною справою, герцог.
Каллісто озирнувся на всіх у вітальні з посміхом. Але на відміну від губ, що посміхаються, його червоні очі світилися недобрим вогнем.
Коли настав час, коли принц злився зі злим обличчям, атмосфера в залі різко стала холодною, наче всі окуті крижаною водою.
Вінтер, який прийняв рішення мовчати в такій ворожій обстановці, все ж подав голос:
- Мені теж здається, що це не зупинка...
Тук-, Стук-.
У цей момент хтось постукав у закриті двері.
- Герцог, це Феннель.
Невтішний голос дворецького розрядив напружену атмосферу.
- Входи.
Герцог дозволив палацу увійти. Той негайно пройшов до кімнати.
- Вибачте, що перериваю вашу розмову, але у мене термінові повідомлення.
Дворець, який схилив голову з блідим обличчям, вибачився і поспішаючи оголосив:
- Покоївка на ім'я Бекі, яка була в ув'язненні, померла.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert