Кан О причепився до Едера і продовжував запитувати його, як той заробив стільки грошей.
"Це секрет..."
"Ой, та годі тобі. Ми ж друзі, чи не так?"
"Хм. Ти знаєш, що я колись був легендарним цілителем, так?"
Зацькований Едер. Тепер це було лише минулим. Він був настільки винятковим цілителем, що колись його називали "Цілителем, який подолав саму смерть!".
"Дійсно." — Кан О швидко кивнув головою.
"Я знаю, як виготовляти різні ліки," — сказав Едер.
"І що?"
"Ми з паном Ман Боком разом продавали ліки."
"Ви заробили багато грошей?"
"Я заробив достатньо."
Едер був казково багатим! Кан О здавалося, що він дивиться на друга, який виграв у лотерею.
- Ах, я так заздрю!
Зрештою, аукціон зібрав 22 500 золотих! Додавши 10 000 золотих із таємної кімнати, а також ще 10 000 золотих від Відьминого Лісу, загальна сума склала 42 500 золотих.
"Тоді, як і обіцяли, 70% йде Відьминому Лісу, 20% — групі Барта, а 10% — пану Кан О."
Кан О отримав 4 250 золотих, тоді як Барт отримав 8 500.
"Ми закінчили розподіл здобичі!" — З легким виразом обличчя вона продовжила: "Ах, ми підготували святкову вечірку. Будь ласка, розважтеся трохи, перш ніж підете."
"Оооох!"
"Вечірка!"
Рохан, Барт і Едер закричали від радості.
Відьмин Ліс складався лише з жінок. Подумати тільки, що вони зможуть насолодитися вечіркою з ними. Яка радісна подія!
Кан О також був щасливий. Зрештою, він зможе відсвяткувати разом з Асу.
"Я відведу вас до місця проведення вечірки!"
Центральний зал уже був підготовлений до свята. На столах була їжа та закуски, а також унікальний алкоголь і напої, якими можна було насолодитися лише в Арті.
Барди виступали на сцені, виспівуючи веселі мелодії.
Члени Відьминого Лісу були одягнені бездоганно і прийшли з одним або двома своїми друзями.
Кан О залишався з Асу, куди б він не йшов. Він танцював з нею, пив з нею і разом з нею куштував та оцінював їжу. Вони також весело поспілкувалися з шеф-кухарем Лі Су Мін, яка приєдналася до святкування на середині шляху.
Едер, роздратований тим, що у Кан О є дівчина, а у нього немає, був сповнений рішучості знайти собі пару і рішуче озирався навколо.
Тим часом Барт був оточений жінками. Усе через його миле обличчя, а також популярність як одного з Чисел.
Хелени ніде не було видно. За словами Асу, вона майже ніколи не з'являлася на вечірках.
Учасники групи полювання на Екліпса розважалися так, ніби завтра не настане.
***
"Пане Кан О, будь ласка, не шукайте мене деякий час," — сказав Едер.
"Ти збираєшся перебудувати тіло Екліпса?"
"Так. Тепер я досить багатий, тому збираюся викластися на повну." — Едер виглядав збудженим, наче дитина, яка щойно отримала нову іграшку.
"Екліпс — це Ліч 400-го рівня. Я можу на це розраховувати, так?"
"Звісно."
"Мм, тоді я шукатиму спосіб потрапити до Деспії. Коли закінчиш перебудову тіла Екліпса, дай мені знати."
"Я так і зроблю. Бережіть себе."
Кан О вийшов з дому Едера і написав Сефіро.
⟨Пане Сефіро.⟩
Проте він не отримав відповіді. Здавалося, той був неймовірно зайнятий квестом на прихований клас.
- Я сподівався отримати якусь інформацію від його інформаційних брокерів, але... мабуть, нічого не вдієш. — Кан О пішов далі.
***
Деспія. Казали, що до неї можна дістатися, йдучи прямо на захід. Кілька гравців насправді намагалися це зробити і дійшли до західного краю континенту, але не змогли знайти там Деспію.
Усе, що вони знайшли в кінці — це крута скеля і темрява невідомої глибини! Люди називали цю місцевість Темним морем.
Один гравець думав, що перетин Темного моря — це шлях до Деспії. Інший гравець вважав, що дорога до Деспії існує десь у Пустелі Голоду. Хтось навіть припускав, що Деспії взагалі не існує!
Неможливо було сказати, хто правий. Зрештою, жоден гравець ще ніколи не був у Деспії! Тому йому потрібно було зібрати трохи інформації про це місце.
"Тіно!" — Кан О, який прийшов до бару "Юренто", потрусив пониклого старого.
"Мм?Хааа." — Тіно ліниво підвівся і позіхнув.
"У мене є питання."
"Мм, дай мені спочатку прокинутися..." — Тіно потер свій червоний ніс і уважно оглянув обличчя Кан О.
"Будь ласка, принесіть якогось справді міцного алкоголю."
"Хе-хе, дякую."
"Я хочу потрапити до Деспії. Ти знаєш щось про неї?"
"Деспія, га... Її називають Землею, що межує з пеклом. Знаєш, чому її так називають?"
"Чому?"
"Це підземний світ. Ось чому кажуть, що вона межує з пеклом."
"Як туди потрапити?"
"Смерть існує в часі сутності, що пожирає час," — сказав Тіно.
- Смерть існує в часі сутності, що пожирає час... Що це взагалі означає? — Кан О не міг не насупитися.
"Це, разом з іншими чутками, завжди говорять про Деспію."
"Хмм. А як щодо інформації про Богиню Смерті Дебору? Інформація про її храм теж підійде," — сказав Кан О.
Тіно витягнув пробку і почав пити прямо з пляшки. — "Кяаа, те, що треба!"
"Ти знаєш щось про Дебору?"
"Спочатку заплати мені."
"Ось." — Кан О передав йому 10 золотих.
"На початку існувало чотири боги. Творення і руйнування, життя і смерть. Ці чотири боги створили Арт і зачали інших богів, що послідували за ними."
"Будь ласка, продовжуй."
"Богиня Смерті — одна з перших чотирьох богів. Вона також є матір'ю незліченних інших богів, таких як Богиня Контрактів Сабра."
Він згадав, що читав про генезис світу раніше.
"Я пам'ятаю, як читав, що перші боги створили свої власні святилища... Деспія — це святилище Дебори?"
"Я не зовсім впевнений. Дехто каже так, тоді як інші стверджують, що лише частина Деспії є її святилищем."
"Чи потрібно Деборі щось для того, щоб ти міг увійти в Деспію... Хмм, у мене є ще одне питання. Я чув, що Дворфи Чорного Молота втекли від Чорного Дракона Інаріуса і сховалися в Деспії."
Дворфи Чорного Молота, які нібито переховуються в Деспії! Якщо він відстежить їхні кроки, то, можливо, зможе знайти Деспію.
"Я мало що знаю про них," — сказав Тіно і почав жадібно пити з пляшки.
"У тебе є якась інша варта уваги інформація?"
"Ні."
"Добре тоді. Продовжуй у тому ж дусі."
"Бережи себе."
***
Кан О попрямував до Гільдії Шукачів Пригод.
Він підійшов до Джейса, чоловіка зі шрамом над оком, і зняв маску.
"О, це ти! Ласкаво просимо," — сказав Джейс.
"Хоо, хоо. Пане Джейсе. Ви впізнаєте шкіряні обладунки, які на мені?"
"Мм. Подивимося... Це схоже на шкіру віверни. Вона червона і чорна, а це означає... Невже ти це зробив?"
"Так."
"Оооох!" — Обличчя Джейса було сповнене здивування та благоговіння.
"Хочете, я розкажу вам подробиці?"
"Звісно. Йди за мною."
Кан О пішов за Джейсом наверх.
"Тепер у мене є окрема кімната." — Джейс запросив його до свого кабінету. — "Сідай і розслабся."
Кімната була маленькою, але тихою. Джейс негайно заварив чай і подав Кан О чашку.
"Добре. Щодо тієї віверни, це був унікальний бос?"
"Так, це був унікальний бос."
"Ооо, розкажи мені всі деталі," — закликав Джейс.
Кан О посміхнувся і почав розповідати історію своєї битви проти Короля Віверн Драки.
"Подумати тільки, що існує віверна, здатна керувати погодою. Це саме визначення таємничості," — сказав Джейс.
"Вона радше грізна, ніж таємнича."
"Мм, якщо ти не проти, чи можу я ближче поглянути на твої обладунки?"
"Звісно." — Кан О передав йому набір Драки.
"Хох. О."
Уважно оглянувши обладунки, Джейс повернув їх Кан О. — "Дякую!"
[Близькість із Джейсом зросла.]
[Тепер ви можете отримувати від нього більше квестів для пригод.]
- Тепер моя черга.
"Ви знаєте щось про Деспію?" — запитав Кан О.
"Все, що я знаю, це те, що її називають Землею, що межує з пеклом."
"Я так розумію, ви не знаєте, як туди потрапити?"
