Глава 232*: Штормовий шаман Джон
- Я штормовий шаман міста Ле, мене звуть Джон, - сказав чоловік, звертаючись до Метью.
- Штормовий шаман Джон? - від почутого Метью осеніло.
Слава штормового шамана йшла попереду нього — про нього говорили в Банлі, місті Леле та інших поселеннях.
Виявляється, що такі люди також входили до складу коричневих військ.
Меттью ж більшу частину своєї служби був лише дрібним командиром, який очолив загони магів початкового рівня, зрозуміла справа, що в порівнянні з Джоном про якого знали все, він був мало.
У барах голосно обговорювалися монстри, яких вбивав шаман Джон, але ніхто точно не згадував ім'я Метью!
Вийти проти такого один на один?!
Метью і сам знав, що не впорається з таким суперником.
Ця людина стоїть прямо перед нами, а значить знищити вежу буде набагато важче, - тихо прошепотів Мо Фаню Му Бай.
- Ага, він дуже сильний, - кивав головою той.
Поки ці двоє розмовляли, голова загону вершників Бейнс вийшов злий вперед.
- Не перебільшуй своєї важливості, твоя репутація гуляє тільки в барах та піхвеньках, але ти не можеш зрівнятися зі мною! - Бейнс крокнув вперед, одночасно віддаючи вершникам атакувати Джона.
Джон стояв на попередньому місці, на його обличчі була та ж зневажливою гримаса.
- Це говорить лише про твою мізерну обізнаність, - вітер в руках шамана почав збільшуватися.
Вершники опиралися вперед, що супроводжувалося блискавками Бейнса.
*Свист
Потік вітру перетворився на вихор заввишки з 4-х поверхна будівля!
Ураган посилювався, а вершники відкинулись на своєму шляху і навіть не змогли наблизитися до шамана.
Бейнс опинився в полоні урагану — його крутило з боку на бік, б’ючи у всі частини тіла, наче їх били десятки людей!
Решта вершників відговорили від побаченого.
Найсильніший серед них був саме Бенс!
- Я ж сказав, що не збираюся витрачати на вас час! - Джон сказав.
Він лише помахав рукою, як вихор піднявся до неба і закручував Бейнса разом з підлеглими — через кілька секунд усі вони потрапляли на землю.
- Командире! - Закричали позосталі вершники.
- Старик Чжао, бери останніх вершників. Знищіть вежі! - сказав Мо Фань.
- Зрозумів, - Чжао Мань Янь кивнув головою.
- Му Бай, оглянь Бейнса.
Му Бай побіг до командира.
Бейнс був живий, і його обладунки врятували йому життя.
- Поки я поруч, ти не помреш, не турбуйся, - сказав Му Бай, дивлячись в очі пораненого.
Все обличчя Бейнса було в крові, і за його виразом було зрозуміло, що він ні крапельки не повірив у слова хлопця.
Якщо шаман зміг звалити з ніг його вершників, то в усьому підрозділи чарівників-хольців не знайдеться того, хто устоїться перед ним!
Бейнс явно жалкував про занадто швидке рішення атакувати.
Штормовий шаман Джон виявився набагато сильнішим, ніж він міг подумати!
***
- Ти збираєшся з ним битися? - запитав Метью Мо Фань.
Метью виглядав занадто гарно.
Теоретично, Меттью навіть в половину не може бути так як Бейнс. А оскільки останній був добре відметений, можна зробити припущення, що сам Метью не протримається і пари секунд.
Однак Метью пам’ятав про героїзму Мо Фанема, який він виявив на трясовині. Це додавало йому сміливості.
Якщо богиня Форес благословила трьох його підлеглих, надівши недюжиною силою, то він, Меттью, святий у силу лісової богині, повинен бути поблагословлений ще більше!
- Якщо вже йдеться про штормовий шаман, то я візьму його на себе! - Меттью хоробро крокнув вперед.
- Але Ви трохи сильніше за мага середнього рівня, - нагадав йому Кенні.
- Яка різниця, хто проти мене, якщо зі мною богиня Форес? - З упевненістю парував той.
Від довір’я Метью шаман Джон мимовільно зробив кілька кроків назад.
Повстанське військо коричневих також мало розвідки. Згідно з розведеними даними, Метью успішно провів операцію в Банлі і знищив некромант Бакра та спокійно зруйнував захисну рослинну стіну ворога.
І хоча від Метью йшли лише слабкі хвилі дихання середнього рівня, шаман не збирався поводитися зневажливо.
***
І сміх, і гріх - Мо Фань не міг стримати емоцій.
- Цей шаман явно займає високе становище в таборі коричневих ... як же можна його здолати? - Думав про себе маг.
- Білий ширяючий вовк тут буде корисним...
Мо Фань закликав вовка.
- Ооо, богиня Форес, придай мені сил! - Мовляв Метью.
Наступного разу вискочив з воєм білий вовк.
Білий вовк відразу ж побіг на шамана.
Штормовий шаман Джон використовував вітер, щоб ухилитися і потім з декількома розворотами атакував вовка.
З кожним скачком від білого вовка виходило по одній затінку — коли Меттью відкрив очі, у його полі зору вже було п’ять вовких силуетів!
- О, моя богиня, навіть у таку важку мить ти не покинеш мене! - Метью вклонився ще нижче.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku