- Давно не бачилися, Герміона. - Весело простягнув я, заходячи в порожній клас, де мене вже чекала дівчинка. Взагалі, її прохання про зустріч стала для мене справжньою несподіванкою. Незважаючи на те, що я моніторив її думки в режимі реального часу, але навіть такі заходи виявилися не панацеєю. І все ж інколи я відключився від нескінченного потоку думок, образів та емоцій дівчинки. Відпочинок треба також мені, нехай я вже і звик постійно відчувати напруження.
Загалом так, прохання Грейнджер стало для мене справжньою несподіванкою. Але я не відмовився від зібрання. В основному через те, що у мене було трохи вільного часу і мотив Герміони для зустрічі мені цілком влаштовував. До того ж, приділяти трохи часу цій маглокровці све же вартувало. Вона була майже найближчим другом Поттера, і якщо зараз можна було використовувати лише для видобутку інформації, то ось у майбутньому...
Взагалі, маглороджені студенти майже ніяк не захищені від нападок з боку своїх чистокровних однолітків. Я, наприклад, при сильному бажанні міг отримати в свої руки будь-яку маглороджену студентку Хогвортса. І я навіть не повинен був би напружуватися, просто найнявши кількох чарівників з лютого, що викрали б батьків, які мені сподобалися. А там можна і самій дівчині робити все що завгодно.
Маглокровки, на диво, відчувають сильні почуття до своєї сім’ї. Багато людей були готові добровільно віддати себе в рабство, щоб тільки їхні дорогоцінні батьки почувалися безпечно. З чистокровними в цьому плані було все складніше. Багато хто з нас розуміє, що ми є продовженням роду без нас рід стає непотрібним і тому життя багато чим вище за життя своїх батьків. Хоча тут, знову ж таки, все індивідуально, але абсолютна більшість чистокровних чарівників вибере своє життя, ніж життя батьків. Виховання впливає на них.
Загалом так, до Герміона я ставився з деяким із зневагою. Не хотів витрачати свій час на те, що я міг отримати з мінімальними трудозаратами. У моїх очах Герміона не коштувала більше трьох тисяч галіонів... Ну, так було б, якби я хотів саме що схилити дівчину до інтиму. Я ж хотів зробити з дівчини свою вірну помічницю в тилу ворога... Але і проти спокуси цієї дурині я нічого противився.
Та мене приваблювала хоча б тим, що її звабленням я зможу чудово обломати Поттера з його шестеркою. Впевнений, що через кілька років дівчинка розцвіте, пара баранів побачить в ній дівчину, а тут удіть такий красивий я у неї під спідницею. Ось це буде дійсно гарною жартом у моєму виконанні... Але щось я відволікся. Мене тут важлива розмова з дівчинкою чекав.
- Драко. - Степно кивнула дівчинка, дивлячись в моє обличчя. При тому її обличчя було настільки промовцем, що я ледь не розсміявся. Занадто очевидним було каяття і смирення на обличчі дівчинки. І я навіть знаю причину таких яскравих емоцій дівчинки. Герміони зараз були в руках. - Я б хотіла повернути тобі... Це. - Протягуючи мені скибку сиз щільної тканини, сказала дівчинка. Я лише посміхнувся, коли дізнався про свій недавній подарунок.
Так, на відміну від друзів Герміона я пам'ятав день народження дівчинки. Ну як пам'ятав, дізнався про нього з думок самої дівчинки. Та була занадто сумною напередодні такого знаменного свята, розуміла дівчинка, що її дорогоцінні друзі точно не пригадують про таку мізерну подію в житті дівчинки. Тому я вирішив скористатися цим, прив'язавши до себе дівчинку за допомогою подарунка, занадто очевидно буде мою увагу на контрасті з повною неуважністю справжніх друзів дівчини. При цьому на подарунок скупитися я не став, замовила запалену мантію з шовку акромантула, що коштувала як хороша гоночна мітла. Звичайна гра на контрастах у моєму виконанні.
- Герміона, не ображай мене. Можливо ти... і не чула про це, але у пристойному суспільстві немає нічого спільного з подарунками. Відмовившись, ти тим самим показуєш мені найвищий ступінь недовіри. - Дуже красномовно подивившись на дівчинку, сказав я. Нехай моя подруга стосовно її походження і може зачепити дівчинку, але в даному випадку це не так вже й важливо. Наша розмова все одно не припускав конфлікту через дрібниці, настрій не те.
