Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1504 - Затягнути в це болото

0% of chapter read

Королева Потойбіччя стояла перед могилою із заплющеними очима, шукаючи дух, що колись тут мешкав.

Згодом вираз її обличчя злегка змінився. Вона подивилася на Мо Фаня і сказала: — Тобі не варто зв'язуватися з тим, хто забрав її тіло.

— Що ти маєш на увазі? Ти знаєш, хто це був? — з цікавістю запитав Мо Фань.

— Я не знаю, що це, але воно дуже могутнє. Щонайменше сильніше за мене, — серйозно промовила Королева Потойбіччя, попереджаючи Мо Фаня припинити пошуки трупа. Інакше його життя опиниться в небезпеці!

Мо Фань був ще більше спантеличений. Ким могла бути людина, яка вкрала мертве тіло Юрії? Чого вони намагалися досягти?

Після кількох попереджень Королеви Потойбіччя Мо Фань зрештою відмовився від цієї думки. У нього більше не було жодних справ у Священному Суді. Вирішивши, що час іти, він пішов пакувати речі.


Мо Фань повернувся до Альпійського Університету, щоб попрощатися з Лі Юе та Бріанкою. Покинувши тіло Лі Юе, Королева Потойбіччя зникла безслідно. Хай там як, вона залишатиметься поруч із ним, адже її обов'язком було допомогти йому відкрити браму до Підземного Світу, дозволяючи нежиті їхньої країни виплеснути своє роздратування досхочу!

— Пані Сейлан, те, що я робитиму в Єгипті, вкрай небезпечне. Ви впевнені, що хочете, аби Гайді вирушила з нами? — серйозно запитав Мо Фань.

— Ти чудово знаєш, що її культивація зараз у глухому куті. Вона має шанс досягти верховного рівня лише через особливі сутички та досвід на межі смерті. Вважаю, ваша подорож не буде нудною, тож це безсумнівно піде Гайді на користь, — щиро відповіла Сейлан.

— Мо Фаню, пані Сейлан серйозно обміркувала це. Невже ти не можеш зробити їй послугу? — додав професор Лі.

Бріанка також висловилася на підтримку цього рішення. Вона сподівалася, що пригода піде Гайді на користь. Тим часом Мо Фань сподівався, що Бріанка теж поїде з ним. Чи то через її силу, чи через дещо, що він так і не встиг закінчити, у нього було більш ніж достатньо причин запросити Бріанку із собою!

— Пані Бріанко, чому б вам теж не поїхати з нами і не подивитися на Єгипет? Якщо погодитеся, я не буду проти взяти Гайді, — запропонував Мо Фань.

Мо Фань не хотів так легко погоджуватися на присутність Гайді. Їхнім пунктом призначення був Єгипет, і вони мали виконати дуже небезпечну місію. Він був не проти компанії розкішних жінок, але якщо з Гайді щось трапиться під час подорожі, він просто не зможе нести відповідальність за наслідки!

Запрошення Бріанки було чудовою відмовкою, яку вигадав Мо Фань. Навряд чи Бріанка покинула б Альпійський Університет. Таким чином Мо Фань міг би плавно відхилити їхнє прохання взяти Гайді.

— Це...

— Пані Бріанко, Мо Фань просто хвилюється, що не зможе подбати про Гайді самотужки. Ви ж приблизно їхнього віку; чому б вам не поїхати з ними? — озвався професор Лі.

— Професор Лі має рацію. Ми будемо менше хвилюватися, знаючи, що з ними є викладачка, — кивнула Сейлан.

— Бріанко, тобі й справді варто вибратися звідси. Залишаючись у школі, ти лише зариєш свої таланти в землю, — погодилася й директорка Перрі.

Мо Фань ошелешено поглянув на обох викладачок, а потім перевів погляд на Бріанку.

Бріанка трохи повагалася, але зрештою кивнула: — Гаразд, але, будь ласка, дайте мені трохи часу. Мені потрібно спакувати речі.

— Пані Бріанко, не варто себе змушувати. Я теж не дуже хотіла з ними їхати... — неохоче промовила Гайді.

Вона не розуміла, чому вчителі просять її вирушити в пригоду з купою збоченців. Вона воліла б поїхати сама!

Але якщо подумати, з Бріанкою поруч ця подорож не буде такою жахливою, як вона собі уявляла. Якщо ці покидьки об'єднаються, щоб знущатися з неї, Бріанка зможе знищити їх усіх одним рухом пальця!

