Через необхідність досить тісно спілкуватися зі своїми підпорядкованими, що працювали на мій рід, крутившись у сфері бізнесу та політики, мені доводилося досить часто покидати Хогвортс для особистих зустрічей і переговорів в великій компанії. Добре, директор спокійно організував мені подібну можливість, підключивши камін у моїй кімнаті до загальної камінної мережі школи. Тому тепер я міг непомітно залишати школу, виконуючи завдання директора — спрацювати міністерство... Але я б не сказав, що подібний розклад занадто мені подобався.
Звичайно, краще вже так, ніж змусити Нарцису працювати за мене, але і особливо задоволення від виконання чужого завдання я не відчував, хоча навіть на те, що все, яке відбувається в першу чергу в моїх інтересах. Та й взагалі, не подобається мені танцювати під чужу дудку і все тут. Тим більше, що я відмінно розумію як, чому і за допомогою яких інструментів Дамбльдор змусив мене фактично працювати на себе, не даючи нічого взамін. Я й сам не раз і не два змушував людей робити щось для себе, з тим просто мотивом для тих, що їм і самим це як би потрібно ...
Неприємно загалом. Ця волокніта також займає багато часу, щоб обмежити час тренування і спілкування з дівчатами. І якщо з першим я ще міг розібратися, банально підвищивши інтенсивність тренувань і повернувшись до старої практики тренування протягом звичайних занять у Хозі, то ось брак часу для спілкування з дівчатами... У якийсь момент почав серйозно так мене бісити. Через що я, зрештою, вирішив на досить серйозний крок, влаштувавши у своїй кімнаті масштабну перестановку і в якомусь сенсі навіть ремонт, запросивши дівчат жити до себе в кімнату...
І нехай ті і раніше майже щодня жили в моїй оселі розбещеності, але я не дозволяв цьому повноцінному співжиттю. Мені все ще було дороге мій особистий простір і права на самотність. Ось тільки в зв'язку з новими проблемами мені стало не вистачати часу на всіх своїх дівчат, через що вже незабаром обіцяли опустелити багато конфліктів у моїй сім"ї. Щоб цього уникнути, я і дозволив дівчаткам фактично оселитися у мене в кімнаті... Хоча в основному змінилося лише те, що ми спали на постойній основі. І ні, зараз мова навіть не стільки про секс, декого і так було достатньо, скільки просто про спільний сон.
Але не будемо про це, все ж з цією проблемою я дещо таки розібрався, нехай і довелося для цього пожертвувати своїм власним простором. Не така вже й велика втрата на тлі раптових проблем зі Снейпом... Що ж, чи правильно буде сказати Снейпа, якого директор все ще примусив займатися з Поттером окупацією. Ось тільки проблеми Снейпа в даному випадку виявилися і моїми проблемами теж, адже через високий навантаження крейдяний був змушений серйозно скоротити час та кількість наших спарінгів.
Дуже корисні, повинен сказати, спарінгів. Адже саме з подібним противником як Снейп я і умудрявся прогресувати швидше всього. І час від часу вивчення зіллям у його виконанні давали мені можливість добре відпочити, відпочиваючи від основних тренувань... Все ж, дар зілля іноді давав про себе знати, влаштовуючи мені майже натуральну лому по будь-якій складній задачі у області зеленого.
Загалом, я був незадоволений цій ситуації куди більше недоліку часу... Тим більше що Поттер реально вчився у Снейпа, навіть останній його і третив. Але через це я відчував, що мій час з крестними банально вкрали... Досить дивне відчуття, що штовхає мене кудись глибоко в дитинство, але так воно і є. Отже, мій дух нарікання поступово копався. Правда, випалювати його невдоволення мені було особливо те і нікуди, через що я просто волів зосереджуватися на роботі.
А роботи, як я вже казав, було багато. Адже міністерство — це справді величезна організація, створена лише для того, щоб контролювати і керувати магічним світом... А я, фактично, повинен був забрати одну з цих функцій у організації — спостережливу, якщо бути трохи конкретною. І це не так вже й просто зробити, тим більше, що мені довелося заткнути жодного і навіть десяток чоловік ... Кількість фігурантів моєї справи більша за п'ять сотень, якщо я хотів зробити все якісно і напевно.
