Розділ 614 Сведення рахунків.
- Ха ха, маленький панк, тепер ти знаєш силу старшого! - розсміявся Вей Чень. Як і слід було сподіватися, він розм’якшив цю булку до рідкої каші. Буллока була досить хороший, щоб впоратися з більшістю звичайних гравців, але проти досвідченого опонента він виявився безпорадним.
Вей Чен, безсумнівно, був найдосвідченішим професійним гравцем. З одного боку, він вже не був таким добрим як колись, але з іншого часу дав йому цінний досвід. Його суперником був Буллока, новачок, який грав у Славу протягом лише чотирьох місяців. Навіть якщо він мав талант, міцну основу і здатність до швидкого розвитку, то був ще далеко від того, щоб перемогти такого експерта як Вей Чень.
- Ех, я програв, - сумно відповів Булька.
- Не потрібно бути таким емоційним. Це цілком нормально, - радісно розсміявся Вей Чен.
- Тц, тць, як безсоромно, - Е Сю не дивився за їх матчем. Він тільки зараз почув про його результат. Той, хто щиро радів з Вей Ченья, був дуже зухвалим. Чи багато честі у перемозі над новим? Отже, навіть Су не міг стриматися від вияву своїх емоцій.
- Точно, не має сенсу бути таким емоційним, - здавалося, Булка прийшов до якогось висновку. - Я просто можу спробувати ще раз!
- Що? - Здивовано вигукнув Вей Чень. Його застава зненацька швидкота переходу міркувань Булочки від « не має сенсу бути таким емоційним» до « Я можу спробувати ще раз".
- Давай давай. Не бійся. Давай зустрінемося ще раз, - вимовив Булку.
- Чорт, ти і правда вважаєш, що я боюся такого нуба як ти! - Вей Чен прийняв його виклик.
- Ха ха ха!
- Ха ха ха!
- Ха ха ха!
Після кожної перемоги Вей Ченья 213 кімнату наповнювали його диким сміхом. З кожним разом він ставав все голосніше. Навіть робітники на другому поверсі виглядали роздратованими. Подивившись у кімнату, Чень Ґо запитала:
- Вісім – нуль! Вей Чень намалював символ » сотої в повітрі (прим. ✔ означає вісім).
- Справді? - Чень Ґо перевела здивований погляд на Е Сю.
- Чому ти дивишся на мене? Це справа між ним і Буллочкою, - відповів вона.
- Справді? - Чень Го здивовано подивилася на Вей Ченя. Вона показала, що й Е - Сю спочатку дуже швидко відреагувала. Чень Ґо так само відчувала, що зі статусом Вей Ченя було занадто низько радіти перемозі над новим.
Однак Вей Чень, очевидно, не погоджувався з їхніми поглядами. Він кинув Булло з очима і сказав: "Ну що, маленький панк, що ти зараз скажеш?
- Дивно, дивно. Я не думав, що ти будеш таким чудовим. Ким ти був у минулому? - Зітхнув Булока.
- Тобі краще не впасти зі стільця, коли ти про це дізнаєшся! Цей колишній капітан команди Синього Дожя і початковий власник великого Своксара! Я сподіваюся, що не сильно тебе налякав? - Виніс Вей Чень.
- О.
- О? - Вей Чень, очевидно, не був задоволений індіфферентною реакцією Булички.
- Сооксоо, що це? - Він запитав.
- Ти навіть не знаєш хто це такий? Це перший Чернечий Слави. Божестве створіння! - Викрикнув Вей Чень.
- О! - Ахнув Булока.
- Йому доведеться багато чого надолужити, - звернувся Вей Чен до Е Сю.
- Хіба важливо знати подібні речі? - повернув йому питання Е Сю.
- Звичайно, Вей Чень зобразив зі себе святого праведника. - Потомки повинні знати досягнення своїх предків.
- ... Може скажеш щось про навички Булочки? - вирішив змінити тему Е Сю.
- Хм... він не поганий. Для того, хто грає лише чотири місяці, його гра знаходиться на дуже пристойному рівні - відповів Вей Чень.
- Я не чую впевненості у твоєму голосі, - зауважив Е Сю.
- Чорт, хіба мені може бракувати впевненості? - Викрикнув Вей Чень.
- Ти майже програв, чи не так... - Промовив Е Сю.
- Тц, йому доведеться пройти ще довгий шлях, якщо він хоче перемогти мене! - Він вигукнув голосно Вей Чен. У той же час він відправив через QQ чат Є Сю приватне повідомлення: -Чорт, я один раз розслабився і він мало не перевернув гру!
- Ха ха, довелося боротися за життя? - Відповідав Е Сю.
- Я не боровся за життя. Я все одно можу його перемогти, але цей хлопець робить надто дивні дії. Хоча більшість часу його гра знаходиться в повній безладі, час від часу він дійсно змушує попотіти, - написав Вей Чень.
- Вражає, чи не так? - зауважив Е Сю.
- Мда. Коли цей панк покращить свою основу і набереться ігрових знань, хто знає, на що він буде здатний? Думаю, якщо ми допоможемо йому зміцнити його ігрові знання і застосуємо їх до ліпших професійних навиків, він буде досить хороший. Але в межах досвіду інтенсивне навчання може лише зашкодити йому, — написав Вей Чень.
- Міг би мені цього і не казати, - відповів Е Сю.
- Враховуючи стиль цього хлопця, коли ти помреш, ні, не так, як ти підеш у відставку, можеш віддати йому свого персонажа без спеціалізації. Звичайно, треба буде подивитися на це. Він додав Вей Чен.
- О? - Вона виглядала здивованою. - Але персонаж не спеціалізації...
- Я знаю, що ти хочеш сказати. На поширеному погляду персонажем без спеціалізації може грати тільки той, хто розбирається у всіх класах. Але що, якщо незатемненим знанням розуму дати пограти таким персонажем, оголошуючи його як героя складного класу? - запитав Вей Чень.
- Хм. Це досить цікава ідея, - відповів вона.
- Може Булочку і не можна порівняти з чистим листом, проте цей хлопець має дуже простий склад розуму. Його безглузда поведінка росте не через те, що він є нубом в грі, а з його особистості. Якщо ти скажеш йому, що персонаж без спеціалізації є новим класом, можливо, він зможе його освоїти. Подумайте: що станеться, коли в розпорядженні цього хлопця з хаотичним стилем бою буде 120 навичок із дуже короткими кулдаунами? - написав Вей Чень.
- Ще більше хаосу, - відповів Е Сю.
- Але саме це робить його таким лякаючим! - Вей Чень відчував, що після матчів з Буллочкою в його серці пробудився страх.
- На жаль персонажі без спеціалізації не простягнуть занадто довго! - Відповідав Е Сю.
- Ты прав. Слава вже три роки не підняла планку максимального рівня, вірно? - запитав Вей Чень.
- Так!
- Я підозрюю, що до часу, коли ми повернемося на про-сцену, вони принаймні один раз піднімуть максимальний рівень -- написав Вей Чень.
- Да... Однак кожного разу вони піднімали планку максимального рівня на п’ять поділень. Отже, 75%. Я думаю, що на цьому відрізку персонаж не буде спеціалізуватися ще зможе скласти конкурацію іншим героям, - відповів Е Сю.
- Поживемо-видим! Коли прийде час, ми можемо спробувати дати Булочці пограти персонажем без спеціалізації - вимовив Вей Чень.
- Добре, - погодився Е Сю.
- А як щодо цієї красуні? Наскільки вона хороша? - запитав Вей Чень.
- Чому б тобі самому її не перевірити? - запропонував Е Сю.
- Добре! - З радістю погодився Вей Чен.
Малюк Танг, як ти дивишся на тренування з Вей Ченем? - Обернувся Е Сю до Танг Ро.
- Звичайно! Тільки спочатку я закінчу проходити підземелля! - Танг Ро зараз прокачалася всередині підземелля. Вона точно не стала б відмовлятися від участі в тренуваннях. Танг Ро любила змагатися.
Незабаром дівчина вийшла з підземелля і вирушила на фіксоване поле. До цього моменту Вей Чен вже створив кімнату і чекав її. Коли Танґ Ро впала в середину, вона негайно пішла на бій. І знову Е Сю не став спостерігати за матчем Вей Ченя. Натомість він продовжував прокачувати свого Марічного Лорда. Тим не менш, тому що Танґ Ро сиділа з ним поруч він іноді подивлявся на її монітор.
Танг Ро опинилася в тій же ситуації, що і Булока. Їм обом бракувало досвіду, який у свою чергу був сильною стороною Вей Ченья. Вона не знала, наскільки жахливими були поразки Булочки. Але Танґ Ро була повністю пригнічена. І все ж, коли вони спостерігали за матчем, не виникало жодних запитань щодо того, хто буде переможцем. Але Е Сю висунув припущення, що Вей Чень відчував тиск від стилю бою Танг Ро.
Як він і передрік, у першому матчі Вей Чен з легкістю здобув перемогу.
- У тебе досить добрі механічні навички. Швидкота і точність, - після перемоги Вей Чен вказав на сильні сторони Танг Ро.
- Дякую! Ще? – запитала та.
- Давай! - З радістю погодився Вей Чен. У цей момент в QQ чаю до нього прийшло повідомлення від Е Сю. У ньому був лише самотній смайлик.
- Що? - Вей Чень був збитий з пантелику.
- Тобі потрібно зупинитися, - написав йому Е Сю.
- Зупинити це биття? Я абсолютно не відчуваю тиску! - Відповів Вей Чен.
- Ха ха, - розсміявся Е Сю.
- Хаха твоя сестра! - Вей Чен відповів знову вступати у бій.
- Ха, мені шкода красуня, але я знову переміг, - посміхнувся Вей Чень після своєї чергової перемоги.
- Ще?
- Звичайно!
Під час третього матчу Е Сю, попивши чайок, продовжував проходити підземелля. Йому не потрібно було спостерігати за ними. За звуком натискання клавіш він міг з упевненістю сказати, що темп цього матчу тільки прискорився. Нарешті Танг Ро почала викладатися на повну... Зазвичай вона не показувала всіх своїх здібностей на початку матчу. Її справжні навички починали виявлятися в моменти, коли вона стикалася з певними перешкодами. Танґ Ро був чудовим прикладом того, як людина ставала сильнішою, коли зустрічалася з сильнішим опонентом.
Тим не менш, Вей Чень все одно переміг у третьому матчі. На його обличчі вже не було видно і сліду від колишньої радості. Коли він вже зібрався щось вимовити, його випередила Танг Ро. З палким бажанням бою очима вона сказала: - Ще?
Вей Чен почав обертатися по сторонах, поки його погляд не зупинився на Е Сю. Тим не менш, той в цей момент сховався за своїм монітором.
- Ну, давай ... - Хоча Вей Чен і не відмовився, його голос виглядав досить сухим.
- Якого біса? - У цей момент він вислав швидке повідомлення Е Сю через QQ-чат.
- Зупинись, - знову відповів Е Сю. Тільки зараз Вей Чень почав розуміти, що з самого початку той не жартував.
У четвертому матчі він знову переміг, але не встиг ще щось сказати, коли Танґ Ро вже натиснула кнопку готовності до початку наступного матчу. Подивившись у її сторону, він побачив палаючий прагнення битви погляд, який буквально пронизував його душу.
- Останній матч... - Вей Чень почав втрачати впевненість у собі.
Танг Ро нічого на це не відповіла. Вона продовжувала викладатися на повну, але зрештою змогла перемогти.
Вей Чен з полегшенням зітхнув, коли почув в її голосі сумніви. Вона сказала: « Ти ж не піддався? »
- Ні. Звичайно ні, - швидко відповів він.
- Ха ха га, - нарешті відкрито розсміявся Е Сю. - Гаразд. Старина Вей втомився. Малюк Танг, дай йому трохи відпочити.
Танг Ро не була настільки впертою, щоб не відступитися від свого, поки її опонент не помре. Хоч і неохоче, то вона таки вирішила відступити.
- Чёрт! - написав Вей Чень Е Сю в QQ Чат.
- Що ти про неї думаєш? - Він запитав.
- Вона неймовірна. Чим більше вона бореться, тим більш лютою стає. Мої старі руки майже звело судом, - відповів Вей Чень.
- Ти дозволив їй перемогти в останньому матчі? - Далі домагався Е Сю.
- Ще чого! Ти ж не повірив, що я буду битися поки мої руки не зведеться судом? Інакше я б міг захворіти, - потурбувався Вей Чен.
- Вона теж грає в Славу лише чотири місяці! - написав Е Сю.
- Хто б міг подумати, що тобі вдасться відкопати цю пару на десятому сервері! З огляду на благословення, яким тебе обдарував Бог слави, тобі краще буде повернутися до Альянса і перемогти у чемпіонаті! - написав Вей Чень.
- Бог Слави? Ти маєш на увазі мене? - З насмішкою запитав Е Сю.
- Іди в дупу! Закінчуй з цим лайном! - Вирубався Вей Чень.