З-за гір долинув гучний сплеск води, наче саме озеро закипіло. Кожен легко міг уявити зграю істот, що стрімко суне озером, навіть не бачачи їх на власні очі.
— Демонічні Саламандри вже тут! — суворо оголосила Гу Їн, демонструючи неабияку рішучість.
Команда діяла злагоджено, як і належить досвідченим бійцям. Чжун Лі, чиїм завданням було виманити Саламандр, прожогом влетів крізь вхід — і йому вдалося затягнути безмозких потвор у вузьку ущелину!
— Перекривай вхід, зараз! — гукнув він Магу Землі, женучись по воді до острова.
Велетенська кам'яна брила впала з неба, заблокувавши прохід, наче шлюз дамби, і відрізала кількох Саламандр, що вирвалися вперед, від решти зграї.
Особливою швидкістю чи спритністю Демонічні Саламандри не відзначалися — швидше нагадували пересувні сталеві фортеці. Ворогів вони зазвичай просто розчавлювали, топчучи й пожираючи!
Коли брила перекрила вхід, Мо Фань нарахував у пастці чотирьох потвор.
— Прокляття, трохи забарився — четверо встигли проскочити! — стривожено вилаявся Маг Землі.
— Четверо... а для нас це не забагато? — нервово ковтнув слину Середній маг із величезним носом.
— Прорвемося. Головне — діяти злагоджено й не наробити грубих помилок, тоді впораємося! — впевнено відповіла Гу Їн.
Найсильніша в групі, вона мала аж два Духовних Насіння й досягла третього ступеня Середнього рівня — цілком могла зійтися з однією Демонічною Саламандрою сам на сам!
— Крижані Кайдани!
Гу Їн втупилася поглядом у воду, де плавала одна з потвор. Крижаний ланцюг завтовшки з невеликий стовбур обхопив м'ясисте тіло Саламандри й силоміць витягнув її на поверхню.
— Б'ємо цього першим! — скомандувала вона, підтягнувши здобич ближче, щоб решта команди могла зосередити на ній свої закляття.
Щойно Крижані Кайдани наблизили істоту, Мо Фань нарешті зміг як слід її розгледіти.
— Ви впевнені, що це не якийсь гігантський равлик? — спитав він.
— Який іще равлик? Це Демонічна Саламандра. Тримайся подалі — ці тварюки плюються отруйними дротиками! — попередив Сє Хао.
Чесно кажучи, на перший погляд істота й справді нагадувала равлика — переважно через панцир на спині, характерну рису Спіральнопанцирних Монстрів.
Панцир, завбільшки з капот автомобіля, вигинався гострим кінцем догори і тьмяно поблискував на сонці.
Ці панцирі славилися своєю непробивністю. Одного разу армія намагалась очистити від Спіральнопанцирних Монстрів цілий острів: солдати лишалися на кораблях і безперервно гатили закляттями по берегу. Острів мало не пішов на дно від такого масованого обстрілу — а монстри просто ховались у свої мушлі. Острів урешті таки затонув, зате вся зграя лишилася абсолютно неушкодженою. Той, хто керував операцією, певно, впав у справжній відчай, дізнавшись, що потвори пережили бомбардування без жодної подряпини!
Демонічні Саламандри, вочевидь, успадкували ці панцирі — тверді, наче камінь!
Саламандри взагалі були схожі на ящірок. Земноводні були звичні для середовища, де змішуються вода й суша. Мо Фань назвав цих істот гігантськими равликами, бо тіло під панциром скидалося на саламандрове: м'яка плоть, вусики, безперервне звивання.
Інакше кажучи, Демонічні Саламандри виявились ящірками з м'яким тілом і спіральним панциром на спині!
Лінлін уже згадувала про їхній неймовірний захист — чи не найміцніший серед істот того ж рівня. Спостерігаючи, як мисливці б'ються з однією з них, Мо Фань переконався в цьому на власні очі.
Гу Їн, Сє Хао та носатий маг уже випустили кілька заклять, та жодне з них не завдало шкоди — потвора просто ховалася у свій панцир!
Вона висунулась назовні лише тоді, коли хвиля заклять ущухла, і, заверещавши, кинулась у контратаку.
— Як... як воно ще не здохло? — остовпів Сє Хао.
Обличчя Гу Їн теж спохмурніло. Вона знала, наскільки міцний захист у цих істот, тому й розуміла, що битися з цілою зграєю — чисте самогубство. Але вона ніяк не сподівалася, що навіть у самотньої особини панцир виявиться настільки бронебійним!
— Навіть Духовне Насіння нашого капітана залишило лиш подряпину! Як нам його прикінчити? Ті троє вже наближаються! — запанікував носатий маг.
— Звідки мені знати?!
Середній маг із Духовним Насінням вважався серйозною силою для будь-якої мисливської групи — достатньо могутньою, щоб протистояти істотам рівня Воїна! Решта команди розраховувала, що Гу Їн проб'є оборону, а вони вже доб'ють Саламандру. Хто ж знав, що навіть Духовне Насіння капітана виявиться безсилим проти цього панциру! Захист у нього був просто за межами розумного!
На щастя, Демонічні Саламандри були повільними — інакше мисливці й утекти б не встигли!
«Середні Закляття третього ступеня з Духовним Насінням... вона вже одна з найсильніших на Середньому рівні, а все одно не завдала жодної шкоди. Оці істоти рівня Воїна неймовірно витривалі», — подумки оцінював оборону потвори Мо Фань, спостерігаючи за боєм.
