І, звичайно, в першу ніч ми з Хіміко нічого не знайшли, але гарненько повеселилися. А Тсучікава, тим часом, дійсно переконалась взяти Ері до себе. Хоча вона сама не є опікуном, який вселяє довір’я. Чесно, якби я вирішував, то точно не довірив би цій самотній шотокоші дитини. І, власне, чого і слід було очікувати, крім самої Рюко, за дівчинкою стали приглядати й інші дикі коти. Звичайно, я відвідував їх кілька разів, бо хвилювався за дівчинку. І це не даремно.
- Що? - Рюко не могла зрозуміти мого негативного погляду.
Я змінив погляд на Ері, яку надили сонце захисними окуляри. Дівчинка тримала в руках пластмасову плиту з іграшкового набору і з абсолютно безстрашним обличчям стукала дверцята духовки. Піксиб, дитина це тобі не іграшка для імітації інтернет-мемів. Тим більше, якщо це такі дикі баяні.
- Эри...
- Да?
- Дивлюся, ти вже подружилася з Рюко-чан.
Дівчинка кивнула.
- Неко-чан добра.
Вона ще й змушує дитину називати її "Неко-чан". Але я не міг заперечувати позитивних моментів. З котячими качками Ері виглядала дуже мило.
- Ізоку, не хвилюйся, Ері тут добре. - Посміхаючись, вона поспішила заспокоїти мене Шино.
А ось їй, як не дивно, я довіряю більше. Чомусь, Сосакі зробила таке враження, що вона може бути хорошою матір'ю. Хоча Ері показує, що вона вже починає трохи наслідувати Рюко. Здається, вона сприймає блондинку не як названу матір, а, скоріше, як сестру-роздовгайка.
- Гаразд, чим ви тут взагалі займаєтеся?
- Ми ведемо котячий блог! - Уверенно заявила дівчинка.
- Хмм?
- Ти ж підпишешся на наш канал? - Вона дивилась на мене зворушливим поглядом.
- Обов'язково. - Відмовити неможливо.
Але поки Ері з радістю повела мені цей клубок, Шино і Рюко почали соромливо відводити очі в сторони. Ну звичайно, адже в відео вони поводилися як діти і ще й постійно някали. Хоча, вони і в повсякденному житті так роблять періодично. Я б назвав це професійною деформацією, занадто вони звикли до образу героїнь-кошок.
У будь - якому разі, коли я ще трохи побачив Ері, то заспокоївся. Потім прийшла ще й Широтко. І троє дівчат оточили цю маленьку дівчинку і приділяли їй стільки уваги, що Ері стала виглядати набагато щасливою. Дитина задоволена, а це головне.
- Ері, а пам'ятаєш, ти говорила мені про свою мрію? - Лукаво завулилася Тсучикава.
Чомусь, я відчув погане.
- Угу. Я хочу знайти Кривавого черепа! - Видала малятко. - Я хочу подякувати йому. І стати його дружиною!
Я переклав критиканський погляд на Рюко і відразу визначив винуватця таких настроїв дівчинки. Певно, це її поганий вплив!
- Эри... - Обережно почав я. - Якщо хтось тебе рятує, це не означає, що ти повинна бути дружиною цього "когось". Верно? Думаю, що Краватому черепу буде достатньо просто "дякую". До того ж, ти його навіть не знаєш. Може він страшний?
- Ні! – Покачала головою малятко. - Головне не краса, а доброта! І хороший! І допомагає людям! Ось! Але якщо він буде красивим, то так тільки краще.
- Не посперечаєшся. - Кивнула Рюко. - Залізна логіка.
У Тсучикави в цей момент було таке самовдоволене обличчя, ніби все це було невдалим жартом над мною. Ну нічого, ось пройде років десять, ти станеш старою і негарною, а Ері якраз підросте! Побачимо, хто тоді буде сміятися.
- Ясно. Але це ти зараз так говориш. - Покосився я на дівчинку. - А ось мине кілька років...
- Я не зміню своє рішення! - Упевнено заявила маленька.
- Так, так. - Виразив я весь свій скепсіс.
- Ізоку, не сперечайся з Ері. - Стримуючи сміх, вимагала Шино. - Краще, приготуй нам що-небудь, у тебе дуже добре виходить.
Дівчинка гордево вдерла носик, дивлячись на мене з вищим. Я ж уже збирався відмовити на прохання про приготування. А то нічого мене ось так затикати! Але Мандалай так ніжно мене прибила і провела рукою по моєму плечу, що мені відразу перехотілося їй хоч у чомусь відмовляти. Власне, так мене і заарканили на кухню. Але головне, дивлячись на все це, Ері теж вчиться потихеньку маніпулювати мною. Будувати щенячі очі і випитати щось. Пізніше, найчастіше це зводилося до прохання приготувати щось смачненьке.
Загалом, хоч у моїх стосунках з дикими кішками і стало менше сексу, але мені навіть якось сподобалося балувати Ері разом із котами. Тому я не був настільки засмучений такими змінами в нашому житті. З іншого боку, Тсучікава втратила надію знайти собі нормального чоловіка. Якщо вона така самотня і приваблива нікому не потрібна, то кому буде потрібно ще й з причепом? Навіщо їй чоловік, коли я є? Може, в майбутньому я і її теж за дружину візьму, хто знає. Ось вирішувати в Японії полігамство...
Тільки подумавши про це, я відразу згадав розлучення Рей і Енджі. Розділення майна, аліменти, ну його. Не хочу одружуватися.
Тим часом, хоч ми з Хіміко ще нічого не знайшли, але сталося відразу кілька тривожних інцидентів. Спочатку на Ашідо і Урараку прийшли якісь гопники. Нехай і слабаки, але їх був натовп і в одного знайшовся підсилювач причуди. Однак заради такої дівчини мене навіть не запросили, і вони самі розбилися. Особливо постаралася Очако, побивши більшу частину хуліганів і необачним покалічив одного з них. Після тренувань вона стала краще комбінувати свою здатність з бойовими навичками. Ну і демонетка теж постаралася. Окрім виділення кислоти, вона має фізичні можливості, силу, швидкість, витривалість, рефлекси і все це на найвищому рівні. Загалом, хулігани були побиті і здані в поліцію.
І вчителі не могли заборонити учням взагалі залишати гуртожитки. Наступного вечора стався новий напад на Асуї, коли вона поверталася до академії з магазину. Вона не могла самотужки справитися з бандою, але легко втекла від них і доповіла про це вчителям, які розібралися зі своєю проблемою.
Але коли сталося третій напад, вже на Яорозу, я не міг заперечувати, що все це не актуальне. Хтось навмисно нападає на моїх дівчат. Нехай ми з Момо не поспішаємо відкриватися, але разом проводимо багато часу. Так що, цілком можливо зробити і такий варіант.
Власне, завдяки цим нападам Хіміко вдалося вистежити причанованого до цього типу. Нашого старого знайомого - Гірана. Саме він підбирав людей і давав їм навідки. Просто шукав не дуже успішних підлітків з маленьких вуличних банд, після чого пропонував їм гроші за невелику роботу. Ось один з цих хуліганів, Тога і змогла зустрітися зі старими лиходіїв. Тоді ми не почали відразу зустрічатися і допитувати його, тому вирішили простежити. Також допомогло новий гаджет від Мей.
- Але, будь акуратний з цими малюками.
- Так, чудово. Дякую. - Щиро подякував я дівчині.
Ці примочки були потрібні мені не стільки як Гріму, скільки Кривавому Черепасу. І це знову були передавачі, тільки, тепер це була не кнопка екстреного виклику, а жучки. Коли Тога причепила один такий до одягу Гірана, то змогла його вистежити. Просто і ефективно.
- Я ж добре постаралася, так? - Неймовірно подивилася на мене маніяка.
Відразу було зрозуміло, чого вона хоче. І, власне, я без запитань поділився з дівчиною своєю кров'ю. Обличчя Хіміко переповнилося насолоди, коли вона знову спробувала мої тілесні рідини. Ну, я про кров. Хоча і не тільки. І, в будь-якому випадку, саме Гіран і привів нас до головного зла. Чесно кажучи, я не очікував, що все буде так. Тога могла б заздалегідь обговорити свій ризиковий план зі мною. Але, вона вирішила спробувати сама і в результаті я отримав від неї екстрений виклик з проханням про допомогу. Вона використала свій передавач для подібних випадків.
- Кривавий черепах. - Почув я задоволений чоловічим голосом, прибувши до вказаної адреси.
Це місце, один з орендованих складів, хоча зараз тут майже нічого немає. Ну, звичайно, крім кількох людей, що ховаються в тінях. І, до слова, зверталися зовсім не до мене. Посередині складу мала область була добре освітлена. Саме там застиг кам’яним вивалюванням Ізуку Мідорія. Точніше, Тога, що ховається під моєю личиною. Вона використала отриману в нагороду кров, щоб прикидатися мною і вийти на злочин. Це було безглуздо і вкрай необережно. А я навіть не сподівався, що вона може викинути таку безглуздість. Психічно нестабільні дівчата-підлітки, адже зовсім не схильні до ризику.
- Або, мені варто називати тебе Ізуку Мідорія?
- Хто ти? - Мій голос у виконанні Хіміко звучав якось неправильно.
Вона добре імітує голос за допомогою своєї причуди, але тепер здавалося, що їй важко говорити.
- О, ми вже знайомі, до деякої міри. А тепер, будь добрий, стій на місці і не ворушись. - Власно простягнув чоловік, виходячи з тіні.
Я його не впізнавав. Але, зрозумів хто він. Це була пастка. І чому я відразу вирішив, що причуду Хітоші знищили удосконалений блокатор. Тепер стало очевидно, що блокатор був потрібен лише для того, щоб приховати те, як Шенсо втратив свою силу. Умови його причуди були збережені, Хіміко приєдналася до образливого діалогу і відразу потрапила під ефект контролю розуму. Або, мабуть, вона вже була під контролем і отримала новий наказ. Але, все одно, особистість злочинців мене дуже здивувала.
Всі за одного.
Він виглядав зовсім інакше. Принаймні, він був здоровим і тепер мав обличчя.
- Це було простіше ніж я думав. - Усміхнувся він, підходячи ближче. - І знаєш, що найсмішніше? Ти опинився тут тому, що довірився тій дівчинці. Тога Хіміко тебе зрадила!
Звичайно, я відразу знервувався. Я сподівався, що це справді зрада і все за одного атакує вже мене. Але він все ще звертався до самої Хіміко, яка ховається під моєю личиною.
- Тепер твоя примха стане моєю.
Рука Всі за одного майже лягла на голову Хіміко, коли наступного разу її не стало. І руки, і Хіміко. Я зблизився з ними ривком, після чого перехопив руку нападника і міцно стиснув її, а потім просто вирвав його кінцівку. І в той же час, я підхопив другою рукою Тогу і відступився з нею назад.
Звичайно, після цього я знову вскочив у бій. Я не знаю, як всі за одного умудрялися воскреснути, але я все одно не можу залишати його живим зараз, навіть якщо він знову повернеться.
- Що... - У моєму сприйняття питання злочинець звучав дуже повільно.
І це все, що він встиг сказати, перш ніж його голова відділилася від тіла. Швидше, швидше за все. Минулого разу він якось умудрився не померти, ось же мерзотник! У будь-якому разі, зараз я не обмежився одним тільки обезголовленням і розрубив його голову на багато шматочків, перетворивши її в кривавий фарш.
Приблизно в цей момент раніше непримітна низькоросла фігура у кутку складу різко вийшла вперед. Цей хлопець явно стежив за зупинкою і готувався втрутитися у випадку непередбачених обставин. І, здається, втрутилася він не встиг, а своїм запізнілим появою тільки видав свою присутність. І, коротко вирубившись, карлик почав рости.
- Уу, круто! - Донісся до мене голос вражаючої Хіміко.
А мені знову довелося нестися до дівчини, щоб захистити її. Лише за які секунди карлик перетворився на величезного гіганта, здається, навіть більше Леді-Гори. І, звичайно ж, своєю трансформацією він проломив стіни і дах склада. Якби я не підхопив Хіміко знову, її б завалило на смерть. Але я встиг витягнути дівку і втекти з неї зі складу.
- Громчик, ти знову мене захищаєш. - Зітхнула дівчина. - Ні, ти чув? Цей старпер думав, що я можу тебе зрадити. Він обіцяв, що візьме у тебе всю силу і віддасть тобі, щоб я могла робити з тобою все що заманеться.
- Емм, я радий, що ти на моєму боці, Тога, але, зараз трохи не відповідний момент для розмов ...
Хоча, це дійсно могло спрацювати. Але Хіміко несподівано виявилася більш вірною дівчиною, ніж я думав.
- Ну, ми ж улюблені! - З вдиханням видала Тога.
Але за розмовою я не втрачав часу.
Гігант, який піднявся над усім кварталом, почав озиратися, намагаючись знайти нас. Ні, моя сила величезна, але швидкість дає лише більшу перевагу. А їхні плани могли б спрацювати. Потрапити під контроль розуму не Тога, а я сам. У такому випадку мене могло б врятувати тільки наявність подвійників. І, тут вже не ясно, вплинуло б контроль розуму тільки на одного мене або на всі мої тіла. І як би повела себе зачуда Все за одного, спробуй він забрати примху у однієї з моїх копій. Але, в будь-якому випадку, якщо Тога розповіла мені про те, що змогла зустрітися зі злочинцями, то ми могли б придумати більш надійний план, у який не входить ризик для життя самої дівчини. І все ж, план Все за одного пішов трохи не так і це стало його остаточною поразкою.
- Раа!
- Гей, а він не багатослівний.
Гігант дійсно нічого не говорив, тільки ревел як слон. І, залишати його так не збирався. Великан навіть не встиг оглянутися, як у його шию влетів живий снаряд. Я просто вгризся тесаком у нього і прорубався через тіло велетня, відрізавши йому голову. Це вже є звичкою. І, якось багато крові від цього хлопця. Після смерті він не повернувся в початкову форму. Гігант розбився на руїну склада і доламав те, що залишилося. З обрубки шиї річки вилилася кров, утворюючи величезну криваву лужу.
-У, скільки ж натекло! - Хіміко була щаслива. - Та й на смак непогано...
Вона навіть спробувала її.
А потім плюхнулася в крові, як хрюшка у купу бруду. Це виглядало до того сюрреалістично, що я навіть забив ненадовго про проблему. Всі за одного, начебто, знову мертвий. Ось лише те, що він не воскресне. Знову. Як він взагалі зміг повернутися? Всемогутній говорив, що цей хлопець може викрадати чужі примхи. Тож у нього була примха, можливість повернути його до життя і повністю відновити тіло? Тоді чому він перебував у жахливому стані напівтрупа? А може, його відновив Чісакі ще до того, як він був живий?
Напевно, так. Але не можна бути абсолютно впевненим.
- Буль-була.
- Тога, вилазь, вистачить купатися.
- Ну, ще трошки!
- Ні, тут вже йдуть герої.
Це так.
Поява гіганта і його падіння не могли залишитися непоміченими. Я затримався лише для того, щоб знайти всі рештки за одного. Здається, я перестарався. Мій тесак не розрахований на таку роботу. Я просто хотів ускладнити йому можливість воскресіння і вирішив знищити тіло, яке залишилося. Точніше, не знищити, а порізати на сотні тисяч шматків. Я так швидко зруйнував клинком, що він розжарився і в результаті, метал просто луснув від напруги та вібрації. Однак тесак не зміг нічого зробити і з тим, хто чинив зло.
Щось мені не добре...
Серйозно, тут занадто криваво і скрізь осмиті тіла та кісток. Від таких красунчик у мене живіт крутить.
Загалом, схопивши Хіміко, я поспішив сховатися з місця злочину. І вчасно. Герої дійсно з'явилися швидко. Пізніше, у новинах миготів навіть Олмайт.
- Чорт. - Протянула Тога.
- Спокійно...
- Ти пролив стільки крові! І зараз весь їй залити...
- Тога, припини...
Дивно, але після побачених картин мені якось навіть не хотілося займатися сексом з Хіміко, яка вже почала мене пристрасно облизувати. Ні, впевнений, що незабаром я видужаю від вражень і ми влаштуємо веселий час, хоча, здається, я вже у нормі.
