Маніпулювання почуттів дівчинки-підлітка виявилося досить ефективним способом навчання. Не найчесніше говорити відверто. У моменті я навіть відчував себе винним, чудово відчуваючи щирість першої закоханості Німфадори... Але поки Німфадора хотіла виставити себе переді мною в кращому світлі, приклавши всі сили на тренуваннях, я був готовий закрити очі на мляве тертя совісті.
До того ж, сприймати почуття моєї учениці серйозно я все одно не міг. Ну, принаймні не до кінця. Занадто ж кумедними були спроби дівчинки пофарбуватися переді мною. Та навіть деякі дослідження вести почала, намагаючись виявити який саме вид жіночої краси мені подобається... Спостерігати за подібними було забавно. Але, як наслідок, це також пішло на користь моїй швидко зростаючій умілості в школі.
І мій розрахунок виявився дуже і дуже правильним. Ще не вдалося повністю звикнути до того, що чаклунство може бути лише пачком; Німпара прийняла для себе практику Шумерських магів досить швидко. Звичайно, деякі речі видавалися тими нелогічними, неможливими і просто дивними. Але від цього вже нікуди не дітися. До того ж, довіра учениці до мого персона дещо знехтувала такою проблемою.
Навчання йшло швидкими темпами. Того і дивишся, Німфадора вже через рік-повторка нажене Сиріуса в шумерську магію. У дівчинки не спостерігаєтьсяпроблем з магічною силою. До мого брата, Вейл або вже й так Белла та не дотягувала, але тут уже питання віку. Упевнений, якщо наші тренування продовжуються в тому ж темпі, дівчинка і Белла у майбутньому наздогнати зможе. Таланта і наполегливість цієї точно вистачить, та й я докладу всіх сил для навчання своєї учениці.
Крім того, саме навчання початківця мага змусило мене досить швидко прогресувати в магії. Нимфадора іноді ставила такі питання, заради пошуку відповіді на які мені доводилось серйозно задуматись, порадитися з Вороном, перекопати цілу купу інформації у мене і навіть трохи поекспериментувати в практиці. А таких питань було безліч. І майже кожен з них змушував мене поглянути на власні закляття під новим кутом ...
Думаю, через таких ось нюансів навчання маги і повинні були для початку виховати власного учня, а вже потім претендувати на звання Магістра. Звичайно, більш прості і тривіальні причини, які часто були спрямовані на те, щоб надавати перевагу гільдіям, також мали місце. Але повноцінне навчання нового мага все одно приносило мені багато користі. Я навіть почав розуміти Флітвіка, що постійно навчає всіх нових учнів.
Новий, свіжий погляд на магію, і деякі закляття зокрема, був здатний підстебнути розвиток серйозно придатного до навчання своїх учнів наставника ... Правда, вони були в подібному навчанні й розчаруванні. Так, Німфадоре не підходила шаманістично. Не те щоб та не могла вивчити закляття, ритуали і деякі інші практики шаманів...
Але тут вже діяло правило, що якщо десь прибуло, десь повинно було і побути. У нашому випадку Німфадора мала могутній метаморфовий дар, який став би невід’ємною частиною своєї сили в тілі. Мало того, що дівчинка могла дійсно вільно змінювати своє тіло. У цій та життєвій силі було багато, через що я першим же справою почав її навчання в магії крові і Йозі. Дві досить близькі по своїй суті школи магії могли здорово посилити і стабілізувати природні таланти моєї учениці ...
І це протиставило відмінному джерелу метаморфізму, магії крові та Йогі, і Німфадора була на диво обмеженими запасами духовної сили. І гаразд би це, у мене в свій час і на самому запаси цієї сили викликали криву висміювання на обличчі вже мого майстра... Але будь - які шаманські практики давалися Німфадорі з рук дуже погано. Та й сама племінниця не тягнулася до подібної магії.
Через що вже після місяця нашого навчання я звів лекції про шаманізм до мінімуму. Не варто насильно вбивати у учня те, що йому абсолютно не дається... Саме так я вирішив, зосередившись на трьох фізичних школах магії та тих основах, які повинні знати кожен шумерський маг для успішного магічного навчання в майбутньому. І я перетворював цю дівчину, плануючи в майбутньому зробити з Німфадори майстра цієї магії ...
По-доброму, до всіх цих занять ще і стихійну магію додати не завадило б. Але часу на все просто не вистачало. До того ж Німфадори мали ясний талант до магії вогню, що ускладнило навчання. Сам я в цій магії розбирався лише у теорії... Але це тільки поки що. Зрозумівши, що для повноцінного і всебічного навчання Німфадори мені в будь-якому випадку доведеться навчати ту магію вогню, і я сам, нарешті, взявся за цю школу магії.
Навіть спільна вправа з вейлами стала частіше організовуватись, приходячи додому після Хогвортсу і відбігаючи з тими тепер ще й на тренувальному полігоні. Талант моїх коханок у магії вогню було важко переоцінити. Все ж це, гадаючи що їхня здатність народжувати. Але, як правило, спостереження та спілкування з професіоналами свого завдання значно пришвидшують занурення у цікаву тему... Ось я і вчився у своїх коханок, намагаючись усвідомити і осмислити їх маніпуляції з вогнем.
Але мені все одно було досить важко досягти хоча б якихось успіхів у подоланні магії вогню.
