Глава 2197*. Передобідна сутичка.
- О, я теж бував в Китаї, проводив там наукові дослідження. Але я ніколи не зустрічав таких молодих шанованих вчителів, раптом в розмову заклінився принц Бампо. Його усмішка була більш саркастичною, ніж ввічливою і сумнівною в тоні голосу.
Наукові керівники університету Охоса дуже поважають міжнародну спільноту. Більшість з них вже знали один одного, а якщо ні — то вони точно чули одне про одного.
Спочатку принц Бампо не звернув уваги на нових викладачів з Китаю. Часто навколо з’являються нові обличчя. Але йому не подобалося, що голова студкома Седжал постійно тягалася за ними як безглузде дівчисько.
Як же ці жовтошкірі азіати могли сподобатися такій хорошій та розумній дівчині? Його уроки зовсім не були такими класними!
Спочатку принц Бампо був головною фігурою в міжнародному обміні цього року. Його очі завжди були спрямовані на нього, куди він пішов. Але тепер навіть головний викладач Жозефіна смолка і перевела погляд на Мо Фаня.
На самому ділі вона теж ніколи не бачила цього молодого викладача з Китаю.
Не кожен вчитель має достатньо кваліфікації для навчання в університеті Охос.
- Точно, ледь не забула, цього року до нас приїхали талановиті викладачі з Китаю. Оскільки вони не могли брати участі в першому зборі, то можна було б зустрітися з ним і познайомитися. Панове, уявіть собі. Я, можна сказати, останні роки обертаюся в міжнародному науковому спільноті, але ніколи не бачила вас. Ви, мабуть, зробили великий внесок в одну з таких галузей. Якщо ви змогли взяти участь у міжнародній програмі обміну і приїхати до нашого університету, - сказала Жозефіна.
Все відразу ж уважно подивилися на Мо Фаня.
Раніше ніхто не звертав уваги на них, і вони могли пересуватися непоміченими. Хто ж знав, що Седжал влаштує їм таку підлянку!
- От чорт, ми ж ні хріна не знаємо. Якщо вони ставитимуть запитання за нашою спеціальністю, то відразу розкриють нас! Звичайно, ми не знаємо чи Герц Касс є членом чорної церкви, але він напевно має з нею зв'язок. Якщо ми зіпсуємо його, то наші пошуки стануть набагато важчими. Чжао Мань Янь шепотом сказав Му Баю.
- Блін, треба було поставити Мо Фаня на бойову дисципліну, там би він точно не натиснув, - з жалем сказав Му Бай.
Зустрівшись із сумнівами, Мо Фань залишався невтомним.
- Мене звуть Мойфан. Я науковий керівник в університеті. Більшість часу я проводжу на випробувальному полігоні і не люблю виходити. Мені цікава лише моя робота. Якби мій наставник Пін Чжоулун не вимагав, щоб я поїхав до університету Охос подихати американським повітрям, я б досі насолоджувався нашою місцевою їжею біля Кантонської вежі... Ваша університетська їдальня залишає бажати кращого. Там тільки фрукти, оленіна, овочевий сік і курка. Фрукти, звичайно ж, прекрасні, але все інше зовсім не захопливе. Порівняно з їжею Гуанчжоу це просто сухий пайок!
Мо Фань завжди серйозно ставився до їжі і не любив більше всього, коли за кордоном доводиться їсти їжу просто щоб хоч чимось наповнити шлунок.
- Ось що, любите ізольованість. У наших колах є багато таких людей. Але постійне бар’єрство може відривати вас від зовнішнього світу. Міжнародний обмін може допомогти вам вийти з зони комфорту і поглянути на багато речей під іншим кутом. Так, якщо ви не любите місцеву їжу, недалеко є китайський заклад. Але ми дуже прискіпливі до дрібниць, а гігієна, їжа та служба в цьому закладі не відповідають стандартам, тому воно не підходить для нас, - сказала Жозефіна.
- Знаєте, у мене свої особливості. Я краще їстиму смачну їжу на звалищі сміття, ніж буду споживати сміття в розкішній обстановці! - сказав Мо Фань.
Після цих слів обличчя Жозефіни витягнулося.
Вона особисто перевіряє всі продукти в їдальні. Вона старанно готувалася до цього міжнародного обміну і заробляла, щоб викладачі з різних країн знайшли собі їжу на смак, але... Вона не приготувала китайської їжі.
На її думку, не було жодної потреби готувати спеціальну їжу для трьох незнаних викладачів. Та вона навіть не знала, де її брати. Очевидно, вони недавно стали науковими керівниками і не повинні мати високих вимог. Тим більше місцева їжа дуже смагаюча.
Але Мойфан не соромився назвав їх їжу купою сміття!
Сміття, вони їдять сміття?
Хіба він не подумав, що його слова можуть роздратувати їх?
- Вчитель Мойфан, приношу свої вибачення. Ви прийшли досить пізно, і ми не встигли приготувати для вас китайські страви. Це повністю провина студентської конституції. Завтра ми виправимося, - в цей момент пролунав голос Сіджав.
Після її слів загальна напруга помітно спала.
Цього разу викладачі з дев’яти країн брали участь у обміні. Було приготовлено вісім національних кухонь, але китайських не було.
Але насправді Жозефіна не дала китайцям особливого значення, а також китайська кухня була упереджена.
Мо Фаню вдалося перевести увагу всіх присутніх на питання їжі. По-перше, якби вони продовжили обговорювати наукові питання, їх б точно розкрили. А по-друге, він і правда помітив, що на столі немає китайських страв, хоча їжу замовляв головний викладач.
Очевидно, вона їх не поважає!
Звичайно, вони фальшиві вчителі. Але Мо Фаня не була в захваті від того, що китайські вчителі використовують такий низький стан за кордоном!
- А, виявляється це ваше упущення. А я хотів приділити вашій освіті особливу увагу, але в якості покарання будете відвідувати мої заняття на загальних правах. Я обов'язково буду робити перекличку! - Він сказав Фань.
Наївні очі З'їхав з подивом глянули на Мо Фаня.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku