Щодо безталанна дитина. Після тренувань Хілман зміг досягнути лише піку першого рангу, після чого почався призовний вік. Потрібно йти в армію. При всьому твоєму невігластву на шляху воїна, ти все ж був дуже обережним і обережнішим юнаком, не ходячи в саме пекло і постійно залишаючи трохи сил, щоб втекти.
Шатко валко, йшли місяці, і тобі вдалося прорватися на другий рівень воїна, врешті-решт, ти вже й так був на пікі. Але не зайнявся, продовжуючи вести ще більш обережніше військове життя, і навіть у міру можливості приховуючи свій поточний рівень сили, щоб не перевели в більше сильний полк.
Ти знав, що був обділений везінням і талантом, тому тренувався як міг, хоч не любив це, віддаючи перевагу рухові мізками. Під тиском побоїв, стресу і тренувань ти за рік прорвався на третій рівень.
Звичайно, такий успіх відіграв важливу роль у гострій та догадливості. Адже коли ти завжди був пильним, то знав про всі армейські плітки, які постійно аналізували і брали в увагу. І одного разу, провівши розслідування, тобі пощастило підрахувати затемненого в армійські ряди злодія, який куди уміліше тебе приховував свій рівень, займаючись мадерством після боїв. А також ти дізнався, що той нажив на цій справі великий стан, який де-небудь закопував в очікуванні, коли дасть на ногу.
Так от, знаючи все це, тобі вдалося в його відсутності прокрастися до нячки. Розкопавши її, ти знайшов колоди з шкур, в яких були замочені всякі цінності. Там було багато всього і девати тобі це було нікуди. І якщо б якось потягнув, злодій то умілий, вирахував би тебе, бо під час розслідування ти трохи наслідував, завдяки чому було зачепиться при твоїх пошуку. Тому ти для початку вирішив перевірити що там взагалі є, і в кінцевому підсумку знайшов кілька цінних трав та навіть еліксирів, корисних при тренуваннях для воїна.
Що ж робити? Вибір був очевидний, взяти тільки це, потім решту закопати і, грубо кажучи, віддати злодія під трибунал (а по суті наскати), бо інакше він помітить пропажу і тобі кінець. Ти знав, що головне сили, а інші встигне заробити, і не потискував та обережно все провернув, щоб залишитися не приробів, але злодій, який на хвилиночку виявився майже на шостому ранзі, був схоплений офіцерами і в результаті кар практично на місці ...
Мародерство і обносити трупи своїх родичів, м'яко кажучи, були не на честь у своїх. Тут тобі трохи пощастило...
Ой, як довго то вийшло, загалом ти скористався еліксирами та травами, прорвавшись на третій рівень. У тебе навіть трохи залишилося з травок. У результаті, скажімо так, тобі стало важко приховувати свою силу, але оскільки ти намагався, інші думали, що ти воїн другого рангу, отже помістили в відповідну полк. А за покриття сили отримав добру порку батогом. Хоча, що з того? Головне ти живий, так що плювати!
Минули роки, ти успішно відслужився і підійшов до воїна четвертого рангу. Але ніхто так і не зміг тебе спалити (зробімо дружнє спасибі за одну траву, яка в разі жування обливаєшся сім’єю потом).
« Я можу спокійно старітися без ризику для життя! » — думав ти. Але у долі були свої плани на твій рахунок. У місто ти повертався з одним бойовим магом, якого було не так просто обхитрити в плані рівня. Він вирахував тебе, а за таке вдруге батогом вже не відділитися, але той вирішив не здавати вас, якщо ти погодишся стати його слугою а по суті рабом, до кінця життя. Але хіба ти мав вибір? У перший раз мало не помер від битв, а в другий відразу стратять, тим більше який з тебе прок, якщо ти відслужив положене, та й заслуг у тебе не було, щоб закрити на це очі...
В усякому разі, раб такий. Маг має свої переваги, окрім ризику смерті, бо він був військовим і досить високорівним. А тобі треба бути постійно з ним та наражатися на велику небезпеку. Ну ти юний малий, вибирав з усього зиску, в результаті прорвавшись на четвертий рівень, а потім і на п'ятий. Ти навіть умудрився стати магом третього рангу. Виконавці виконують чуда.
Що ж до захисту мага, що ти станеш сильнішим його і просто підеш. Итак... Ти вивчив і це питання, навчившись захистити свій рівень від чужих очей. Навіть від мага, не мала роль зіграли досягнення на шляху магії.
Однак у старого чоловіка не було цукру. Все давали через піт, а найчастіше кров. Тому, після прориву на п’ятий рівень і зачерпнувши у мага всілякі знання, ти обчистив його та дав на ногу в сторону ворожої країни. Довелося забути про мирне існування...
Далі.
Якщо ви обережні, то можете прожити набагато довше і дожити до нових шансів та можливостей. Але іншим про це (не зовсім славної історії на шляху воїна) знати не обов'язково, вірно?)