Нещодавно «Хваяо» запустила одразу кілька кіно- та телевізійних проєктів і підписала контракти з низкою нових талантів, усі з яких мають формальну акторську освіту. Компанія планує залучити їх усіх до цих проєктів, застосовуючи широкий підхід — чекаючи, хто з них зробить фурор і миттєво досягне слави.
У різні відділи теж прийшли стажери. Одна стажерка у відділі просування — молода жінка на ім'я Сон Дженьджень, яка носить рожеву пухнасту сумку через плече. Вона мила та симпатична, а її слова дуже чарівні.
Сон Дженьджень прийшла в «Хваяо» не просто за досвідом, а щоб побачити Тан Ханьцьов — ту саму богиню краси, яка того дня одним ударом ноги втихомирила зухвалого злодія.
Тому вона дуже старанна. Щоразу, коли відділу просування має документи для надсилання до офісу секретаря президента, вона одразу ж пропонується взятися за це доручення.
Зрештою, офіс секретаря та офіс президента знаходяться поруч; можливість відвідати кабінет секретаря означає шанс побачити «Богиню Тан»!
Бачачи, як стажерка старанно та щасливо працює, старші колеги, природно, були задоволені та не відмовили, дозволивши їй доставити всі документи.
Сон Дженьджень аж не тямилася від щастя. З усмішкою на обличчі вона знову й знову долала вже знайомий маршрут до секретаріату.
Але результати були невтішними.
Вона жодного разу не бачила Тан Ханьцьов.
Документи обробляли елітні секретарі в кабінеті секретаря, систематизували, а потім доставляли до кабінету президента для ознайомлення Тан Ханьцьов. А іноді їх навіть не несли до Тан Ханьцьов, а віддавали віцепрезидентці Хань Вей.
Кабінет віцепрезидентки теж був поруч із секретаріатом. У будь-якому разі, жоден з двох президентів не сидів склавши руки.
Сон Дженьджень не була ні секретаркою, ні головою відділу, тож не мала права просто так стукати до Тан Ханьцьов і заважати їй працювати. Вона навіть до Хань Вей не могла зайти без причини.
Тож щоразу вона йшла схвильована, а поверталася розчарована. Але потім вона подумала, що якщо їй вдається зустріти Тан Ханьцьов на вулиці, то це означає, що їм судилося зустрітися.
Вони ще зустрінемося, якщо доля дозволить
Тож вона знову розправляла плечі й чекала наступного шансу.
Старші співробітники відділу просування розгледіли її думки і, пам'ятаючи про популярність своєї начальниці в інтернеті, не здивувалися, що вона так сильно хотіла її побачити.
Піар-відділ: Бос така красива, що гріх не подивитися!!!
Якось одна колега сказала Сон Дженьджень: «Насправді пані Тан часто збирає наш відділ на наради. Будеш старатися — і, гляди, наступного разу керівник відділу дозволить тобі посидіти послухати».
В очах Сон Дженьджень спалахнула надія: «Справді? А... а в яких випадках президентка Тан збирає наради з нами?»
Колега потерла підборіддя: «Ну... буває по-різному». Вона замовкла, ніби щось згадуючи: «Зазвичай, коли Ю Жубін знову потрапляє в тренди».
Сон Дженьджень здивувалася: «Невже президентка Тан особисто цим займається?»
Тан Ханьцьов не може щоразу скликати нараду з їх відділом, коли якийсь артист з'являється в тренді, чи не так?
Це ж занадто... віддано? Робити все самій?
Колега відповіла: «Та ні, вона не за кожним артистом так стежить. Тільки коли справа стосується Ю Жубін, вона особисто втручається щоразу».
Сон Дженьджень запитала: «Чому?»
Колега, замислившись, мовила: «...Тому що Ю Жубін має надзвичайне значення для президентки Тан?»
Один колега-чоловік, що підслуховував поруч, вставив свої п’ять копійок: «Хіба не тому, що Ю Жубін має надзвичайне значення для всієї "Хваяо"?»
Колега зиркнула на нього: «Яка нісенітниця! Мати надзвичайне значення для "Хваяо" — це те саме, що мати надзвичайне значення для нашої президентки Тан! "Хваяо" належить президентці Тан!»
Чоловік не погодився: «Твої слова звучать так, ніби нам зараз доведеться це все розгрібати через піар-службу».
Що значить «Ю Жубін має надзвичайне значення для президентки Тан»? Схоже, що між ними якісь тіньові стосунки — це небезпечне твердження!
Жінка роздратовано штовхнула його стілець ногою, відправивши його назад до столу: «Іди геть, іди геть, повертайся до роботи. Дівчата розмовляють, чого ви, чоловіки, перебиваєте?»
«Але стосунки у Ю Жубін з нашою президенткою, — додала вона, — і справді чудові».
Сон Дженьджень розуміюче мугикнула і почала несамовито гортати популярні теми.
І — о чудо! — вона справді знайшла новину про Ю Жубін, яка вже впевнено трималася в топ-10. Тег був такий: #ЮЖубінВ'яленаРиба#.
Сон Дженьджень миттю загорілася надією. Невже зараз буде нарада? Невже прийде богиня?
Схвильовано вона повернула екран до своєї старшої колеги: «Старша, у нас буде зустріч?»
Наступної секунди з кабінету вийшов керівник відділу Лон Йов, тримаючи в руках коробку чаю.
Колега глянула на начальника й запитала: «Шефе, що ви збираєтеся робити?»
Лон Йов поплескав по чайній коробці, яку він тримав у руці, і почувся шелест: «Піду на чай до президентки Тан».
Колега посміхнулася: «А потім повернетеся і зберете нараду?»
Лон Йов похитав головою: «Ні, наради тут не буде».
Він потрусив чаєм: «Нарада буде там». І вийшов.
Це означало, що Тан Ханьцьов покликала його не просто на чай, а на «мікро-нараду», не збираючись турбувати весь відділ.
Сон Дженьджень відчула, як надія згасає, і похнюпилася, наче мокре кошеня. Колега співчутливо поплескала її по плечу: «Все гаразд, юна леді, завжди є наступний раз!»
…
Тан Ханьцьов покликала Лон Йова зовсім не через той «в’ялену» тему. Взимку Ю Жубін і справді була лінивою на всі сто, тож у соцмережах не збрехали.
Її справжньою метою було попередити можливі репутаційні ризики.
Тан Ханьцьов крутила в руках піалу з ісинської глини, вдихаючи тонкий аромат: «Пане Лон, я деякий час тому помітила, що хтось хоче використати батьків Ю Жубін як привід, тому я покликала вас сюди, щоб надати вичерпну інформацію з цього приводу».
Вона дістала папку з детальним досьє на минуле справжньої Ю Жубін. Там було все: і знущання мачухи, і те, як рідний батько виставив її за двері, і як вона сама вчилася в університеті, паралельно працюючи на роботах, щоб відсилати гроші родині.
«Знаючи її історію, ви зможете краще керувати піар-відділом і готувати антикризовий план у разі несподіванок», — вона передала папку Лон Йову.
Той узяв папери, пробігся очима і аж ніяк не очікував, що за нинішньою впевненістю Ю Жубін криється настільки трагічне й сповнене принижень минуле. Приховавши здивування, він серйозно відповів: «Не хвилюйтеся, пані Тан, я добре з цим впораюся».
Тан Ханьцьов кивнула і додала: «Досьє на інших артистів секретаріат підготує пізніше, я розпоряджуся, щоб їх занесли до вашого кабінету».
Керівництво компанії мало володіти повною інформацією про підопічних, аби мати змогу захистити їх або вчасно припинити співпрацю у разі виявлення неприйнятних фактів біографії.
Лон Йов погодився.
Тан Ханьцьов перевела погляд на пару, що піднімалася над чаєм: «Пане Лон, ви, я бачу, любите чаювати?»
Ще й приніс власну заварку.
Лон Йов засміявся: «Чай чудово допомагає зберігати рівновагу, добре пити його більше».
Його посада вимагала залізного спокою. Будь-які необачні дії артистів лягали тягарем на плечі його відділу, і невдача в піарі могла викликати осуд як керівництва, так і громадськості. Як тут нервам не горіти?