І цілком природно, що заткнути таку кількість людей простими хабарами — це не те щоб дорого, а просто фізично неможливо. Обов'язково знайдеться той, хто випадково або не дуже розповсюдить небажані дані. І дійсно принципіальних чиновників Міністерства теж вистачає, що ще більше ускладнює справу. Так що, банальними хабарами в даному випадку я точно нічого не доб'юся. Вони, звичайно ж, також потрібні, але ними насправді займе Дельфіна, як вільнішою і просто відомою в міністерських колах особини.
Я ж повинен будуть зосередитися на тому, щоб відволікти людей, які заважають нам, на щось інше. Щоб ніхто навіть і не подумав дивитися в сторону махінацій Ордена Фенікса зайвий раз. І це при тому, що підозрілу активність може помітити майже десяток не пов'язаних між собою відділів, кожен з яких мені потрібно в обов"язковому порядку чимось зайняти ... Ось я і придумав відповідну роботу для кожного відділу. Добре, обвалити купу проблем на той же відділ з контролю еміграції чарівників, або відділу по контролю камінної мережі, я ж міг ... Не без проблем, але міг.
Інша річ, що будь-який відділ контролю нелегальних переміщень по світу було вже не так просто чимось здивувати або зайняти на довго. Тут вже потрібно що-небудь масштабне, щоб цей відділ не помітив досить великий наймників з-за кордону ... Так, ця ще проблема - думати над якою доводилося майже двом десяткам чарівників у моєму підпорядкування. І це при тому, що я паралельно з цим і іншими відділами починав підготовку до « відлюдкуватих маневрів »...
Це було нелегко і дуже дорого. У спробах створити максимальний бардак в деяких відділах я навіть почав готувати кілька покупок на досить небезпечні для моїх планів особистостей ... І навіть на досить корисні для мене люди. Просто щоб ніхто не подумав, що за вбивствами стою саме я, та і додатковий хаос в ситуацію дані покупання спрацьовують. Тим більше, що єдиного почерку у даних покупок бути не повинно, вже про те, щоб більшість з них все ж має закінчитися невдачею... Я ж не хочу ще раз провокувати Дамбльдора, що не схвалює позбавлення вбивства.
А те, що ці все одно будуть цілком собі можна звалити на втручання Тома, практично чесно кажучи, я запроваджу лише "провокальні" покупання. Загалом так, до своєї роботи я підходжу з усім можливим креативним, навіть якщо вона мені і не подобається. Ну а те, що я часто використовую методи сильно змахуючі на такі у молодого Тома - не так вже й страшно. У моїй ситуації це навіть плюс, що дозволяє мені дуже і багато звалити на самого Темного лорда. А в крайньому випадку завжди можна сказати, що я використовую вибачення свого ворога його ж зброю. Думаю, дехто з ордену це навіть оцінить.
Хоча це крайній випадок, все ж мені не полювання щоб хоч щось пов'язувало мене з Воландемортом. Я і так занадто сильно на нього схожий. Цей маг має досвід, який дає про себе знати, навіть якщо я намагаюся розвивати свої сильні сторони. Але мушу визнати, що таких не так вже й багато. Банально через те, що особистості двох донорів моєї характеру самі по собі досить схожі. А яскрава відмінність у світогляді і способі мислення між колишнім Драко та молодим Томом була дійсно небагато.
Так що так, іноді я дійсно відчуваю себе просто наслідуванням Темного лорда, особливо коли мова заходить про бойові та магічні навички. І все ж основна моя база заклинань і навичок якраз таки та заснована на пам'яті й досвіді молодого Тома... І я б не сказав, що це така вже проблема. Однак Том не є найгіршим прикладом для наслідування. Та і якийсь перевага у мене перед ним все ж таки є... Адже я краще за будь-кого знаю цього мага, хоча той давно вже збожеволів і перестав бути Томом, якого я знаю...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda