Наступного ранку, завершивши ранкові процедури, Ю Жубін відмовилася від сніданку. Попередивши подруг, вона поспішила до адміністрації проєкту, аби отримати свій мобільний телефон, запевняючи, що має термінову справу.
Працівники знімальної групи вже добре знали вдачу цієї стажерки, тож, помітивши її неспокій, повернули пристрій, дозволивши скористатися ним протягом десяти хвилин.
Ю Жубін ввічливо подякувала, знайшла затишне місце поза зоною спостереження камер і зателефонувала Тан Ханьцьов.
Тан Ханьцьов саме стояла перед гардеробом, обираючи вбрання для робочого дня. Раптовий дзвінок змусив її здригнутися; побачивши на екрані ім'я Ю Жубін, вона відчула легке здивування.
Чому вона телефонує о такій ранній годині?
Щойно Тан Ханьцьов прийняла виклик, Ю Жубін радісно вигукнула: «Цьовцьов, ти відповіла! Як добре!»
Тан Ханьцьов повернулася до вибору одягу: «Так, що трапилося?»
Оскільки час був обмежений, Ю Жубін без зволікань розповіла про активацію Коригувальної системи та про всі деталі, які їй повідомив 008.
Рука Тан Ханьцьов завмерла, вона ледь помітно насупилася: «У радіусі п’яти метрів?»
«Саме так, — підтвердила Ю Жубін, міцно стискаючи телефон. — Варто Цьов Юньлі наблизитися до мене на таку відстань, і я можу втратити контроль. Цьовцьов, врятуй мене!»
Тан Ханьцьов замислилася, вираз її обличчя став серйозним.
Вона не очікувала такої різноманітності систем, а тим паче — можливості примусового контролю над людським тілом...
Для розв'язання цієї проблеми існувало лише два шляхи: або Цьов Юньлі залишатиметься вдома, або він буде фізично позбавлений можливості пересуватися.
Проте обидва варіанти були нездійсненними.
Цьов Юньлі вже тривалий час працював у компанії «Фентін» і невдовзі мав очолити її, тож він не міг постійно перебувати вдома. Зламати йому ноги неможливо в правовому суспільстві.
Зіткнувшись із такою кількістю перешкод, вона відчула гостре співчуття та тривогу за Ю Жубін. Їй було боляче, що дівчина змушена страждати від системних маніпуляцій через неї, і водночас лякала непередбачуваність дій Коригувальної системи.
Втрата контролю над власним тілом означала абсолютну неможливість передбачити наслідки зустрічі з Цьов Юньлі.
Ю Жубін, помітивши мовчання подруги, тихо промовила: «Я й сама розумію, як важко знайти вихід...»
Тан Ханьцьов мала присвячувати час кар'єрі й не могла постійно перебувати поруч, аби оберігати її.
Пригадуючи пояснення 008, Ю Жубін додала: «Ця функція має ліміт використань та часові обмеження. Можливо, мені вдасться вистояти?»
Вона спробувала додати розмові оптимізму: «Коли кількість спроб системи вичерпається, мені більше не доведеться боятися!»
«А якщо ні? — суворо зауважила Тан Ханьцьов. — Я пильнуватиму за пересуваннями Цьов Юньлі. Якщо я виявлю, що ваші шляхи можуть перетнутися, я негайно вирушу до тебе».
Ю Жубін перебувала на вирішальному етапі проєкту, і вимагати від неї все покинути через острах перед Цьов Юньлі було б несправедливо. До того ж, неможливо ховатися все життя; вона не може відмовитися від світу лише задля уникнення зустрічі з однією людиною.
У неї було стільки прагнень, вона мріяла про акторську кар'єру — хіба можна дозволити страху зупинити її розвиток?
Хоча ніхто не міг гарантувати безпеку після активації функцій системи, втеча ніколи не була гідним розв'язанням проблеми.
Або ж...
У Тан Ханьцьов з'явилася вельми слушна думка: «Можливо, нам варто спробувати спровокувати активацію цієї функції навмисно?»
Найкращий спосіб подолати невідоме — зробити його зрозумілим.
Замість того, щоб чекати, поки Цьов Юньлі випадково активує режим коригування в Ю Жубін, краще взяти ініціативу у свої руки.
Ю Жубін швидко зрозуміла її задум: «Це цілком слушна пропозиція».
Оскільки активація неминуча, краще діяти активно, ніж пасивно очікувати удару. Можливо, це дозволить їм отримати перевагу.
Тан Ханьцьов запевнила: «Будь спокійна, я буду поруч і не дозволю жодному лиху статися з тобою».
Ю Жубін з ентузіазмом запитала: «Коли ж ми розпочнемо цей експеримент?»
Завдяки підтримці Тан Ханьцьов вона миттєво відчула себе в абсолютній безпеці.
Поки Ханьцьов поруч, вона була готова здолати будь-які перешкоди на своєму шляху!
Тан Ханьцьов поміркувала хвилину: «Сьогодні».
Шоу «Новий зірковий айдол» наближалося до фіналу, формування нового дівочого гурту мало відбутися незабаром, тож будь-які ризики для Ю Жубін були неприпустимі. Необхідно було вирішити цю проблему якнайшвидше, аби уникнути непередбачуваних ускладнень у майбутньому.
«З такими справами не варто зволікати, — підсумувала Ханьцьов. — Краще залагодити все негайно».
Ю Жубін погодилася: «Добре, я покладаюся на твоє рішення».
Тан Ханьцьов дістала з гардероба червону сукню високої моди та бездоганний чорний піджак: «Я пізніше узгоджу все зі знімальною групою. Візьми відгул на сьогодні, помічниця Хань заїде за тобою за деякий час».
Потім вона додала: «Ти вже снідала?»
Ю Жубін відповіла заперечно.
Тан Ханьцьов: «Я також ні. Тож спочатку нам варто поснідати».
…
У затишному й тихому залі ресторану гонконзької кухні Ю Жубін та Тан Ханьцьов сиділи одна навпроти одної. Перед ними стояли вишукані страви, аромат яких збуджував апетит.
Обидві неспішно попивали тепле соєве молоко.
Тан Ханьцьов призначила зустріч із Цьов Юньлі на одинадцяту годину, тож вони мали достатньо вільного часу.
Ю Жубін, відпиваючи з чашки, крадькома спостерігала за подругою. Елегантність, з якою та тримала білу порцелянову чашку, викликала справжнє захоплення.
Жубін дедалі більше переконувалася у правильності свого вибору.
Навіть звичайна дія у неї виглядає надзвичайно шляхетно, — захоплено думала вона. — Моя Цьовцьов не має рівних!
Тан Ханьцьов підняла очі, її вії змахнули, наче крила метелика, і вона перехопила задоволений погляд Жубін.
«Чому ти так на мене дивишся?» — запитала вона.
Ю Жубін, тримаючи чашку обома руками, щиро всміхнулася: «Милуюся моєю чарівною Цьовцьов».
Тан Ханьцьов поставила чашку на стіл: «Хіба тобі ще не набридло дивитися на мене?»
Ю Жубін заперечила: «Ніколи. Ти настільки вродлива, що мені не вистачить і цілого життя, аби вдосталь надивитися».
Вона міцніше стиснула чашку, відчуваючи її приємне тепло, і тихо запитала: «У тебе сьогодні багато справ?»
Вона не хотіла відволікати подругу від важливої роботи заради своїх потреб.
Жубін серйозно додала: «Якщо через мене зірветься підписання багатомільйонного контракту, це будуть величезні збитки...»
Тан Ханьцьов тихо засміялася. Її все ще вражала така увага Жубін до фінансових питань. «Не хвилюйся, — лагідно відповіла вона, — сьогодні немає жодних важливих контрактів, тож не варто турбуватися».
Задля розв'язання проблем Жубін вона відклала всі справи на завтра.
Звісно, помічниця Хань, як завжди, взяла на себе частину робочого навантаження, аби полегшити ситуацію.
Лише після цих слів Ю Жубін остаточно заспокоїлася.
Дотримуючись правил ввічливості, Тан Ханьцьов також поцікавилася її справами. Ю Жубін запевнила, що все гаразд і жодних приводів для хвилювання немає.
Жубін кілька разів кліпнула своїми осяйними очима, потім опустила погляд і, повільно обертаючи чашку в руках, тихо запитала: «А чи є у тебе останнім часом...»