Почувши це, Тан Ханьцьов поставила свою чашку і підвелася: Чудово, можете вибрати трохи».
Лон Йов: «?»
У кабінеті вздовж стіни стояла чорна шафа, крізь скло якої було видно стоси документів.
Тан Ханьцьов підійшла до неї, трохи схилилася і відчинила нижні дверцята, відкривши різні види дорогого чаю.
Очі Лон Йова одразу розширилися.
Вона постукала по дверцятах, жестом запрошуючи його підійти: «Батько прислав мені забагато чаю, я стільки не вип'ю. Я збиралася розіслати всім керівникам відділів. Раз ви вже тут — беріть пару коробок, які до вподоби».
Чай, який обирав для себе титан бізнесу Тан Хетянь, належав до найрідкісніших і найдорожчих сортів.
Лон Йов не приховував свого захоплення: «Пані Тан, ви це серйозно?»
Він впізнав бренди — їхня вартість була приголомшливою. Він би насолоджувався таким чаєм лише за особливих обставин, заощаджуючи кожну граминку.
Але сьогодні його начальниця щедро роздала їх — так добре бути надзвичайно багатим!
Тан Ханьцьов кивнула.
Лон Йов із задоволенням вибрав для себе дві коробки, а заодно, знаючи смаки колег, порадив, що кому краще відправити. Коли всі пропозиції прийняли, він задоволений пішов, притискаючи до себе і документи, і чай.
Лон Йов: Щастя людини таке просте.
Коли він пішов, Тан Ханьцьов взяла найдорожчу коробку і пішла до Хань Вей, щоб віддячити помічниці за вірну службу.
Хань Вей перебирала коробки з доставки. Тан Ханьцьов одразу помітила прямокутну коробку в руці Хань Вей та інстинктивно запитала: «Що це?»
Хань Вей спокійно відклала коробку та правдиво відповіла: «Ваш подарунок на день народження, який ви не забудете до кінця життя».
Тан Ханьцьов: «...?»
Вона з усмішкою поставила чай на стіл: «Головна помічниця Хань приготувала мені подарунок на день народження? І він незабутній?»
«Чи не могла б ви показати мені, що робить його незабутнім?»
Хань Вей похитала головою: «Це не від мене. Це від Ю Жубін».
«У день народження самі побачите».
Хань Вей подивилася їй прямо в очі й запевнила: «Гарантую, ви це довіку не забудете».
Принаймні вона сама, коли зазирнула всередину, була під великим враженням.
Тан Ханьцьов: «...»
Раптом вона більше не хотіла свого дня народження?
...
День народження Тан Ханьцьов припадав на двадцять третє листопада — якраз за день до виходу восьмого випуску «Нового зіркового айдола» і в той самий день, коли Ю Жубін із дівчатами знімали групову рекламу.
Оскільки це була п'ятниця, а Тан Ханьцьов ще вистачало роботи, вона перенесла святкування на суботу, щоб поїхати до сімейного особняка Тан і відсвяткувати в колі родини.
А той самий «незабутній на все життя» подарунок від Ю Жубін вона побачила лише перед самим кінцем робочого дня.
Хань Вей сказала, що витягла його саме зараз, аби підняти їй настрій і щоб та змогла зі спокійною душею поїхати додому.
За словами Хань Вей, будь-хто, побачивши цей подарунок, просто не зможе втриматися від сміху.
Цікавість Тан Ханьцьов розпалювалася все дужче. Вона сперлася на робочий стіл, чекаючи, поки помічниця дістане подарунок від Ю Жубін.
Хань Вей відкрила прямокутну коробку без жодної зміни виразу обличчя, дістала подарунок на день народження та зі «свистом» розгорнула перед Тан Ханьцьов вимпел. На червоному оксамиті золотими літерами красувалися великі рядки:
Бажаю неземній богині краси Тан Ханьцьов
Смачно їсти, солодко пити і вічної молодості
Сама богиня краси: «...»
Через п’ять секунд Тан Ханьцьов нарешті роздратовано засміялася.
Дарувати вимпел на день народження — це ж треба було таке вигадати!
------(Перекладач має що сказати)------
Креативно, в дусі Троля-Сперичальника!