Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Забута Джульєта

Розділ 16.

0% of chapter read

Влітку, сім років раніше.

- Герцог Карлайл!

Того дня світ Джульєтти перевернувся з ніг на голову. Вона ніколи не забувала того року.

***

- Джульєтта! Ти мене слухаєш?

Почувши обурений голос, Джульєтта перестала старанно писати і підняла голову.

Дівчина дивилась на свою весільну сукню, перевівши обидві руки в бік. Її плаття було втикано багатьма кольоровими шпильками.

- Ох, вибач. Що ти сказала? Щось щодо вечірки?

Фатіма злегка нахмурилася.

- Я запитала тебе, яке з платтяв найкрасивіше!

- Ах, так.

Джульєтта подивилася через плече Фатіми, поспішно склавши лист, який тримала в руках.

- Ну, я думаю....

Портні, що виглядали дуже втомленими, стояли за спиною Фатіми і швидко помахали їй сукнею, даючи таким чином мовчазний сигнал.

Шурх-шурху!

- ....Розове?

- Уверена?

Схоже, це була правильна відповідь.

Фатіма з тріумфальним виглядом відвернулася від неї і наказала одному із кравців підготувати це плаття для неї.

- Я куплю рожеве. Ви зможете підгнати його по моїй фігурі до завтрашнього ранку?

- Звичайно, міс Глендфілд.

- Бал починається о сьомій вечора, так що ви повинні встигнути доставити мені його до полудня!

Портні, яким через три години з'явився шанс вислизнути з вітальні Глендера, виглядали дуже щасливими.

Вони працювали у відомому магазині одягу « Камилла», який нещодавно став дуже популярним в найвищому суспільстві, і відвідали будинок Глендфілдів на прохання Фатіми. Юна дочка графа Ґлендфілда Фатіма була ровесницею Джульєтти і товаришували вони вже з 10 років.

Після того, як Фатіма нарешті вибрала сукню, її настрій покращився і вона наказала покоївкою привести до вітальні чай.

Коли покоївка принесла піднос, Джульєтта розклала по місцях усі канцелярські приладдя і сіла на диван у вітальні.

- А як щодо тебе? Хіба ти не збираєшся вибрати сукню?

Фатіма швидко поставила запитання Джульєтті, взявши печиво з тарілки.

- Ні, все гаразд.

- Тоді що ти одягнеш завтра?

- Я вирішила трохи перешити мамину сукню і надягти його.

- Перешити сукню.... і вдягнути його?

Фатіма відмовлялася вірити в те, що щойно почула. Перешивати сукню, та ще й те, що його вже носив хтось для неї було просто немислимо.

- Так. Саме це я і збираюся зробити. - Небрежно відповіла Джульєтта.

Це був бал, який прилаштовувався на честь літнього сезону.

Кожна дівчина, яка отримала запрошення на літній бал вперше після свого 18 днів народження, хотіла виглядати найкрасивішою, оскільки це вважалося кінцем її дебютного сезону.

Коли Фатіма знову заговорила, в її голосі явно чулося співчуття.

- Ти можеш вибрати собі нову сукню, якщо хочеш. Я попрошу свого батька купити його тобі.

Почувши її слова, персонал магазину, який перед цим поспішно збирав речі, плануючи якомога швидше покинути цей будинок, раптово встрелився.

Джульєтта байдуже посміхнулася, і як ні в чому не бувало, сказала:

- Ні, мамино сукню теж дуже гарне. Я покажу тобі завтра.

Один з кравців, який упакував сукні в валізу, перервався і обережно запитав:

- Скажіть, а це випадку не плаття світло-васільового кольору дружини графа Монтегю?

- Абсолютно вірно. Звідки ви знаєте про нього?

- У графіні прекрасний смак. Я впевнений, що воно буде добре дивитисяся і на вас.

"Як нудно..." - Разражально подумала Фатіма, яка сиділа і мовчки слухала їх розмову.

Одного разу Джульєтта з веселої подруги перетворилася на страшенно нудну.

« Але це було зовсім по-іншому.»

Джульєтта стала першою подругою Фатіми з того часу, як вона переїхала до столиці.

Батько Фатіми хотів подружитися зі старими родинами імперії, а Монтегій як раз ставився до шанованих родин ще з часів заснування країни. За щасливим збігом обставин він дізнався, що граф Монтегю має дочку Фатіми.

Після цього батько наказав Фатімі подружитися з Джульєттою, тому вона часто запрошувала дівчинку до себе додому, щоб погратися разом.

Хоча спочатку вона не хотіла бачити, як дочка напів обезлюдненої дворянської сім'ї шмагає за їхнім розкішним будинком, все ж коли побачила Джульєтта, то з жалем про своє рішення запросити її.

Якщо бути точним, то поки Фатіма вибирала нові сукні, їй приносило справжнє задоволення спостерігати за Джульєттою таємно возитися з дорогими прикрасами і гарними сукнями, дивлячись на них заздрісними очима.

Але в один момент все змінилося...

Це було близько трьох років тому, коли Джульєтта почала поводитися неправильно.

У п’ятнадцяти років з Джульєтою стався нещасний випадок, внаслідок якого вона була сильно поранена і мало не загинула.

З того часу Джульєтта стала дуже дивною.

Спочатку Фатіма подумала, що це може бути причиною того, щоб вона довго лежала в ліжку і втратила надто багато сил, поки лікувалася, але навіть через деякий час нічого не змінилося. Після того випадку Фатіме навіть здавалося, що перед нею не її подруга Джульєтта, а зовсім інша людина.

З того часу вона більше не заздрила Фатіме.

Коли вона запрошувала Джульєтта до себе в гості, використовуючи як привід, допомога у виборі їй одягу, та завжди сиділа, ухиляючись в листи або щось писала.

"Гаразд, це не має значення, вона все ж дочка майже розірваний графа." - Мислливо посміхнулася Фатіма.

Сім’я Ґленфілд насправді не належала до аристократії, але батько Фатіми був добрим бізнесменом і зміг принизити свій матеріальний стан, завдяки якому він зрештою купив графський титул.

Раніше Фатіма любила хизуватися багатством і титулом своєї сім’ї, але коли вона виросла, то зрозуміла, що вища громада знехтувала такими людьми, як вони, називаючи їх за спиною нуворишами. Проте в той самий час це саме світське суспільство було доброзичливо пов’язане з обниженим поколінням графа Монтегю, продовжуючи запрошувати їх на всі гулянки й вечірки, хоча вони не часто приймали запрошення.

Однак у глибині душі Фатіма не було тривоги щодо цього.

- Завтра на бал приїде дуже важливий гість. Плем’я імператора Присцилла збирається відвідати його.

- Невже? Принцеса Присцилла? - Запитала Джульєтта без особливого інтересу, збираючи листи.

Насправді Присцилла була лише племінницею імператора, але в суспільстві її вважали справжньою принцесою.

Фатіма сердито надула губи, бо Джульєтта зовсім не зацікавилася цією новиною.

- Тобі ж байдуже, хто там буде?

- Мм?

- Ну, у тебе ж вже є красивий наречений.

У цей момент Джульєтта зупинилася і дуже хитро подивилася на Фатіму.

- Ти так вважаєш?

- Про що ти?

- Мій наречений. Ти дійсно думаєш, що він гарний?

Наречений Джульєтта був другим сином герцога, Вінсенте, який завдяки своїй гарній зовнішності користувався великою популярністю у світському суспільстві, незважаючи на те, що він дуже молодий.

- ....знаєш, останнім часом ти просто нестерпна! - Огризнулася Фатіма, кинувши на Джульєтта обурений погляд.

У будь-якому випадку, вона не могла повірити, що її подруга не вважає свого нареченого гідною партією для себе.

Джульєтта помітила незадоволення Фатіми і спробувала заспокоїти її.

Фатіма, пізніше ти вийдеш заміж за більш гідної людини, ніж Вінсент. - Вона рішуче сказала.

- Звідки ти це знаєш?

- Просто, знаю.

- Хм.

Коли Джульєтта впевнено вимовила ці слова без найменшої тіні глузування, Фатіма відчула себе краще через незрозумілі причини.

- Хочеш, я позичу тобі свою карету?

***

Коли Джульєтта повернулася додому в кареті графа Ґленфілда, вона дивилася на своє відображення у вікні.

Насправді Джульєтта багато чого знала про майбутнє. Набагато більше, ніж вона сказала Фатіме.

Фатіма в майбутньому стане принцесою, а Джульєтта помре, коли їй буде лише 25 років.

"Ні, мені б пощастило, якби я просто померла".

Це було не перше її життя.

Джульєтта повернулася в своє дитинство з спогадами про її нещасне минуле і про те, як померла.

Перше життя Джульєтти було жахливим.

Коли батьки Джульєтти померли, її життя перетворилось на пекло. У цьому був засуджений її дядько барон Ґаспар, який став її опікуном.

"Я роблю все це заради тебе Джульєтта." - Це слова, які він їй тоді говорив.

У своєму першому житті Джульєтта була одружена п’ять разів.

Першим, що зробив барон Ґаспар як опікун для своєї осиротілої в юному віці племінниці, був виданий заміж. Ні, точніше буде сказати, продав тому, хто запропонував велику ціну за молоду дівчину.

Джульєтта, яка не підозрювала ні про що, наробила весільне плаття і вуаль, як наказав їй дядько.

Її перший чоловік був старшим за 80 років, який в будь-який момент міг померти.

Звичайно, це незабаром сталося.

Після його смерті Джульєтта стала багатою вдовою, але барон Ґаспар не відпустив її.

Переконуючись, що Джульєтта може приносити добрі гроші, він серйозно зайнявся шлюбним бізнесом.

Згодом Джульєтта вийшла заміж ще чотири рази.

Звичайно, ті, хто платив гроші, щоб купити молоду наречену з поважної родини і отримати завдяки їй квиток до вищого суспільства, не могли бути порядними та добрими людьми.

У той час, поки її дядько барон Ґаспар продавав свою племінницю, щоб збагатитися і стати ще більш могутнім, Джульєтта була повністю спустошена та виснажена, що постійно повторюють насильницькі шлюби з людьми без поняття моралі.

Її природна краса стала для неї отрутою, яка зламала її розум і тіло, позбавляючи можливості нормально мислити.

І в той момент, коли вона вже була близька до того, щоб закінчити своє нещасливе життя, перед нею нарешті з'явився високовимірний двірець.

Можливо, він не мав наміру рятувати Джульєту. Але барон Ґаспар та її п’ятий чоловік загинули за те, що повбивали великого герцога Півночі. І хоча це була випадковість, але він врятував її.

« Можливо, мені було цілком природно закохатися в людину, яка витягла мене з того пекла.»

Але тепер Джульєтта не жила в пеклі. У цьому житті вона ніколи з ним не зустрічалася, на відміну від минулих спогадів.

- Ми прибули, юна леді.

- Дякую.

Джульєтта відкрила дверцеві карети і вийшла.

Вона жила в затишному будинку за межами столиці.

У своєму першому житті Джульєтта втратила батьків у той рік, коли їй було 15. Ця подія позначила початок її страждань.

- Я вернулась... - Сказала Джульєтта, коли увійшла в вітальню.

- Ласкаво просимо, Джульєтта. Як провела час зі своєю подругою? Повеселись?

Елегантна жінка з рудим волоссям, загорнута в гарну високу причіску, усміхнулася Джульєтті, як тільки та увійшла до вітальні.

Це була мати Джульєтта, графиня Ліліан Монтегю.

- Так, було весело. - З легкою посмішкою на губах відповіла Джульєтта.

Минулої зими Джульєтта досягла повноліття і святкувала свій 18 день народження, але обоє її батьків все ще були живі й здорові.

Вона змогла змінити своє майбутнє.

https://literna.net/uk/books/409-zabuta-dzhulyeta

Previous chapterNext chapter