- Чорт.
- Гаразд, йди сюди.
І все ж, з боку це мабуть виглядає моторошно.
А потім закінчилися мої канікули.
Наду, літні канікули стали набагато важчими від того, що вони закінчували навчання. Стільки всього сталося. Табір, зіткнення з злобою лиходіїв, моє постановлення Кривавим, поява Все за одного, його вбивство, потім вбивства Чісаки, а потім ще раз убивство все за того самого. Не дивно, що я ще довгий час боявся повернення цього злочинця. Але, схоже, він занадто сильно хотів дістати мою примху. Збери більше інформації і, якщо добре підготувався, все могло б закінчитись по - іншому. Отже, пожадливість фраєра знищила. Хоча, якби Тоґа погодилася зрадити мене, вони могли б заманити мене в пастку. Але тут мені вже пощастило з подружкою. Хоч Хіміко і божевільна маніякка, але вона хороша. Ну, відносно.
Незабаром екзамен на тимчасову ліцензію. Але, чомусь я відчуваю, що майбутнє вже не віщує мені жодних труднощів.
Епілог.
Злодія спричинив справжній ураган. Шторм підняв гігантську хвилю, яка загрожувала ось-ось змити все узбережжя. Але, точно не в мою зміну. Я докладав зусиль і навіть не квапився. Тому мене і обійшли, вже в який раз.
- Велике зарушення! - Голосно вигукнув Руміріон.
І смахнув цунамі простим ударом кулака, який породив потужну ударну хвилю.
- Блін, знову ти вперед лізеш. - Проворчав я, приземлившись поруч.
- Ха, просто я приділяю більше часу своїй професії, а не займаюся всякою нісенітницею. Адже це навіть не ти справжній, а просто клон.
- Кожен мій клон це справжній я. - Ще пуще заворочав я.
І я займаюся зовсім не дурною. Але це саме та причина, через яку моє геройське агентство залишається на другому місці після агентства Міріо. Сьогодні ще не дуже придатний день для роботи. Адже сьогодні, п'ять років підряд, у нашій сім"ї, можливо, минає котячий день!
- Мяу! - Самозадоволено заявила Тсучікава, дивлячись на моїх подруг.
Всі мої дівчата були обладнані спеціальною екіпіровкою. Некоміми і хвостики. До речі, моїй заступникниці вони дуже йдуть. Яорозу намагалася заснувати своє агентство, і їй це вдалося. Але в якийсь момент вона зрозуміла, що ця робота просто не приносить їй задоволення. А ось працювати на мене було набагато комфортніше. Але, блін, їй пора зайнятися оперативною роботою. Вона накопичує поживні речовини для своєї примхи, але останнім часом вона вже не використовує свою причуду. Ось і видужала трохи. Хоча, я не проти, люблю милих пишечок. Питання в тому, що через це дівчина починає комплексувати.
- Це ж просто дитяча. — Міцукі зітхнула, надихаючи котячі вушка.
- Пфф. - Фыркала Инко.
Здавалося, життя вдавалось. Як і хотів, я став профі і заснував своє агентство. Тепер у мене є все. Гроші, розкішний маєток, в якому зі мною живуть мої дівчата. Жаль тільки, що з Тору не вийшло. Якийсь час ми зустрічалися, але вона пішла з дому і думала, що це їй не під силу. У будь-якому випадку, майбутнє не віщувало нічого поганого. Але невдовзі після того, як я прийшов додому, на мене чекало велике потрясіння.
- Ізуку... - Робко привітала мене вдома Очако.
У мене було добре збудоване будівництво, і я відразу підхопив дівчину на руки й закрутив її.
- Ой, зачекай, стій! Мені не добре...
- Пробач...
- Ні, просто, здається, я вагітна.
Я відкрив рот, але не зміг нічого вимовити.
Ашідо виглянула на неї і якось винна підняла руку. І вона теж!
Це був тільки початок.
Я був занадто неопоганений!
Велика сила приносить велику відповідальність.
А великий гарем несе ще більшу відповідальність.