༺ Підсумкове оцінювання семестру (1) ༻
«Ось-ось настане час підсумкового оцінювання семестру.»
Усередині аудиторії класу A в Орфін-холі. П’ятеро найкращих студентів, які прийшли на заняття того ранку, сиділи далеко один від одного. Для такої кількості людей простір був приголомшливо великим.
Вони дивилися на Філіпа Мелтрона — професора середнього віку з рудим волоссям, який стояв перед кафедрою.
Заклавши руки за спину, він оголосив м’яким тоном:
«Підсумкове оцінювання семестру складається з двох частин: письмового тесту та практичного іспиту. Письмовий тест триватиме п’ять днів по дев’ять годин на день, а практичний іспит проходитиме на території Старої Академії протягом п’яти годин. Ви — еліта з еліти, шляхетні серед шляхетних, і я вірю, що всі ви отримаєте відмінні оцінки.»
«Шляхетні серед шляхетних». Професор Філіп, відомий серед студентів своєю дискримінацією, часто використовував цю фразу, описуючи своїх студентів класу A.
Звичайно, для п’ятьох дівчат класу A це був комплімент, який майже нічого не означав.
Лізетта Лайонхарт — дівчина, яка носила чоловічу шкільну форму з розстебнутою сорочкою.
Керідна Вайткларк — яка завжди мала зловісну посмішку без видимої причини.
Сієль Карнедас — яка постійно дрімала.
Кая Астреан — з блискучими очима та солдатською поставою.
І Люсь Елтанія — вершина першокурсників, байдужа до всіх.
Професор Філіп був задоволений своїм класом A, який складався виключно з найкращих і найяскравіших студентів, без жодного простолюдина, якого він так не любив.
«Сієль Карнедас, ти й на підсумковому оцінюванні збираєшся так дрімати?»
Сієль Карнедас — красива дівчина з коротким хвилястим блакитним волоссям — похитала головою й з зусиллям розплющувала очі.
Це був не перший раз, коли вона дрімала на заняттях, і точно не останній. Така нещира поведінка мала б знизити оцінку за ставлення, але Філіп, нетерпимий до простолюдинів і поблажливий до шляхетних, щоразу пропускав це повз вуха, ніби нічого страшного не відбувалося.
Слова, які він сказав раніше, були сказані наполовину жартом.
Сієль витерла слину з обличчя рукавом, потерла безпомічно розплющені очі й подивилася на Філіпа.
«Можливо…»
Окрім Люсь, якій було байдуже до інших, решта трьох студенток подивилися на неї з недовірою.
Філіп лише дружньо посміхнувся.
«Ну що ж, тоді почнемо заняття.»
Професор Філіп уже звик до класу A, наповненого диваками.
«Зараз я поясню правила “Змагання з Картами Падіння” — практичного іспиту підсумкового оцінювання семестру.»
Нарешті почалася частина ❰Магічної Лицарки Мархен❱ «Акт 3, Розділ 3, Підсумкове оцінювання».
До минулого тижня мені довелося здавати письмовий іспит протягом 5 днів по 9 годин щодня. Було так важко насправді робити те, що в грі легко пропускалося.
Особливо стресові були предмети: «Вступ до базової магії», «Вивчення базових елементів», «Екологія магічних звірів», «Вивчення магічних інструментів», «Аналіз магічних кіл» тощо… Оскільки я з гуманітарного напрямку, то відчував, ніби помираю, розв’язуючи розрахункові задачі.
Я міг вивчати лише стільки, скільки залишалося після тренувань, тому не зміг повністю опанувати весь матеріал перед іспитом.
Але я зробив усе, що міг, тож сподіваюся на пристойну оцінку.
Це була територія Старої Академії Мархен. Колись тут діяв навчальний заклад, але тепер він закритий.
Першокурсники магічного відділення, включно зі мною, стояли на цій території в ретельному порядку. Поруч були зачинені будівлі з красивими фасадами, а також сади, зарослі бур’янами через недогляд.
На сцені перед студентами професор Фернандо говорив у мегафон. Позаду нього стояли професори й контролери іспиту.
«Правила прості. Якщо ви зберете 5 “Карт Падіння” й принесете їх до визначеного місця здачі — ви склали іспит.»
Професор Фернандо телекінетичною магією підняв картку й показав її студентам. Це була витончена картка із символом, що зображав гримуар і мага.
«Карти Падіння сховані по всій величезній території Старої Академії. Їх буде важко знайти, адже вони випромінюють лише найслабший слід мани.»
Радіус території Старої Академії Мархен невідомий, але його можна порівняти з Йеоїдо в Кореї. У будь-якому разі — досить просторо.
«Місце здачі буде оголошено, щойно ви зберете 5 Карт Падіння. Воно призначається випадково, тож не дивуйтеся, якщо виявите його випадково. До речі, можна красти Карти Падіння. Якщо ви виведете з ладу студента з Картою Падіння — вона перейде до вас. На ній накладено телекінетичну магію.»
Студенти зашепотіли.
«Я не вмію битися, що робити?» «Хіба це не просто ще одне правило виживання?»
Такі розмови тривали. Це був той самий набір, що й під час оцінювання розподілу по класах.
Тим часом я помітив контролера іспиту — Дороті Хартнову, яка стояла позаду професора Фернандо.
Вона нахилила голову й помахала мені рукою, її посмішка сяяла, як сонце. Зіркові й місячні сережки на мочках вух виблискували на сонячному світлі.
«Мій улюблений персонаж надто милий~»
Я помахав у відповідь і привітався, стримуючи татівський сміх.
Але з якоїсь причини нахабні хлопці навколо мене побачили посмішку Дороті й почервоніли. Вибачте, але це привітання моє, малята.
«І найважливіша частина цього підсумкового оцінювання семестру…»
Професор Фернандо підняв указівний палець догори. Студенти подивилися вгору за його жестом.
«Це означає, що інформація про місця з 1-го по 5-те буде розкриватися в реальному часі.»
У кришталево чистому небі було викарбувано величезну кількість зерен мани, схожих на пісок. Було два великих квадрати, і в кожному — п’ять вертикальних ліній із написів «-». Це було величезно.
Падіння
–
–
–
–
–
Вилучення
–
–
–
–
–
«Ліва колонка показує, у кого найбільше Карт Падіння, а права — хто найбільше усунув студентів.»
Це була пряма трансляція тих, хто посідає 1–5 місця за кількістю карт і за кількістю усунутих відповідно.
«А тепер подивіться на браслети, які вам видали.»
Студенти опустили погляди на браслети, видані адміністрацією академії за вказівкою професора Фернандо. Усі носили їх на зап’ястях.
На кожному браслеті була кнопка з написами «Падіння» та «Вилучення».
«Браслет не можна зняти до завершення підсумкового оцінювання. Поки він на вас — ваше місцезнаходження передається нам у реальному часі.»
Цей браслет був наче GPS із магічними властивостями.
Якщо ви складете підсумкове оцінювання — він саморозблокується.
«Також за його допомогою ви можете перевірити, де перебувають студенти з 1-го по 5-те місце. Чи забрати в них Карти Падіння, чи втекти — вирішувати вам. Будь-який ваш вибір відобразиться в оцінюванні, тож дійте обережно.»
Іншими словами, це була гра на виживання, гра розуму й гра контролю.
Це був спосіб оцінити загальне сприйняття мани, бойові здібності, тактичні здібності та навички вирішення проблем як мага.
«Ліміт часу — 5 годин. Зберіть 5 Карт Падіння за цей час і дістаньтеся до визначеного місця здачі. Тоді ви зможете зняти браслет і піти додому. Навіть якщо принесете більше 5 Карт — бонусних балів не буде, тож не робіть нічого зайвого.»
«Професоре, а що буде, якщо я не складу іспит?»
Коли хлопець підняв руку й запитав, Фернандо пояснив зі своїм звичним крижаним обличчям:
«Якщо студент стане недієздатним або не складе іспит у межах часу… йому доведеться відвідувати обов’язкові додаткові заняття сьогодні ввечері.»
«Гаааа?!»
Студенти були шоковані, але швидко заспокоїлися, коли професор Фернандо недбало простягнув руку: «Це покарання. Я навіть не розблокую ваші браслети, якщо ви спробуєте втекти», — сказав він, ніби йому було байдуже на їхні скарги.
Студенти або злякано, або з огидою відреагували.
«Нарешті сьогодні завершується ваш перший семестр. Бажаю вам зібрати плоди своїх праць. На цьому все.»
Коли професор Фернандо закінчив, організатор поруч із ним наказав усім сідати в карети.
Коли студенти почали бурчати й розходитися, я теж рушив.
Раптом Дороті повернулася до мене, обхопила долонями рот і беззвучно сказала: «Удачі». Потім простягнула праву руку вгору й мовчки помахала.
Ааах, яка ж вона мила. Помру.
Позаду території чекала група маленьких карет, перероблених під міні-автомобілі. Можна було сісти в будь-яку — і вона відвезе до призначеного місця.
Я обрав карету й вирішив упорядкувати думки по дорозі до місця призначення.
Фінальна частина першого семестру першокурсника — Підсумкове оцінювання та Підкорення Громового Птаха. Я вже все спланував.
Під час підсумкового оцінювання, приблизно коли Люсь складе іспит і наблизиться ніч, з’явиться демон «Віра Заклинателька», щоб викрасти фамільяра Люсь.
Її недарма можна вважати однією з найсильніших у світі ❰Магічної Лицарки Мархен❱, особливо коли йдеться про контроль фамільярів — вона володіла екстремальним рівнем домінування над ними.
Цей демон примусово викликає фамільяра Люсь — Громового Птаха Галію — і підкоряє його собі.
Потім демон вирушає до центру іспиту й намагається вбити головного героя Іана Фейрітейла, але згодом зазнає поразки через втручання Дороті.
Коли Дороті змушена відступити заради безпеки студентів, демон випускає бар’єр Громового Птаха й огортає територію Старої Академії Мархен.
Якщо я не складу підсумкове оцінювання до того моменту — мій план «убити Віру Заклинательку в оптимальний момент» полетить коту під хвіст.
«Іншими словами, моя мета…»
…скласти підсумкове оцінювання якомога швидше, зняти браслет і звільнитися.
Це підготовка до частини ❰Магічної Лицарки Мархен❱ «Акт 3, Розділ 4, Підкорення Громового Птаха».
До речі, пропустити іспит не вийде. Якщо не з’явитися на іспит з причин, не передбачених Марксовим договором, — автоматичне відрахування.
«Фух, хаа.»
Я вдихнув і видихнув, щоб зняти напругу.
Тепер час перевірити свій поточний статус.
З дня, коли я переміг Ілюзорного Ліфу, і до сьогодні в моїх характеристиках не сталося драматичних змін. [Льодовий Суверен], який завжди активний, усе ще був непридатний до використання, тож я стримував його до рівня, коли він навіть не мав ефекту.
Та все ж я досяг вищого рівня зростання, ніж очікував на початку семестру. Це завдяки перемозі над Корпусом Біди Мурах і Ілюзорним Ліфою.
[Статус]
Ім’я: Ісаак
Рівень: 57
Стать: Чоловіча
Рік навчання: 1-й
Титул: Першокурсник
Мана: 1450/1450
– Швидкість відновлення мани (C)
– Витривалість (B-)
– Сила (B-)
– Інтелект (C+)
– Сила волі (B+)
Потенціал ❰❰Деталі❱❱
[Бойові навички]
Елементальна серія 1: Лід
– Сила елемента (B-)
– Ефективність елемента (B-)
– Синергія елемента (B-)
Елементальна серія 2 (Заблоковано)
[Володіння навичками]
Активні
– (★1) Генерація льоду (B-) / (★5) Чорний лід (B-)
– (★2) Льодова завіса (B-)
– (★1) Холодне розходження (B-)
– (★1) Базова захисна магія (D+)
– (★4) Морозне полум’я (C)
– (★4) Льодова стіна (C)
– (★5) Крижаний вибух (C-)
– (★2) Снігові гранули (C)
Пасивні
– (★7) Психологічна проникливість
– (★5) Виявлення демонів
– (★9) Льодовий Суверен
Дерево навичок ❰❰Деталі❱❱
[Унікальні характеристики]
– Мисливець
Мій поточний рівень — 57. Нещодавно я отримав ще 1 рівень. Моя швидкість зростання була повільною, як у равлика, порівняно з найкращими студентами, але таким уже був Ісаак, тож нічого не вдієш. Треба просто з цим жити.
Для довідки: я вклав два новоотримані очки характеристик в [Ефективність навчання].
«Я дуже виріс за один семестр, будучи найслабшим…»
Звичайно, усе ще залишалося чимало першокурсників, яких я поки не міг перемогти.
«Ми прибули, студенти! Старанно працюйте!»
«Дякую.»
Я попрощався з візником і зійшов із карети. Ми прибули до Сейран-холу — чотириповерхової кам’яної будівлі, оточеної зеленню й ліанами.
Спочатку вона була спроєктована саме так, але через недогляд навіть вікна тепер заросли рослинами.
Мені потрібно лише п’ять Карт Падіння.
Але щойно я отримаю Карти Падіння — моє ім’я миттєво підскочить у рейтингу, і всі першокурсники знатимуть, де я перебуваю.
Після цього я стану мішенню для всіх. І мене без сумніву атакуватимуть.
Іншими словами, головна мета — «вижити», поки я не зберу 5 Карт Падіння й не дістануся до місця здачі.
Мені потрібно зробити це якомога швидше, але яке місце варто зайняти?
Я швидко порахував і дійшов висновку, що зможу скласти, перебуваючи на 1-му чи 2-му місці. Це пекельний рівень складності.
«Це іспит, який я проходив незліченну кількість разів у ❰Магічній Лицарці Мархен❱.»
Буде добре, буде добре… Хай усе піде за планом…
Щоб позбутися тривоги, я розім’яв тіло легкою розтяжкою. І незабаром.
Пааанг─!
У центрі території Старої Академії Мархен голосно вибухнули петарди, сигналізуючи початок іспиту.
Я ковтнув суху слину й побіг прямо вперед, ігноруючи Сейран-хол позаду.
Примітки:
¹ 화이팅 (хваєтінг), буквально «Бийся!» — використовується в корейській мові, щоб підбадьорити когось і побажати удачі. Це вираз підтримки та заохочення для чиїхось дій.