- Але це занадто дорого! - Постала погляд дівчинки, притискаючи мантію до себе. - Я просто не можу прийняти такий дорогий подарунок. Це непристойно! - Додала дівчинку, намагаючись зробити максимально виснажливий вигляд. Але саме що спробувала зробити, я відмінно бачив, що дівчинка була рада. Щиро вдячна за подарунок і тому, що я не став забирати свій дарунок навіть після того, як вона запропонувала мені це зробити.
- Не забувай, Грейнджер. У мене достатньо грошей, щоб дати своїм знайомим те що вважаю потрібним. А тобі ця мантія дійсно потрібна. - З натиском сказав я. А коли дівчина бачить, що я трохи збентежена, то продовжує дивитися на мене. - Пам'ятай про результати старого медичного огляду. Невже ти думаєш, що після медичного огляду всі твої злопихителі раптово зникли. Я б не розраховував на всього один браслет. - Сказав я, дивлячись вказуючи на свій минулий подарунок. На браслеті моєї дівчини виправлялася пані, яка боялася отримати ще одну порцію проклять.
- Невже все так серйозно? - Трохи нарядне запитала дівчинка. При цьому та й сама, здається мені, розуміла дурне питання. Грейнджер була розумною, напевно розуміла, що проклясти її хочуть дуже багато і так багато.
- Грейнджер, не розчаровуй мене. - Встав я. - Ти подруга героя, і дуже багато людей не дуже то й раді цьому факту. І добре б тільки це, зловмисників завжди і всюди буде достатньо, інша справа, що сам Поттер тебе не захищає від агресії інших. - Ходячи по відверто тонкому льоду, сказав я. А дівчинка може дуже бурхливо відреагувати на мої не найбільш добрі слова в сторону її друга.
- І тому моїм захистом вирішив зайнятися ти. - Я так сильно запитала мене одна грайлива маглокровка... Але мій подарунок був лише сильнішим. Розумієш, що я якраз зробив для її безпеки куди більше, ніж той же Поттер, і вже тим більше Уїзлі.
- Ні. - Легко відхрестився я від подібної честі. - Я не хочу втрачати таку здорову дівчину. - Посміхнувся я, підходячи до Грейнджер і приймаючи ту за талію. - Та й приємно мені, чи знаєш, вище Поттера нехай і в такій дрібниці. - Начебивши на обличчя максимально пастну посмішку, сказав я... За що відразу мало не отримав по обличчю. Добре, що я встиг перехопити руку дівчини.
- Ти не виносимо, Драко Малфой! - Весь час емоційно вигукнула дівчинка, намагаючись вирвати свою руку з мого захоплення. Ну, куди там я навіть не дрогнув під її напором. З моєю сучасною фізичною формою для мене все її потуги були відверто смішні. При великому бажанні, а також підсилення від метаморфозму і простий циркуляції магії в організмі я міг би взагалі підняти цю пігаліцу однією рукою.
- Але ж, Грейнджер! Я прекрасний, і ти не можеш цього заперечувати. - Відпускаючи руку дівчинки, паралельно повертаючи свою долоню на талію Герміони, сказав я. - Якби ти була іншою, і ніколи б не дозволила мені так вільно тебе обіймати. - Весело осяяв я, привертаючи увагу дівчинки до моїх рук. Здається, та в запалі емоцій навіть не помітила, що я її в голу обняв.
- ... Можеш вважати це моєю вдячністю за подарунок. - Тихо прошепотіла грифіндорка, намагаючись боротися зі збентеженням. Не надто вдало... Особливо погано у неї виходило впоратися зі збентеженням, коли я в голу притиснув ту до себе і заривався обличчям в її пишне волосся. Зріст давав мені можливість прокрутити подібний фінт без будь-яких незручностей.
- Знаєш... - Почав я, на показ вдихаючи запах волосся дівчинки. - А мені подобається така вдячність. - Усунув я, остаточно вгоня маглокровку у фарбу і ставаючи жирну точку в цій розмові. Після подібного, Грейнджер точно не відмовиться від мого подарунка. Чого я, власне, і добився ...
Все ж мантія була не тільки на захист від прокляття і прямого впливу чар. Я сам себе вшив у мантію один примітний ручний ланцюг, що повинна посилити природну симпатію Грейнджер в мою сторону. Там все набагато складніше, ніж я пояснюю. Але якщо говорити без зайвих мішурів, то мій подарунок дійсно повинен, з часом, посилити в дівчинці тіплі почуття, що та відчуває у мене.
Елегантний і простий план по приручі однієї маленької маглокровки ... Мені навіть смішно стає від того, як все легко у мене виходить. Але ж тільки і коштувало, що погодити в собі всі кращі сторони Тома... і гроші Драко. Непогана суміш, якщо чесно.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda