Су А похитала головою.
"Я не можу цього зробити."
"Чому ні?"
"А якщо ми програємо?"
Якщо вони програють, їй доведеться стати на коліна перед Юн Се Хва та вибачатися. Вона справді не хотіла цього робити.
Мало того...
"Для тебе це ще гірше."
Чже У також був би змушений приєднатися до гільдії «Яйрус» на рік.
"Немає жодних гарантій, що вона дотримається своєї обіцянки, навіть якщо ми виграємо."
Су А зовсім не довіряла Юн Се Хва.
"Якщо ми змагатимемося в грі-втечі, ми виграємо на 100%," — з упевненістю сказав Чже У.
"Чому ти так думаєш?"
"Тому що це ми з тобою."
"Прошу?"
«Про що ти взагалі говориш?».
"Якщо я використаю все, що маю в арсеналі, ми переможемо незважаючи ні на що," — впевнено заявив Чже У.
Він не недооцінював Пак Те Гю.
Пак Те Гю не був невмілим гравцем. Крім того, він міг отримати допомогу від своєї гільдії.
- Ось чому він так поспішав кинути нам виклик. Я не в гільдії, а він — так. Мабуть, він ще й у своїх навичках упевнений.
Допомогу від великої гільдії не варто було недооцінювати.
Гільдія могла запропонувати своїм членам зброю, обладунки, зілля лікування та підсилення, а також інформацію. Вони напевно поділяться всіма відомостями щодо проходження в'язниці Тарнатос.
- Це не має значення. Якщо я прикладу максимум зусиль, ми переможемо за будь-яких умов.
Його багаторічний досвід геймера підказував йому це. Те Гю йому не суперник.
"До того ж ти граєш краще, ніж Юн Се Хва."
Він кілька разів бачив гру Юн Се Хва в «Підкорювачі підземель» і на основі цих кадрів дійшов висновку...
Юн Се Хва була знаменитістю, а не геймером; це означало, що вона грала для телебачення, а не тому, що їй подобалася гра.
Тоді як Су А була і знаменитістю, і геймером. Вона вміла насолоджуватися грою і грала серйозно.
У поєдинку 2 на 2 Чже У переможе Те Гю, а Су А переможе Се Хва.
Мало того...!
"У нас набагато краща синергія."
Їхня командна робота була фантастичною.
Юн Се Хва була наче помічницею Те Гю, яка просто ходила за ним і змушувала його виконувати всю важку роботу, тоді як Су А була повноцінним напарником.
"Ти впевнений, що ми точно виграємо?"
"Так. Абсолютно впевнений."
"Хм."
Су А замислилася.
Вона довіряла Чже У, але що, якщо вони таки програють?
Чже У зрозумів, про що вона хвилюється, і сказав: "Ми підкоригуємо умови угоди."
"Як саме?"
"Щодо тебе та Юн Се Хва: той, хто програє, повинен стати на коліна перед переможцем і сказати, що йому шкода. Після цього сторона, що програла, обіцяє більше не влаштовувати неприємностей."
Якщо Су А виграє, то Юн Се Хва буде змушена стати перед нею на коліна і вибачитися!
"А як щодо тебе?"
"Якщо я програю, то надам Те Гю інформацію про руду адамантію замість того, щоб вступати до гільдії «Яйрус». Натомість, якщо я виграю, я отримаю від нього потрібну мені інформацію."
Якби він міг, він би додав «Ти будеш моїм рабом на рік».
Але він відчував: якщо він так скаже, Су А не прийме виклик.
"А якщо вони не дотримаються умов парі?"
"Ми маємо скласти контракт. І це буде транслюватися, тож усі точно знатимуть, хто переміг."
"Оппа, це справді правильне рішення?"
"Так, правильне," — впевнено сказав Чже У.
"Добре."
Зрештою Су А наважилася. Вона прийме виклик.
Через деякий час...
Чже У, Су А, Те Гю та Се Хва зібралися разом.
"Змінимо умови угоди," — сказав Чже У.
"Яким чином?" — запитав Те Гю.
"Якщо Су А або твоя напарниця програє, вона має стати на коліна і сказати, що їй шкода. Звісно, сторона, що програє, також має пообіцяти більше не чинити підступів після цього."
"Що?"
Юн Се Хва насупилася. - Вона хоче, щоб хтось інший кланявся перед нею, але сама не хоче робити того ж самого.
"Якщо ви не хочете, то нехай."
Чже У знизав плечима. Йому було байдуже, чи приймуть вони нові умови.
"Пані Се Хва, ви казали, що хочете перемогти. Нам просто потрібно виграти," — прошепотів їй на вухо Те Гю.
"Гаразд."
Зрештою Се Хва прийняла нові умови.
"Що ще?" — запитав Те Гю.
"Ми прибираємо пункт про один рік роботи," — сказав Чже У.
"Зрозумів," — негайно відповів Те Гю.
"Якщо я програю, я надам вам детальну інформацію про те, як отримати руду адамантію. Це ж те, чого ви хочете, правда?"
"Так."
"Але якщо я виграю, я теж хочу отримати певну інформацію."
"Яку саме?"
"Інформацію про Майстрів-Гірників. Гільдія «Яйрус» шукає найкращу руду, тож у вас має бути інформація і про Майстрів-Гірників."
Чже У збирався використати цю можливість, щоб знайти Майстра-Гірника і з його допомогою добути адамантій під Холізеєм.
"Мм. Майстри-Гірники, га... Навіщо тобі така інформація? Це пов'язано з...?"
Те Гю хотів запитати, чи пов'язано це з рудою адамантію, але Чже У перебив його.
"Мені не потрібно тобі цього казати. Ти можеш надати інформацію чи ні?"
"Зрозумів. Якщо ти виграєш, я надам тобі інформацію щодо Майстрів-Гірників," — відповів Те Гю.
"Добре. Тоді складемо контракт, щоб ніхто потім не передумав."
Чже У та Те Гю сіли по різні боки столу і почали писати контракт.
"Як щодо штрафу в 100 мільйонів вон за порушення контракту?" — запитав Чже У.
"1-100 мільйонів?"
Юн Се Хва широко розплющила очі.
"Вам просто потрібно дотримуватися контракту. Хіба не так?"
Чже У втупився в Те Гю.
"Дійсно. Потрібно просто дотримуватися контракту."
Вони закінчили писати контракт, додавши пункт про штраф.
Усі четверо переглянули документ і поставили підписи біля своїх імен.
Тепер шляху назад не було.
Те Гю та Се Хва забрали свої копії та підвелися.
"Сподіваюся, ви добре підготуєтеся."
"Готуйте свої коліна."
Коли ці двоє пішли, Кан О та Су А подивилися один на одного.
"Су А."
"Так?"
"Давай переможемо незважаючи ні на що."
Чже У був упевнений у їхніх шансах. Проте він не міг дозволити собі бути необережним.
- Я використаю все, що є в моєму розпорядженні!.
Його очі блиснули.
"Так, давай обов'язково переможемо!"
Су А стиснула кулаки.
***
Кан О був посеред полювання на розбійників разом із Сефіро та Едером, коли отримав повідомлення від Асу.
⟨Оппа, я в грі.⟩
⟨Який у тебе графік?⟩
⟨На сьогодні я закінчила.⟩
⟨Ти в Альтейні, так?⟩
⟨Так.⟩
⟨Буду там за хвилину. Чекай на місці.⟩
Кан О закрив вікно повідомлень і сказав: "На сьогодні закінчуємо."
"Прошу?"
"Справді?"
Вирази їхніх облич ніби казали: «Я не можу в це повірити».
Кан О був не з тих людей, хто закінчує справу раніше. Це ж був Кан О.
"У мене є справи, якими треба зайнятися."
"Які справи?" — запитав Едер.
"Побачення," — сказав Кан О з тріумфальним виглядом.
"З хлопцем?" — єхидно запитав Едер.
"Ха-ха," — засміявся Сефіро.
"З дівчиною," — чітко відповів Кан О.
"Звісно, звісно."
Сефіро та Едер йому не повірили.
"Як завгодно. Я йду."
Кан О змахнув рукою, дістав сувій повернення і використав його, щоб повернутися в Альтейн.
Срібний пил засяяв, і тіло Кан О почало тьмяніти. Невдовзі він повністю зник.
"Він використав сувій повернення? Як думаєш... у нього справді побачення з дівчиною?" — запитав Едер.
"Це неможливо," — твердо сказав Сефіро.
"Немає жінки, яка б закохалася в такого, як він..."
Сефіро раптом про щось згадав.
- З-зачекай секунду. Цей хлопець в одному шоу з пані з Triple Lower. Вони виглядали досить близькими... Та ні. Він же не збирається зустрічатися з пані Су А, чи не так?
"Що не так?" — запитав Едер, бо Сефіро замовк і замислився.
"Е, та ніяк."
Сефіро похитав головою.
"Та що сталося?" — знову запитав Едер.
"Нічого, брате."
Едер і Сефіро закінчили справи і попрямували до найближчого міста.
***
На першому поверсі Готелю «Вьюм» був баром, а другий і третій поверхи призначалися для проживання.
Колись саме тут Кан О підписав несправедливий контракт із Сефіро.
Кан О відчинив двері та увійшов до готелю. Він швидко озирнувся і знайшов Асу, яка чекала на нього за столиком.
"Я тут."
Кан О підійшов до неї.
"Ти швидко," — привітала вона його.
"У тебе сьогодні більше немає нічого в графіку, правда?"
"Так."
"А як щодо завтра?"
"Мені треба бути в магазині вдосвіта. Завтрашній графік забитий."
"Хм. Тоді я не повинен затримувати тебе сьогодні надовго."
Кан О сказав Едеру та Сефіро, що йде на побачення, але насправді це було не зовсім так.
Вони збиралися провести спеціальне тренування, щоб перемогти Пак Те Гю та Юн Се Хва в грі-втечі.
"Я можу затриматися допізна! Я просто посплю в машині!" — палко сказала вона.
"Добре. Який у тебе рівень?"
"Рівень 85!"
"Гаразд. Тоді давай піднімемо тебе до 100-го рівня до наступного епізоду."
"Це можливо?"
Наступні зйомки через тиждень. Хіба реально так сильно піднятися за цей час?
"Так, можливо. Піднятися до 100-го рівня досить легко."
Підняти її рівень було б неважко.
"Давай підберемо тобі краще спорядження, щойно ти досягнеш 100-го. Я допоможу знайти правильні речі."
"Ем, оппа."
Асу підняла руку.
"Так, що таке?"
"Глава гільдії вже дала мені деякі предмети. Вона сказала надіти їх, коли я досягну 100-го рівня. Думаю, я зможу просто використати їх."
"А, та подруга, що дала тобі намисто, дала і інші речі?"
"Так. Хочеш поглянути?"
"Звісно."
Асу дістала з інвентарю меч, повний комплект обладунків та каблучку і поклала їх на стіл.
Очі Кан О розширилися, коли він оглянув предмети.
"Це... комплект обладунків Справжнього Лицаря. І меч S-рангу."
Кожен із цих предметів був шедевром.
"Тобі це подарували?"
"Так."
"Та твоя подруга або дуже багата, або гравець дуже високого рівня."
"Вона казала, що вона відомий гравець. У будь-якому разі, ці речі достатньо хороші, правда?"
"Більш ніж достатньо. Наступне... будемо спарингувати у вільний час," — сказав Кан О.
"Спарингувати?"
"Так. Спаринг зі мною буде кориснішим, ніж полювання на більшість монстрів."
"Я не буду піддаватися!" — сказала Асу, і її очі блиснули.
"Це моя репліка... У будь-якому разі, я дам тобі трохи інформації про в'язницю Тарнатос, тож обов'язково запам'ятай її. За день до зйомок поїдемо до в'язниці Тарнатос і проведемо репетицію."
Асу кивнула головою.
"Добре. Тоді що, підемо на полювання?"
"Куди ми йдемо?"
Кан О розплився в посмішні.
"У джунглі."
***
Гора Лакерн...
Кан О та Асу увійшли до Печери, Схованої Вітром.
"Ми на місці," — сказав Кан О, вказуючи на символ вітру в кінці печери.
"Хіба ти не казав, що ми йдемо в джунглі?" — запитала Асу.
"Так. Ми йдемо в джунглі."
Щойно він закінчив, Кан О змахнув своїм демонічним мечем і використав Тигра Буревію.
Бум!
Тигр Буревію вдарив у стіну, після чого здійнявся лютий вітер. Потім з'явився портал овальної форми.
"Ого. Що це?"
Асу широко розплющила очі.
У цей момент вона побачила системне повідомлення.
[Ви виявили Тихі джунглі Лаверо.]
"Тихі джунглі Лаверо..." — промовила вона, наголошуючи на слові «джунглі».
"Ласкаво просимо до джунглів."
Кан О вклонився в поясі, наче англійський джентльмен.