Чже У зараз мешкав у чотирикімнатному особняку. Він мав сад та майданчик, достатньо просторий, щоб припаркувати там два автомобіля.
Це місце завжди пустувало. Зрештою, ні він, ні члени його родини не мали машини.
Але тепер...
Там стояв красень сріблястого кольору. Судячи з логотипа, це був справжнісінький Mercedes-Benz!
Чже У стояв з одного боку подвір'я і з задоволенням споглядав на автівку.
Невдовзі...
Дилер закінчив паркування і вийшов із машини.
"Ось, тримайте." — Підтягнутий, охайний дилер передав йому ключі.
"Дякую."
"Є кілька речей, про які я маю вас попередити."
"Добре."
Дилер почав щось пояснювати про машину. Проте Чже У не дуже прислухався. Ще в школі він був не з тих дітей, які уважно слухають вчителів.
"Якщо щось трапиться або у вас виникнуть питання, будь ласка, без вагань телефонуйте мені."
"Так."
"Якщо захочете протестувати іншу модель, заходьте до нашого салону в будь-який час."
"Гаразд."
Чже У вже починав дратуватися. Помітивши це, дилер швидко попрощався.
"Тоді я піду. Сподіваюся, ви отримаєте насолоду від водіння."
Коли дилер пішов, вхідні двері відчинилися, і з хати вибігли МінА та ЮРа. Слідом повільно вийшла і мати.
"Ого, вона нарешті тут!" — МінА погладила капот машини, наче гладила собаку.
"Всі сідайте. Давайте трохи покатаємось."
"Окей."
Наймолодша, МінА, сіла на пасажирське сидіння попереду, а ЮРа з матір'ю вмостилися ззаду.
Чже У налаштував сидіння водія, а також дзеркало заднього виду та бокові дзеркала. Потім пристебнувся.
"Всі пристебнулися?"
"Поїхали-поїхали!"
"Так," — одночасно відповіли МінА та ЮРа.
"Хух," — зітхнув Чже У; він відчував нервозність. Потім завів двигун.
Врумм!
- Давай. це просто. Роби так, як вчили. — Чже У згадав уроки в автошколі й зняв ногу з гальма.
"Рушаємо!"
Колеса сріблястої автівки почали обертатися.
***
"Я вбив Дракуса," — Кан О заскочив до Церкви Смерті, щоб завершити квест, який йому дав один із паладів.
"Дякую за вашу наполегливу працю, Рятівнику. Ось обіцяна нагорода," — паладин передав йому золотий гаманець.
[Ви отримали очки внеску в Церкві Смерті.]
[Ви можете використовувати очки внеску, щоб наймати жерців або паладів церкви. Ви також можете витрачати їх, щоб позичати або здобувати предмети, що зберігаються в церві.]
"Чи є ще щось, із чим потрібна допомога?" — запитав Кан О. Він був радий будь-яким квестам, що дозволяли накопичувати очки внеску. Зрештою, способів їх використати було чимало.
"На цей момент — ні."
"Шкода. Якщо з'явиться робота для мене, будь ласка, знайдіть мене. Не довіряйте її нікому іншому."
- Мені, а не гільдії Шторм!
"Звісно."
"Хе-хе," — Кан О задоволено посміхнувся і покинув Великий Храм Смерті.
Раптом до нього підійшов чоловік із вудкою через плече. На руці в нього була пов'язка з емблемою гільдії Шторм.
"Вітаю, пане Кан О. Я — Рибалка Енглер із гільдії Шторм."
"Що вам від мене потрібно?"
"Я хотів би запросити вас до нашої гільдії," — ввічливо промовив Енглер.
"Я пас," — махнув рукою Кан О. Соло-гравці та великі гільдії не змішуються!
"Наш голова гільдії, Ернандес, хоче зустрітися з вами," — Енглер зробив наголос на імені 'Ернандес'.
Він був одним із Чисел, а ще його називали Королем Списів. Для більшості самої згадки його імені було б достатньо, але Кан О був іншим.
"Я ж сказав, що я пас."
- Він у рейтингу нижче за мене. Чому це він мене викликає, а не навпаки!?
"Будь ласка, передумайте. Ось, це невеликий знак вдячності," — Енглер витягнув гаманець із грошима і вклав його в руку Кан О.
"Кхм," — гаманець був досить важким. Губи Кан О розпливлися в посмішці: - Тут має бути щонайменше 100 золотих.
Він мав справу з золотом достатньо довго, щоб визначати суму на вагу.
"Гм-гм."
"Пан Ернандес просив, щоб ми ставилися до вас із найбільшою повагою," — додав Енглер.
- Мабуть, вони намагаються мене завербувати.
З поведінки Енглера Кан О міг зрозуміти, яку мету переслідує Ернандес.
- Мабуть, варто піти і зустрітися з ним.
Було б непогано побачити Короля Списів Ернандеса на власні очі. А якщо випаде нагода — то ще й поборотися з ним.
"Ходімо."
"Сюди," — Енглер повів його до особняка Гескаля.
***
Кан О уважно оглянув чоловіка перед собою.
У нього було кучеряве каштанове волосся, горизонтальний шрам на переніссі та гостра лінія щелепи. Він справді справляв мужнє враження. Проте Кан О помітив пустотливий блиск у його очах та розслаблену позу, тож припустив, що той ще той шибеник.
- Це справді Ернандес.
8-ме місце в рейтингу Чисел. Король Списів, Ернандес! Він був настільки відомим, що навіть Кан О знав, як той виглядає.
"Приємно познайомитися. Мене звати Ернандес." — Ернандес променисто посміхнувся і простягнув руку.
Потім вони обмінялися рукостисканням.
"Мене звати Кан О."
"Це..." — Ернандес вказав на дівчину поруч із ним.
"Хан Соль, віцекапітан гільдії Шторм." — Хан Соль схилила голову.
"Я знаю. Пані Хан Соль, Мисливець за Блискавками," — сказав Кан О.
"Будь ласка, сідайте і відпочивайте," — приязно сказав Ернандес.
"Так."
"Чесно кажучи, ми думали, що ми перші тут. Але виявилося, що ми помилялися. Як саме ви сюди потрапили?"
"Я хотів би запитати вас про те саме. Як ви сюди потрапили?" — запитав Кан О у відповідь.
"Ми допомогли одному з жерців Церкви Смерті. Натомість вони погодилися переправити нас до Деспії."
Хоча Ернандес запитав першим, він відповів на запитання Кан О, перш ніж отримати відповідь на власне.
- Тож гільдія Шторм знайшла Крішан? Тепер, коли я думаю про це, гільдія Шторм відправляла експедиційну групу на північ. Крішан також знайшли в Раю Юкі-Онни.
Тепер він знав, як гільдія Шторм так раптово опинилася тут.
"То як ви сюди потрапили?" — знову запитав Ернандес.
"Я знаю дорогу до Деспії. Я використав цей метод, щоб дістатися сюди."
"Дорога до Деспії... Це досить цікаво." — Хан Соль посміхнулася.
"Я не збираюся розповідати вам, як я сюди потрапив," — Кан О посміхнувся і сказав.
"Звісно. Ви не повинні видавати таку інформацію абикому," — сказала Хан Соль.
"Але що, якщо ми не 'абихто'?" — сказав Ернандес. Було зрозуміло, на що він натякає.
"Ви намагаєтеся мене завербувати?"
"Так."
"Я надзвичайно дорогий. І я не маю наміру вступати до гільдії." — Кан О чітко дав зрозуміти свою відмову.
"Я знаю, скільки ви коштуєте. Ви дорогий, як і має бути. З іншого боку, люди постійно змінюють свою думку. Хіба не так?" — Ернандес подивився на Хан Соль.
"Ми зібрали деяку інформацію про вас. Ми чули, що ви любите гроші," — сказала Хан Соль.
"Ніхто не ненавидить гроші."
- Просто я люблю їх трохи більше за інших.
"50 000 золотих на місяць!" — сказала Хан Соль.
"Це все?" — Кан О схрестив руки.
"Ми також надамо вам доступ до скарбниці гільдії. Ви зможете взяти з неї два, ні, три предмети."
Казали, що в скарбницях 5 великих гільдій зберігаються дорогоцінні скарби та лише найкраще спорядження. І це не було просто чутками.
- Тож вона фактично каже, що я можу взяти 3 предмети рангу SS. Або магічні сувої/предмети такої ж вартості.
Він був трохи зацікавлений, але на цьому все. Якби в скарбниці гільдії Шторм був демонічний меч, такий як Убіст, тоді це була б інша історія.
Кан О нічого не сказав, тому Хан Соль покращила пропозицію.
"Я чула, що ви зараз берете участь у Першому Мисливці. Я знаю, що це за програма. Гільдія Шторм готова допомагати вам у міру наших можливостей."
Підтримка великої гільдії! Їхня допомога була б подібна до того, як дати тигру крила.
Залежно від ситуації вони позичали б йому спорядження, гроші, корм для Обжерливості, припаси та навіть досвідчених напарників. Однак Кан О не відчував, що йому потрібна їхня допомога.
"Я можу досить добре полювати на монстрів сам."
"Місце віцекапітана!" — Хан Соль навіть запропонувала власну посаду.
Кан О усміхнувся. — "Це кумедно."
"Що саме?"
"Я на місці віцекапітана."
"Зовсім ні. Як один із Чисел, ви безумовно кваліфіковані на місце віцекапітана гільдії Шторм. Хіба не так?"
"Так. Він більш ніж кваліфікований." — Ернандес кивнув головою.
"А, схоже, ви мене не так зрозуміли."
"Не так зрозуміли?" — Хан Соль нахилила голову.
"Я займаю вище місце в рейтингу, ніж пан Ернандес, тому для мене було б жартом працювати під його керівництвом."
Кан О займав 7-ме місце, тоді як Ернандес — 8-ме.
"Пане Кан О!" — Хан Соль підняла очі. Кан О явно принижував Ернандеса. Прямо перед ним!
Однак Ернандес просто відсміявся. — "Ви хочете посаду голови гільдії?"
"Чи можете ви мені її віддати? Я не з тих людей, які можуть працювати під іншими."
"Ви не можете!" — терміново сказала Хан Соль.
Ернандес підняв руку, зупиняючи її. — "Я міг би."
"Тоді віддайте мені посаду голови гільдії. Я буду добре керувати гільдією."
"Гаразд. Якщо ви переможете мене, я передам посаду голови гільдії. Але якщо переможу я, ви вступаєте до моєї гільдії."
Ернандес пильно подивився на нього. Водночас його промова повністю змінилася.
"Голово гільдії! Ви не можете просто так ставити на кін свою посаду..."
"Чому ні? Думаєш, я програю? Чому, тому що його ранг вищий за мій? Це те, що ти хочеш сказати?"
"Щоб це зрозуміти, треба битися." — Хан Соль не злякалася пильного погляду Ернандеса та його лютої натури. — "Але як віцекапітан я не можу дозволити вам так легковажно ставити на кін свою посаду."
"Не втручайся!" — крикнув Ернандес.
"Ернандесе!" — крикнула Хан Соль у відповідь.
"Хаа."
Вона була такою непохитною, тому Ернандес розслабився і цокнув язиком.
"Тц, тц. Ти буваєш такою дурною в такі моменти."
"Що ти сказав!?"
"Він не має наміру вступати до нашої гільдії. Подивися на його ставлення. Мені це цілком зрозуміло. Але він згадав про посаду голови гільдії, щоб роздратувати мене. Чому? Тому що його не цікавить сама гільдія, але він хоче битися зі мною. Хіба не так?"
Кан О лише посміхнувся. Його мовчання було підтвердженням.
"Це був наш шанс. Прийняти його виклик і затягнути його в нашу гільдію! Але ти втрутилася, зіпсувавши все."
"А що, якби ти програв?" — запитала Хан Соль, дивлячись на нього з недовірою.
"Я ж казав тобі, я не збирався програвати." — Ернандес знову суворо подивився на неї.
"Але що, якби все ж програв?"
"Я б не програв! Я Король Списів! Король Списів!"
"Він — Хижак!"
У двобої один на один не було гарантії, що Ернандес вийде переможцем.
"Ти на чиєму боці!?"
"Справа не в цьому."
"Тц. Якби ти довірилася мені, тоді все пройшло б добре." — Ернандес знову цокнув язиком.
"Я так не думаю. Що якби ти програв? Мені б знову довелося розгрібати твій безлад."
"Я б не програв!"
"Тоді ходімо," — раптом сказав Кан О. — "Не будемо ні на що ставити. Як вам такий варіант?"
_______
Mercedes-Benz
