Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Читерський персонаж

Розділ 37 Героїчні підсумки.

0% of chapter read

Якось дивно.

Я стояв перед своїм класом і дивувався. Минув тиждень? Я не вірю цьому. За цей тиждень відбулося багато подій. І не знаю, що було крутіше, зіткнення з насильством або ж службова інтрижка з Міруко? Але чому « було»? У мене є її номер і адреса, можу в будь-який час подзвонити та домовитися про зустріч. Дівчина буде тільки рада знову побачитися. Правда, серйозні відносини її трохи лякають через нашу різницю у віці, але, мене це цілком влаштовує.

- Ладно... - Вдихнувши, я відкрив двері і увійшов у клас.

Все вже тут.

- Ізуку! - Радісно замахувала мені рукою Ашідо.

- ГХАХА! Блін! Бакугоу! Прилизаний! - Запив в істериці Кірісіма.

Я теж злегка здивувався.

М'яко кажучи.

Кацукі, яка вже була звичною для всіх людей, була зуродженою. Замість шкарпеток на всі боки голок, його волосся було гладко зачісані і блищили від якогось геля. Що з ним робили минулий тиждень? Це взагалі законно? Куди дивляться організації захисту прав дітей?

Бідний Киріша, він же зараз собі живіт настоїть від сміху. Серо теж не може зупинити хіхот. Що вже казати про Дені. Електроперень скотився кудись під парту і стогне там, не в силах більше сміятися.

- Не блювати! - Рявкнув на хлопців Бакугоу. - Волосся таке залипло! Навіть мити їх марно. Я ж сказав не ржати! УБИЮ НАХРЕН!

- АХА! Давай, спробуй, прилизончик!

Шкіпер закопав пальці у своє волосся, і вони почали стріхувати. Зашипів його вибухівкою, і це трохи виправило ситуацію. Під дією малих вибухів його зачіска почала повертатися в норму. А потім він кинувся на лякливих хлопців, намагаючись схопити Ейджіро за обличчя. Однак він не був серйозно настроєний і не хотів покалічити однокласника.

- Боюся навіть питати, як проходила його практика. - Весело заявила Міно.

- Ага, можливо це занадто страшне знання, здатне зламати нашу психіку.

- До речі, а у тебе була крута практика! У новинах також показали, що він боровся з злочинцями.

- Ква. - Жаба показала нам свій смартфон, на якому якраз йшла запис новинної передачі.

Чорт, до чого ж пафосно це все смонтували. Я там прямо весь такий героїчний, став грудьми на захист слабких. І навіть моя схопачка з мутантами потрапила на камери, але це була вже любительська зйомки.

- Кру-уто! - Протянула Міно. - А, Тсу-чан! А як ти провела практику?

- Я тільки й робила, що тренувалася і патрулювала. Ну і ще виловила одного контрабандиста на кордоні, от і все ...

- Офігеть! - Ашідо була вражена. - Як же я вам заздрю. У вас була така крута практика, не те, що у мене...

- Очако, а що було у тебе? - Асуї запитала.

Урарака була тут, але в розмові не брала участі. У цьому місці було досить спокійно, і це відгороджувало нові рухи. Схоже, вона тепер знає як відтинати і крутити злочинця.

- Моя практика була дуже продуктивною. - Зловісним тоном видала Дзерфірка, відпрацювавши кілька ударів. - Ізуку, рада тебе бачити!

- Аналогічно.

- Вона ж пішла до бойового героя, вірно? - Уточнила приступила до нас Кьєка.

- Урарака-сан виглядає такою войовничою. - Додала Хагакуре.

- Я так і знав. - Заявив тремтячий Мінору. - Жінки є втіленням темних сил, посланці підземні. Просто вони приховують це.

- Я ж тебе попереджав. - Вітхнув я.

- Він того не вартий. - Похитав головою хлопець, обйняв себе руками.

Що з ним зробила Леді Гора? Бідолаха.

До речі, Тенья виглядає несподівано енергійним. Слідів від ран не видно, хоча це навряд чи все загоїлося. І своїми руками він розмахує гучно, як і завжди. Ті, хто оточує, змушені уникати хлопця, що б випадково не отримати по носу, коли окуляр знову почне активно жестикулювати під час розмови.

- Іїда, як рука? - Поцікавився я.

Підтверджуючи мої думки, хлопець відразу ж замахав найболючішою в тій аварії кінцівкою. Той, хто сидів поруч Тодороїки, ледве втік від удару ребра долоні по темечку.

- Як бачиш, все нормально. - Кивнув він. - І, дякую тобі, що допоміг тоді. Ти був правий спочатку, я поставив свої особисті мотиви вище боргу героя і був майже убитий злочинцем.

- Емм, ну ок...

Тільки, новий Інгеніум навіть не думав зупинятися.