Якщо навіть Середній маг не міг пробити такий захист, лишалося покладатися хіба на Просунуті Закляття.
Та скільки Просунутих магів могло собі дозволити пересічне місто чи фракція? Зважаючи на шалену кількість Демонічних Саламандр, навіть напруживши всі сили, ці маги не встигли б винищувати їх швидше, ніж ті розмножуються!
— Ще раз! — Гу Їн відмовлялася вірити в поразку.
Вона організувала нову хвилю атак. Цього разу застосувала Елемент Тіні, щоб прибити Саламандру до скелі, — дозволяючи решті влучити найсильнішими закляттями прямо в ціль.
Проте Елемент Тіні не завадив потворі знову сховатись у панцир. Мо Фань дивився, як скеля миттєво зникає під різнобарвними вибухами заклять.
Вода дико розліталася навсібіч. Коли закляття розвіялися, на панцирі проступили дрібні тріщини. М'яке тіло знову висунулося назовні, ніби потвора просто ховалась від зливи — попри тріщини й подряпини, жодної реальної загрози її життю це не становило.
Дрібні тріщини...
Оце й усе, чого домоглася команда Середніх магів після кількох хвиль атак. Знадобиться щонайменше десяток подібних ударів, щоб розбити панцир!
Загін Фен опинився в пастці — острів не залишав шляхів для відступу від цих потвор!
Зціпивши зуби, мисливці продовжували атакувати. На їхнє щастя, самі атаки Саламандр особливою силою не відзначались, а новачками в загоні ніхто не був — ситуацію вдалося втримати під контролем, навіть коли до бою долучилася решта зграї!
Небо почало темніти. Команда добила всіх чотирьох Саламандр лише перед самим заходом сонця.
Серйозних поранень ніхто не отримав, зате всі виснажилися до краю. Вони сіли біля води, ставлячи під сумнів власні життєві рішення.
— Серйозно, ще ніколи не бився з витривалішою істотою рівня Воїна. Їхній захист уже можна порівняти з рівнем Командира! — пробурчав Чжун Лі.
Команда вже якийсь час працювала в околицях Озера Тисячі Островів, здебільшого полюючи на гігантських ящірок і болотних демонів. Проти Демонічних Саламандр вони билися вперше — і були просто приголомшені їхньою неймовірною обороною!
— Кляте лайно, я думала, ми тут швидко підзаробимо, а не будемо битися з такими надокучливими тварюками. Якщо з п'яти Саламандр випадає лише одне серце, я тут більше й хвилини не змарную. Зароблю вдесятеро більше, якщо просто кілька ночей пересплю з молодими панками з відомих кланів! — сердито випалила Гу Їн.
— Босе, ти серйозно? Я готовий заплатити двісті тисяч, щоб провести з тобою три ночі! — миттю схопився на ноги Чжун Лі, з надією поглянувши на неї.
— Відвали! Якби ти був таким же красенем, як Фань Мо, я б не проти взяти двісті тисяч за три дні й три ночі. А з тобою я ще подумаю, навіть запропонуй ти два мільйони! — огризнулася Гу Їн.
Мо Фань саме розмірковував, як би ефективніше розбивати панцирі Саламандр, коли раптова згадка про нього збила думку!
Він щиро дивувався, чому люди з його оточення постійно торочать, що він не красень. Послухати тільки Гу Їн — та він міг би собі навіть знижку в повії вибити самою лише зовнішністю, не кажучи вже про пригоди на одну ніч із незнайомками. Якщо б він захотів — розважався б усі триста шістдесят п'ять днів року без вихідних!
— Стривай-но, то не з кожного Саламандра випадає серце? — раптом вигукнув Сє Хао.
— Звісно, ні. Лише з деяких. Шанс один до п'яти!
— Трясця, тобто якщо в жодної з цих чотирьох серця не виявиться, усі наші зусилля пішли коту під хвіст?! — заверещав Сє Хао.
— Зважаючи на ймовірність, цілком можливо, — зауважив Мо Фань.
— Цить, годі наврочувати, йди краще перевір останки! — закотила очі Гу Їн.
Мо Фань слухняно пішов оглядати тіла потвор. Невдовзі він повернувся з ніяковим виразом обличчя.
— Навіть не починай, я краще сама піду перевірю, — миттю підхопилася Гу Їн і ретельно обшукала залишки істот.
Обличчя решти почали бліднути. Побачивши, як вона розлюченою повертається назад, усі зрозуміли: зусилля виявилися марними!
Жодного серця з чотирьох Саламандр!
Та й енергія вичерпалась — на повне відновлення знадобиться три-чотири дні.
Враховуючи дорогу, підготовку, сам бій і час на відновлення, команда змарнувала на це цілий тиждень!
Найпохмурішим було обличчя Гу Їн. Вона всерйоз подумувала піти на панель!
Доводилося їсти несмачну їжу, спати просто на землі під відкритим небом, постійно відбиватись від комарів і терпіти їдкий сморід. Поранення в бою давно стали звичною справою. Вона нарешті пережила цю бійню — і не заробила з неї ані копійки. Куди гірше, ніж розслаблятися в розкішних готелях, смакувати елітне червоне вино серед приємних ароматів і заробляти гроші, просто лежачи нерухомо на ліжку!