В кінці попереднього розділу.
- Проте, я повинен стерти спогади і у леді ...
Вінтер, з іншого боку, спокійно продовжував говорити.
***
- Але я не можу так вчинити, озираючись на свою грубість до вас раніше.
- ......
- Для інформаційного агентства головним пріоритетом є взаємне довіру між організацією і клієнтами. Якщо мені доведеться стерти ваші спогади, я буду змушений видалити все, в тому числі і відправку запиту нам, але я не бажаю такого результату.
Слова "зтерти ваші спогади", змусили мене нахмуритися.
Я була майже готова почати ходити на вечора, вказуючи його активні пошуки. Слава богу, що до цього не дійшло.
- Итак. Що ви хочете мені сказати?
- Будь ласка, тримайте те, що ви сьогодні тут бачили, в таємниці.
- .......
- Я ж у свою чергу дам вам всю інформацію про людину, яку ви шукаєте, якщо це буде в моїх силах.
Мене спантеличила його пропозиція.
Що там було такого важливого, якщо він заходить так далеко?
- Чому діти мають таке важливе значення? Вони що, нащадки зрадників?
- Вони колишні ув'язнені, що залягають в правах сироти з напівмагічного закладу.
- Полумагічна установа...?
'Чи було в цій грі таке абстрактне поняття?'
Я занурилась у море моїх спогадів, але не могла пригадати нічого подібного.
Ось що він пояснив:
Приблизно тоді, коли магія почала перетворюватися на джерело прибутку, декотрі люди почали жорстоко придушувати чаклунів через свою християнську віру. Аргументуючи все те, що вони таємно використовують темну магію, яка суперечить священному навчанню.
- ....
Історія імператорського роду також пов'язана з чудесними божественними посланнями, тому сьогодні люди ставляться до чаклунів ще гірше.
Вінтер перестав грати на секунду і продовжив:
Інші, язичницькі секти, проголошують фальшиве твердження лише тоді, коли всі істоти, які використовують магію, зникнуть, народиться правдивий імператор, вибраний Богом.
- .......
- Леді, мабуть в курсі чуток про те, що залишки тих, хто вижив з Нового Царства Лейли, який програв у нещодавній війні під керівництвом успадкованого принца, зараз створюють багато хвилювань, вірно?
- Звичайно.
Ні. Ніколи не чула.
Але я кивнула з розумним виглядом.
- Це настільки помилкове твердження, що з ним ніхто не може погодитися, але, на диво, багато палаців підтримують його.
- Дворяни....? Навіщо їм це?
Зазвичай такі аристократи володіють бізнесом, що пов'язаний з магічними пристроями. Звичайно, для виготовлення товарів вони використовують магів. Але щоб монополіювати всі ринки з чаклунством, їм потрібно стерти інформацію про існування чарівника.
Під час гри я не розуміла, чому Вінтер приховував той факт, що він був чаклуном.
'Я думала, що це було "просто тому"...."
Я не знала, що за цим стоїть така причина.
Я вважала, що привід був не особливо серйозним, але виявилося, все відбувалося через крон-принца і середовища Вінтера.
Чим довше я залишалася в цьому світі, тим більше він відрізнявся від гри.
- Будь ласка, леді.
Вінтер схилив переді мною голову і знову помолився.
- Від цього залежить життя дітей.
Він хвилювався за хлопця, а над його головою виблискували літери:
[Інтерс 6%].
Я відразу зрозуміла.
Що ріст і зменшення його інтересу зараз залежать від моєї відповіді.
Відчинивши рот, я вже збиралася пообіцяти йому зберегти це в таємниці.
'Але почекайте-но....'
Мені раптом здавалося, що щось не сходиться.
« Як з цим пов'язаний інтерес? »
Сьогодні все відбувалося зовсім непередбачуваним чином. Особливо прихований квіст.
'На початку гри не потрібно було подавати будь-які запити в інформаційне агентство "Білий кролик"....'
Потім мої очі просяяли. Я зрозуміла, що допускала велику помилку у своїх міркуваннях.
Так добре відомий мені сюжет був з нормального режиму.
"...але я не знаю Вінтера в складному режимі."
Вінтер у грі був хорошою людиною з добрим характером. Він допомагав бідним і дбав про сиріт.
[Колдун, бродяга в нетрях і допомагаючи місцевим людям, зустрічає справжню дочку герцога, яку прихиляв та виховав один бідний простолюдин.
Добра героїня, яка за допомогою чаклунки повернулася в особняку, щедро жертвувала свої речі і піклувалася про нещасних дітей разом з ним.
Як результат глибокодумних роздумів про сюжет, у мене виникло питання.
'А чому весь з себе такий і милий і добродушний Вінтер повернув героїню додому саме під час церемонії повноліття Пенелопи?'
Тоді, коли фальшива герцогська леді була в центрі уваги.
Скільки б я не намагалася придумати інші причини, мою голову не відвідувала ідея, відмінна від тієї, що він, ймовірно, зробив це назлом Пенелопе.
- ....... Леди?
Я все ще не почув відповіді, і він запросив мене. Щось було не так.
Схований шлюб, який з'явився нізвідки. Похмурість інтересу Вінтера.
Я, не дуже добре знала сюжетну лінію в складному режимі, змінила хід історії і намагалася уникнути своєї смерті.
'.... Але що, якщо всі мої дії були одним з рутів складного режиму, ось тільки я цього не помітила?'
Я змарнувала тремтіння своїх рук, я врубала "вибір", відключений мною деякий час тому.
"..."змонтувати вибір.
Мені потрібно було перевірити, терміново.
Переді мною миттєво спалахнув білий прямокутник.
<СИСТЕМА> Ви хочете увімкнути вибір?
[Так.\ Ні.)
Я клікнула на "Так". Потім переді мною з'явилися варіанти.
1. З чого це я повинна?
2. Цікаво... Але не думаю, що мене влаштує ця угода. У вас немає рідкісних самоцвітів?
3. А що, коли я розговорю всім про цих дітей? Що ви тоді зробите?
'Ха....'
Я ніби зітхнула. Чому мої погані передчуття завжди збуваються?
Такі ситуації переслідували Пенелопу на кожному кроці. Вона була тим самим чоловіком, якого ненавиділи всі любовні цілі.
Я обрала один з трьох варіантів відповіді, які мали б робити руками.
А що, якщо я розбачу всім про цих дітей? Що ви тоді зробите?
Багато води стікали з тих пір, як мої губи востаннє рухалися самі по собі.
Тільки я домовилася, як його очі, видимі крізь прорізи маски звузилися.
Від колишньої м'якої аури нічого не залишилося.
- Тоді навіть ваш аристократний статус опиниться під загрозою, дорогий клієнт.
Він перейшов на пронизливий шепіт, завівши промову про мою особистість.
Не випрошуючи послугу після того, як отримав відмову. Попереджаючи.
"Значить, він знає".
Нічого дивного. Хоча він би ніяк не зміг дізнатися мене, якби я не сказала, що мені послали білого кролика.
У нормі Пенелопа бездумно тремтіла про все, не прислухаючись до попередження Вінтера.
« Від' єднати... »
Я прибрала "Вибір" і, самостійно на цей раз, сказала:
Я триматиму язика за зубами.
Після моєї відповіді його убивча аура розірвала як дим. А також.
[Інтерез 8%]
Той інтерес знову піднявся до того рівня, на якому колись був.
Мені було так боляче, що я не могла стриматися від цього.
Я встала.
- Розмова скінчилася? Мені пора йти. Вже надто пізно.
Через маскарад, який я збудував, я була вижата як лимон.
Якби знала, що так вийде, не брала б з собою маску.
Вінтер піднявся слідом, кидаючи на мене свій допитливий погляд.
- Що щодо інформації про людину, яку леді шукає....
- Мені це більше не потрібно.
Я підняла руку, зупиняючи його. За такий короткий час вона вирішила і не сказала:
- Я вже знаю, хто це завдяки роботі іншого інформатора.
Він здригнувся і напружився. Мабуть, не очікував жодного удару через свою професійну гордість.
Але я не почувалася краще.
Якщо порівняти його з іншими цілями сексуального полону, він ще цілком нічого, але мій план підвищити його інтерес, на випадок, якщо щось піде не так, з тріском провалився.
Через цю чортову систему я була просто вимушена розкрити його секрет, і тому все пішло навперекосяк.
Вінтер також невдовзі знайде героїню нормального режиму.
Чарівна дівчина, з якою він раз на тиждень бачиться в гетто*, і чокнута сучка герцогського родини, знаючи про його слабкості.
Подобие нетрях.
Тепер я можу навіть не покладатися на "доброго" Вінтера, до якої так прагну.
'Я б вирішила звабити інші амурні цілі, які не зустріли і зовсім не скоро познайомляться з героїнем.'
Я перестала піклуватися про те, як виглядаю в його очах. І невтомливо проігнорувала [Інтерес 8%], минаючи повз нього.
- Ах, так.
Але потім дещо згадала.
- Ви, шановний, пропонували інформацію в обмін на те, що я буду тримати все у таємниці, якщо не помиляюся.
Після, я повернулася на те місце, де була кілька секунд тому, і витягла з кишені свого одягу пару речей.
- Мені не потрібна жодна інформація, замість неї, передайте це Того чоловіка. Як-никик, я приїхала, просто щоб підкоригувати свій запит.
Я залишила білу хустинку і стару оксамитову коробку біля чайника.
- Яке повідомлення мені передати разом з цим?
- "Освітній жест", це все, що йому знадобиться, щоб зрозуміти.
Ультрамариново-сині очі відкрилися трохи ширше.
І тоді.
[Интерс 13%]
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за прочитання.
З Днем перемоги!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert