Раптове оголошення під час польоту розбудило Мо Фаня, який міцно спав.
— Шановні пасажири, з жалем повідомляємо, що цей рейс здійснить дострокову посадку в Новому Суеці. Усім міжнародним пасажирам, можливо, доведеться скоригувати свої плани.
Чжао Ман'янь та Му Бай також прокинулися. Вони з розгубленими обличчями подивилися на інших пасажирів.
Єгиптяни навколо лише невдоволено зітхнули, почувши новину, не виявивши жодної бурхливої реакції. Кілька арабів середнього віку продовжили гортати сторінки газет, неуважно закинувши ногу на ногу.
— Що відбувається? — запитала Бріанка.
— Каїр, імовірно, зараз б'ється, тому вони не прийматимуть жодних рейсів, окрім військових, — озвався юнак, що сидів позаду них.
— Б'ється? — вражено перепитав Му Бай.
Чому це прозвучало так, ніби битва — це щось таке ж звичне, як звичайне обмеження повітряних коридорів? Хіба вони не мали б хвилюватися більше, якби спалахнув бій?
— Б'юся об заклад, це знову ті люди-скорпіони та змієлюди. Вони з'являються і влаштовують різанину між собою в цю пору року, щоб накопичити достатньо енергії для висиджування яєць, — промовив араб, гортаючи газету.
— Пане, хіба битви тут настільки часте явище? — не втрималася від запитання Гайді.
— Звісно! Якби не та клята нежить, Єгипет уже давно б підкорив світ! — гордо заявив чоловік.
Усі тихо засміялися, почувши ці слова. Мо Фань помітив, що нікого особливо не хвилювала ця війна. Тепер, коли він задумався про це, Стародавня Столиця теж постійно билася з нежиттю ночами, але люди все одно ходили в ресторани, відвідували нічні клуби і заводили інтрижки...
Оскільки Каїр зараз відбивав атаки, їм доведеться шукати інший спосіб дістатися туди...
Невдовзі пролунало нове оголошення: — Шановні пасажири, з жалем повідомляємо, що південна частина Нового Суеца впала під натиском демонічних звірів. Тепер рейс повернеться до міста відправлення. Перепрошуємо за незручності!
— Трясця, ви що, знущаєтеся?! — Мо Фань першим схопився на ноги.
Пасажири трохи захвилювалися, почувши останні новини. Вони миттю припали до вікон.
Літак уже дістався околиць Нового Суеца. Пустеля підступала впритул до міста. Новий Суец виднівся вдалині, але його закривало скупчення тонких хмар.
Крізь хмари вони бачили, як чорні потоки вторгаються в маленький квадрат, що був містом. Видовище було не надто вражаючим, переважно тому, що їхня висота становила близько семи тисяч метрів. Усе здавалося просто крихітним!
— Шановні пасажири, ми дуже перепрошуємо. У нас недостатньо пального, щоб повернутися до пункту відправлення. Інші сусідні міста наразі перевантажені повітряним рухом. Ми не можемо чекати своєї черги на посадку. Ми змушені здійснити екстрену посадку в Новому Суеці. Щойно літак приземлиться, загін солдатів супроводить усіх у безпечне місце. Будь ласка, суворо дотримуйтесь їхніх інструкцій і не робіть нічого нерозважливого! — швидко пролунало ще одне оголошення.
Оголошення повторили двічі. Пасажири в літаку були абсолютно приголомшені!
Вони ж не були тупими баранами. Новий Суец вочевидь опинився в епіцентрі битви, точнісінько як і Каїр. Незліченні демонічні звірі просто зараз атакували місто з півдня, а вони планували приземлитися в аеропорту, який теж знаходився на півдні?! Хіба це не те саме, що добровільно стрибнути тигру в пащу?!
— Мені навіть слів бракує, щоб описати, наскільки я вражений Єгипетськими Авіалініями, — прокоментував Чжао Ман'янь.
У літаку зчинився абсолютний хаос. Араб, який раніше спокійно читав газету, тепер сперечався зі стюардесою. Здавалося, він от-от ударить її.
Решта єгиптян також скаржилися й лаялися. Вони вимагали, щоб пілот посадив літак у пустелі.
Вони воліли б приземлитися в пустелі, аніж посеред зони бойових дій. Невже вони справді вірили, що армія зможе безпечно їх евакуювати?
Вони навіть не знали, чи зможе армія стримати демонічних звірів! Цілком можливо, що весь рейс і загін просто знищать!
— Будь ласка, дотримуйтесь інструкцій; ми лише передаємо те, що нам сказали, — намагалася заспокоїти пасажирів стюардеса. Екіпаж спокійно і професійно справлявся з некерованими та розлюченими пасажирами. Їхній рівень обслуговування дійсно вражав.
— Тут справді так небезпечно? — запитала Бріанка трохи згодом.
Бріанка надто довго сиділа в Альпійському Університеті. Вона завжди вважала, що у світі панує мир, але перше ж місце, яке вона відвідала після того, як покинула Альпи, опинилося в такому хаосі!
— Останнім часом тут точиться багато боїв, — повідомив їй Мо Фань.
Війни ніколи не припинялися; демонічні звірі завжди мали перевагу. Захоплені ними території були в сотні, а то й у тисячі разів більшими за людські. Коли певна орда чи королівство демонічних звірів ставали настільки могутніми, що інші види не могли їх стримати, агресивні демонічні звірі перемикали свою увагу на людські міста!
Зрештою, люди поодинці все ще були надто слабкими, намагаючись вижити в щілинах між королівствами демонічних звірів. Саме правителі демонічних звірів віддавали накази про відновлення бойових дій!
Єгипет постійно воював із демонічними звірами. Власне кажучи, Китай перебував у схожій ситуації. Йому доводилося відбиватися від різних видів демонічних звірів через величезну площу своїх територій. Якщо не брати до уваги понад двадцять тисяч кілометрів берегової лінії, яка наразі становила найбільшу загрозу для їхньої країни, горезвісні королівства демонічних звірів у глибині Китаю включали Королівство Нежиті, Королівство Куньлунь, Велику Орду Озера Дунтін, Велику Орду Гір Ціньлін, Велику Орду Гір Наньшань та Безлюдних Звірів Бейцзяну...
Останні кілька років демонічні звірі гір Куньлунь поводилися спокійно щодо Китаю; лише Велика Орда гір Ціньлін перетинала межу. Королівство Нежиті також сиділо тихо з часів Катастрофи Стародавньої Столиці. Інакше, якби демонічні звірі з глибини материка почали вторгатися в країну, коли вона вже потерпала від атак на узбережжі, територія Китаю суттєво б скоротилася!
Попри це, план створення базових міст уже був запущений. Незліченні міста другого й третього рівнів, містечка та села просто покинули. Їхні мешканці переїхали до базових міст, зводячи людські фортеці з непробивною обороною. Відверто кажучи, вони були змушені лякливо ховатися за міцними стінами, віддавши гори, річки, океани та небо на поталу демонічним звірам!
У минулому Мо Фань був слабким і не мав великих амбіцій, але тепер він став зовсім іншою людиною. Незважаючи на те, що він досі був недостатньо сильним, його амбіції сягали настільки високо, що він постійно вплутувався в смертельно небезпечні ситуації. Усі інциденти, через які він пройшов, скидалися на казки, у які люди просто не повірили б. Він справді жив на повну!
— Святе лайно, там стільки скорпіонів і змій, і вони ще й голі! — випалив Чжао Ман'янь, притулившись обличчям до ілюмінатора.
Літак нахилився набік, і пасажири змогли краще розгледіти землю. Скорпіони та змії в Єгипті не були метафорою на злісних жінок; це були істоти з верхньою частиною тіла жінки та нижньою частиною скорпіона чи змії!
Медузи були підлеглим видом людиноподібних горгон-скорпіонів, але вони могли схрещуватися, утворюючи потомство під назвою ламії. Ті мали верхню частину тіла жінки-гіганта, нижню частину змії та шість лап, як у скорпіона.
Ламії були нечистокровною породою, і як медузи, так і горгони зневажали їх. Під час війни їх зазвичай використовували як гарматне м'ясо, але це зовсім не означало, що їхня сила поступалася чистокровним горгонам і медузам!
Ці три види завжди становили напрочуд жахливу силу в Африці!