Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 122 - У мене в голові зараз крутиться сотня нецензурних слів, і мені хочеться висловити їх усі прямо зараз

0% of chapter read

Тан Ханьцьов була трохи здивована.

Завжди така зосереджена на роботі та неймовірно серйозна помічниця Хань Вей примудрилася випередити її й першою залишити лави гордих та незалежних одинаків.

Але, поміркувавши ще мить, Тан Ханьцьов вирішила, що тут немає нічого дивного й порівнювати їх безглуздо.

Адже людина, яка їй подобалася, — це Ю Жубін, така ж жінка, як і вона сама. У цьому світі одностатевому коханню за своєю природою судилося долати набагато тернистіший шлях, ніж гетеросексуальним стосункам.

Навіть якщо не зважати на косі погляди оточуючих, змусити іншу дівчину просто прийняти твої почуття — це вже величезне випробування. Зрештою, історій про те, як людина з гомосексуальною орієнтацією нерозділено закохується в гетеросексуала, довкола хоч греблю гати.

Тан Ханьцьов подумки зітхнула, а потім підняла повіки й щиро, дивлячись на свою окрилену весняним настроєм заступницю віцепрезидента, промовила: «Вітаю. Бажаю вам міцного щастя та дожити разом до сивих волосся».

Хань Вей злегка схилила голову: «Дякую, президентко Тан».

Тан Ханьцьов кивнула: «Добре, тоді повернімося до робочих питань».

Хань Вей відкрила папку з документами, що тримала в руках, і поклала її перед керівницею.

Минулого року компанія «Хваяо» викупила права на кілька інтелектуальних власностей. Цей документ стосувався одного з таких проєктів, які «Хваяо» планувала запустити у виробництво як телесеріал уже цього року, — молодіжної шкільної драми.

За цей проєкт безпосередньо відповідала віцепрезидентка Хань Вей, проте через її хворобу перед Новим роком контроль над ним тимчасово перейняв Хво Ляньгао. Усі проблемні питання на кожному етапі вже були успішно вирішені, залишалося лише одне — кастинг.

Потрібно було остаточно затвердити акторів на головні ролі.

Хань Вей увімкнула планшет, що лежав під рукою, і протягнула його Тан Ханьцьов: «Щодо головного героя: ми попередньо зупинилися на кандидатурі Сун Дзіна — це новачок, якого "Хваяо" підписала минулого року. Його акторська майстерність цілком пристойна. Ось відео з його прослуховування, будь ласка, ознайомтеся. Якщо у вас не виникне зауважень, ми затвердимо його».

Тан Ханьцьов узяла планшет, але переглядати відео не стала, а просто поклала його на стіл: «Я повністю довіряю професіоналізму помічниці Хань». А потім запитала: «А що стосовно головної героїні?»

Сун Дзін був початківцем без гучного імені чи високого статусу в індустрії. Тому на головну жіночу роль обов'язково належало знайти дівчину з великим фандомом та високою популярністю, аби вона могла привабити глядачів до Сун Дзіна й забезпечити серіалу потужну стартову аудиторію.

Хань Вей поправила окуляри й чітко вимовила: «Чи Нвань».

Тан Ханьцьов відкинулася на спинку крісла. Її витончені пальці з чітко окресленими лініями плавно ковзнули по красивому вигину брів, а голос пролунав абсолютно рівно: «М-м?»

Чому вибір упав саме на неї?

Головна помічниця Хань спокійно розклала все по поличках: «У Ю Жубін зараз немає вільного вікна у графіку».

Ю Жубін нині без упину знімалася в різноманітних шоу, а незабаром мала зайти на знімальний майданчик серіалу «Розпал літа». У неї фізично не було часу, аби виступати в ролі «локомотива» для новачка у великому кінопроєкті.

Хіба що затягнути цього новачка разом із собою на якесь реаліті-шоу. Проте існувало побоювання, що недосвідчений початківець просто не впорається з її загартованим і непохитним характером. У цьому світі, окрім директора Тан, схоже, взагалі не існувало людини, здатної приборкати цю дівчину.

Крім того, вибір Чи Нвань ідеально відповідав вимогам самого сценарію. Головна героїня цієї шкільної дорами за сюжетом була надзвичайно м'якою, ніжною дівчинкою з тихим голосом, яка до того ж мала блискучі успіхи в навчанні. Якщо проаналізувати типажі трійки з агенції «Ґванїн», то Ю Жубін уособлювала чисту й невинну красу, Тань Сі була холодною, витонченою красунею, і лише Чи Нвань ідеально підпадала під образ такої милої, повітряної дівчинки.

До того ж Чи Нвань завдяки своєму потужному таланту до створення музики випускала виключно високоякісні треки, тож її особиста популярність була на висоті. Вона чудово підходила на роль зірки, яка веде за собою новачка.

Сам сценарій цієї шкільної драми не мав жодних вад і повністю відповідав сучасним уподобанням аудиторії, що обожнювала солодку романтику та красиві казки. Якщо зняти все якісно, касові збори стовідсотково не будуть провальними. А от чи стане проєкт мегахітом — це вже залежало виключно від волі неба. Створення хітового серіалу — річ настільки тонка й непередбачувана, що людям залишається лише робити все можливе, а результат довірити долі.

Питання було лише в тому, чи захоче Чи Нвань узагалі зніматися в кіно...

Чи захоче ця маленька багатійка, яка з головою поринула в авторське право на свої пісні, зайнятися такою додатковою діяльністю?

Тан Ханьцьов прибрала пальці від брів, легенько постукала по своєму бездоганному чолу й промовила: «Тоді нехай буде Чи Нвань».

Якщо ресурси компанії комусь підходили, вона ніколи не виявляла скупості. До того ж ще під час зйомок проєкту «Три дні і три ночі» вона особисто обіцяла Ю Жубін, що виділить хороші проєкти як винагороду для двох дівчат, які найкраще себе проявлять. Вона поглянула на Хань Вей: «Коли ви плануєте поїхати до "Ґванїн", аби обговорити це питання?»

Хань Вей відповіла: «Післязавтра», — а потім проявила ініціативу й запитала: «Ви поїдете разом із нами?»

Тан Ханьцьов удала, ніби глибоко замислилася, а за мить відповіла: «Можна».

«Якщо у вас виникнуть труднощі в переговорах, я підключуся».

Звісно ж, вона їхала туди виключно заради Чи Нвань... Ну й заодно подивитися, як там поживає її сперичальниця.

Суто заодно.

Хань Вей усе чудово зрозуміла, але вирішила промовчати: «Добре».

…

У той день, коли представники «Хваяо» приїхали до «Ґванїн» обговорити проєкт для Чи Нвань, у Ю Жубін якраз не було жодних зйомок. Тож вона відпочивала в гуртожитку гурту «Дівчат перщої мрії» і з кислим виразом обличчя мордувалася над своєю дипломною роботою.

Хто б міг думати, що за все своє життя їй доведеться писати дипломну роботу аж двічі! Вона вважала себе найнещаснішою людиною у світі!

Тань Сі останнім часом брала участь у вокально-танцювальному конкурсі, тому її графік був забитий до межі.

Оскільки в країні наразі не було жодних масштабних проєктів для авторів пісень, розклад Чи Нвань залишався досить вільним. Зазвичай її активність обмежувалася зйомками в рекламі та появою на різноманітних шоу, а решту часу вона з радістю присвячувала створенню музики або пошуку натхнення.

Ось і зараз вона сиділа поруч із Ю Жубін і вже більше ніж пів години пильно спостерігала за нею.

Ю Жубін, навіть не підводячи голови, безпомилково протягнула руку, м'яко затисла її пухкі щічки й запитала: «І що це Сяо Чи там видивляється?»

Чи Нвань ніжно пролепетала: «Дивлюся на нашу капітанку».

Ю Жубін перевела на неї погляд: «І навіщо на мене дивитися?»

Чи Нвань абсолютно чесно відповіла: «Шукаю натхнення».

Ю Жубін перестала стукати по клавіатурі, розвернулася до неї всім тілом і, прибравши руку від її обличчя, зауважила: «Я все хотіла тебе запитати: окрім написання пісень, ти ніколи не думала спробувати себе в чомусь іншому? Наприклад, в акторській майстерності?»

Чи Нвань кілька разів здивовано моргнула й щиро зізналася: «Думала, але ж я зовсім не вмію грати...»

Вона, звісно ж, замислювалася над акторством, особливо після того, як того дня побачила, як Ю Жубін філігранно зіграла роль справжньої «білої лілії». Їй теж захотілося спробувати — точнісінько так, як усі діти в дитинстві обожнюють грати в різні рольові ігри.

Проте дитячі забави — це лише домашні ігри, які соромно показувати широкому загалу, а якщо вона піде в кіно, це транслюватимуть на великих екранах для величезної аудиторії.

Тому вона боялася, що не впорається. Хоча дівчинці й хотілося знятися в одному-двох проєктах суто заради власного задоволення, а не заради підкорення вершин індустрії, через брак будь-якого акторського досвіду вона просто не наважувалася братися за таку складну справжу справу.

Вона ж не Ю Жубін, яка закінчила профільний акторський факультет... Хоча, зважаючи на те, що Ю Жубін із її акторською освітою примудрилася ще й вибороти перше місце на вокально-танцювальному реаліті-шоу, Чи Нвань вважала її просто геніальною!

Ю Жубін підбадьорила її: «Молоді не повинні бути такими песимістичними! Тобі треба сміливіше мріяти й сміливіше вчитися!»

«Згадай, якою ти була, коли тільки прийшла до "Хваяо", і подивися, який шлях ти подолала на шоу "Новий зірковий айдол". Хіба це не найкращий приклад прогресу?»

Чи Нвань усе одно невпевнено зауважила: «Але я не вмію так грати, як наш лідер...»

«Неправильно, — виправила її Ю Жубін. — Ти просто не вмієш грати так зухвало й нахабно, як я».

Вона була здатна влаштувати виставу перед ким завгодно й коли завгодно, ба більше — могла прямо на очах у натовпу розіграти драму небачених масштабів, аби вщент розтоптати справжню лицемірку Фу Їджень. Але цей успіх тримався переважно на її феноменальній товстошкірості, тоді як Чи Нвань на таке точно не була здатна.

Ця малеча була настільки м'якою й ніжною, що її сором'язливість просто не дозволяла подібних витівок.

Ю Жубін терпляче продовжила повчання: «Оскільки ти вже прийшла в цей шоубізнес і маєш те, що хочеш спробувати, то сміливо берися й пробуй. Не треба ховати голову в плечі, адже поки не спробуєш — ніколи не дізнаєшся, на що ти насправді здатна».

«Вийде — продовжуй розвиватися в цьому напрямку».

«Не вийде — або продовжуй наполегливо працювати над собою, або просто обери інший шлях».

Чи Нвань уважно слухала й слухняно кивала головою. Бачачи, яка вона слухняна, Ю Жубін дістала шухляди кілька цукерок, зсипала їх у її маленьку долоньку й по-материнськи лагідно промовила: «Гарна дівчинка, біжи пограйся, а я повертаюся до своїх страждань над дипломною роботою».

Чи Нвань глянула на екран комп’ютера, який був рясно вкритий нескінченними рядками тексту, піднялася, обережно підхопила свій стілець і тихо мовила: «Добре, лідере, успіхів тобі». Після чого навшпиньках вийшла з кімнати.

«Тук-тук» — раптом пролунав короткий стукіт у двері, і з-за них почувся голос менеджерки: — «Чи Нвань, ти тут?»

Чи Нвань озирнулася на Ю Жубін. Та коротко хитнула підборіддям, дозволяючи відповісти, і лише тоді дівчинка відгукнулася: «Так, я тут».

Менеджерка: «Тоді я відчиняю?»

Чи Нвань: «Добре».

Менеджерка відчинила двері й на мить застигла, побачивши, що дівчинка стоїть посеред кімнати зі стільцем у руках, а потім квапливо додала: «Постав стілець на місце й мерщій ходім зі мною. Приїхали представники з "Хваяо", вони хочуть обговорити з тобою проєкт у кіноіндустрії!»

Чи Нвань: «?»

Що взагалі відбувається?

Ю Жубін, почувши назву «Хваяо», теж різко повернула голову до менеджерки.

Помітивши, що Чи Нвань усе ще стоїть як укопана, менеджерка розхвилювалася: «Ой, та ворушися ж швидше, не змушуй вашу президентку Тан чекати!»

Ю Жубін: «?»

Моя Цьовцьов приїхала до „Ґванїн“???

Вона негайно відкрила WeChat, аби настрочити повідомлення Тан Ханьцьов.

[Ю Жубін]: Моя Цьовцьов-Хань, ти приїхала в "Ґванїн"?

[ОДНА ЦУКЕРКА]: Угу

[Ю Жубін]: Привезла проєкт для Сяо Чи?

[ОДНА ЦУКЕРКА]: Так

[Ю Жубін]: Який жанр?

[ОДНА ЦУКЕРКА]: Шкільна драма. Вона ідеально підходить на роль головної героїні за своїм типажем. Якщо вона погодиться, ми наймемо для неї репетитора з акторської майстерності, аби підтягнути базу на експрес-курсах.

