Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Я став спадкоємцем Німеччини!

Розділ 163: Битва за Польщу (23)

0% of chapter read

Через «різи в селі Орло» багато людей вважали, що Німеччина була жертвою і вона мала виправдання за те, щоб напасти на Польщу.

Але тепер Британія та Франція, по суті, спонукали своїх молодших братів оголосити війну Німеччині, що дещо не схоже на людську поведінку. У результаті промови Ґеббельса отримали таку підтримку й схвалення, що в багатьох містах Великобританії та Франції навіть пройшли антивоєнні марши.

Було навіть кілька « розізлих молодих людей», які таємно вибралися з нейтральних країн для того, щоб вступити в німецьку армію і поклялись захищати справедливість у Європі.

"Ваші Високість - геній громадської думки". — На фоні захоплення Геббельса Янік збентежено усміхнувся: « Це всього лише правильні слова».

Війна — це не боротьба вищої політичної влади, а сила двох сторін у війні пов’язана з її здатністю керувати.

Навіть якщо б ви були багатими і могутніми, а також боролися з групою людей, у вас немає жодних мотивів для війни. Ви не змогли б перемогти слабшого противника. Особливо в давні часи, коли немає високотехнологічного обладнання зв'язку, і бойові підрозділи будуть у пастці в окремій державі будь-коли, якщо ви не можете змусити людей внизу повірити, що у вас є більше шансів на перемогу, то здатися або зраджувати, може стати звичайним явищем серед ваших солдатів.

Як можна переконати людей у тому, що шанси здобути перемогу вищі за перші роки війни? Звичайно, переконуйте людей за допомогою розуму та слів. Якщо ви будете битися за допомогою розуму, солдати з більшою ймовірністью будуть вірити в те, що вони переможуть. Тому що людська ідеологія може бути заражена груповою свідомістю, наприклад, якщо ви ведете війну заради захисту своєї сім'ї та помсти за щось, просто дозвольте генералам середнього рангу кричати про це кілька разів, і незабаром всі відчують атмосферу безпеки своїй родині та спокою за свою країну, в цій атмосфері кожна людина відчуватиме, що інші мають волю до перемоги, а тоді вони будуть натхнені і якимось чином зрозуміють, як слід перемогти.

Таким чином, під час війни це переконання також створює певну пов'язану силу, і ця зв"язана сила буде впливати на вибір кожної людини в багато критичних моментів, який може безпосередньо визначити перемогу або поразку у війні.

Геббельс запитав з деяким занепокоєнням: « Чи може бути, що британці й французи відправлять свої війська? Чи не будемо ми в центрі потрійного нападу з боку Польщі, Великобританії та Франції?»

Він відповів з безпрецедентною впевненістю у голосі: « Не хвилюйтеся, оголошення війни Британією та Францією - це просто спосіб змусити нас боятися їх". — Будь то Британія або Франція, вони могли пожертвувати хоч одним солдатом заради такої країни, як Польща. Оголошення ними війни було лише способом зберегти свою гідність великої держави.

На жаль, у Польщі навіть немає друга по всій Європі. Упродовж історії, протягом кількох днів Літва оголосила би свої кордони закритими, наказала б заборонити поставки до Польщі та конфіскувала всю польську державну і приватну власність в Литві. Шведський уряд оголосив би скасування всіх торговельних угод з Польщею (країною, яка торгувала з Німеччиною) і відмовило б відкрити морський шлях до Польщі та орендувати транспортні кораблі для союзників! Через кілька днів радянські війська просунулися б на захід через східну польську кордон! І впродовж всієї польської кампанії її союзники, британська і французька армії відпочивали на Західному фронті!

Але це також було справою рук самої Польщі. Польща була дуже неспокійною країною, яка часто стикалася з проблемами і історично відома як "Бандіт Європи". Отже, незалежно від того, чи то Німеччина, Росія, Австрія, або Швеція, вона нападе на них і намагається відірвати частину території. Тому що Польща завжди мріяла стати великою державою.

« Але це оголошення війни Великобританії та Франції нам дуже допомогло, інакше ми повинні були б шукати приводу приблизитися до Британії і Франції після перемоги над Польщею. — Оскільки Великобританія й Франція взяли на себе ініціативу, щоб оголосити війну, незалежно від того, відправили вони війська чи ні, то це дало Німеччині вагому причину розпочати війну в Західному фронті.

У цей період сталася досить цікава річ.

Після оголошення нейтралітету Іспанія несподівано виявила протест Радянського Союзу, забравши від Москви 560 тонн золота під час громадянської війни в Москві.

Звичайно, радянська влада заперечувала це, але іспанський уряд потім помістив у газетах докази. Від радянського посланця Орлова до сховища Центрального банку Мадрида, в супроводі представників іспанського уряду перед винесенням ящиків і коробок з золотом із банку та завантажування їх на автомобілі. Нарешті, вантажі золота на російський транспортний суд у порту Картагени — кожна фотографія була зроблена з кристально чіткою деталізацією. Навіть був лист від колишнього іспанського уряду, який належав до еміграції у Франції. У ньому йшлося про місце розташування золота і « письмову » довідку з отримання Орлова.

У Сталіна, далеко в Москві, стався черговий істеричний напад. Ці докази ще більше переконали його, що за всім цим стоїть Орлів, який зрадив Велику Раду Матерей і вкрав золото, яке мало бути « приналежувати» Ради.

Він наказав звільнити і розстріляти велику кількість офіцерів розвідки, у тому числі Яна Карловіча Берзина. А Голику сказав знайти зрадника і пропало золото протягом місяця!

Цей наказ змусив Філіпа Головика до цього. Два роки з моменту пограбування, і за цей час розвідувальна служба не сиділа склавши руки, обшукуючи майже кожен куточок планети та втративши в результаті безліч агентів. Але Орлова й золото не знайшли, нічого вже не кажучи про відстеження навіть слідів.

Але перед лицем розлюченого Сталіна він не сміявся відмовитися від свого обличчя, а лише тремтів і погодився. Він сумував, що йому залишилося лише один місяць.

Щодо іспанської сторони, то Радянський Союз був лише твердим твердженням, що всі докази були підроблені і Москва нічого не знала про золото.

Це безсоромне заперечення викликало обурення іспанського народу, і словачна війна між двома сторонами продовжувалася аж до наступної радянської кампанії.

https://literna.net/uk/books/246-ya-stav-spadkoyemtsem-nimechchini

Previous chapterNext chapter