Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 66

0% of chapter read

Я залишив Грінрассів, але так і не повернувся додому. Ну, точніше потрапив, але рівно на одну ніч, навіть вечеряв я в гостях у своєї нареченої. А наступного дня, Нарциса і Люціус, вже поволокли мене в гості до моїх сквайрів. Цього разу батьки пішли до мене, про щось умовлятись зі своїми висовками. Ну або просто на відпочинок. Це у Грінграсів ті довгости не могли. Не пристойно це, та й своїх справ у них було достатньо.

Але не суть, головне, що до сквайрів я вирушив не сам. А то занадто довго терпіти компанію Гойла і Креба, я просто фізично не міг. Вони були занадто нудними і покірними. І це ще добре, що сім'ї моїх сквайрів живуть майже в сусідніх резиденціях. Якби це було інакше, я б мусив спершу погостювати у Гойла, потім біля Креба, ну або навпаки. Але ті просто зібралися разом і ми "здорово" провели тиждень літа, летаючи на мітлах, і просто відпочивали.

Ну, так тиждень провели мої сквайри, я ж дозволити собі подібний відпочинок ... Можливо, але не хотів. Дисципліна і вже в’янута звичка бути при справі, просто не дозволили мені філонити. Ну а оскільки активні тренування в магії мені були недоступні, я вирішив зосередитися на фізичних заняттях, коях і раніше було багато, те ж фехтування з танцями, але заганяв себе на цих практиках я не поспішав.

Завдяки метаморфізму я міг прискорити ріст свого фізичного тіла. Так, прямі зміни тих самих м’язів я не ризикував. У довгостроковій перспективі ті могли зробити на мене дуже негативний, а можливо й шкідливий вплив, навіть це я знав напевно. Максимум, який я собі дозволяв - тимчасове посилення, що триває не більше дня і постійно тягне в мене магію.

Це те, що стосується різких змін. А втім, незначні зміни або просто підстеблювання природних процесів в організмі були набагато безпечнішими. І нехай проводити ті було досить складно, занадто тонка робота, але за минулий рік, практики, я вже встиг набити руку в цьому. І тому, як звичайно, фізичні вправи принесли мені набагато більший результат. Я вже зараз перевершував своїх сквайрів у силі, швидкості і витривалості, незважаючи на куди менші габарити.

Мої м'язи були просто сильніші, гнучкіші і міцніші за їх. Моє серце набагато легше і швидше тягло кров по венах, а мої легені швидше насичували ту киснем. Я був просто досконалим, ніж своїх охоронців, мій організм був кращим з якісної точки зору, а не з погляду чистої маси. Якби у мене було таке ж щільне і коренсточе тіло, я був би взагалі на порядок сильніше хлопців.

Але такого тіла у мене ніколи не буде. Ні, я звичайно можу, з часом, змінити свою статуру і структуру скелета... Ось тільки мені подобається моя нинішня зовнішність. Та й вирости я обіцяв майже в точну копію батька, просто трохи вищу і підтянуту. І мене це цілком влаштовувало. Справді, Люціус був гарним і вродливим. А зовнішність - дуже важлива частина людини, вже це Том почав розуміти на відмінно. Часто, завдяки своїй зовнішності та майбутньому Темний лорд міг пробиватися у компанії, яка по праву народилася і не зніяковіла.

Загалом так, своєю зовнішністю я був задоволений. Нехай та й поміщала мене до деякої міри. Важко, знаєте, витиснути з стрункого і високого, як для моїх років та комплекції, ведмежу силу. Тут ісхитриться потрібно ... Було б, якби людський організм не був таким досконалим. Той, як би дивно це не звучало, і сам чудово знав, що йому потрібно для подолання чергового стресу. Ти, головне, цей стрес створюй, так магія той підтримуй. А там організм сам знайде шлях, по якому йому варто рухатися у розвитку.

Так, розумний у чарівника організм. І коли чарівник допомагає своєму організму магію, так і виходить справжня цукерка. І я не перебільшую. Тільки пришвидшити природний процес розвитку, штовхнути організм за тим самим шляхом, як результат не змусить вас довго чекати. І це не лише фізична сила і витривалість організму. Усі важливі функції приходять на зовсім інший рівень.

Наприклад, кількість сну в день для повноцінного відпочинку зменшується. Так, спати по три години на добу і відчувати себе бадьорим, я поки що не можу, але ось сім-ша годин на день мені вже цілком достатньо. І це лише найзахопливіший приклад, який я виявив і тепер думаю як мені прискорити розвиток організму саме в цій області. На такі дрібниці, як зменшення кількості поту, а як наслідок і менша потреба у воді, або зростаючу терпимість до перепад температури, я взагалі не говорю.

Але схильність мені подобається. Нехай поки що зміни в моєму тілі і не настільки істотні, нехай навіть помітні. Але ось що буде після п'яти-сім років постійних тренувань? Важко сказати, але уяви так і малює картину ідеальної людини, що позбавлений майже всіх недоліків мого виду. Про банальну фізичну силу я і говорити не хочу. Я взагалі слабо уявляю, навіщо мені може знадобитися стільки фізичної сили.

Ні, зрозуміло, що ухилитися від заклинань в будь-якому випадку вигідніше, ніж приймати ті на щити, ось тільки, на цьому те, мої переваги і закінчуються. Прискорення чаклунства можна пришвидшити за допомогою паличок, але тільки до певної межі. Далі все впирається у ваш власний контроль магії. Про те, що жоден порядний маг не підпустить противника на відстані удару клиною і нічого говорити. Після війни зі Святою інквізицією, чарівники залишилися цілим томатом із заклинанням, яке могло б відігнатися від небезпечного в палахкотючому бою ворога...

Але я не збираюся закидати свої тренування. Мені було приємно відчувати в своєму тілі силу, не тільки магічну, але й фізичну. Та й решта бонуси розвиненого тіла точно коштували всіх моїх зусиль. Хоча мої зусилля на тренуваннях дуже швидко зростають. Я буду дуже соромитися, щоб добре тренуватися, незважаючи на те що танці — це найкращі вправи для розвитку гнучкості й пластику тіла.

Ну, з цим я вже як-небудь розберуся. Тим більше що час на роздуми у мене зараз було далеко. Дні в компанії простоватих сквайрів були занадто нудними і одноманітними для мене. А попереду мене чекає ще тиждень відпочинку у Пені, що не дуже те й краще за теперішню ситуацію. Ні, сама дівчинка була набагато розумнішою за моїх сквайрів, ось тільки дійсно цікаві канікули, з нею, я б назвати все ж не зміг.

Важко назвати цікавим, спілкування з фанаткою... поки та не досягла певного віку. Пенсі такого віку ще не досягла, а ось фанатела від мене, та, більш ніж ґрунтовно. Я сам її так зробив, нехай і намагався не пошкодити можливості дівчинки в критичному мисленні. І в мене навіть вийшло, ось тільки впливає це мало на що. Все одно бути у Паркінсонів буде досить нудно. У цьому я впевнений на все сто.

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Previous chapterNext chapter