Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 237

0% of chapter read

- Цей старий колись зведе мене з розуму. Після декількох хвилин аналізу і обговорення минулого збору я, масуючи повіки втомлені очі. Сьогоднішній день вимочував мене набагато більше, ніж будь-який інший день, хоча я не мав жодного тренування сьогодні. - Іноді його дії здаються мені нерозсудливими... А іноді той повністю ламає моє уявлення про його особистість. - Додав я, краї очі зауваживши легкий кивок Снейпа. Те, що я знав, теж було веселим з таким начальством.

- Ну не одного з цим є деякі проблеми, Драко... Але в даному випадку все якраз досить зрозуміло. - Скупо посміхнувся чоловік, очевидно зрозумівши, до чого саме я клоную. Добре, але він не відмовляв мені, вирішивши поділитися інформацією про те, що відбувається. Зокрема про те, через що директор так різко змінив власну політику боротьби з Темним лордом... От тільки відповідати відразу ж той не став, змусив мене мізерність погіпнотувати поглядом. Обстановку нагнівав, гад такий.

- Нещодавно у директора виникли деякі проблеми зі здоров'ям... Поки що моя зілля допомагає контролювати цю проблему але є аж ніяк не нульові шанси на те, що Дамбльдор так і не зможе впоратися з нею. - Якось навіть мрійно поглянувши на свою шафу, почав пояснювати Снейп. Хоча я і так вже все зрозумів... - Мабуть, директор вирішив поквапити розвиток подій, щоб розібратися з Темним лордом, поки йому ще нічого не перешкоджає це зробити... Хоча я й не сподівався від нього такої рішучої дії, але теж цього і очікував. Це все зовсім не в його стилі. - Трохи задумливо продовжив чоловік, не звертаючи уваги на той вибух емоцій, що ледь не відобразився у мене на обличчі.

І все ж, новина про "проблем зі здоров'ям" у нашого директора - це ще щастя для мене... І це також проблема. Адже, коли один з найсильніших чарівників помер, що до цього досить ефективно стримував вплив Тома і створював йому опозицію, проблеми можуть бути дуже багато. При тому далеко не факт, що я з цими проблемами впораюся. Та й сам директор перебуваючи на межі смерті може викинути все що завгодно. Хоча б через те, що відкладати на потім деякі справи і плани той більше банально не зможе, а значить буде діяти дійсно рішуче в деяких моментах ... І ось думає мені, що я цілком собі можу стати таким зараз.

- Це точна інформація? Можливо Дамбльдор так зливає через тебе фальшиву інформацію Темному лорду? - Все ж я уточнив, стикаючись із власними емоціями і не збираючись повністю довіряти словам Снейпа. Та все ж директор у нас - не просто чарівник, щоб відправитися до праотців від якоїсь хвороби чи навіть прокляття. Та й зв'язки у того, що знайти потрібного фахівця для зцілення не стало б проблемою... Та й про дружбу нашого директора з одним із найвідоміших чарівників світу не варто забувати. Фламел, напевно, не відмовиться від допомоги своєму учневі, якщо той добре про нього попросив.

- Не впевнений. З Дамбльдором взагалі ні в чому не можна бути впевненим напевно, але поки що ця... Проблеми зі здоров’ям дуже добре пояснюють нещодавню поведінку директора. - Відразу ж зловивши мої підозри, трохи сумніваючись у власних словах, відповів Снейп. - Та і складно мені знайти інше пояснення раптової активності старого... - Все більше занурюючись у власні думки, сказав чоловік. Мабуть, мої підозри змусили і самого Снейпа ще раз задуматися про всю цю ситуацію.

- Гаразд, брехун. Я піду. Сьогодні нічне чергування залишається на Пенсі... Ну а мені ще є про що подумати. - Намагаючись повернути собі трохи сил, сказав я Снейпу, вирішивши залишити його спокій. Той не став зупиняти мене, повідомляючи на моєму обличчі деяку втому і навіть виснаженість... А все через те, що активне використання ментальній магії протягом такого довгого часу вимотало мене куди сильніше будь-який інший тренування в магію. Шкода, правда, на цьому все так і не закінчиться.

Сьогоднішню ніч мені точно поспати не вдасться. Мене ще чекає продовження переговорів та обговорення, тепер вже з Дельфіною і Нарцисою. Добре, це було б чудово, якби я вже давно мав справу з цими жінками і міг розмовляти одразу з двома чарівниками. Тим більше, що іншого варіанта у мене як би і ні. Дельфіна прямо попросила мене зв’язатися з нею за першої ж нагоди, щоб обговорити цю справу і вкласти план по відволіканню уваги нашого доброго міністерства.

Проте про Нарциса також не слід було забувати. Все ж більшість турботи про мої пологи все ще лежала на плечах моєї мами. Добре, що після народження Іллі у неї з'явилося досить багато вільного часу в зв"язку із її "заключенням". Кончено, та все ще дуже багато уваги приділяла нашій донечці, але кілька вільних годин на день у тій точно було для такої ось роботи... Крім того, родинам допомагали справлятися з майже всіма можливими ситуаціями. У Малфоїв був більш ніж пристойний слуга.

Загалом так, посвітити матусю у все що я був просто зобов'язаний. Та як-нику куди краще представляє нинішнє можливості моїх пологів, та і порадником ця є дуже навіть непоганим. Так що, підключити ще одну світловолосу голову в нашу з Дельфіною дискусію буде не більше. Ну а те, що після цілої ночі підтримувати стійкий ментальний канал відразу з двома жінками моя голова взагалі припинялася що або сображати - не так вже й страшно.

Парочка зеленого з моєї аптечки дозволили мені відносно спокійно зустріти новий день, тим більше, що моє тіло загалом то і не втомилося. Спати, звичайно, кілька хотілося, але позбуваючись ментальній втому, нехай і за допомогою зілля ігнорувати це бажання було нескладно... Правда, я не міг зосередитись на уроках. У голові інформація, десятки планів і сотні няансів буквально не дозволяли мені зосередитися на реальності, через що я навіть про купівлю ессе по Зоті забув. Мені довелося слухати гнівні відповіді Амбридж, що також не додавало мені складу думок.

Загалом, я мав важкий день. Хоча дівчата добре розуміли мій стан, вони спокійно підтримували мене і не ставили понадурочних запитань... І все ж, я не зміг їм усе розповісти. Але моя довіра до них вже заслужилася. Та і не хочу мені плодити зайвих секретів між моєю сім'єю, тим більше, що нова інформація торкалася нас усіх і відразу ...

Правда, розповідати тим про невеликий прохання моєї мами я все ж не став ... Чим менше людей знають про майбутнє авантюри, на яку я все - таки погодився, тим безпечніше буде для мене і моїх близьких. Все ж викрадення старшої сестри моєї матусі прямо з під носа Темного лорда - це та ще авантюра, навіть я і можу досить швидко позбавити ту від проклятої мітки Тома... Блін, та я взагалі не знаю, як погодився на щось подібне, тим більше коли часу на підготовку операції у мене дійсно вважаєш що і ні.

Але все, що зроблено - це вбивати одну з небагатьох носіїв чистої крові Блеків -- але не найкраща ідея. Та й обиляти маму відмовою мені дійсно не хотілося, особливо коли ми розмовляли про її рідну сестру. Це для мене Беллатріса Лестрейндж лише ще одна швук Тома, нехай і з незвичайним родоводом. Для Нарциси ж Белла - це в першу чергу сестра, разом з якою вона виросла, а вже потім все інше.

Так що, я дійсно не міг відмовити в прохання Нарциссе ... Нехай і спіхнув у результаті найсприятливіших фахівців, що візьмуться за цю справу, сама Нарциссе. У мене для цього все ж мало часу. У мене тут наголошується грандіозна інтрига по відволіканню уваги всієї верхівки міністерства ... Хоча я не перестаю на одне маленьке запитання: що робити з Беллою, навіть якщо нам вдасться вдалий вихід? Та ще загадка, на яку навіть Нарциса не змогла дати однозначної відповіді.

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Previous chapterNext chapter