Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsMangaIllustrationsFandomsNews
Літерна
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
22Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
У очікуванні бідності, я збираюся Стать Кузнецьом

Розділ 3.

0% of chapter read

Якщо я хочу скинути вагу, мені варто обмежити прийом їжі і ... Ні! Я повинен почати навчатися!

Для початку звикну до пробіжки, а потім треба буде спробувати який-небудь спорт...

Ну а поки, мабуть, почну з розминки.

Зрештою, це найважливіша частина культури.

І так, я почав проводити розтягування і... Виявилося, що це тіло дуже гнучке. Дуже.

Воно розтягується майже зовсім без жодного опору.

Йо, йо, їе. Ох. Моє тіло рухається саме так, як я і хотів.

У цього тіла взагалі є недоліки?

Мати такий потенціал і роками просиджувати штани... Каюся, винен.

Я не хочу закінчити перший день якоїсь травмової коліна, тому почну з прогулянки. Але, як і очікувалося, я в дуже поганому стані!

Через годину я взяв перерву, але настрій був на висоті - моє тіло вимагало продовження.

На сьогодні вистачить.

Після фізичних вправ я пробув ще одну миту і прийняв теплий, заспокійливий душ.

- Йо, Отче!

Проходячи повз батька, я його відсвіжливо привітав.

Він, здається, не зрозумів, що відбувається.

А якщо подумати, опівдні я ще ніколи не був таким енергійним.

Минулий я зараз доїдав би солодощі лід в ліжку.

І ось мене почала мучити спрага.

Зазвичай, я б без зволікання випив якийсь домашній лимонад з купою меду, але сьогодні я пішов до криниці, витягнув відро води і випив її.

Уха-! Вода приємно прохолодна і відсвіжна.

Як і очікувалося, чиста вода без будь - яких домішок дійсно смачна! Ці природні дари були схвалені, але вони досі не використовували їх... Знову кидаю, винен.

- Молодий пане, будь ласка, попроси нас і ми завжди дістанемо для вас води.

Вона покликала мене, поки я не діставав відро.

- Та ні, дякую, вже з цим я в змозі сам впоратися. Я завжди вважав, що вам незручно, тому дозвольте мені сам подбати про свої проблеми.

- Та ні, це... Зовсім не незручності...

Вираз обличчя Мері створювало враження, що її окали крижаною водою.

І якщо подумати, то вперше я показав хоч якусь повагу до покоїв.

Територія Хеланів відома своєю величною природою.

Більше десятка квіткових садів і величезні простори землі, наповнені рослинністю.

Батько нашої країни, перший король, сказав: "Якщо я коли-небудь помру я б хотів померти тут", висловлюючи свою любов цим землям.

Однак нині кількість любителів природи зменшується.

З кожним роком наша територія відвідує дедалі менше людей. Крім того, тут не виробляється жодних унікальних виробів чи товарів.

Через фінансові проблеми люди просто переїжджають в інші землі, шукаючи ліпшого життя.

Таким чином, наші володіння повільно, але вірно приходять до занепаду...

Було б непогано отримати підтримку від короля, але наша сім'я останнім часом з ним не в таких вже і добрих стосунках.

Що ж, потім треба буде цим якось зайнятися.

Але спершу треба подбати про себе.

Отже, закінчуючи з заняттями, у мене залишилося багато часу. Зазвичай я б... На що я раніше витрачав свій час?

Ну, для початку, я мабуть пізно...

...але блін, я взагалі не хочу спати.

Мій розум занадто ясний для сну.

Від нудьги, я вирішив зазирнути в нашу домашню бібліотеку. (п.п.). Просто бібліотека їх будинку. Не знаю, чи можна називати її сімейною.)

Якщо подумати, я сюди раніше не заглядав.

Причина, чому я називаю її "бібліотекою", це її розміри, ви буквально відчуваєте себе незначним на ній.

Триповерховий будинок наповнений книгарними шафами. Хм.. А це приміщення ідеально підходить для пряток... Чудова бібліотека!.

- Ну і ну, це ж молодий пане? Ласкаво просимо до архівів.

Чоловік, який виглянув з другого поверху - це дідусь Модан. Він тутешній бібліотекар. Я, звичайно, знав його обличчя і ім'я, але особливо з ним не спілкувався, а тому не знав якої він людина. (п.п.). Альєр написав його як "Modan-jii", японський суфікс, що означає "старік" або "душка". Анлейтер пояснив, що Модан не є дідусем Курурі)

- Які твої долі?

- Привіт, дід Модан. Мій розум безнадійно ясний і мені нічого робити ... У тебе є якісь цікаві книги? (п.п.). Переклад з англійської важко визначити ступінь поваги до спілкування. але, почитавши їх діалог, я прийшов до висновку, що Курурі звертається до старого на "Ти", а Модан просить курурі "Ви", як до сина його пана)

- Ммм... Для початку, книги якої області вас цікавлять? Мене звати Моран.

- Ах, извини, дедушка Моран.

Значить його звали Моран, так? Виходить, я навіть не знав його імені ...

- Тоді... Я б хотів почитати якусь книгу про магію.

- Книгу про магію? Ви ж почнете вивчати її з 15-ти років в академії. Хоча... Думаю, що гірше не буде, якщо ви наперед дізнаєтеся основи.

Сказавши це, Моран пішов в задню частину бібліотеки і повернувся через деякий час з укриттям.

- Ось, цей том вам підійде. Він охоплює базовий вступ до магії і описує рівень для початківців. Ця книжка написана дуже просто, але зрозумілою мовою. Для закладення основ вона підходить ідеально. Якщо вас зацікавить, ближче до кінця книги є розділ з застосуванням магії.

Закінчивши говорити, дідусь Моран скинув мені книжку з другого поверху.

Якимось чином мені вдалося її зловити. По ньому не скажеш, але цей дідуня досить зухвалий.

Магічний том 1. Вступ. Автор: Кріс Хелан.

А? Написано, що автором є Хелан... Може, предок?

Зміст книжки, як і сказав дідусь Моран, дійсно легко для розуміння.

Через три години, мені вдалося вичавити себе трохи мани.

Завтра треба буде навчитися змінювати її властивості.

Увечора їжа, розкладена на столі, ніби сяяла яскравіше, ніж звичайно. Я вперше відчув голод.

З м’ясом і закінчуючи овочами, все було свіжим. Вибравши все потроху для балансу, я насолоджувався вечерею.

- Ти сьогодні був трохи дивним, але мені здалося, Курурі-чан, мама з полегшенням подивилася на мене і спостерігала за тим, як я сплітав їжу.

- Дякую за їжу. Вона була дуже смачною! - Сказав я покоївкою і замість звичайного підсолодженого соку випив чисту воду.

- Хоча ні, мабуть наслідки того падіння ще не повністю пройшли... - Коли я пив звичайну воду, моя мати заволодівала.

Після вечері я прийняв ванну, а потім пішов спати в незмірно велике ліжко.

Славне, розкішне життя.

У доброму настрої я не спав...

https://literna.net/uk/books/632-u-ochikuvanni-bidnosti-ya-zbirayusya-stat-kuznetsom

Previous chapterNext chapter