«...людина, яка тобі подобається?»
Нині в керівництві великих корпорацій чимало привабливих осіб. Тан Ханьцьов часто зустрічається з партнерами, тож цілком можливо, що хтось міг викликати її зацікавленість.
Як людина, що таємно плекала почуття до неї, Жубін вкрай переймалася її емоційним станом, очікуючи на відповідь із сумішшю надії та остраху.
Тан Ханьцьов на мить завагалася, ніби не до кінця зрозумівши питання: «Хм?»
Ю Жубін обережно повторила: «Чи подобається тобі хтось?»
Тан Ханьцьов запитала у відповідь: «Чому тебе це раптом зацікавило?»
«Я просто турбуюся про особисте щастя своєї соратниці, хіба це заборонено?» — відповіла Жубін, хоча в її голосі відчувалася легка зніяковілість.
Проте ця ніяковість була настільки ледь помітною, що Ханьцьов її не відчула. Зі спокійним поглядом вона мовила: «Ні, ніхто».
Вона бачила багатьох людей, дуже різних, проте жоден із них не викликав у неї й дещиці того інтересу, який вона відчувала до Ю Жубін.
Жубін була значно цікавішою та чарівнішою за будь-кого з них.
Ю Жубін миттєво відчула полегшення, а тоді з цікавістю додала: «А чому так? Невже за стільки часу ніхто не зумів привернути твою увагу?»
Тан Ханьцьов лише заперечно похитала головою.
Жубін залишила чашку й, спершись підборіддям на долоні, з надією подивилася на неї: «Я ніколи не питала... яким є ідеал нашої Цьовцьов?»
Вона хотіла почути це, аби мати орієнтир для себе.
Почувши це, Тан Ханьцьов нахилилася вперед і, спершись підборіддям на руку, ліниво поглянула на неї. Трохи поміркувавши, вона відповіла: «Особливих вимог не маю. Головне — аби ця людина не була схожою на Цьов Юньлі».
Вона рідко замислювалася над ідеалами, але відтоді, як у минулому житті її змушували кохати Юньлі, вона заприсяглася: за наявності вибору вона ніколи не обере когось настільки обмеженого та нерішучого.
Шлюб із такою людиною ніколи не принесе щастя.
Ю Жубін слухала, погоджуючись із кожним словом.
Якщо не такий як Юньлі, то, за моїми підрахунками, така як Жубін — ідеальний варіант, — самовпевнено подумала вона.
Тан Ханьцьов присунула сніданок ближче до неї: «Снідай».
Жубін з усмішкою кивнула, але щойно вона піднесла палички до страви, у її свідомості раптово пролунало: [Активовано коригування сюжету —]
У вухах виник різкий шум, а думки миттєво зникли.
Її тіло раптово здерев’яніло, погляд став розсіяним, а палички з брязкотом упали на стіл.
Тан Ханьцьов помітила ці дивні зміни й уже збиралася запитати, що сталося, аж раптом Жубін різко підвелася і, наче керована невидимими нитками лялька, попрямувала до дверей.
Налякана Ханьцьов вигукнула її ім’я і кинулася навздогін.
Проте її слова залишилися без відповіді: Жубін наче зовсім не чула її.
— Контроль.
Це слово миттєво спало на думку Ханьцьов — без сумніву, активувалася Коригувальна система!
Охоплена тривогою, вона кинулася вперед і саме в ту мить, коли Жубін збиралася відчинити двері, схопила її за руку й міцно притиснула до себе.
Одночасно з цим двері відчинилися.
Погляду Тан Ханьцьов відкрилася несподівана картина: навпроти стояли офіціант, Цьов Юньлі та Тан Шенхе.
Двоє чоловіків саме збиралися зайти до свого кабінету за офіціантом, проте двері навпроти раптово розчинилися. Вони мимоволі обернулися й стали свідками вкрай дивної сцени:
Тан Ханьцьов щосили притискала Ю Жубін до себе в міцних обіймах.
Цьов Юньлі: «?»
Тан Шенхе: «?»
Я що, осліп???
------(Перекладач має що сказати)------
Яка чудова сцена)