Весь січень я майже щодня мусив залишати Хогвортс, готуючись до роботи над комплексом підприємств. Можна було навіть сказати, що це заняття займало більшість часу мого життя, змушуючи серйозно напружуватися і мобілізувати деякі резерви. Добре, що зв'язки директорів допомогли мені в такій несміливій справі і природній викрутка Дельфіни дозволили мені дещо прискорити підготовку відремонтувавши план.
Щоправда, ми мали допомогу від захисників нашого директора і протилежну сторону. Але міністерство зараз майже відкрито дискредитує Дамбльдора, піддаючи критиці будь-яке його слово. І такі тенденції ніяк не полегшували мені справу, адже до директора та його дільниць зараз було прикуто надто багато уваги з боку самої верхівки міністерства... Але я справлявся, дуже успішно розводяючи бардак і хаос у багатьох відділах міністерства та розсіюючи їх увагу багато досить серйозними, а іноді й не надто, порушеннями.
А коли я був у купі з погрозами та демонстраціями ліквідації деяких працівників міністерства, то тільки прискорював мою роботу і затикав дуже багато ротів. Та і додатковий хаос в міністерстві через всіх цих махінацій тільки продовжував наростати. І врешті-решт, підготовка до штурму одного незначного менора Ноттів просувалася у дуже енергійному темпі, залишаючись при цьому непоміченими для верхівки міністерства.
І навіть, якщо моя терористична діяльність була подібна до тієї, що мала за собою деякі серйозні недоліки. А ослаблення і хаос у міністерстві - це саме по собі погано, банально через те, що Тому буде легше воно міністерство захопити в майбутньому. Так і якщо мої ділові справи зрештою стануть громадськими, я цілком собі можу вмиг звернутися не просто до злочинця, а самого справжнього поборника Темного лорда... Можливо, Дамбльдор спочатку і доручив таке завдання саме нам з Делфійою через такі ризики.
Але я розумів ризики, коли погоджувався з Дельфією виконати завдання Дамбльдора. Добре, зламаки я собі вже в будь-якому випадку підстелив, та і не так вже й просто буде мня у чому або звинуватити. Сам я в усій цій справі нараховую що і не ліз, так само як Дельфіна... Максиме, нас можуть оголосити спонсорами всього цього безладу, але і тоді ми можемо фактично від усього охреститися, тому що наші фінансові маніпуляції зараз не зможуть відстежити навіть гобліни, нехай у останніх все ж таки і є на це шанс.
Але не суть, головне, що ризики мінімальні, а вигода вже зараз досить істотний. І коли я говорю про вигоду, то маю на увазі зовсім не тільки підготовку до атаки на логіку одного темного мага. Ні, воно все ще є головною метою нашої операції з відволікання уваги міністерства... Ну не просто ж так ми наймали цілу купу чарівників і перевертнів, щоб вони влаштували деякі заворушення по всій країні... Ось тільки під час організації всього цього стегон, я отримав дійсно не мало.
Навіть один досвід організації таких вже можна вважати цінним. Я ще і цілу купу зв'язків заімел, хоча навіть більша частина цих речей належить до кримінального світу Британії. Головне, що вихід на досить корисні і навіть цікавих людей я тепер мав цілком собі спокійний. І нехай навіть вихід цей було через третину руки, та і взагалі ніяк не зв'язаний зі мною ... Але він був, що все ж непоганою такою плюс до початкової мети.
Так і за грошима все це було не сказати щоб занадто дороге. І все ж я наймав переважно всякі види брідів з лютого та інших зелених місць, а не справжніх майстрів своєї справи. Та й хабарі, в рамках мого бюджету, дивилися дуже навіть скромно, нехай і було зовсім не мало. Нарциса, геть, наскільки я знаю, для найму дванадцяти магів, що в майбутній потасовці повинні будуть викрасти з поля бою Беллу, витратила майже чверть тієї суми, яку я пустив на хабарі, так що трати у мене були дійсно розумними... Ну чи це матуся не дуже то й скупилась на найм кращих фахівців, що теж правда.
