Коли Тан Ханьцьов виявила намір відкупитися, режисер, долаючи хвилювання, сказав: «Пані Тан, не варто здаватися завчасно, прошу вас, спробуйте...»
«Це ж заради успіху проєкту, заради престижу “Хваяо”...» — запобігливо всміхнувся він.
Ю Жубін, навпаки, відчула щиру зацікавленість. Їй надзвичайно кортіло дізнатися ім’я автора цих завдань.
Який талановитий співробітник «Хваяо» вигадав цей сценарій? Він заслуговує на особливу подяку!
Сама ідея гри надихала її, а перспектива виступити разом із Тан Ханьцьов викликала справжній захват. Зміст завдання був настільки провокативним, що Ю Жубін почувалася на сьомому небі від щастя.
Їй ще ніколи не доводилося бачити Тан Ханьцьов у ролі владного керівника з мелодрам.
Хоча Тан Ханьцьов і обіймала посаду президента, вона була надзвичайно далекою від розтиражованого образу «владного боса». Вона завжди поводилася з винятковою шляхетністю та вихованістю, рідко вдаючись до авторитарності, а у стосунках із Ю Жубін — і поготів.
За канонами жанру, владний герой приборкує героїню силою: хапає за руки, притискає до стіни, палко цілує та виголошує зухвалі промови.
Проте методи Тан Ханьцьов у спілкуванні з «героїнею» Ю Жубін були куди прозаїчнішими: вона просто могла пригрозити кулаком.
Це було дієво, проте зовсім не відповідало романтичному кліше.
Тому Ю Жубін було вкрай цікаво побачити Тан Ханьцьов у такому незвичному амплуа.
Ю Жубін: Прагну побачити пані Тан у ролі владного боса!
Сама ж об’єкт її зацікавленості явно не бажала брати участь у цій виставі, випромінюючи крижане незадоволення.
Її також гнітило питання: хто наважився запропонувати керівництву настільки бентежне завдання!
Не маючи змоги негайно викрити винуватця, вона спрямувала суворий погляд на режисера; у її очах було німе запитання: «Чи усвідомлюєте ви наслідки?»
— Пані Тан: погляд, що несе смерть.JPG
— Пані Тан: "Коли я повернуся, на вас чекає хвиля звільнень!"
— Ні, режисер діє надзвичайно професійно! Благаю, залиште цей фрагмент у шоу! Я прагну побачити й інші пари!
Режисер поспіхом схопив дошку й написав на ній великими літерами: «Помічниця Хань». Цим він засвідчив, що весь сценарій був затверджений особисто Хань Вей, миттєво знявши з себе відповідальність.
Побачивши це ім’я, Тан Ханьцьов на мить завагалася.
Хань Вей перевіряла зміст програми передусім на відповідність етичним нормам пані Тан, проте також враховувала інтереси аудиторії та динамічність шоу.
Знаючи характери Тан Ханьцьов та Ю Жубін, помічниця Хань, очевидно, вирішила, що ця рольова гра цілком припустима.
Тан Ханьцьов відчула роздратування від усвідомлення того, що Хань Вей дозволила цьому статися.
Вона особисто ініціювала це шоу, а тепер стала жертвою власної ідеї. Це було вкрай іронічно.
Режисер, помітивши, що Тан Ханьцьов досі вагається, звернувся по допомогу до Ю Жубін.
Він зрозумів, що думка Ю Жубін має велику вагу для президентки Тан. Якщо Ю Жубін вдасться її переконати, Тан Ханьцьов неодмінно поступиться.
Її вплив був не меншим, а можливо, і більшим за вплив помічниці Хань.
Ю Жубін ствердно кивнула. Вона підійшла до Тан Ханьцьов, взяла її за руку і тихо промовила: «Цьовцьовь».
Тан Ханьцьов зиркнула на неї, очікуючи на аргументи.
Ю Жубін почала лагідно переконувати: «Добре Цьовцьовь, хіба ми не домовилися сьогодні вранці, що зробимо все можливе в наступній місії? Як ти можеш здатися, ще до її початку?»
