Точкою збору став центр телепортації. Їм треба було перейти до вокзалу План-поїзддів у шостому кільцеві, звідки відкривалася шлях в Океанічний План. Залізні вузли були розкидані по цілій Межмірю; зазвичай їх можна було досягнути будь - де, за винятком рідкісних частин. Наприклад, до Плану Ельфи можна було потрапити лише з першого кільця — там курсував особливий тимчасовий поїзд. Рейси в інших ділянках відкривалися лише після того, як магистри засвідчили абсолютну стабільність і безпеку маршрутів.
Під чітким керівництвом Гілді Генрі перемістився на залізничний вокзал Білого Тумана, найбільший транспортний вузол шостої кільця з найбільш розгалужваною мережею маршрутів. Користуючись перевагами шестиокольської вежі, дівчина забронювала для нього люксовий вагон. Це гарантувало не тільки високий рівень комфорту, але й конфіденційність мага: такі вагони були призначені для особистого користування і виключають будь - яке сусідство з сторонніми людьми.
Більшу частину люкського вагона можна порівняти з розкішними апартаментами дорогого готелю, що складаються із чотирьох просторих кімнат.
- Пане Генрі, дорога займе три дні. Швидкість течії часу тут повністю синхронізована з Межмірем, так що ви не відчуєте дискомфорту від часових деформацій, — пояснила Гілді, перевіряючи клімат.
Генрі стримано кивнув, оглядаючи приміщення:
- Дякую за допомогу.
Він розумів, наскільки мудро витрачати такі кошти. Маршрут був стабільний, а провести три дні в тісному купі було б сумнівним задоволенням. Однак було виділено шестикільцеву вежу, яка мала збитку на будь - які дорожні витрати.
Триденна подорож пролетіла майже непомітно.
Присутність у привабливому і легкому спілкуванні стала приємною підкупою, яка розкинулась на дорожню нудьгу. Хилдді виявилася на диво проникливою жінкою, яка віртуозно підтримувала розмову з Генрі.
Помітивши, що її супутник скупиться на подробиці свого минулого і справ у шестикільській високій вежі, вона не стала набридливою. Генрі, який звик до обережності і таємниць, які оточували його роботу на Жабу, оцінив цей такт.
Хилді вміло перевела розмову на тему, яка справді забирала думки Генрі.
З її розповідей перед ним вимальовувалася картина вражаючого контрасту. Школа в Межмір’є дуже відрізнялася від суворого і кривавого шляху, який він пройшов у Плані Чарівників.
Там, у Місяному Слові Леза, кожен ковток магічної енергії і кожний рідкісний складник доводилось виривати зубами, плетучи інтриги та ризикуючи життям за допомогою алхімічних грибів.
А тут, у умовах надлишкових ресурсів і безкоштовного забезпечення, магічна спільнота перебувала в стані майже ідеальної гармонії. Брак дефіциту викоренив потребу в жорстокій боротьбі, перетворивши навчання на процес будування, а не виживання.
Ці розмови дозволили Генрі не тільки швидко проводити час, але й вибудувати в свідомості чітку логічну модель механізму « Мегмірія ».
Через три дні план-поїзд сповільнився хід, прибув на Океанічний План. Подібно як Генрі накрила хвилі густого, вологого бризу з сильним терпким приливом солі, двері вагона були автоматично відчинені.
Картина, яка відкрилася його оком, була сюрреалістичною: її застиг прямо на поверхні безмежного океану.
Коли Генрі зробив крок на платформу, він відчув під чоботами пружність води, яка тримала його так само надійно, як гранітні плити. Чіп не помітив сплесків магічної активності або спотворень фундаментальних правил. Сама природа цього місця дозволяла поверхні моря витримувати колосальну вагу без додаткових зусиль.
Усюди було багато туристів, а позаду з’явилася невелика смуга сичання і закрилося герметичні стулки поїздів.
— Пане Генрі, нам сюди. Хілді повірила з мірилом чарівника і вказала рукою вперед. — Наш екслюзивний транспорт вже прибув, він чекає на причал.
Вони проминули зону і вийшли на відкриту воду, де до горизонту простягалася лазурна чиста нескінченність. Раптом спокійна поверхня попереду здибалася важкою брибою, і з глибини повільно виснула масивна туша істоти, чиї обриси нагадували гігантського кита.
« Це риба Бона », — пояснила Гілді, спостерігаючи за реакцією супутника. — Найнадійніший і найпоширеніший транспорт на Океанічному плані.
Чудових розмірів паща розкрилась, обнаживши м’який прохідний прохід у внутрішній простір. Хилді впевненим кроком увійшла всередину, і Генрі пішов за нею.
Коли вони перетнули поріг, щелепи зімкнулися, відриваючи звуки зовнішнього світу, і риба почала швидке занурення.
Усередині все було збудовано з підкресленим комфортом: підлогу усунув ворсистий килим, а стіни просторого залу прикрашали запалені свічки. Генрі з аналічним зацікавленням зазначив ідеальну стабільність приміщення: вібрація двигунів, тиск товщіння води та гойдання — внутрішню порожнину риби Бони була бездоганно ізольована від зовнішнього середовища і не мала міцності фундаменту будівлі.
https://literna.net/uk/books/92-velikii-charivnik-pochinayuchi-z-prostoho-nyukhu