Але не будемо звертати увагу на якісь там гроші. Тим більше що в ітої всі трати у будь-якому випадку окуплять себе, якщо мені вдасться перемогти Темного лорда вважати що чужими руками, використовуючи при цьому тільки свої гроші та мізки ... Так, це в будь-якому випадку буде моєю перемогою, навіть якщо сам Том на смертному ложі навіть і не подумає у мою сторону ... Так, мушу визнати, буде навіть краще, все ж посмертні прокляття - річ вкрай неприємна, особливо у виконанні дійсно сильних магів. Добре, що не кожен здатен на таке чаклунство. Інакше чарівники вимерли б ще кілька століть тому. Що не скасовує того факту, що Том, швидше за все, на цю магію здатний.
Подібна пакість, знаєте, цілком собі в стилі, так і, пам'ятатися, той цікавився цією темою ще у молодості. Так що, на старість цілком собі і міг щось створити на даний рахунок, незважаючи на свій реально паталогічний страх смерті... Загалом так, краще б мені не потрапити на очі під час його остаточного примирення. Та мені взагалі краще на очі не потрапити, навіть якщо врешті-решт я все одно прийму деяку участь у майбутній штурмі.
А все через те, що час зараз працює не на нас, поки ми тут готуємося, нещодавні в'язні у всьому відновлюютьсь, як повідомляє Снейп. Добре, що Том зайнятий зараз і звертає увагу на набір колишнього впливу та влади. Можна сказати, що мужик... а якщо точніше, то лич, відновлює колишні зв'язки і союзи. І нехай в цілому - це хренова тенденція, але у нашому випадку ця ситуація нам на руку. Є реальний шанс того, що під час штурму чужого менора Тома банально не виявиться на місці ...
Ось тільки цим шансам нам ще потрібно буде знайти скористатися, коли він прийде. Адже якщо не підійти до всього цього штурму без належної підготовки, то цілком собі можна напасти порожній менор, чекаючи атаки в спину Тома... Дуже тонкий момент. Я скажу вам, що в цьому домі зібралося дуже мало чарівників. І завдяки спільним зусиллям вони зможуть подолати майже будь - який бар’єр, що відбиває зв'язок із зовнішнім світом. Та що вже там, зібрані у Ноттів силами цілком собі можна і протипараційний бар'єр пробити ... І єдиний спосіб запобігти цьому — вкласти більше сили у бар’єри.
Хоча б з технічної точки зору це зробити не так вже й складно. Щоб заряджати артефакти багато розуму взагалі не потрібно ... Потрібна лише сила. Сила, що не буде відчувати в основному битву і спробування захисту пологового менару. І я, ось вже диво, цілком під цим описом підходжу, через що у деяких членів ордену і виникла досить здорова ідея попросити мене попрацювати батарейкою разом з ще десятком чарівників... Ну або якщо бути точнішим, то чарівник.
Загалом так, десь недалеко від поля бою мені в будь-якому випадку доведеться покрутитися, тим більше що я сам погодився на подібний план. Бо коли б я доглядав за тим, що відбувається, то не пошкодить мені, а потрібні закляття для далекого видіння, але знаю... До того ж, мою дупу в будь-якому випадку прикриє моя улюблена кузина ... І вже звична мені пара охороняльника-боївного мага і перевертня-вбивці, що за окрему доплату уже зараз прибули до мене в гості із германії. Тож, коли виникає критична ситуація, я можу повалити з місця побоїв. Такі профі насправді виграють мені кілька секунд, щоб активувати удосконалений порт. Та й Німфадору я, мабуть, при такому розкладі затягну з собою.
Так що так, особливих побоювання я на рахунок цієї маленької авантюри не відчуваю. Хоча може і варто. Усе ж Том не сліпий і не тупий, навіть якщо й божевільний. Його пішаки давно вже повинні були виявити деякі шевчення в таборі Дамбльдора. Так і Снейп, наскільки я знаю, деяку інфу все ж зливає Того, нехай і з досить істотною цензурі... Та й взагалі, зіллявар нитиніше в опалі у таборі директора, так що многа інформація проходить повз нього і він зовсім не до цього. І так все і відбувається, якщо вірити пам'яті одного з шпигунів.
Я, правда, не дуже то оной і вірю, навіть шпигун і сам не усвідомлює, що він шпигує. Дуже хитра комбінація зілля « для підтримки чоловічої сили» змушує вже не молодого чарівника страждати вибірковими провалами в пам'яті "заподія". Що все одно не дає стовідсоткової гарантії щодо Темного лорда і Снейпа. Обидва - ремісникиментальної магії, та і в зіллях розбираються не гірше моїх спеціалістів.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda