Гори Лакерн, вкриті червоними кленами, випромінювали атмосферу осені. З-поміж опалого червоного листя з'явився бородавочник.
"Це перший" - сказав Кан О.
Бородавочники були тваринами 50-го рівня. Вони володіли навичкою Таран, яка дозволяла їм врізатися у ворогів своїми іклами.
Кан О оголив свій Демонічний меч. Едер послідував його прикладу, похмурим голосом вимовляючи заклинання.
Бородавочник зняв куряву і кинувся в атаку; його тіло засяяло, охоплене синім захисним щитом. Це була дія навички Таран!
Однак Едер закінчив вимовляти заклинання ще до того, як ворог наблизився.
Паак!
Він закликав білі кістки, змусивши їх обхопити передні ноги бородавочника. Це було заклинання Окови з кісток, яке обмежувало пересування противника. Через ці кістки бородавочник втратив рівновагу і повалився вперед.
Кунг.
Він перекочував своє важке тіло з боку на бік, підіймаючи цілу бурю пилу. Кан О наставив лезо на зв'язаного звіра.
Випад!
Скуу!
Кабан заверещав, а Кан О просто вдарив його ще раз. Червоні осколки світла посипалися, наче скло, з рани бородавочника.
Нарешті Едер створив гострий кістяний спис; він схопив його і кинув у кабана.
Пуук!
Кістяний спис влучив у ціль.
"Швидше ставай експою" - додав Кан О, завдаючи фінального удару.
Удар Темряви та чорна хвиля, що виникла в результаті, роздерли бородавочника.
Кванг!
Звір перетворився на сірий труп ще до того, як встиг організувати хоч якусь атаку.
[Ви перемогли дикого бородавочника.] [Характеристики викрадені через Удар Темряви.]
[Фізична сила +1]
Це був цілком передбачуваний результат. Дикий бородавочник був твариною 50-го рівня. Тоді як Кан О був 70-го рівня, а Едер за потужністю не поступався 80-му. Між ними була така величезна прірва, що зустріч з ними означала швидку смерть.
Однак...
- Мм. Щось не так - подумав Кан О.
Зібравши випавший непотріб, Кан О відчув, що щось не в порядку, і озирнувся навколо. Нічого підозрілого не було.
"Хмм"
Кан О нахилив голову і просто продовжив рух.
За короткий час двоє чоловіків, які спостерігали за ними з лісу, заговорили.
"У нього гарне чуття" - сказав Хальт.
"Справді. Або він має клас із навичкою Виявлення" - додав Ітар.
"Навряд чи. Це точно пара з Мечника та Некроманта 80-го рівня".
Хальт та Ітар були 105-го та 103-го рівнів відповідно. Супротивники 80-го рівня були для них якраз підходящою здобиччю.
"Тоді він може мати якийсь предмет для виявлення. У будь-якому разі, далі нам варто слідувати за ними обережніше" - сказав Ітар.
"Якщо випаде нагода, спочатку приберемо Некроманта" - запропонував Хальт.
Прокляття Некроманта були досить дратівливими, тому вони вирішили усунути його першим.
"Ок" - відповів Ітар, і обидва чоловіки миттєво зникли.
Їхній клас: Асасин!
Це була навичка Слідування в тіні, яка дозволяла їм непомітно переслідувати свої цілі.
***
У горах Лакерн мешкало безліч монстрів і тварин. Серед тварин були бородавочники, вовки, кролики, тигри тощо. Що стосується монстрів, то найчастіше в горах зустрічалися прямоходячі істоти з собачими мордами, які володіли простою зброєю на кшталт кам'яних сокир чи списів — їх називали Замороженими Псами.
Вони жили групами від п'яти до десяти особин; ці Заморожені Пси мали рівні від 60-го до 80-го. Вони були хорошими супротивниками для Кан О та Едера, якщо брати до уваги лише рівні. Але насправді, якби вони дійсно зійшлися в бою з Кан О та Едером, у них не було б жодного шансу.
Як це і відбувалося просто зараз.
Гав, гав!
Як і личить монстру з собачою мордою, Заморожений Пес загавкав.
"Стулися" - Кан О похмуро глянув на нього і замахнувся мечем на морду монстра.
Пеок.
Вдарений Пес злетів у повітря і покотився по землі.
Гав!
Тяв!
Побачивши пораненого товариша, собаки ще більше розлютилися і почали гавкати ще голосніше. Однак це тривало лише мить. Едер підняв свої виснажені руки, випускаючи чорну хвилю. Це було прокляття Мовчання, яке позбавляло їх голосу!
Прокляття виявилося надзвичайно ефективним. Гавкіт собак повністю припинився.
"О, непогано"
Кан О посміхнувся. Як і очікувалося, Едер був справді корисним.
Хоча він не міг говорити, один із Заморожених Псів замахнувся кам'яною сокирою на Кан О, а на його морді читалася лють. Два інші Пси по боках атакували своїми списами, цілячись Кан О в боки. Кан О елегантно ухилився і від сокири, і від списів
[Додаткова характеристика Ухилення підвищилася.]
[Ухилення +1]
[Характеристика Ухилення досягла 100 пунктів. Тепер ви можете легше уникати швидших і потужніших атак.]
Кан О міг уникати більшості атак завдяки поєднанню Гіперінтуїції, досвіду, чуття, навички та характеристики Ухилення. Завдяки цьому характеристика Ухилення зростала швидкими темпами і вже досягла сотні.
Кан О відчув, що його тіло стало легшим, ніж раніше, і добив Заморожених Псів.
Пси, не здатні видати навіть звуку через прокляття Мовчання, падали один за одним.
Останнього пса вбив Едер своїм кістяним списом, який пронизав його і обірвав коротке життя. Так бій закінчився.
Кан О, підібравши здобич, підійшов до Едера і прошепотів: "Тут хтось є, або щось за нами стежить."
Під час полювання Кан О відчув щось неприємне. Це було те саме некомфортне відчуття, яке він мав, коли Едер збирався вдарити його в спину.
"Що ти маєш на увазі?" - Едер теж понизив голос.
"Я думаю, хтось збирається напасти на нас ззаду, тож будь пильним."
Він не знав точно, хто це і де вони, але Кан О довіряв своїм інстинктам. Зрештою, це не просто так називалося Гіперінтуїцією.
"Зрозумів."
"Поки що відкладемо пошуки прихованого підземелля. Ми виманимо їх, а потім покараємо."
"Ок."
Кан О та Едер знову рушили в дорогу. А Хальт та Ітар таємно слідували за ними.
***
Кан О та Едер ходили горами Лакерн, вбиваючи різних монстрів. При цьому Кан О навмисно підставлявся під небезпеку і навіть залишав спину відкритою, але Хальт та Ітар не діяли необачно. Причина, чому вони зволікали, була простою.
- Він набагато сильніший, ніж я очікував - подумав Хальт.
"Це буде непросто" - обмінялися поглядами Хальт та Ітар.
Оскільки здібності Кан О та Едера були на висоті, вони не могли діяти зопалу. Кан О залишалося лише хмурити брови. Він продовжував відчувати те неприємне відчуття, але вони не заковтують наживку. Попри це, він не хотів видати себе, озираючись навколо.
"Тоді я зроблю так, що ви не зможете встояти і вийдете" - Кан О повів Едера на пустир. Дорогою він не забув прошепотіти: "Просто кажи 'добре', коли я говоритиму з тобою."
"Добре."
Дійшовши до пустиря, Кан О почав діяти.
"Хух. Може, тут і зупинимося?" - запитав Кан О. Він говорив досить голосно.
"Добре" - як було наказано, відповів Едер.
"У мене є сувій повернення, тож ходімо."
"Добре."
Кан О дістав зі свого інвентарю сувій із вигравіюваним магічним колом.
Це був сувій із заклинанням Крижаного Сапфіру, який він отримав від Шаробеї. Але для Хальта та Ітара, які спостерігали за ними, він виглядав як сувій повернення.
"Що робимо?" - запитав Ітар.
"Треба атакувати. Ми змарнуємо час, якщо не зробимо цього"
Хальт дістав кинджал. Його лезо було прямим, але вигнутим і червоним. Це був Кинджал Смертельної Загибелі! Це був предмет А-рангу, який при влучанні отруював ворога надзвичайно сильною отрутою.
Ітар теж дістав кинджал. Це був предмет ВВ-рангу під назвою Кинджал для Засідок. Якщо їхні атаки виявляться вдалими, вони будуть фатальними за будь-яких обставин.
"Вперед" - Хальт кинувся вперед, а Ітар за ним.
***
- Нарешті вилізли! - очі Кан О блиснули.
Оскільки Кан О та Едер перебували на відкритій місцевості, де не було жодного укриття, Хальт та Ітар були змушені виявити себе. Іншими словами, вони не змогли влаштувати засідку, що було спеціалізацією асасинів!
"Ну що, розберемося з щурами?" - Кан О стиснув свій меч.
"Добре" - похмуро пробурмотів Едер, і з його руки піднялася чорна енергія. Це було прокляття Старіння, яке знижувало всі характеристики противника.
Але Хальт та Ітар були ПК-шерами, які вбили чимало інших гравців! Вони аж ніяк не були легкими супротивниками.
"Хальт, зупини прокляття Некроманта!" - скомандував Ітар.
Хальт кивнув і кинув три кинджали в Едера.
"Не вийде" - Кан О став перед Едером і відбив летячі кинджали.
Кланг! Кланг! Кланг!
Тим часом Ітар з'явився просто перед Кан О. Він тримав кинджал зворотним хватом і замахнувся вниз.
Він цілив у серце Кан О!
Кинджал Ітара почав випромінювати червону ауру. Це була навичка асасина — Критичний Удар!
Їм не вдалося напасти зненацька, але вони все одно намагалися здобути значну перевагу.
Однак Ітар надто недооцінив Кан О. Кан О просто трохи відсахнувся і занадто легко ухилився від атаки Ітара.
Свіш.
Пролунав звук кинджала Ітара, що розсікає повітря. Він повністю схибив.
Кан О негайно контратакував. Демонічний меч розітнув повітря, цілячись у бік противника.
Розтин!
Ітар швидко відскочив від удару Кан О. Лезо пройшло там, де він був мить тому. Ітар з полегшенням зітхнув, покотившись по землі. Якби він потрапив під Демонічний меч, то отримав би величезну шкоду.
Поки Кан О та Ітар обмінювалися ударами, Едер вступив у бій з Хальтом.
Свіш.
Хальт замахнувся кинджалом, змусивши Едера припинити заклинання Старіння і відступити.
У бою між звичайним магом і асасином перевага на боці останнього. І якщо асасин наближається впритул, для мага все скінчено.
Однак Едер аж ніяк не був звичайним магом. Оскільки він перебував у тілі скелета, він міг чаклувати магію кісток дуже швидко.
Едер похмурим голосом вимовив заклинання і миттєво скував Хальта кістками! Зап'ястя та щиколотки Хальта були заблоковані, тож він швидко розрізав їх кинджалом і відступив. Тепер, коли між ними збільшилася дистанція, Хальт зміг як слід роздивитися Едера.
"Цей хлопець — скелет!" - приголомшено вигукнув Хальт.
Коли він зблизька подивився на Едера в робі, то помітив, що у того замість голови лише череп.
Едер хвалькувато поворухнув щелепою, і його зуби застукотіли. Він, звісно, читав чергове заклинання!
"Хальт, зберися!" - крикнув Ітар, який бився з Кан О.
Почувши товариша, той оговтався і кинувся на Едера.
Хальт замахнувся кинджалом, але Едер створив кістяний щит і заблокував атаку.
Тим часом Кан О націлився в груди Ітара.
Ітар не наважився блокувати і знову покотився по землі.
Кан О швидко встромив меч у землю. Цим він активував спеціальну здатність свого намиста — Уламки Землі; шквал осколків посипався на Ітара.
"Угх!"
Уламки влучили в ціль. Вони не завдали великої шкоди, але це все одно було досить ефективно, оскільки клас асасинів мав слабкий захист.
- Ось мій шанс! - подумав Кан О.
Він відштовхнувся від землі. Стрибнувши в повітря, він вклав усю свою вагу в удар мечем. Його ціль? Звісно, Ітар!
Якщо Ітар не ухилиться від цієї атаки, то в дев'яти випадках із десяти для нього це кінець гри.
"Ітар! Використовуй Екстрену Втечу!" - закричав Хальт, і Ітар схаменувся.
Екстрена Втеча була навичкою асасина, яку можна було використати в момент небезпеки; вона фактично допомагала втекти від будь-якої загрози.
Щойно він використав її, Ітара затягнуло в його власну тінь. У той самий момент Кан О завдав удару.
Кванг!
Піднялася курява, що супроводжувалася звуком зіткнення металу.
- Я нічого не відчув - подумав Кан О.
На жаль, Екстрена Втеча Ітара пройшла успішно.
"Угх."
Поки Хальт хвилювався за Ітара, Едер успішно скував його Оковами з кісток, затягнувши їх на щиколотці.
Хальт втратив рівновагу і впав, що змусило його теж використати Екстрену Втечу; він також сховався у своїй тіні й утік.
В лісі неподалік від пустиря...
Ітар, який втік першим, схопив Хальта за руку і витягнув його з тіні.
"Нам їх не перемогти" - сказав Ітар.
"Так, тікаймо" - погодився Хальт, витягнувши половину тіла з тіні.
Однак...
"Куди це ви намилилися!?" - Кан О, який уже вирахував їхнє місцезнаходження, наступив Хальту на спину.
"Ну ви й бовдури!" - вилаявся Кан О.