[Ю Жубін]: Погодиться, погодиться, вона стовідсотково погодиться!

Ю Жубін миттю почала підганяти Чи Нвань, аби та бігла на зустріч із Тан Ханьцьов та її групою, тоді як їй самій довелося повернутися до своїх дипломних страждань. Жах якийсь, ну хто у світі може бути нещаснішим за неї — двічі за одне життя писати дипломну роботу!

Хвилин за десять у двері кімнати знову постукали. На порозі стояв один зі співробітників «Ґванїн»: «Жубін, ти тут? Прибули люди з "Корпорації Тан", кажуть, що їм треба бачити тебе».

Ю Жубін підвела очі від екрана комп’ютера, і в її пам'яті миттю спливли колишні слова Тан Ханьцьов.

«У корпорації Тан якраз добігають кінця контракти з кількома амбасадорами. За кілька днів представники Тан проведуть офіційні переговори з агенцією „Ґванїн“ щодо твого призначення на роль офіційного обличчя бренду. Спочатку вони підпишуть контракт із тобою, тож готуйся заздалегідь».

Ю Жубін підвівся, пішла відчиняти двері й запитала у співробітника компанії: «Ти точно впевнений, що це люди з Тан?»

Працівник «Ґванїн», згадавши обличчя чоловіка, який відправив його на пошуки дівчини, впевнено кивнув: «Точно».

Ю Жубін уточнила: «І де вони?»

Співробітник: «Чекають на вулиці. Сказали, що молодий голова Тан наказав негайно привезти тебе до головного офісу корпорації для детального обговорення».

Оскільки Тан Ханьцьов заздалегідь зробила їй це щеплення від несподіванок, а візитери до того ж прикривалися ім'ям молодого голову Тан, Ю Жубін не запідозрила нічого поганого. Вона відповіла: «Добре, я зараз швиденько перевдягнуся й вийду».

Перед тим як переступити поріг «Ґванїн», Ю Жубін за своєю звичкою надіслала повідомлення Тан Ханьцьов:

[Ю Жубін]: Цьовцьов, твій брат прислав за мною людей, аби відвезти в корпорацію Тан!!!

[Ю Жубін]: Це взагалі буде мій перший візит у головний офіс Тан

[Ю Жубін]: [Слабодухість_і_паніка.JPG]

Тан Ханьцьов поки не відповідала. Ю Жубін сховала телефон до кишені.

На вулиці біля входу до будівлі «Ґванїн» стояли два чорні седани. Щойно вона з’явилася на порозі, з першої машини вийшли двоє чоловіків міцної статури у строгих ділових костюмах із похмурими обличчями. Карбуючи крок, вони попрямували прямо до неї: «Панянко Ю, будь ласка, сідайте в машину».

Ю Жубін, дивлячись на цих двох кремезних, широкоплечих здорованів, інстинктивно зробила крок назад: «А як же моя менеджерка? Ми не будемо на неї чекати?»

Один із чоловіків указав рукою на автівку позаду: «Молодий голова Тан наказав нам спочатку доставити вас, а ваша менеджерка поїде в наступній машині й невдовзі наздожене нас. Будь ласка, не хвилюйтеся».

На душі в Ю Жубін усе одно шкребли кішки від якогось дивного передчуття. Вона вже збиралася сказати щось наперекір, як чоловік різко перебив її: «Наш молодий голова Тан дуже зайнята людина, будь ласка, не витрачайте його час даремно».

Тільки після цього Ю Жубін здалася: «Добре, я поїду з вами».

Проте вона вирішила проявити винахідливість і, скориставшись моментом, поки чоловіки відвернулися, непомітно надіслала Тан Ханьцьов функцію відстеження свого геоположення в реальному часі.

…

Як виявилося, її інтуїція працювала бездоганно.

Варто їй було сісти в салон, як автомобіль із місця рвонув на шаленій швидкості, максимально швидко залишаючи територію, що належала «Ґванїн».

А до її власного боку миттю притиснулося холодне лезо ножа, і один із «братів» видав абсолютно класичну фразу з підручника для викрадачів: «Поводься добре!»

Ю Жубін: «...»

У мене в голові зараз крутиться сотня нецензурних слів, і мені капець як хочеться висловити їх усі прямо зараз.

----------(Автор має що сказати)---------

Наступний розділ, попередження про трохи запашних слів

------(Перекладач має що сказати)------

Наступний розділ…

Previous chapterNext chapter