Щойно Кан О пройшов крізь дзеркало, він опинився над озером, тому у нього не було іншого вибору, окрім як...
"Га?"
Кан О не впав у воду. Насправді він стояв на її поверхні. Решта його загону теж стояли на воді.
"Що відбувається?" — Заінтригований, Сефіро постукав пальцями ніг по поверхні води. Щоразу, коли він це робив, по воді йшли брижі, але пальці не занурювалися всередину.
"Ходіння по воді — це базове заклинання. Принаймні для мене", — сказав Гайнус. Його заклинання вберегло загін Кан О від занурення у воду.
"Дякую". — Едер схилив голову.
Деякі ліки в його сумці втратили б ефективність при контакті з водою. Якби не Гайнус, частина його препаратів стала б непридатною для використання.
"Не дякуй мені. Я зовсім забув, що це місце було озером".
"Я теж". — Руінарі почухав голову своїми руками, що нагадували крила.
"Ніхто не потонув, тож усе гаразд. Ходімо". — Гайнус вказав своїм посохом вперед. Він вказував на піщаний острів.
Загін Кан О йшов по воді і зрештою дістався піщаного острова.
- Який дрібний пісок.
Його ноги відчували дрібну текстуру піску.
У той самий момент...!
Білокрила істота пролетіла над ними і приземлилася перед загоном Кан О. Це був Маянес Крагон!
"Гайнусе!" — люто вигукнув Крагон.
Він був заввишки понад 3 метри, а його коричневу шкіру вкривали горбисті м'язи. У нього була гостра щелепа і великі губи. Однак з рота, як у бородавочника, стирчали два ікла.
"Крагоне!" — зморшкувате обличчя Гайнуса потемніло.
"Як ти смієш з'являтися переді мною!?" — очі Крагона спалахнули від гніву, і навіть його чорне волосся засвітилося червоним світлом.
"Як я смію!? Як ти смієш так казати мені? Ти, хто вбив незліченну кількість моїх братів і сестер!?" — очі Гайнуса палали від люті.
"Замовкни, нікчемна ящірко. Ти просто боягуз, який підлещується до фальшивих богів!"
Як завжди, Маянеси вірили, що Бог Творення, Мая, є єдиним справжнім богом. Решта були фальшивими богами. Для них дракони були "нікчемними ящірками", саме так, як він описав.
Однак та нікчемна ящірка і фальшиві боги перемогли його, що призвело до його смерті. Після того, як його воскресили, він програв знову і був запечатаний тут.
Це було справді принизливо! Одна з істот, що принизили його, стояла прямо перед ним; Божественний Дракон, Гайнус!
Гайнус більше не хотів з ним розмовляти. Це було б марнуванням часу. Натомість він обрав дію замість слів.
Рев!
Раптом з його посоха вилетіла гігантська вогняна куля.
Вогняний привид!
Це було потужне вогняне заклинання, яке переслідувало свою ціль, поки та не згоряла!
"Гм!" — пирхнув Крагон і махнув кулаком на вогняну кулю. Його кулак засяяв і перетворився на алмаз.
Бам!
Його алмазний кулак пронизав вогонь, і гігантська вогняна куля зникла.
"Ти тупа ящірко! Твоя магія на мене не діє!" — проревів Крагон.
Однак Гайнус не зважав на нього. Він просто продовжував випускати заклинання одне за одним.
Тисяча ланцюгових блискавок!
Вогняний вибух!
Зсув землі!
Шторм лез вітру!
Бам, бам, бам!
Місце, де стояв Крагон, було випалене. Але коли пил осів, Кан О побачив Крагона. Крагон перетворив усе своє тіло на алмаз і залишився абсолютно неушкодженим! Більш того, він перетворив на алмаз і свої крила.
"Це для мене ніщо", — насміхався Крагон.
На лобі Гайнуса здулися вени. Він наказав їм зберігати спокій і пильність, але сам він кипів від люті. Крагон вбив кількох його друзів. Іншими словами, він був його смертельним ворогом!
Однак Кан О втрутився, перш ніж Гайнус зміг почати шаленіти і безладно кидатися заклинаннями.
"Лорде Гайнусе, ваші накази!"
Кан О вибрав вдалий момент для втручання. Він нагадував Гайнусу, що той не один і що він повинен думати про команду. Гайнус був лідером команди, тому він повинен був належним чином виконувати свою роль.
"Сіндія, Боже Благословення! Всі інші, прийміть ліки Едера".
"Так!"
Сіндія склала руки в молитві. Яскраве світло огорнуло її постать.
Благословення Богині!
Загін Кан О на мить засяяв. Кан О закрив системне повідомлення, яке вказувало на те, що його здібності зросли на 10%, і з'їв червоний препарат зі свого пояса.
[Ви спожили Енергетичне яйце Едера.]
[Фізична сила +50]
[Витривалість значно зросла.]
[Тривалість: 10 хвилин]
"Здохни!"
Поки Кан О та його загін приймали ліки Едера, Крагон вказав одним із пальців правої руки на Гайнуса.
Шурх!
Алмазні уламки люто вилетіли з кінчика його пальця.
Уламки таємничого світла!
Гайнус не міг дозволити собі створити бар'єр. У минулому він робив саме це, але уламки проривалися прямо крізь нього! Тому замість цього він використав Телепортацію.
Це було правильне рішення.
Як тільки уламки торкалися піску, вони випромінювали інтенсивне світло. Ці уламки мали дивну здатність, яка дозволяла їм проходити крізь будь-який бар'єр і завдавати шкоди тому, хто всередині.
Якби Гайнус забув свій попередній досвід із ним і покладався виключно на свій бар'єр, він отримав би величезної шкоди.
Крагона не надто хвилювало, що його атака схибила. Він просто полетів туди, де знову з'явився Гайнус.
Гірський розлом!
Піднятий правий кулак Крагона перетворився на алмаз і почав випромінювати коричневе світло.
Гайнус вирішив відповісти тим самим.
Кулак Велетня!
Величезний кулак з'явився над головою старого і вдарив Крагона.
Бам!
Крагон відлетів досить далеко назад. Гайнус зробив те саме. Він кілька разів перекотився піщаним пляжем і зрештою впав в озеро.
"Ха-ха, подивися на себе". — Крагон швидко підвівся і засміявся, дивлячись на змокрілого Гайнуса.
Потім з боків від нього з'явилися дві тіні. Це були Кан О і Руінарі!
"Ха!"
Біла лінія простежила шлях Демонічного Меча Убіст.
Розріз!
Руінарі випустив зі своєї руки гігантську золотисту ауру у формі пір'їни.
Поштовх Бога Вітру!
"Ким ви себе уявляєте?" — Тіло Крагона засяяло. Він миттєво перетворився на алмаз.
Дзень!
Кан О вдарив по його вкритій алмазами плоті, від чого його лезо завібрувало.
Це була не єдина річ, яка вібрувала; він теж. Але було гірше. З його зап'ясть посипалися уламки світла! Кан О був тим, хто атакував, але шкоду отримав саме він.
Але зараз був не час для паніки.
- Він саме такий, як описав Гайнус.
Гайнус заявив, що міцне тіло Крагона є одночасно і найбільшою зброєю, і найбільшим щитом. Тому він порадив їм утриматися від будь-яких необачних атак.
Атака Руінарі теж не спрацювала. З тілом, вкритим алмазом, Крагон був як міцна, непохитна скеля, яка не коливалася від вітру.
"Забирайтеся".
Черга Кан О та Руінарі минула. Крагон махнув руками ліворуч і праворуч, ніби відганяв комах. Він цілився одночасно і в Кан О, і в Руінарі.
Кан О нахилився, ухиляючись від атаки, а потім відступив. Руінарі спритно злетів у повітря, зробив коло і приземлився на землю.
"Хм". — Кан О злегка прикусив губу.
- Подумати тільки, що Розріз навіть не залишив подряпини.
Розріз залишав рану. Однак, якщо захист противника був занадто високим, він навіть не залишав сліду.
Броня Монарха Жуків теж була міцною, але Розріз зумів залишити невеликий слід. Однак Розріз навіть не залишив сліду на алмазній шкірі Крагона. Це було саме так, як казав Гайнус; серед Маянесів Крагон мав найвищу здатність до захисту.
- Більш того, він може швидко перетворюватися.
Атакувати до того, як він встигне перетворютися, буде складно. Якщо тільки він не використає Трансцендентний Клинок, не було способу атакувати до того, як він перетвориться.
Однак Кан О і Руінарі не припинили своїх атак. Решта членів їхнього загону теж.
Атака!
Свист!
Стріла Сефіро влучила Крагону в плече. Однак вона не змогла пробити алмазну шкіру Крагона. Оскільки його стріли були товщими і довшими за звичайні, його атакуюча сила була вищою, ніж у більшості лучників.
- Як і очікувалося.
Сефіро передбачав це, тому дістав стрілу, яку приготував спеціально для Крагона. Наконечник стріли теж був зроблений з алмазу.
Скільки це коштувало? Очевидно, це було дуже дорого, тому він міг дістати лише десять таких. Це були стріли, які він повинен був використати, а потім зібрати назад.
"Хуп". — Він наклав алмазну стрілу, відтягнув тятиву якомога далі, і стріла полетіла з шаленою швидкістю.
Стріла, що обертається!
Алмазна стріла люто оберталася в повітрі і випускала загадкове світло, схоже на призму.
Наконечник вдарився об алмазну шкіру Крагона. На відміну від минулого разу, стріла не просто відскочила; Сефіро отримав віддачу за свої гроші.
Скрип.
Пролунав звук, схожий на заточування леза. Алмазний наконечник і алмазна шкіра Крагона випромінювали світло та іскри.
Крагон вперше насупився. Це завдало йому досить відчутної шкоди.
"Як ви смієте!?" — Крагон люто розмахував кулаками, відштовхнувши і Кан О, і Руінарі. Потім він спрямував усі свої пальці на Сефіро.
Уламки таємничого світла!
Шурх!
Шквал алмазних уламків полетів у бік Сефіро, а також тих, хто був поруч із ним; Варьон, Едер і Сіндія також були в небезпеці. Мало того, Крагон вистрілив принаймні вдвічі більше, ніж у Гайнуса.
"Геть з дороги!" — терміново закричав Сефіро. Потім він підхопив Варьона під пахву і відскочив убік.
Едер не був таким спритним, як Мисливець на Гігантів, Сефіро. Тому замість цього він викликав Стіну Кісток.
Мухоук став перед Сіндією і підняв свій щит. Гарне червоне світло виходило з його щита, як сяйво призахідного сонця.
Щит Захисника!
Це була найвеличніша захисна навичка Мухоука. Якщо уламки зможуть пробити цю техніку, то в нього не буде відповіді на них.
Бам! Бам! Бам! Бам!
Алмазні уламки прорвали Стіну Кісток, як папір. При цьому самі уламки випромінювали яскраве світло.
В одну мить територія перетворилася на пекло. Як виверження лави, піщані стовпи виривалися з-під землі.
"Ух".
Сефіро насупився. Контакт зі світлом уламків завдав йому досить серйозної шкоди.
Однак він був у значно кращій формі, ніж інші. Зрештою, він встиг відскочити.
Проблема була в Едері, Сіндії та Мухоуку. Шквал обрушився на них у лоб. Троє зціпили зуби.
У той момент...
Гайнус, який вибрався з води, швидко махнув посохом.
Терміновий виклик!
Золоті магічні кола з'явилися під ногами Едера, Сіндії та Мухоука! Їх засмоктало в золоті кола, але до того часу один із уламків пробив тіло Едера, а уламки також добряче потовкли щит Мухоука.
"Ха, ха". — Едер, який з'явився поруч із Гайнусом, зітхнув з полегшенням.
Сіндія і Мухоук зробили те саме.
Едер швидко витягнув уламок зі свого стегна і лікував себе за допомогою лікарських трав та бинтів. Сіндія застосувала заклинання зцілення.
"Здохни!" — Кан О з силою махнув мечем вниз. Не зважаючи на його атаку, Крагон просто підняв одну зі своїх вкритих алмазами рук, щоб заблокувати її.
Однак...
Пролунало "бам", а не "дзень". Алмаз, який перетворився на пил, виблискував, розлітаючись у повітрі.
"Що?" — Крагон розширив очі.
Кан О посміхнувся, коли чорні уламки світла впали з руки Крагона.
Зубчасте Лезо!
Надпотужна здатність Демонічного Меча Убіст активувалася. Саме в цей момент!
- Як і очікувалося, Зубчасте Лезо, може пробити його броню!
Кан О махнув мечем горизонтально.
Крагон махнув своїм алмазним кулаком вниз.
Бум!
Кан О відлетів у повітря.
"Ха-ха!" — засміявся Крагон, побачивши, як Кан О котиться по землі, вкритий піском.
- Ось де місце таким нижчим видам, як ти!
Кан О негайно підвівся. Однак у його руці була срібна кирка.