— Я... я зовсім не це мав на увазі, — Мо Фань уже збирався відмовитися, але викладачки та професори не дали йому й слова вставити. Його обличчя миттю спохмурніло.

-Якого біса тут коїться?!-

Мо Фань не розповідав їм про справжню мету свого візиту до Єгипту. Як він міг просто заявити іншим, що планує відкрити браму до Підземного Світу? Він розповів це лише Лі Юе, бо знав, що вона не зрозуміє, про що він говорить...

«Забудь, просто залишу їх десь у Єгипті. А звідти ми з Королевою Потойбіччя рушимо самі», — заспокоював себе Мо Фань, розуміючи, що ситуація вийшла з-під контролю. Однак чому в глибині душі він відчував легке хвилювання?


Студентський обмін, за який відповідали професор Лі та професор Чжен, успішно завершився. Вони забрали Лі Сімей, Ши Цзюньшена та інших назад до Університету Перлини. Завдяки цьому обміну Альпійський Університет та Університет Перлини налагодили тісніші стосунки. Відтепер обидві школи тісно співпрацюватимуть. Мо Фань щиро вірив, що старі з Університету Перлини мають йому подякувати за те, що він відкрив для них таке світле майбутнє...

Мо Фань, Му Бай, Чжао Ман'янь, Бріанка та Гайді сіли на рейс до Єгипту. Лише опинившись у літаку, Чжао Ман'янь раптом усвідомив, що так і не спитав Мо Фаня, навіщо вони туди летять.

— Мо Фаню, навіщо ми летимо в Єгипет? Досить тримати мене в невіданні, — випалив Чжао Ман'янь.

— Пам'ятаєш, як Велика піраміда Гізи вторглася на наші землі? — запитав його Мо Фань.

— Ще б пак, я цього до кінця життя не забуду! — поклявся Чжао Ман'янь.

— Ми збираємося відплатити їм тією ж монетою, — урочисто заявив Мо Фань.

— Ти зараз жартуєш?

— Хіба схоже, що я жартую?

— Святе лайно, просто заспокойся! — Чжао Ман'янь миттю відчув щось недобре.

— Заспокойся, ми на них не нападаємо. Хіба Холодний Принц не відкрив браму до Підземного Світу в нашій країні, дозволивши істотам Підземного Світу вторгнутися на наші землі? Ми робимо те саме, що й він. Ми відкриваємо браму неподалік Пірамід у Єгипті, щоб Королівство Нежиті з нашої країни могло атакувати їх. Ти ж знаєш, що наша країна зараз зайнята відбиттям загроз на узбережжі, але нежить не має де втамувати свою жагу до крові. Єдиний спосіб вирішити цю проблему — розв'язати війну проти нежиті в Єгипті! — пояснив Мо Фань.

— Я йду звідси, — твердо заявив Чжао Ман'янь ще до того, як Мо Фань встиг закінчити.

— Ми в літаку.

— Тоді я вистрибну з літака! Ти що, з глузду з'їхав? З якого дива ти взагалі зголосився на таку роботу?! — загорлав Чжао Ман'янь.

— А який у мене був вибір? Я теж цього не хотів, але Королівству Нежиті теж треба їсти й пити. Чому б нам не зробити Єгипту величезний подарунок, замість того щоб дозволяти нежиті завдавати шкоди нашим людям? Уряд Єгипту зустріне нас із розпростертими обіймами. Вони ненавидять нежить так само, як і ми; вони хочуть, щоб нежить з їхньої країни зникла назавжди, — відрізав Мо Фань.

— Я обіцяв допомогти тобі шукати тотемних звірів! Ти хоч розумієш, наскільки божевільним є те, що ти зараз робиш? — заперечив Чжао Ман'янь.

— Обіцяю, це востаннє. Коли з усім покінчимо, зосередимося на пошуку тотемних звірів, щоб твій панцир черепахи теж міг еволюціонувати... — сказав Мо Фань.

— А як щодо тих двох кралечок?

— Знайдемо привід і відішлемо їх. Ми не можемо дозволити собі втягувати їх у це.

— А що з Зеленим Чаєм?

— Йому однаково більше нема заради чого жити, тому, звісно ж, ми затягнемо його в це болото, — відказав Мо Фань.

Чжао Ман'янь вишкірився і миттю відчув себе набагато краще.

Previous chapterNext chapter