- Я зрозумів свої помилки. Навіть цей вбивця розумів шлях героя краще за мене! Але що б таких людей було менше, ми повинні бути кращими! Не просто стати професіоналами, а справжніми героями. До цього не можна ставитися через рукава, я зрозумів, що бути героєм - це ще більша відповідальність, ніж я думав спочатку. На нас лежить великий вантаж. Підтримання штампа...

Власне, я вже відійшов від нього, але хлопець продовжував свою промову. Ми з дівчатами переглянулися.

- Мені стає соромно. Я на практиці тільки і робив, що розважався. - Зітхнув Камінарі.

- Це теж важливо! Просто чудово, коли ти отримуєш задоволення від своєї роботи в якості героя. - Іді відразу ж зреагував. - Але треба сказати, що герой, це не тільки професія, а й покликання! Не кожен може виконувати цю роль.

На щастя, прийшов вчитель і посадив цього промовця за парту.

- Нарешті урок. - Вітхнув з полегшенням Денкі.

Бакугоу відразу втратив інтерес до жартів. Що про нього не говори, але він ставиться до навчання більш ніж серйозно. Однак мало хто зважав на урок. Крім того, хіба що Аїзави-сенсея. Ось він міг відчепити всяких фокусів. Але учні добре пам’ятають, що цей хлопець може і не з того оголосити про змагання, в якому переможений буде вилучений. І хоча минулого разу він блефував, це не означає, що він бив завжди. Раніше він уже виключив багато студентів.

Насправді, було навіть якесь відчуття ностальгії.

Тиждень тепер здається незначними канікулами посеред навчального процесу. Але тепер нам потрібно відкинути круті дні геройської практики і повернутися до нудних занять. Ну, правда, не всі вони так вже й нудні...

Свист биті, що розсікає повітря.

Багато вчених погоджуються, що поява феномену сповільнює розвиток людства. - Казала Йомурі-сеней, звабливо розмахуючи батогом.

Цього разу, коли вона вчилася з історії, то розповідала про феномен причуди. Точніше, як це явище вплинуло на світову історію. На континенті пройшло багато малих і великих воєнних конфліктів з цього приводу. Деякі теократичні країни раптом стали менш релігійними, ніж за кілька десятиліть. Інші ж, коли з’явилися надлюдей на спілкуванні, впали під вагою власної ідеології. Багато країн теж потрапили в анархії. Те ж саме було в Японії. Баланс сил раптом несподівано з'явився. Ті, хто колись був ніким, раптом стали володарями могутніх сил.

Найлегше, що з'явилось в Америці. По суті, американці вже багато разів бачили подібні сюжети в коміксах і з дитинства знають, що якщо людина виглядає як демон, це не означає, ніби вона породження Сатани, то може бути доброзичливою Галбоєм або Новою змії. А велика сила це ще і більша відповідальність, як говорив дядько Бен. Загалом, саме звідти пішла мода героїв і лиходіїв з надсилою, яка пізніше поширилась на весь світ.

І, як сказала Повноч, всі ці події дійсно сповільнили технічний прогрес. Отже, сучасна техніка не набагато перевищує зразки минулого століття.

А після уроків...

- Ммм...

Ашидо притиснула мене до стінки і пристрасно поцілувала. Я такого опору не очікував, але був абсолютно не проти. Мої руки вже погладили спинку дівчини.

- Гей, зверніть на мене увагу. - Оклікнула нас Мей.

- Ммм!

- Так! Ось те, про що ти просив. Я сховала в цьому поясі два сталевих троси, кожен на десять метрів. Дивись, тут їх можна видобути, а також є механізм повернення, достатньо причепити трос до міцнішого...

Міно без будь-якого запустила свою руку мені під сорочку.

- Так само я вирішила додати кілька кармашок для простих наручників.

Я показав Хатсуме великий палець.

- До речі, твоя популярність як героя зростає. - Помітила дівчину. - Це чудово. Я вже думаю про створення свого авторського знаку, який буду ставити на свої розробки.

Але він не реагував на те, що робив зі мною демонетка. Інакше, думаю Ашідо і не зважилася б робити щось подібне при ній. Але біля Хатсуми мої дівчата почуваються досить вільно.

- Ізоку, Міно, може вже вистачить? - Недовольно пробурчала Урака.

- Але я сумувала. - Ашідо, відірвавши поцілунок.

- А я зовсім не проти. І, так, Мей, дякую за цей пояс! Це дійсно те, що мені потрібно.

- Не соромся звертатися до мене, якщо знову щось знадобиться. - Багатообіцяющі усміхнулася дівчина-інженер.

Загалом, я отримав покращення свого костюма. Хоча, цей пояс міг би пройти і як окреме екіпування. А поки, допомога Мей зараз була не потрібна. Вона ще займається деякими своїми проектами і тестирами їй знадобляться тільки потім, коли закінчить. А товариській компанії вона якраз віддає перевагу роботі над черговою своєю техно-малычкою. Отже, ми з дівчатами відразу пішли на вихід.

- Погоди, Изуку... - Затримала мене Мей. - Я забула вкласти ключі від наручників.

Саме в той момент, коли дівчата вийшли, а я залишився у техаті, Хатсуме дуже наблизилася і закинувши руку мені на плече поцілувала. Звичайно, я був неслабо здивований, але Хадливий рефлекс спрацював без осички. Прибувши дівчину за талію, я вмудрився опустити долоню і потискати її попку...

Від Хатсума пахло маслом, її волосся на обличчі здавалося брудним і цілувалася вона зовсім не в силі. Але, у мене гормони, так що все нормально. Я відчуваю, як кров забурила від миттєвого бажання. Лише після того, як дівчина пропустила кінчики пальців по моєму обличчю, вона відірвалася. Між нашими губами ненадовго простягалася ниток слини. Гіркий погляд дівчини просто кричав, що їй хочеться більшого.

- Це як бонус. - Зарделася дівчина, вклавши мені маленькі ключі.

- Мей...

- Тсс. - Приклала палець до губ.

І викинула мене за двері.

Хоч і небагато, але це було чудово.

Здається, я все одно зможу отримати від неї особливу послугу. Ця думка дуже потішила мене.

- Що їй було потрібно? — Безтурботно посміхаючись, запитала Ашідо.

- Ключі... - Я кажу ті самі ключі від наручників.

- О, ми ж можемо це використовувати. - Лукаво завулилася демонетка.

За виразом її обличчя було надзвичайно очевидно, що саме вона має на увазі.

- Міно, як можна? - Я був вражений. - Це ж геройська екіпізація! До речі, ви ж допоможете мені потренуватися?

Я хотів навчитися швидко і якісно сковувати злочинців за допомогою цих наручників та сталевих тросів. З моєю швидкістю і спритністю, багато часу не треба. Просто кілька разів перевірю нові іграшки в дії і все.

- З радістю. - Зраділа демонетка.

- Можливо, мені теж варто попросити собі щось схоже. - Обдумливо пробурмотала Урарака.

- Ква. - Згідно з кивнула Асуі.

Загалом, нам було чим зайнятися.

Один з них бував у школі, коли в нього були маленькі полігони. Окрім моїх іграшок, дівчата також показали свої прийоми. Тепер дуже швидко може скрутити Ашідо або Асуї. Ганхед добре натягнув дівчину у своєму агентстві.

- Зате я можу так... - Ашідо розбудила. - Кислотний залп!

І вистрелила струей кислоти зі свого компактного водомета. Те саме обладнання, яке вона отримала від інженерного відділу для покращення свого костюма. Тепер у неї був спеціальний браслет на правій руці, до якого можна під’єднати досить потужний водяний пістолет, розроблений спеціально для її причуди. Крім того, ви можете легко налаштувати тип пострілу, який розпилює кислоту на близькому дистанції або запускає кислотні строї, але більшу відстань.

- Ха-ха! Я легко піду від такого. - Бодро відреагувала Урака, різко підстрибнувши.

Але Ашідо не стріляла в неї, просто Очако хотіла показати роботу своїх двигунів, точніше те, як вона навчилася їх використовувати. Коли вона обняла свою вагу, то легко злетила повітря і почала швидко маневрувати за допомогою маленьких двигунів у рукавичках та чоботях.

- І мене навіть майже не тош... гхм... Охх... - Вирівнюючи свій політ, вона почала повільно знижуватися.

Вирішивши їй допомогти, я підстрибнув і зловив дівчину на руки. Вона відразу відмінила свою примху, і їй стало трохи краще.

- У вас всіх з'явилися нові прийоми. - Вітхнула Тсу-чан.

Визирала вона трохи сумно.

- Не хвилюйся, ти ж і так крута, у тебе дуже багатограна примха.

- Але я теж можу щось придумати.

- Хмм?

Здається, жаба загорілася якоюсь ідеєю.

Але, тренуючи, вона вирішила зайнятися вдома. А поки що ми закінчили навчання в академії і пішли додому. У сенсі, в дев'яту берлогу, щоб відсвяткувати наше возз"єднання після тижневої розлуки. А, власне, вдома мене чекала Інко. Просто чудовий день. А наступний обіцяє бути не гіршим. Адже у графіку лежать фундаментальні вчення героїв. Зазвичай ці заняття досить цікаві.

Увечері я ще подзвонив Рей Тодорики.

