Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 132 - Середній ранг Тигра Буревію.

0% of chapter read

Тигр Буревію накинувся на Сталеву Губару, що стиснулася.

Бум!

Прочитавши системне повідомлення, Кан О стиснув кулак; воно інформувало його про те, що він виконав спонтанний квест і що Тигр Буревію підвищив свій рівень.

- Нарешті!

Тигр Буревію нарешті досяг середнього рангу! Наскільки сильнішим він став?

Однак хвилина перезарядки завадила йому негайно випробувати навичку в дії.

- Спершу закінчимо цей бій.

Кан О не мав наміру просто бездіяльно стояти цілу хвилину. Він кинувся до Губари, з якою бився до цього.

Яким би міцним не був панцир Губари, вона ніяк не змогла б витримати пряме влучання Тигра Буревію.

Тремтіння.

Сталева Губара затремтіла від величезного удару. І це було не все; вона також відкрилася для атаки!

Кан О скористався можливістю.

"Ха-а-ап!"

Чорний як ніч клинок Кан О розсік її черевце, яке не було захищене панциром.

Удар!

Лезо меча вп'ялося в плоть.

Потім він протягнув меч крізь її тіло.

Розсікання!

Джі-ік!

Результатом стала довга рана на її боці.

У відповідь Губара повернула голову і спробувала вдарити його лобом.

Кан О легко ухилився і контратакував. Губара знову стиснулася, використовуючи панцир, щоб відбити його удар.

- Ну що ж...

Кан О почав багаторазово атакувати місця кріплення панцира.

Бам.

Щойно він відштовхнув її назад, Кан О кинувся вперед і атакував, наче люта буря.

Губара кидалася на нього, не бажаючи вмирати без бою.

Однак...!

- Нарешті.

Хвилина пролетіла миттєво; Тигр Буревію був знову готовий.

Кан О прийняв стійку іайдо і змахнув мечем горизонтально.

Вжух!

Золоте світло аури засяяло яскравіше, ніж раніше. Тигр, чиї смуги стали темнішими, заревів і кинувся на Губару. Звісно, сама аура також стала більшою.

Це був Тигр Буревію середнього рангу!

Але не тільки аура стала сильнішою.

Бум!

Вжух!

Слідом з'явився невеликий вихор, який пронісся крізь Губару.

"Ого."

Очі Кан О заблищали.

Зазвичай за аурою слідували пориви вітру. Однак Тигр Буревію середнього рангу перетворив ці пориви на вихор. Очевидно, що вітер став набагато потужнішим!

Вихор незабаром розсіявся, відкривши повалену на землю Сталеву Губару.

Кан О розвернувся і кинувся до Губари, з якою бився Едер.

Вони вдвох оточили її спереду і ззаду, засипаючи атаками. Вона не змогла довго протриматися і невдовзі загинула.

Сефіро добив останню Губару стрілою.

На цьому бій закінчився.

"Добре, добре! Едере, збирай непотріб. Пане Сефіро, будь ласка, заберіть свої стріли. Ми тільки почали; ви ж не думаєте вже відпочивати? Рухайтеся!"

Кан О плеснув у долоні, привертаючи увагу Едера та Сефіро.

І Едер, і Сефіро насупилися, але все одно виконали наказ.

Він був правий; вони тільки почали.

"А тепер подивлюся..."

Кан О відкрив вікно навичок і переглянув оновлену інформацію про Тигра Буревію.

[Тигр Буревію]

[Вивільняє потужну ауру у формі тигра. У місці зіткнення виникне невеликий лютий вихор.]

[Чим вищий ранг, тим ширшим стає радіус дії і руйнівнішою стає аура. Це також збільшує радіус та інтенсивність вихору.]

[Класифікація: Активна/Навичка]

[Витрати MP: 600]

[Перезарядка: 2 хвилини]

[Ранг: Середній]

[Майстерність: 0,02%]

- Витрати мани зросли, і опис теж трохи змінився.

Початкова вартість Тигра Буревію становила 500 MP, але з підняттям до середнього рангу вона зросла до 600.

Також "люті вітри" змінилися на "лютий вихор".

- На жаль, час перезарядки не змінився. Принаймні, Перстень Кунти знижує його до 1 хвилини.

Він переглянув інші свої навички після оновленої інформації про Тигра Буревію.

- Базове Ухилення та Спритність скоро теж досягнуть середнього рангу.

Майстерність Базового Ухилення та Спритності була вище 97%.

У нього буде загалом шість навичок середнього рангу, коли ці дві підвищать рівень.

Демонічне Фехтування, Розсікання, Удар Темряви, Тигр Буревію, Базове Ухилення та Спритність!

- Не дарма я вклав усі очки характеристик у Відчуття. Перстень Кунти теж робить свою справу.

Кан О розплився в посмішці.

Більшість гравців на 200 рівні мали лише від однієї до трьох навичок або заклинань середнього рангу.

Навіть найкращі ранкери мали в середньому лише чотири-п'ять.

Навіть бойові "Цифри", чиї рівні були набагато вищими і які грали набагато довше за нього, мали лише близько шести-восьми навичок середнього рангу.

Зрештою, майстерність була найважчою характеристикою для підвищення.

Кан О ще не досяг 200 рівня, але вже мав чотири навички середнього рангу, кількість яких скоро зросте до шести.

У плані майстерності навичок Кан О далеко випереджав будь-якого іншого гравця.

Тоді...

Сефіро та Едер підійшли до нього.

"Я закінчив збирати свої стріли."

"Ось."

Едер передав йому зібраний непотріб.

Кан О забрав предмети і сказав: "Вперед!"

Вони щойно перемогли трьох, тож у них залишилося 197 Сталевих Губар.

Не було часу на відпочинок!

***

Сталевих Губар зовсім не було легко перемогти.

У них був високий захист і величезна кількість HP.

Проте вони не були такими складними, як Рудобороди розбійники на горі Хельм.

Це були просто монстри 180 рівня з високим захистом, які каталися туди-сюди, щоб атакувати.

Таким чином, загін Кан О просувався покинутою шахтою, без особливих зусиль долаючи кожну Губару, що траплялася на шляху.

Нарешті вони дійшли до кінця шахти.

Загін Кан О зустрів монстра у величезному просторі.

[Ви виявили Великого Короля Губар, Адмона.]

[Це іменований монстр.]

Він був у чотири рази більшим за звичайну Сталеву Губару!

Чорний панцир Адмона був вкритий шипами.

"Це іменований монстр," — сказав Сефіро.

"Його шипастий панцир має робити його атаки сильнішими, ніж у звичайних Сталевих Губар," — сказав Кан О.

"Ймовірно, він використовуватиме спеціальну здатність, якої немає у інших Сталевих Губар," — припустив Едер.

"Думаю, він десь 200 рівня. Схоже, у нього такі ж місця кріплення між секціями панцира. Ми маємо цілитися в них. Едере, відволікай його. Ми з паном Сефіро будемо завдавати шкоди," — наказав Кан О.

"Зрозумів."

"Вперед!"

"О-о!"

Едер кинувся вперед.

Дзинь! Дзинь! Дзинь!

Як і завжди, він бив булавою по своєму щиту, створюючи галасливий металевий звук. Він фактично казав: "Дивись на мене!".

Ку-о-о-ох.

Великий Король Губар, Адмон, повернув голову до нього. Його чотири ока були затягнуті чорною плівкою, і ця плівка сяяла.

Адмон поповз до Едера на своїх численних ніжках. Потім він підняв голову і різко опустив її.

Вжух.

Це було схоже на падіння велетенської скелі з обриву.

Едер швидко відступив.

Він відчував, що його разом із щитом просто розплющить, якби він спробував заблокувати цей удар.

Бам!

Голова Адмона врізалася в землю. Підлога здригнулася, а уламки землі полетіли в усі боки.

Він підняв голову, залишивши по собі величезний кратер.

Яка міць!

Але Едер анітрохи не злякався.

"Йди сюди, йолопе!"

Він тупнув ногою.

Сяюча зірка Давида під його ногами перетворилася на чорні лінії, що розійшлися навсібіч.

Він наклав прокляття "Зруйнований Вал", яке знижувало захист ворога в радіусі дії! Слідом Едер застосував прокляття "Іржавого меча", щоб зменшити силу його атаки.

Чи зрозумів він, що його сила атаки і захист впали? Адмон спробував протаранити Едера всім тілом.

"Ек!"

Едер швидко відскочив убік.

Він ухилився від атаки на волосину. Адмон пронісся прямо повз нього, ледь не зачепивши шипастим панциром.

"Пане Кан О, пане Сефіро!"

Едер перекотився по підлозі і встав. Потім він крикнув Кан О та Сефіро, щоб вони "швидше атакували".

"Я йду."

Кан О кинувся до боку Адмона, але Сефіро встиг атакувати першим.

Обертова стріла!

Скрегіт!

Його стріла закрутилася, наче дриль, намагаючись пробити панцир, але не змогла цього зробити і впала на підлогу.

- Як і очікувалося. Схоже, пробити його броню нереально.

Панцир Великого Короля Губар, Адмона, був навіть міцнішим за панцир Сталевих Губар.

Навіть гравець рівня Сефіро не міг сподіватися пробити його панцир. Хіба що він буде бити в те саме місце багато разів поспіль.

- Якщо так, то... мені просто потрібно цілитися в зону, не захищену панциром, от і все.

Сефіро випустив дві стріли одну за одною.

Самонавідна стріла!

Наче живі істоти, самонавідні стріли полетіли до двох зон, не вкритих панциром: до його ніг та очей.

Одна зі стріл влучила в ногу, змусивши її вибухнути осколками світла.

Адмон уникнув іншої стріли, пригнувши голову, через що стріла влучила в панцир.

"Добре."

Сефіро продовжував цілити в ноги, оскільки вони відкривалися під час атак на Едера.

Кан О, натомість, цілився в проміжки між панциром.

"Ха-а-ап!"

Кан О рубав зверху вниз.

Розсікання!

Біла лінія точно знайшла ціль.

Пшик!

Осколки світла, білі, а не червоні, вирвалися з рани.

- Це слабке місце Сталевих Губар, але, схоже, до цього хлопця це не відноситься!

Як і очікувалося від іменованого монстра!

Тоді Адмон хитнув тілом з боку в бік, ніби роздратований атакою Кан О.

Шипи, що насувалися, були схожі на цілу стіну, що йде на нього!

Кан О відскочив від нього і відступив.

Ку-вак!

Адмон пронісся по зоні, ніби замітаючи підлогу мітлою.

У той момент...

Кан О блискавично вихопив і кинув кинджал.

Він на мить побачив черевце Адмона, і Гіперінтуїція швидко підказала йому, що це його вразливе місце.

Кинджал пролетів за частку секунди, вп'явшись у черевце Адмона.

Червоні осколки світла посипалися з рани, а кинджал випустив іскри.

На жаль, Адмон не був шокований. Він продовжував атакувати Едера, як і раніше, не звертаючи уваги на кинджал.

Кан О знову кинувся до його боку і ще раз атакував місце кріплення.

Це не було вразливим місцем, але він все одно міг завдавати там шкоди. Це було в сотню разів краще, ніж атакувати міцний панцир.

Кан О безперервно бив у проміжки між панциром, поки Сефіро цілився в ноги. Едер погрозливо розмахував і булавою, і щитом, змушуючи його повністю зосередитися на собі.

Мало-помалу здоров'я Адмона почало танути. Тоді Адмон витягнув свій козир.

"Починається!"

Він почав обертатися.

Потім...!

Він покотився на них, діючи наче леза блендера, що обертаються.

Previous chapterNext chapter