Лід і вода - ось мої стихії. До них я звик, вони вже залишили свій слід в моїй аурі, і тепер переналаштуйся на магію вогню мені було дійсно складно ... Але я не збирався зупинятися, все частіше медитуючи на полум'я звичайного каміна з кожним разом намагаючись поглинути хоч трохи більше вогняної магії. І підсувки дійсно були. У мене не було багато антиталанта до магії вогню. А тому, справа хоч і не дуже швидко, але просувається.
До речі, великою допомогою для мене був мій паличок. Три десятки вогнестійких ящерів і близько сотні нижчих духів вогню, чиї душі я замкнув у своїй палиці, давали мені достатній приток вогняної мани, яку я міг використовувати для створення магії вогнем. Так я і в самих закляттях практикувався, і ауру свою поступово привчав до вогняної магії, заодно розгойдуючи ту незвичними навантаженнями... Іноді мене мутіло від використання вогнетривкого технік.
Я обпалювався власними заколюваннями кілька разів і не двічі. Ожги від магічного вогню взагалі стали моїми постійними супутниками... Я не квапився загоїти ті ж самі, дозволяючи аурі самій переробити наслідки вогняної магії. Хоча, тут я кілька лукавлю ... Насправді у мене іноді просто не залишалося сил на самолікування, через це опіки на руках час від часу залишалися зі мною на кілька днів.
Проблем з тим, щоб терпіти біль у мене ніколи не було ... Та і звичайна перев'язка бітами, вимочені в спеціальних зіллях, прибирала більшість дискомфорту, через що я не збирався звертати багато уваги на такі рани. Все одне, ті дуже швидко сходять на немає навіть без цілющої магії. Постійні практики в метаморфізмі, магії крові та Йозі, дають про себе знати...
Власне в такому темпі я і жив, присвячуючи всього себе навчанню Німфадори та власному розвитку. Ну і про роботу професором я не забував, все так само готуючи порожній ідіотів до екзаменів. На щось більше руйнуватися у мене все одно не було сил і часу...
Ну а потім настала зима і Різдво. Німфадора поїхала додому, до сім'ї, а я, заздалегідь погодившись з директором, відбув у Румунію. Там мене вже чекали нові десять жертв для моєї палиці. Звичайно, що дісяток душ молодих драконів не могли підсилити мою палицю чи сильно. Та той і так, якщо бути чесним, вже наблизився до того, який був у мене в попередньому житті... Але десяток вогнедишних ящерів все одно прийшли до речі.
Вони мали добрі запаси вогняної магії. Більш того, це була не звичайна магія, як у абсолютної більшості духів... Ні, полум'я дракона не просто так боїться більшість звичайних магів. Та що вже там, навіть професійні вбивці драконів, часто можуть похватити дійсно страшними шрамами від драконячого полум'я...
Воно дуже згубно впливає на ауру мага, в деяких випадках навіть запалює полум’я пекла. Серед відомих мені заклять магії вогню, звичайно, були конструкти з подібними ефектами ... Але була дійсно складна магія, до якої я ще дуже довго буду діставатися. Магія драконів була у мене буквально під рукою, в моїй палиці.
І я щодня тягнув ту на себе, змушуючи свою ауру і тіло звикати до подібної сили. Такі звичаї були дуже приємними. Саме під час тренувань з драконячою трав'яною я часто випалював собі руки... На початку, навіть тягнувши на себе магію магічних ящірок, я відчував сильне жування в аурі і тілі. Зараз з цим легше, але діяти все одно доводиться обережно.
Інакше наступні кілька днів доведеться приховувати перебинтовані руки магією ілюзій. Злякані кінчики пальців — це не те, що варто показувати студентам і тим більше Німфадору. Добре, поки що мені потрібно було приховувати свої травми від інших. Тільки директор запитав мене, як я почуваюся, коли помітив бинти під моїми ілюзіями... Але я навіть і не думав приховувати від нього подібних травм. Його окуляри занадто явно натякали на те, що звичайні ілюзії не можуть порозумітися з старим.
Ну та не суть. З часом мої руки все рідше і менше страждають від опіків. Думаю, до кінця року вже можна буде задуматись про те, щоб передати Німфадорі основи магії вогню ... Правда, тренувати подібну магію будинку та точно не зможе. Але з цим ми вже що-небудь придумаємо. Останні час я веду досить активний записку з Андромеди, розповідаючи про частину успіху її дочки ...
І думаю, та не буде сильно проти, якщо хоча б один місяць майбутнього літа дівчинка проведе в моїй компанії... Та і в цілому, це літо у мене обіцяли бути достатньо вільним. Можна буде надати Німфадорі доступ до особняка на Гріммо 12. Так само й дівчинка отримає можливість тренуватися в палкувой магії, і фіделіус приховає ту від слідів чар міністерство. І я можу не переривати її навчання на три місяці...
А ще, гадаю, варто познайомити Беллу і Німфадору. А то кузина дуже часто цікавиться моєю ученицею. Та й самої Німфадорі буде корисно поспілкуватися зі своєю тіткою... Бела зараз досить адекватна, щоб я не турбувався про свою ученицю. Поганому та її точно не навчати...
- Хоча, можливо я трохи поспішаю з виводами... - Утихоло масуючи віскі простягнув я, приймаючи екстрений дзвінок з боку магічного дзеркала моїх вейл. І щось мені підказує, що мої коханці-телохранники не могли наздогнати настільки, щоб вимагали моєї екстреної допомоги.
https://literna.net/uk/books/259-harri-potter-novii-rehuus-blek