"Ні."
"Чи знаєте ви щось конкретне про Богиню Смерті Дебору?" — Кан О продовжував ставити питання за питанням.
Джейс похитав головою.
"А як щодо Дворфів Чорного Молота, які втекли від Чорного Дракона Інаріуса і сховалися в Деспії?"
"Га?" — Джейс виглядав шокованим.
"Що таке?"
"Звідки ти знаєш про Дворфів Чорного Молота?"
"Я чув про них. Наскільки мені відомо, вони втекли від Інаріуса і сховалися в Деспії."
"Мм, тож вони вирішили сховатися в Деспії?"
"Так."
"Хмм." — Джейс насупився.
"Здається, ви щось знаєте..." — Очі та дії Кан О кричали "Будь ласка, розкажіть мені те, що знаєте".
"Не поширюй те, що я зараз тобі скажу."
"Я буду німий як риба."
"Гільдія Шукачів Пригод допомогла Дворфам Чорного Молота вирватися з лап Інаріуса. Цей підлий дракон ніколи не повинен дізнатися про це!" — сказав Джейс.
Кан О жестом показав, що його губи запечатані.
Потім Джейс тихо продовжив: "Ми переправили їх з північного краю на південний край континенту."
"Південний край?"
"Великий Ліс. Я чув, що пізніше якесь плем'я знову перевезло їх кудись в інше місце."
[Ви отримали вагому зачіпку, яка вказує на місцезнаходження Дворфів Чорного Молота.]
[Якщо ви отримаєте більше зачіпок, ви отримаєте квест.]
"Ви знаєте, яке саме плем'я їх перевезло?"
"Не знаю."
"Мм. Дуже дякую за інформацію."
"Ти збираєшся спробувати знайти їх?"
"Так, мені потрібно дещо у них запитати."
"Успіхів."
"Так, пане!"
Кан О покинув Гільдію Шукачів Пригод і попрямував до міжміської брами переміщення.
***
Кан О прибув до села Нувак, де люди традиційно носили плащі з пташиного пір'я і малювали третє око на лобі. Завдяки своєму вкладу у вбивство Королеви Змій Кассіо, Кан О мав максимальну дружбу з племенем Нувак.
"Пане Кан О, давно не бачилися."
"Будь ласка, заходьте і почувайтеся як вдома."
Кан О подякував їм за теплий прийом і увійшов у село. Потім він негайно зустрівся з вождем Нувак, Шулою.
Міцний і бадьорий Шула, про якого ходили чутки, що він прожив понад 100 років, привітав його.
"Давно не бачилися."
"Так, давно. Як ви поживаєте?"
"Не дуже."
"Чому так?"
"Укун роздирає Великий Ліс."
Укун був міфічною істотою, яку Кан О знайшов у Сховку Кам'яної Мавпи.
Гільдія Імперія була останньою з 5 великих гільдій, яка намагалася здійснити рейд на Укуна. Однак вони також зазнали невдачі, дозволивши Укуну сіяти хаос у Великому Лісі.
"Зрозуміло."
"Хочеш спробувати здолати його?" — запитав Шула.
"Зараз не можу. Можливо, зможу в майбутньому, коли стану сильнішим."
"Уг. Ось воно як? Хай там як, за чим ти прийшов сьогодні?"
"Ви знаєте про Дворфів Чорного Молота?" — запитав Кан О.
Очі Шули злегка затремтіли.
- Як і очікувалося від найбільш поінформованої людини у Великому Лісі. Він щось знає!
"Ні, не знаю." — Проте Шула поводився так, ніби не знав їх.
"Ви справді збираєтеся так поводитися? Хіба ми не близькі друзі?"
"Я сказав, що не знаю їх."
"Я не намагаюся зашкодити їм. Інаріус також не наказував мені їх схопити. Я чув, що вони переховуються в Деспії; у мене самого є справи в Деспії. Відстежуючи їхнє місцезнаходження, я сподівався дізнатися, як потрапити в саму Деспію," — сказав Кан О.
"Мм."
"І я триматиму цю інформацію при собі," — сказав Кан О і щільно стиснув губи.
"Знайди Крона. Його батько допоміг перевезти Дворфів кудись в інше місце, тож..."
Крон був не лише найвидатнішим воїном племені Нувак, Кан О вже бився пліч-о-пліч з ним проти Королеви Змій Кассіо раніше.
"Хіба я не можу просто поговорити з батьком Крона особисто?"
"Він помер."
"Зрозуміло."
Кан О негайно попрямував до будинку Крона.