Ця сцена, де Ю Жубін і Тан Ханьцьов ніжно обіймалися, глибоко відбилася в яскравих очах А Те, вразивши його так, що він на місці виплюнув каву. Однак, ті двоє ніби зовсім нічого не чули, окрім того, що вони притискалися ще сильніше один до одного, жодної реакції не було.
Вони зовсім не помітили його присутності.
А Те мовчки придушив здивування в своєму серці, підняв ноги і навшпиньках покинув світ двох.
Він був дуже розсудливим.
Просто він не очікував, що, виявляється, сестра Цьовцьов і пані Ю...
Двоє людей, які зібрали всю свою сутність і слухали звук підключення системи, автоматично заблокували всі зовнішні звуки, зараз ніщо не могло зрівнятися з цією системою.
Система підключалася дуже повільно, звук був то сильнішим, то слабшим, наче сигнал був поганий.
Тан Ханьцьов злегка нахмурилася, і, щоб чути чіткіше, інстинктивно наблизилася до Ю Жубін. Її рука, що лежала на талії Ю Жубін, несвідомо притисла тендітну талію ближче до своєї, ще більше притискаючи їх одне до одного.
Їхні рухи були надзвичайно двозначні, наче вона хотіла ввібрати іншу людину в свої кістки і кров.
Проте обидві повністю зосередилися на звуці системи і зовсім не помітили, що їхня поза була дещо незвичною.
[Система в процесі... ]
[Система... з'єднання... ]
Ю Жубін, спостерігаючи, як процес дивовижно затягнувся на кілька хвилин, не витримала і буркнула: «З таким паршивим з'єднанням, навіщо взагалі виходити в мережу?»
Навіть інтернет у селі працює швидше, ніж підключення цієї паршивої системи.
Ніби роздратована її словами, як тільки вона це сказала, система одразу ж завершила підключення.
[Підключення системи завершено.]
[Допоміжна система 009, до ваших послуг. ]
Щойно 009 приступив до роботи, він почув знайоме бурчання, від якого його серце одразу наповнилось суцільною безмовністю.
009: Голова болить, лисію1.
Ю Жубін в думках сказала «йо-хо», ніби вітаючись зі старим знайомим.
Хоча вона з самого початку думала, що, можливо, 009 знову буде її помічником, але коли це справді сталося, вона відчула себе безпорадною. У неї було невиразне відчуття, що в їхній системі таланти в'януть2, і вони можуть лише відправити 009 назад, щоб він знову отримав порцію критики «залізного сперечальника».
Ю Жубін взяла ініціативу в свої руки: Мій слухняний сину, повертаєшся до тата?
009: [...... ]
Вона справді мусить так дратувати?!
Тан Ханьцьов не чула її думок, тому могла лише приблизно здогадуватися, що та сказала, спираючись на відповідь системи. Але це не мало значення, адже її головною метою було почути голос системи, щоб дізнатися, що ж саме контролювало її у минулому житті.
009 зробив паузу, а потім з огидою сказав: [Що це у вас за огидна поза?!]
Невже вони зійшлися всього за місяць? І ще й так ніжно обіймаються???
Тан Ханьцьов хіба не розсердилася настільки, щоб її вбити?
Завдяки цьому питанню від 009, вони обидві одразу зрозуміли: він не знав, що Тан Ханьцьов вже може чути голос системи.
Поки що вони не знали, чи це був промах системної програми, чи Тан Ханьцьов, будучи «БАГ-ом», була особливою. Але те, що система не знала, виявилося великим плюсом.
Ю Жубін з обличчям, повним гордості, ніби провокуючи, обійняла Тан Ханьцьов ще міцніше: Це поза щастя, яку ти, самотній пес, не можеш зрозуміти.
Самотній собака 009: [...... ]
Чорт! Вона хвора, чи що? Невже їй справді потрібно заходити так далеко?
Тан Ханьцьов, яка мусила тимчасово погодитися з нею: «......»
Таке враження, що вона сказала щось надзвичайне?
Ю Жубін безтурботно обіймала запашну і ніжну красуню: У вашій системі ніхто більше не залишився, чи що? Чому знову ти?
009 сидів у операційній кабіні, його погляд був холодним: [Думаєш, я хочу вам допомагати?!]