Як завжди, жінка була рада поспілкуватися. Ці невдячні личинки майже не відвідують Шото і Фюмі. Зуко приходив лише два рази з того часу, як переїхав від батька до сестри. А сама Фюмі побувала в палаті матері тільки раз. На відміну від Шото, дівчина витрачає багато часу на роботу. Крім того, вона почала більше тренуватися як репетитор.

Моя збочена уява намалювала ситуацію, як Фюмі приходить до мене навчити пару уроків статевого виховання. Але, чесно кажучи, особливого відгуку ця картина в моїй душі не викликала. Ось не тягне мене до цієї дівчини чомусь. Якось це навіть дивно. Звичайно, якщо вона сама на мене нападуть, я не впущу такої можливості. Хмм, але ж Хатсуме напала? Так може бути...

У будь-якому випадку, день для мене закінчився з хорошим настрійом. Так і завтра зустрів мене в прекрасному настрої духу. Важко бути в поганому настрої, коли прокидаєшся поруч з такою жінкою! У сні Інко закинули на мене ніжку і притиснула до себе своєю розкішною груддю. Навіть вставати не хотілося, але потрібно. А якщо я хочу ще приготувати сніданок, то вставати пора вже зараз.

Звичайно, до обіду академії були нудними уроками — математикою та англійською. Але вже після обіду на нас чекав Всемогутній. Заняття проводиться на тренувальному полігоні, значить, буде щось цікаве.

- Привіт хлопці! - Бодро привітав нас качок в трико. - Так, тому що я тут!

І посміхається, вставши у круту позу.

- Емм, ми бачимо, що ви тут. - Обережно зауважив я.

- Аха-ха-хо! - Чомусь розсміявся Олмайт. - Зазвичай після цієї фрази я починаю геройувати, але зараз час для навчання основами!

Ну, тепер зрозуміло, навіщо він це сказав.

- Це така побита фраза. - Прошепотіла мені на вухо Ашідо.

- Але все одно, круто! - Вразила Урака.

Усемогутній, тим часом, здається, почав хвилюватися. Його усмішка спочатку виглядала натягнутою, але тепер у ній з’являлася якась напруга. Як цей двометровий чоловік хоче просто втекти від нас кудись і не піддавати себе більше стресу у навчанні. Здається, він навіть спітнів від хвилювання.

- Ви, напевно, скучали за нашими заняттями! Цього разу буде гонка порятунку!

- Вибачте! - Тут же підняв руку Сіда. - Хіба тренування по порятунку не повинні проводитися в зоні стихійного лиха?

- Ні. Там проводяться вчення про порятунок під час катастрофи. У нас же сьогодні інша тема... так, що за тема... - Олмайт розгубився, намагаючись зібратися з думками. - О так, гонка! За мною тренувальне поле гамма, це справжній лабіринт з індустріальних будівель, фабрики, склади і робоча техніка. Ви будете розділені на групи по п'ять осіб. Групи будуть виступати по порядку. Кожен з п'ятірки почне рух по сигналу зі своєї позиції. Переможець, хто першим прийде на допомогу...

- А кому ми будемо допомагати? - Поцікавився Ейджіро.

- Це буде дівчина в біді? - Уточнил я.

- Це буду я! - Радісно повідомив нам Олмайт.

- Пфф... - Фыркала Ашидо, ткнули меня ліктем в бік.

Я тільки потиснув плечима. Що вдіяти, дівчина в біді це один з кращих моментів геройської практики, коли ти рятуєш красуню. Правда, це рідко закінчується поцілунком у якості вдячності. Геть, від Фюмі я взагалі нічого не отримав, ну, крім щирого спасибі. Проте я не роблю все це заради вдячності, але буду їй радий.

- Звичайно ж, руйнувати оточення заборонено. - Додав Олмайт, тактовно вказавши пальцем на Бакугоу.

- Якого хріна? - Опелив Катсукі.

- Ти зрозумів, про що я! – Посмівся герой номер один.

Після цього було створено команди.

Я опинився в останній групі. У першій же вийшла Урарака, Киришіма, Іїда, Серо та Оджіро. Що ж, подивимося, хто перший прийде до фінішу, де їх чекатиме Всемогутній. Кірісіма в цьому завданні ясний аутсайдер. Серо - ідеальна нагода для цієї місцевості, він може літати тут як павук-людина. Оджіро чудово керує своїм хвостом, так що він, як мінімум, повинен обійти Ейдджеро. Іїда ще повністю не видужав від ран, отриманих на практиці, навіть його костюм ще в ремонті. Однак Тенья все ще володіє швидкісною примхою і може змагатися за перше місце. Про неї можна навіть не говорити, але я скажу - вона летить! Хоча якщо вона довго тримається в повітрі, то це може призвести до нудоти.

Подивимося, що з цього вийде.

https://literna.net/uk/books/261-chiterskii-personazh

Previous chapterNext chapter