Том 3, розділ 5 - Ціна (часть друга)
Граф Джуно все ще не наважувався зробити свою пропозицію, плануючи зробити ставку 30 червня. З плином часу вартість трьох скульптур продовжувала зростати. З огляду на те, що навіть фахівець-скульптор цінував цінність роботи на рівні близько тисячі золотих, ціна зростала досить повільно.
500 золотих монет. 510 золотих монет. 515 золотих монет.
Заяви продовжували повільно рости. До 29 червня вони зросли тільки до 625 золотих монет.
30 червня.
Граф Джуно не з'явився сьогодні вранці, що було досить рідкісним явищем. Він чекав темряви, бо Галерея Пру не закривається до півночі. Звичайно, три скульптури Лінлей будуть зняті з торгівлі опівночі.
« Учора ціна дорівнювала 625 золотим монетам. Я пропоную останнє." - граф Джуно посміхнувся, коли попрямував до трьох скульптур.
«900 золотих монет? Який ідіот зробив цю пропозицію?», побачивши таку високу ставку, граф Джуно вибухнув від люті.
Вчора ціна була лише 625 золотих монет, але за день вона піднялася так різко. графа Джуно переповнила лють, але він не міг змінити її. Він вирішив просто терпеливо почекати. Через довгий проміжок часу очікування, він нарешті підняв голову вгору, щоб подивитися на годинники, що висять зверху в галереї.
« Уже 11 годин вечора. Через годину галерея буде зачинена." - на обличчі графа читався натяк на посмішку.
У святій столиці графа Джуно можна вважати людиною середнього класу. У молодості граф був досить бідним. У майбутньому, завдяки успішним інвестиціям, він зміг змінити своє становище і заробити на цьому. Його стан можна оцінити в кілька сотень тисяч золотих і віднести до дуже заможних верств населення.
"Граф Джуно, ви теж тут?" - усатий чоловік середніх років в обтягуючій сорочці посміхнувся і підійшов.
Побачивши цього чоловіка, граф Джуно змінився в обличчя, але він все ще був у стані спокійно посміхнутися: « Граф Деме [De'mu]! Вже майже одинадцять. Чому Ви тут?» У глибині душі граф Джуно відчував, що його поява не зулить нічого доброго.
Граф Джуно та граф Демме були відомими колекціонерами скульптур у святій столиці.
« Я? Звичайно, через ці три скульптури граф Деммі наче невпізначий погладив свої вуса і потім задоволений собою продовжив. - Граф Джуно, подивіться. Лінії та аури цих трьох скульптур надзвичайно вражають. Експерт, який був в змозі відтворити таку унікальну ауру, безумовно, повинен також бути унікальною людиною."
Серце Графа Джуно тремтіло.
Справді...
Граф Демме також зміг побачити справжню цінність цих трьох скульптур. Оскільки він так пізно прибув у галерею, то очевидно його метою було придбати їх.
« Міссе, підійдіть сюди, будь ласка, дуже ввічливо звернувся до графа Демме з дівчиною, яка працює в галереї. Граф Демме звернув увагу на три скульптури Лінлей. - Я готовий заплатити тисячу золотих монет за кожну з цих скульптур."
Служниця ввічливо сказала: « Миттю ».
Вона дістала записну книжку і зробила кілька поміток на бужечках, які потім розмістили поруч з роботами.
« Ти бачиш золоті монети?», - м'язи обличчя графа Джуно мимовільно билися.
Граф Деме з усмішкою сказав йому: « Брут Джуно, ці три скульптури справді виняткові. Я правильно розумію, що Ви прийшли сюди так пізно, а не залишилися вдома через ці три скульптури? "
Граф Джуно злегка фиркнув.
« Я не сподівався, що граф Деммі буде так зацікавлений у цих скульптурах. Чесно кажучи, до цього моменту я не звертав на них особливої уваги. Дозвольте мені до них для початку краще придивитися." - граф Джуно посміхнувся, потім повернувся і почав інтенсивне вивчення трьох скульптури, повністю ігноруючи графа Деммі.
Побачивши сцену, граф Демме у думках сказав: « Серкун, ти справді вважаєш, що зможеш приховати свій задум від мене? »
Як дзюрчання води в річці, музика продовжувала грати у головному залі Галереї Пру. Граф Джуно та граф Деммі спокійно розглядали різні скульптури. У галереї було тихо як ніколи.
« Донг... Донг...», години на стінах почали відбивати.
Була вже опівночі.
« Міссе, будь ласка, підійдіть сюди», - граф Джуно звернувся до служниці, яка відразу ж побігла.
« Я готовий купити ці скульптури за 1010 золотих", - граф Джуно зробив свою пропозицію в останню мить.
Робототниця галереї побачила, що остання ставка на скульптури складала рівно 1000 золотих монет. Вона неохоче кинула здивований погляд в сторону графа Джуно. Було дивно, що граф Джуно додав десять золотих монет замість однієї.
«Будь ласка, зачекайте хвилинку» - служниця галереї дістала записну книжку.
« Граф Джуно, ви насправді підвищили ставку тільки на десять золотих монет? Ох, ну ладно... Я пропоную 1100 золотих монет! Граф Джуно насупився, коли він повернувся, щоб подивитися на графа Деммі, який як-б випадково задирно крокував до нього з пихатим поглядом.
Як виявилося, увесь цей час граф Демме спостерігав за графом Джуно і як тільки ґрантейо зробив свою пропозицію, він вирішив втрутитися.
« Я ставлю 1200», - сказав граф Джуно тихим голосом, в його голосі чітко лунали гнів та обурення. Побачивши, що наближається боротьба між двома двореями, галерея зачинила книжку і стала на бік, вирішивши з радістю спостерігати за “боєм ” ». Працівнику в Галерері Пру дуже подобалося спостерігати за подібною битвою за ціну.
Граф Демме з подивом подивився на графа Джуно: « Навіть скульптури в залі експертів стоять лише близько тисячі золотих монет. Як може така економна людина як Ви, бути готовий заплатити 1200 золота? "
Економний?
Тут було б більш відповідне слово - скупою! Граф Джуно був відомий своєю скупістю.
« Граф Джуно, якщо ви готові заплатити 1200 монет, то як я можу скупитися? 1300 золотих монет!"
Граф Джуно був крижаним. « Я готовий запропонувати таку високу ціну за ці три скульптури лише тому, що вони мені симпатичні. Їх справжня вартість становить всього близько тисячі золота або й більше того. 1500 золотих монет! Якщо ви, граф Деме, готові зробити вищу ставку, то я поступлюся цим вам." - граф Джуно зробив остаточне речення.
Чесно кажучи, граф Деммі не був таким проникливим як граф Джуно. Він не зміг добре розпізнати унікальну ауру цих скульптур.
У очах графа Деммі ці скульптури не таїли ніяких секретів. Вони були трьома добрими витворами мистецтва, які стояли тисячу золотих або близько того. Немає жодного сенсу підіймати ціну за них.
"Ха-ха" - граф Деммі розсміявся. - Це така рідкість, побачити, як граф Джуно пропонує таку благородну ціну. На честь цієї події, я не буду забирати в людини речі, які їй сподобалися. Три скульптури Ваші, граф Джуно".
Тільки тоді служниця галерей вирішила зробити відповідні записи в блокноті.
« Милорд, вже опівночі. Галерея збирається закриватися. Граф Джуно, завтра я організую людей для доставки скульптур до Вас." - служниця ввічливо посміхнулася. Тільки тепер, після закінчення торгівлі, граф Джуно можу спокійно посміхнутися у відповідь.
Граф Джуно кинув презирливий погляд на графа Деммі. Він подумав собі: « Дитино. Скільки років я провів за аналізом кам'яних скульптур? У тебе немає досвіду і ти хотів перебивати мої ставки? "
Р.S. Група перекладу Новелли https://vk.com/public123098211, всім кому сподобалися переклад і історія, підписані, ставимо лайки, радимо друзям, не соромимося!