Ю Жубін серйозно запропонувала: О, тоді, може, ти знову підеш у відставку?
За той місяць, що 009 був відсторонений від роботи, без надокучливого механічного шуму, вона почувалася надзвичайно комфортно, і її життя стало ще прекраснішим.
Серце 009 різко пронизав біль, його зуби скреготіли, мов у лютого звіра, що хоче розірвати свою здобич.
Вона ще й сміє згадувати про це!
Через неї його відсторонили від виконання обов'язків, і йому доводилося писати лист-самокритику, що аж руки ледь не відвалювалися, добре?!
Ця смердюча жінка дійсно безсердечна!
Повернувшись через місяць, її майстерність анітрохи не зменшилася, вона все ще може легко і просто розлютити його до такої міри, що йому захотілося померти на місці або щоб померла вона!
Але, згадавши наказ пані-Богині, йому довелося тимчасово придушити гнів у серці і прийняти діловий тон, щоб мати з нею справу.
[Господарю, Ю Жубін, з огляду на те, що «БАГ» Тан Ханьцьов дізналася наші таємниці через вас, ми вважаємо, що ви повинні нести повну відповідальність і співпрацювати з нами, щоб відшкодувати збитки.]
[Щоб продемонструвати щирість співпраці, ми обіцяємо вам, що після виконання завдання і повернення у свій світ ви отримаєте невичерпні багатства, вічно здорове тіло та неперевершену красу, якій не буде рівних.]
Невичерпні багатства, вічно здорове тіло та неперевершена краса. Ю Жубін мусила визнати, що ці три умови були надзвичайно привабливими і справді мали потенціал змусити людей йти на все заради них.
Крім того, це не викликало жодних сумнівів у їхній правдивості, адже якщо вони здатні на такі незбагненні та містичні речі, як вилучення душі та переселення її в іншу оболонку, то якісь гроші, здоров'я та зовнішній вигляд для них — справжні дрібниці.
Ю Жубін не погодилася і не відмовилася.
Тан Ханьцьов мовчки стояла.
Спокуса від цих трьох умов була справді надто великою, не меншою, ніж спокуса забороненого плоду для Адама та Єви3.
І якщо Ю Жубін виконає завдання, вона зможе повернутися до свого світу…
Якщо є можливість повернутися на батьківщину, хто ж захоче безцільно блукати на чужині?
Ю Жубін чітко відчула, що мовчання Тан Ханьцьов надзвичайно обтяжливе, вона простягла руку, погладивши її по спині, так само, як вона заспокоювала саму себе.
В цей же час подумки відповіла: А якщо я не зроблю цього?
009 посміхнувся: [Тоді ви у своєму світі...]
[Помрете.]
Як тільки її тіло визнають мертвим, це означатиме, що вона втратить право повернутися до свого світу, і назавжди залишиться тут, на самоті.
Система має здатність не лише призупиняти її життя, а й фактично знищити її.Але вони, як правило, використовують лише перший варіант. Якщо захисний механізм спрацьовує добре і господар повертається після виконання завдання, їхній світ залишається незмінним, не порушуючи їхнього нормального життя і не привертаючи увагу «Бюро часу й простору».
Другу ж функцію вони рідко використовують, або, точніше, взагалі не використовують, оскільки її активація рівнозначна добровільному розкриттю свого місцезнаходження «Бюро часу й простору», яке їх постійно шукає, що не відрізняється від посилання на смерть.
Тому вони лише словесно погрожують господарям, які нічого про це не знають.
«Людська природа брудна, боягузлива і жадібна. Під подвійним тиском повернення додому та спокусою, немає нікого, хто не підкориться»», — так сказала їхня пані-Богиня.
І їхня пані-Богиня також сказала: «Якщо господар чинить опір, це означає, що спокуса ще недостатньо велика».
Тому пані-Богиня наказала йому підвищити рівень спокуси для для Ю Жубін, щоб спонукати її до співпраці із системою і усе виправити. Пані-Богиня твердо вірила, що оскільки Ю Жубін — людина, вона обов’язково нестиме найбруднішу сторону людської природи — жадібність.
Зіткнувшись із вибором поверненням додому та сильною спокусою, Ю Жубін притихла.
Через деякий час вона відповіла: Тоді вбий.
009: [Гм... Що?!]
Ю Жубін, з незворушним серцем: Я сказала, вбивай
009 був шокований: [Ви що, так сильно хочете померти?!]
[Ю Жубін, зрозумійте, це ж ваш світ! Помрете – і кінець всьому! Це не те місце, де можна повертатися ще двадцять чотири рази!]
Тан Ханьцьов легко здогадалася про відповідь Ю Жубін із слів системи, і її обличчя вмить змінилося. Вона підсвідомо схопила її за одяг, безмовно нагадуючи їй, щоб вона не говорила дурниць, але у відповідь Ю Жубін легенько погладила її по спині, заспокоюючи.
Ю Жубін не вважала, що говорить дурниці.
Вона ненавиділа погрози, зверхність системи та її зневажливе ставлення до людського життя, а також те, як система безрозсудно порушувала її принципи, нариваючись на неприємності.
Чому?
На якій підставі їй погрожують, змушуючи вирішувати питання життя і смерті?
Життя рівне, чому не можна співіснувати? Чому обов'язково треба вбити одну сторону, щоб інша могла жити?
Якби їй довелося «вбити» Тан Ханьцьов, щоб повернутися додому і вижити, то решту свого життя вона б несла на собі важку тінь смерті та тривогу, а також розчарування Лао Ю, який так любив людей.
Хіба таке життя — це теж не смерть?
Погляд Ю Жубін вмить став рішучим: Якщо я схилю голову і здамся вам, то моє прізвище не Ю.
009 абсолютно не очікував, що вона буде такою впертою перед обличчям смерті в реальному світі, його обличчя перекосилося від люті: [Ви... Ви просто безмежно дурна!]
Хто ж не прагне жити?! Лише вона, тільки вона одна!
Ю Жубін посміхнулася: Визнати поразку перед вами — ось що безмежно дурно.
Щойно вона схилить голову, це означатиме повне підкорення маніпуляціям системи.
Співпраця? Немає й мови! Справжня співпраця – це рівність і взаємна згода, а не одностороннє примусове маніпулювання.
Ю Жубін з обличчям, що просило побоїв4, посміхнулася: Ну що, маленький дурнику, є ще якісь козирі? Твій тато чекає.
009: [На мені лежало вісім поколінь кривавої плісняви5, щоб зустріти такого господаря, як ви!]
Ю Жубін: Дорогий, ми пропонуємо тобі постійне звільнення!
009: [Котись, котись, котись! Рано чи пізно я з вами розберуся!] Потім він натиснув кнопку блокування, більше не бажаючи знати, що вона робить.
У майбутньому йому потрібно було лише надсилати їй завдання, доки вона не активує іншу систему.
Щодо «БАГ-у» Тан Ханьцьов та викривленого сюжету… Коли вона запустить іншу систему, та сама з цим розбереться.
Після вибуху люті 009, Ю Жубін почула, як вискочив голос іншої системи: [Підказка: система тимчасово заблокувала користувача, користувач може спробувати під'єднатися до системи.]
Ю Жубін здивовано підняла брови, все ще відчайдушно гукаючи 009 у своїх думках, але той, наче оглухлий, абсолютно не реагував і навіть не звертав уваги. Здавалося, він справді заблокував її.
У посібнику для новачків дійсно згадувалося, що система може блокувати користувача. Це зазвичай відбувається, коли система повністю довіряє користувачеві і вирішує надати повну свободу дій, дозволяючи користувачеві мати абсолютний особистий простір і вільно виконувати завдання.
Але її ситуація була іншою. Очевидно, 009 був настільки доведений нею до відчаю, що просто здався.
Відсутність системного контролю, звичайно, було добре, адже тепер вони могли безперешкодно обговорювати пов'язані питання.
009 вимкнувся, і двоє людей помалу розійшлися. Вираз обличчя Тан Ханьцьов був обтяженим, а в її очах згустилося невимовне почуття провини.
«Вибач», — вона стиснула губи, важко вимовляючи ці слова.
Ю Жубін дивилася на неї, знаючи, що та, безсумнівно, здогадалася про її рішення спокійно прийняти смерть, і з розслабленим виглядом посміхнулася: «Чого тут вибачатися? Це ж не твоя вина».
Обличчя Тан Ханьцьов все ще залишалося похмурим, а почуття дратівливої тривоги застрягло в горлі, не даючи ні вдихнути, ні видихнути, що було дуже дискомфортно.
Якби Ю Жубін справді помре через це в іншому світі, вона також буде відчувати провину все життя. Вони обидві були однаковими: жодна з них не змусить іншу померти заради власного виживання.
Ю Жубін ніжно взяла її за руку, передаючи тепло своєї долоні в її, намагаючись трохи її заспокоїти. Вона не мала на меті нав'язувати їй цю тему «тягаря», але ця тема також не була без рішення.
Ю Жубін прибрала свою манеру, що просила побоїв, і ніжним голосом сказала: «Не відчувай провини, це не має до тебе відношення».
«Хоча моє тіло помре в іншому світі, але моя душа все ще живе в цьому світі, я все ще можу розмовляти з тобою, дихати повітрям, і я все ще залишаюся собою».
Коли вона говорила, то засміялася, і її усмішка була неймовірно зворушливою: «Я все ще справді й по-справжньому жива, просто змінила місце і змінила спосіб життя. У будь-якому разі, у своєму світі я не мала ніяких прив'язаностей, тож сприймай це як маленьку мандрівку».
Тан Ханьцьов пильно дивилася на її яскраві, кришталево чисті очі. Вона побачила в них себе, таку маленьку, як і вони самі були такими маленькими й незначними перед системою.
Але хіба маленькі й незначні люди не можуть мати своє власне життя? Хіба вони не можуть контролювати свою долю?
Брови Тан Ханьцьов поступово розслабилися, і вона швидко відчула полегшення.
Звісно, можуть.
Навіть якщо вони маленькі й незначні, вони можуть жити повним життям, стати променем світла, що осяє куточок світу.
Навіть якщо це світло було лише крихітним променем, це не мало значення, бо поки було світло, воно могло розвіяти темряву, змушуючи її не наважуватися знову наблизитися.
Тан Ханьцьов стиснула її руку у відповідь, ніжно, але впевнено сказавши: «Не хвилюйся, я буду супроводжувати тебе в цій подорожі».
«Назавжди».
Два вогні, що підтримують одне одного, створять ще яскравіше світло, розвіють ще більшу темряву, а також самотність один одного.
Ю Жубін лагідно посміхнулася: «Добре».
Саме в цей час знову пролунав голос системи: [Блокування знято.]
[Поточне завдання: Головний герой-чоловік знаходиться всередині тренувального табору, будь ласка, господарю, негайно знайдіть його і скажіть йому репліку: «Мені справді дуже сумно, що я потрапила до класу B».]
Тан Ханьцьов: «……»
Ю Жубін: Ти, невдячний сину, знову змушуєш тата бути білим лотосом!
Враховуючи завдання, видані 009 до його відсторонення, це була вже третя місія, і зміст цих завдань не був нічим іншим, як випустити білий лотосовий аромат на головного героя-чоловіка Цьов Юньлі, намагаючись цим випрямити сюжет і персонаж оригінальної героїні — маленького білого лотоса.
Ю Жубін, звісно, відмовилася. Вона ж запеклий сперечальник! Якщо вже сперечатися, то до переможного кінця, як вона могла поступитися цьому персонажу білого лотоса!
У відповідь 009 рішуче: [Блокування активовано.]
Ю Жубін: Ха, негідний сину.
Тан Ханьцьов уловила головне: «Цьов Юньлі прибув до тренувального табору? Що він тут робить?»
Ю Жубін почесала щоку і щиро відповіла: «Прийшов, щоб я з ним посперечалася?»
……
Режисер програми був дуже розгублений.
Хто, врешті-решт, ця стажистка «Хваяо»?
Чому аж три сили виступили на її захист?
Щойно відомий комерційний гігантський крокодил, голова Тан Хетянь, особисто йому дзвонив, сказавши, що вже подивився «Нового зіркового айдола», і вимагав, щоб він був справедливим та неупередженим, не використовував брудних дрібних прийомів, і що він буде постійно за ним стежити.
Потрясіння й розгубленість режисера в ту мить були безмежні, він навіть засумнівався, чи не помилилися вони з віковою категорією для «Нового зірковго айдола».
Режисер: Невже Дон Тан дивиться такі шоу? Наша цільова аудиторія, очевидно, не охоплює людей старше п'ятдесяти!
Після цього віцепрезидент «Хваяо» та молодий пан «Фентін» особисто зустрілися з ним, щоб обговорити це питання.
Режисер, дивлячись на Хань Вей та Цьов Юньлі, дедалі глибше усвідомлював, що Ю Жубін не є простою людиною.
Хань Вей спокійно поправила окуляри, у звичній діловій манері сказала: «Хоча ми вже обговорювали це по телефону, наша президентка Тан вважає за необхідне провести особисту розмову».
Особиста зустріч була більш офіційною та серйозною.
Режисер запевнив: «Пані Хань, не хвилюйтеся, наша команда програми знає міру. Щодо справи солодощів, "Хваяо" не має заперечень, і ми теж».
Насправді, коли персонал брав інтерв'ю у Ю Жубін, він випадково був там, і з першого погляду побачив у ній потенціал для шоу та привабливість для публіки. Тому він вирішив ризикнути і не прогадав.
Ю Жубін здобула багато фанатів, і хоча команда програми була розкритикована, їхня популярність помітно зросла.
Проте одного разу такого прийому було достатньо, він не буде використовувати його знову, адже будь-яка страва, коли її їсиш постійно, набридає. Крім того, Ю Жубін з «Хваяо», а за «Хваяо» стоїть «Корпорація Тан». Йому не було потреби шукати неприємностей з родиною Тан.
До того ж, пан Тан, голова правління, особисто зателефонував і «вичитував» його!
Режисер ніяково посміхнувся: «Але ж, ця справа не вартувала того, щоб Дон Тан спеціально телефонував...»
Він справді навіть не уявляв, що поважний голова Тан дивиться їхнє шоу!
Це занадто дивно!
Хань Вей замовкла на секунду, відчувши легке здивування. Не кажучи вже про режисера, певно, навіть рідна донька голови Тан не передбачала такого.
Але її професіоналізм швидко приховав подив в очах, і вона продовжила спокійно: «У голови Тан є свої міркування, і ми не можемо в них втручатися».
Це означало: Не чіпайте його, навіть якщо він вирішить, що ваш програмний підрозділ має розвалитися, ми нічого не вдіємо.
Режисер збентежено почухав ніс і перевів погляд на чоловіка, що сидів поруч з Хань Вей.
Це був молодий пан «Фентін»…
Режисер окинув його поглядом. Його обличчя було мужнім і привабливим, він був одягнений у чорний стильний плащ, мав широкі плечі та вузьку талію, а його довгі ноги ніби не поміщалися в кадр. Від нього виходила аура владного боса, яка так подобається сучасним дівчатам.
Режисер раніше чув чутки, що весілля Цьов Юньлі та Тан Ханьцьов розпалося через якусь дівчину. Звісно, вони не мали права розпитувати про деталі, але тепер він мимоволі думав: Невже та дівчина – Ю Жубін?
Якщо ні, то чому молодий пан Цьов спеціально приїхав, щоб заступитися за стажистку з «Хваяо», їхнього опонента? Це виглядало не зовсім логічно, чи не так?
Коли Цьов Хайнін це почує, він справді не помре від злості?
Проте представники обох сторін, схоже, не мали наміру сперечатися перед режисером. Отримавши його гарантії, вони встали й пішли.
Двоє людей один за одним вийшли з дверей.
Хан Вей йшла позаду, і в напруженій тиші вона раптом заговорила монотонним голосом: «Пане Цьов, ми в "Хваяо" вдячні за ваш добрий намір».
«Проте Ю Жубін — наша людина з "Хваяо", і, якщо слідувати правилам, ми, "Хваяо", самі маємо виступити від її імені».
Ю Жубін — стажистка «Хваяо», і в ситуації, коли програма її підставила, саме «Хваяо» або люди з «Корпорації Тан» повинні були взяти справу у свої руки.
Коротше кажучи, ніхто інший не мав права втручатися. Тим паче, коли ця стороння особа — Цьов Юньлі, заклятий ворог Тан Ханьцьов, з яким у неї нерозв'язний конфлікт.
Будь-який такий вчинок дуже сильно б'є по репутації їхньої «Хваяо». Це також може легко змусити інших неправильно зрозуміти Ю Жубін і дати привід для пліток.
Хан Вей, будучи віцепрезидентом «Хваяо», звичайно, зобов'язана захищати честь «Хваяо».
Цьов Юньлі зупинився, кинув на неї холодний погляд: «Пані Хань, я думаю, що все, що я роблю, — це моя справа, і вам не треба мене вчити».
Хань Вей спокійно і без поспіху: «Тоді, будь ласка, обміркуйте все».
Усі дорослі люди, до того ж, дорослі люди на високих посадах. Вони повинні навчитися тричі думати, перш ніж діяти, і вже давно втратили право діяти імпульсивно.
Особливо це стосується Цьов Юньлі.
Те, що Тан Ханьцьов погано управляє «Хваяо», не є проблемою, адже це лише незначна частина «Корпорації Тан», і це не похитне її основи.
Але Цьов Юньлі має керувати «Фентін» — «Фентін», який Цьов Хайнін будував роками і в який вклав усю свою душу.
Якщо його зруйнувати, тоді вже нічого не можна буде змінити.
Хоча Хань Вей не дуже розуміла, чому Цьов Хайнін наважився довірити таку велику компанію такому ненадійному синові, але це сімейна справа родини Цьов, і стороннім не варто було лізти.
Якби це було раніше, Цьов Юньлі обов’язково сказав би їй щось різке, але зараз, через Тан Ханьцьов, він не хотів вступати в суперечку, тому спокійно відвів погляд: «Вам не варто про це турбуватися».
Хан Вей також більше нічого не сказала, оскільки цей молодий пан був справді впертим і неприступним.
У цей момент підійшов А Те, здалеку піднявши руку на знак привітання, його посмішка була яскравою, як тепле сонце: «Брате!»
Цьов Юньлі знову байдуже глянув, зверхньо кивнувши.
А Те підійшов ближче і привітався з Хань Вей: «Доброго дня, пані Хань!»
Хань Вей ввічливо відповіла, збираючись іти, але А Те її зупинив: «Пані Хань, ви йдете знайти сестру Цьовцьов?»
Хань Вей кивнула.
Цьов Юньлі раптом подивився на неї — Ханьцьов теж тут?!
«Не поспішайте, — усміхнувся А Те. — Коли я йшов сюди, то бачив, що сестра Цьовцьов та пані Ю ще не договорили».
Хань Вей спокійно відповіла: «Я можу почекати, поки вони закінчать, немає різниці».
Вона стільки разів чекала на свого боса, що це було вже в її крові.
До того ж, вона могла почекати трохи на відстані, зовсім не заважаючи їхній приватній розмові.
Почувши це, А Те завагався, потім підійшов і запропонував їй відійти поговорити. Так, під вбивчим поглядом Цьов Юньлі, вони вдвох змінили місце розмови.
А Те з таємничим виглядом запитав: «Пані Хань, у мене є питання, сподіваюся, ви чесно мені відповісте».
Хань Вей спокійно відповіла: «Добре».
А Те: «Сестра Цьовцьов і пані Ю, які між ними стосунки?»
Хань Вей не роздумуючи: «Начальниця та артистка».
А Те пильно дивився на неї.
Хань Вей додала: «Подруги».
А Те підійшов ближче, дивлячись на неї так, ніби не зовсім вірив.
Хань Вей: «Більше нічого».
Проте були ще й «стосунки коханців», які вони обидві рішуче заперечували, що розцінювалося як її професійна помилка.
А Те підняв свою стандартну фірмову посмішку: «Справді більше нічого?»
Мені тоді здавалося, що це зовсім не так.
Помічниця президента Хань з серйозним обличчям у відповідь запитала: «Можливо, другий молодий пан Цьов щось не так зрозумів?»
Дивлячись на її такий серйозний вигляд, А Те усвідомив, що він, схоже, справді щось наплутав. Він ніяково почухав потилицю, усміхаючись, як маленьке сонечко, так що будь-кому ставало тепло на душі, і навіть погода здавалася не такою вже й холодною: «Нічого».
«Пані Хань, ви можете присісти і відпочити. Не пізно буде побачитися з сестрою Цьовцьов, коли вона вас покличе».
Потім почувся цокіт підборів по підлозі.
Хань Вей з усією повагою: «Президентко Тан».
Наступної миті над головою А Те з'явилася витончена, довга рука. Ніжний голос Тан Ханьцьов лагідно пролунав біля його вуха: «Ти теж тут».
Посмішка А Те стала ще яскравішою, він обернувся і слухняно сказав: «Сестро Цьовцьов».
Тан Ханьцьов кивнула і ніжно погладила його по голові: «Молодець».
Вона навіть не глянула на Цьов Юньлі і прямо звернулася до Хань Вей: «Ви закінчили розмову?»
Хань Вей кивнула.
Тан Ханьцьов: «Тоді ходімо». Вона знову м'яко посміхнулася А Те: «Сестра Цьовцьов йде. Наступного разу, коли буде час, я запрошу тебе поїсти».
А Те: «Добре».
Тан Ханьцьов різко обернулася й пішла, не озираючись, і її байдужий вигляд боляче ранив серце Цьов Юньлі.
Колись вона була до нього такою пристрасною, а він, на жаль, не вмів цього цінувати...
Потім він побачив, що Тан Ханьцьов зупинилася, обернула голову і подивилася на нього.
Холод в очах Цьов Юньлі був зметений, вивільнивши кілька променів ніжного світла.
Тан Ханьцьов підняла руку, очі її світилися холодним світлом, а її поведінка була суворою й величною: «Що б ти тут не робив, я хочу нагадати тобі, не плекай нереальних ілюзій щодо мене».
«І ще, тримайся подалі від Ю Жубін, — сказала Тан Ханьцьов. — Вона тепер належить мені».
Сказавши це, вона різко розвернулася й пішла, залишивши за собою елегантний і впевнений силует.
Цьов Юньлі не сказав жодного слова. Натомість А Те дивився на це, і в його очах загорілося дивне сяйво.
Хоча він знав, що це непорозуміння, але...
Він не міг стримати свою яскраво палаючу «лілієву»6 душу!
— Почуття між дівчатами справді чудові!!!
----------(Автор має що сказати)---------
[Виправила помилку, дуже перепрошую, що припустилася такої великої помилки (вклоняюся і прошу вибачення) Дякую за ваше нагадування! Люблю вас!]
«Хваяо» належить президентці Тан, отже люди «Хваяо» = люди президентки Тан, ідеальна логіка.
А Те (з СР-фільтром): Ароматно, так ароматно!
[Потираю руки.jpg] Кінець місяця, чи є щось таке... дуже смачненьке?
------(Перекладач має що сказати)------
Повернення блудного сина... Ну, це дещо очікувано. А ось приналежність А Те до лілійного товариства — неочікувана новина, якій ми сильно раді! Ми підтримуємо тебе!
— Почуття між дівчатами справді чудові!!!
1. 頭禿 (tóutū) «Волосся випадає» — це сленговий вислів, що означає «облисіння» або «випадання волосся». Часто використовується як жартівливе перебільшення сильного стресу, тривоги, втоми або занепокоєння.
2. 人才凋零 (réncái diāolíng) «Таланти в'януть» — ідіома, що означає нестачу кваліфікованих кадрів.
3. 禁果對亞當夏娃的誘惑力 (jìnguǒ duì Yàdāng Xiàwá de yòuhuòlì) «Спокуса забороненого плоду для Адама і Єви» — це посилання на біблійну історію, яка є універсальною метафорою для великої, але небезпечної спокуси.
4. 臉欠打 (yī liǎn qiàndǎ) «Обличчя, що просить побоїв» — це сленговий вислів, який описує людину, чий вираз обличчя або поведінка є настільки зухвалими та провокаційними, що вони нібито самі напрошуються на конфлікт.
5. 倒了八輩子血黴 (dàole bā bèizi xuè méi) «На восьми поколіннях отримав криваву плісняву» — ця ідіома використовується для вираження сильного невезіння або прокляття.
6. 百合 (bǎihé) «Лілія» — у японській та китайській попкультурі цей термін використовується для позначення лесбійських стосунків або жанру «Юрі» в аніме, манзі та художній літературі.