Тан Ханьцьов ледь чутно зауважила: «Я не очікувала, що випробування буде настільки... недоречним», — і знову кинула суворий погляд на режисера.
Режисер запобігливо всміхався, не наважуючись зізнатися, що знімальна група справді мала на меті побачити владну сторону своєї керівниці.
Це обіцяло бути незабутнім видовищем!
Ю Жубін продовжувала: «Це ж зробить випуск набагато цікавішим! Глядачі будуть у захваті. Коли серія вийде в ефір, коментарі будуть переповнені проханнями побачити вас у цій ролі!»
І справді, у день трансляції коментарі глядачів підтвердили її слова. Весь екран був заповнений вигуками захоплення.
— Президентко Тан, я хочу це побачити!»
— Так, пані Тан, ми прагнемо це побачити!
— Благаю, покажіть нам це!!!
— Пані Тан, будь ласка, дитина дуже хоче дивитися!!!
Інтерес публіки — запорука високих рейтингів.
Тан Ханьцьов нарешті поступилася.
Ю Жубін квапливо запевнила: «Це справді те, на що аудиторія чекає найбільше, повір мені! А якщо я помиляюся — дозволю тобі власноруч вирвати пасмо мого волосся!»
Тан Ханьцьов глянула на неї з легкою іронією. Схоже, Ю Жубін стала обачнішою у своїх обіцянках і більше не пропонувала власну голову як спортивний інвентар.
Ю Жубін взяла її за руку і впевнено промовила: «Усі наші зусилля — заради процвітання “Хваяо”!»
Тільки після цих слів Тан Ханьцьов погодилася.
Ю Жубін миттєво пожвавішала. Вона скинула верхній одяг, залишившись у чорному гольфі, який витончено підкреслював її струнку статуру.
Засукавши рукави й оголивши білосніжні руки, вона енергійно звернулася до персоналу: «Оголошуйте правила негайно, поки пані Тан не змінила свого рішення!»
Тан Ханьцьов зауважила: «Здається, ти зацікавлена в цьому значно більше за організаторів».
Режисер швидко ознайомив їх із умовами.
Завдання було творчим: імпровізація в межах заданих характерів. Єдиною вимогою було вживання трьох цитат: «Жінко, я не дозволяю тобі всміхатися іншим!», «Ти розпалила це полум’я — тобі його й гасити!» та «Жінко, весь світ дізнається, що ти належиш мені». У разі успіху знімальна група брала на себе витрати за обід.
Розподіл ролей був очевидним.
Образ владного керівника безперечно належав Тан Ханьцьов — саме цього очікували глядачі та сама Ю Жубін.
Щодо ролі «лагідної співробітниці»...
Ю Жубін замислено промовила: «Чи дозволено мені внести корективи у свій образ?»
Режисер запитав: «Наприклад?»
Ю Жубін відповіла: «Невинна, але претензійна».
Режисер: «?»
У вас є чимало хитрощів у рукаві? ? ?
— Я дуже хочу подивитися!
— Як і очікувалося від мого дурного кумира, у неї в голові все так цікаво, мені це подобається!
— У неї стільки жартів, їй варто перейти на вар'єте!
Усвідомивши комедійний хист Ю Жубін, режисер дозволив їй змінити концепцію персонажа задля посилення гумористичного ефекту.
Ю Жубін підтвердила свою готовність.
Тан Ханьцьов була змушена обговорювати з нею деталі цього дещо бентежного сценарію.
Передумова сюжету була дуже простою: колись бос та його манерна підлегла мали романтичні стосунки, проте розлучилися. Через роки доля знову звела їх по роботі. Побачивши, як дівчина люб’язно всміхається іншому, бос, охоплений ревнощами, притискає її до стіни й виголошує свою тираду.
Сцена розгорталася біля стіни закладу.
Ю Жубін, перевтілившись у свій новий образ, підійшла до стіни й з неприхованим ентузіазмом звернулася до подруги: «Давай, притискай мене швидше!»
Тан Ханьцьов: «...» Через цей азарт Тан Ханьцьов стало навіть трохи ніяково — чи все гаразд у цієї людини з головою?
— Ха-ха-ха-ха-ха, я вже регочу!
— Пані Тан: весело тільки їй, а мені соромно.
— Яка ж активна працівниця, ха-ха-ха!
Тан Ханьцьов зітхнула й неохоче наблизилася.
Ю Жубін одразу почала позувати, піднявши руки до стіни, і діловито запитала: «Яким саме чином ви бажаєте мене тримати? Ось так чи інакше?»
Це було настільки енергійно, що аж моторошно.
Тан Ханьцьов втомлено відповіла: «Що завгодно». Вона просто сперлася рукою на стіну, уникаючи фізичного контакту.
Ю Жубін: «...?»
Ю Жубін обурилася: «Ти стіну притискаєш чи мене? Якщо ти, такий весь із себе бос, не вхопиш свою працівницю, то вона ж втече!»
Ця чиста та претензійна співробітниця вважає ваше «що завгодно» дуже проблематичним.
Тан Ханьцьов незворушно мовила: «То втікай».
Ю Жубін була вражена такою відсутністю власницьких інстинктів у «владного керівника».
Вона почала переконувати: «Я бігаю дуже швидко! Якщо не триматимеш, мені доведеться тікати, а тобі — гнатися за мною. Тільки уяви: ти, такий солідний бос, біжиш щодуху за мною по вулиці — це ж який удар по іміджу!»
Тан Ханьцьов зауважила: «Навіщо мені наздоганяти тебе особисто? Хіба я не можу наказати охороні повернути тебе?»
Жоден розумний керівник не діяв би інакше. Навіщо обтяжувати себе, маючи підлеглих?
Ю Жубін на мить заніміла від такої бездоганної логіки.
Ого, те, що вона сказала, має стільки сенсу, що вона втратила дар мови…
— Ха-ха-ха-ха, капець як логічно!
— Пані Тан — бос із тверезим розумом.
Зрештою вони домовилися, що Тан Ханьцьов триматиме її за руку. Вистава «Владна президентка та її претензійна маленька дружина» розпочалася.
Першу репліку Тан Ханьцьов вимовила абсолютно байдужим тоном: «Кхм. Жінко, я не дозволяю тобі всміхатися іншим».
Для пані Тан ця ситуація була вкрай ніяковою, тому про акторську майстерність не йшлося.
Ю Жубін миттєво увійшла в роль. З невинним виразом обличчя вона подивилася на босиню і, чарівно всміхнувшись, запитала: «Вибачте, пані, кому ви забороняєте мені посміхатися?»
Тан Ханьцьов продовжила за сценарієм: «Тобі це чудово відомо».
«Аж ніяк, — заперечила Ю Жубін, — я зовсім не розумію, про що ви».
Щойно Тан Ханьцьов збиралася відповісти, Ю Жубін обережно торкнулася пальцем її губ, закликаючи до тиші.
Вона знову всміхнулася і прошепотіла: «Я сьогодні посміхалася багатьом людям».
«Хванфу Тєню, Овян Ґовдань чи Шанґвань Ерчжу……*1 Хто саме викликав ваше незадоволення?»
Знімальна група: ???
Вибачте, ми думали, у нас тут романтика, а виявилося — сільська комедія.
----------(Автор має що сказати)---------
Подвійне оновлення.
<Історія кохання мене та сільського тирана Мужун*2 Ханьцьов>
------(Перекладач має що сказати)------
Романтична комедія)
1. 皇甫 (Huángfǔ), 歐陽 (Ōuyáng), 上官 (Shàngguān) — це подвійні прізвища, які в китайській культурі (і особливо в любовних романах про «прекрасних принців») асоціюються з давніми родами, багатством, витонченістю та владою.
鐵牛 (Tiěniú — Залізна Корова), 狗蛋 (Gǒudàn — Собаче Яйце), 二柱 (Èrzhù — Два Стовпи) — це типові «грубі» або «земляні» імена. Раніше в селах вірили, що якщо назвати дитину чимось некрасивим, злі духи не звернуть на неї уваги, і вона виживе.
2. 慕容 (Mùróng) Мужун — це дуже рідкісне, шляхетне та «елітне» прізвище. В китайській літературі воно автоматично викликає образ красивого, багатого та могутнього аристократа.