Перше, що мені не сподобалося в поведінці Чжоу Чанг - це її спізнення. Та повинна чітко розуміти, що від цієї зустрічі залежить її подальша доля, а тому і запізнення в даному випадку дивилися якось недоречно. Я б, опинившись на її місці, не дай Мерлін, навіть думки би не дозволив про запізнення.
Другим дзвіником стала поведінка самої дівчинки. Та була... на позитиві, я б сказав. Спокійно увійшла в жіночий туалет, зачарований Сяо Нін особливим чином, щоб пропускати всередину лише певних магів, на чиєму одязі була мітка, з цікавістю почала мене розглядати. Трохи бентежилася правда, але в ній не було жодного страху чи ненависті. Дівчина швидше очікувала веселої і хвилюючої гри, ніж щось дійсно серйозного. І це напружувало. Напрягало на стільки, що знайомство я вирішив почати з питання.
- Чжоу Чанг, ти знаєш про угоду між нашими батьками? - Трохи нахмурившись, запитав я. Від зайвих розшахрувань я вирішив поки що відмовитися. Все одно моя сусідка, вже дуже скоро стане моєю молодшою дружиною...
- Емм... Не зовсім. Але раз вже ви з сестрою Нін мене покликали, то я тепер теж... - Розом занісши всі мої очікування, сказала дівчина. І мене навіть її збентеження, досить приємне, між іншим, не занадто те і відволікало від похмурих думок. Чжоу Чанг не знала про свій новий статус. Та швидше думала про те, що стала « критичним» Сяо Нін, проста коханка, яка крутить шашні з одним із найзавидніших учнів Хога... І мені навіть не захотілося ту розстроювати, занадто наївно були її думки. Але й залишити ту в незнанні я не міг.
- Не хочу тебе засмучувати, але угода між нашими батьківами може трохи відрізнятися від твоїх очікувань. - Сухо видавив я з себе, намагаючись не надто-то піддаватися власним емоціями. Особливо мене бентежило власне бажання ось зараз, орально, зламати це дівчину. Мій внутрішній садист буквально знеохочувався від спокуси, та й розум активно шукав користі в такій поведінці. І, що дивно, знаходив... Але я вирішив піти іншим шляхом. Поки що, я занадто погано знаю цю китаянка, щоб приймати якісь рішучі дії.
- Та як там можуть бути відмінності? Мені Сяо Нін і так вже розповіла все нюанси ваших стосунків. - Ще сильніше засмутившись, сказала дівчинка, що лише на півтора року була старша від мене сьогодні. При тому її погляд та і Норив вперетися мені в запах, ну або на ледь залежне обличчя Сяо Нін, яку я дозволив собі трохи потискати у вчасно очікування. В принципі, я навіть міг її зрозуміти. Дівчині скоро чотирнадцять, вона тільки про те самого і може думати, особливо коли ситуація до цього має.
- Дивись. - Не став я щось там пояснювати дівчинці, простягаючи ту саму папірець. Нехай вже сама все прочитає. Тим більше, що для неї китайська - рідна мова. Це я успадкував його знання від Тома, що активно вивчав іноземні мови, для розвитку ментальній магії, а також для вивчення закордонних рун. Ну і для вільного пересування світом, що природно. Темний Лорд зі шкільною лавкою розумів, що він не матиме успіху в Англії. Ось і збирався той відправитися в подорож, знання з магії шукати.
- Це ж... - Не дуже то й покладаючись власним очам, простягла дівчинка, при вигляді спеціального паперу конгломерату китайських кланів. Ознайомитися з цим офіційним документом було не дуже складно, сама папір більше походила на якусь купюру, ніж звичайний пергамент для письма. І китаянка не могла нічого дізнатися про рідних ієрогліфів.
- Документ купли-продати. - Відповів я, що зіниці дівчини починають розширюватися. Та явно в шоку, нехай і не хоче вірити у написане... але не дуже то у неї це і виходить. Та, мабуть, знає, що такий папір майже неможливо підробити, так само як « магічний підпис» батька та повинна була розпізнати. До слова, з моєї сторони, там поки ніякого підпису і не було. Це можна буде поставити лише після активації рабської печатки. - Мати на день народження подарувала. - Додав я, зауваживши все ще недовірливий погляд в мою сторону.
- Але ж твої подарунки дорогі. - Якось сумно простягнула дівчинка, не відриваючи погляду від паперу. І я, власне, був з цим згоден. Сорок тисяч галенів — це зовсім не мала сума. Особливо якщо взяти до уваги, що батько не знає про цю купівлі моєї матері. Нарциса сама сказала мені, що Люціусу знати про такі її подарунки не обов'язково. І я її повністю в це підтримую, нехай і не розумію, на що та розраховує. Ти маєш розуміти, що колишній Драко просто не зможе розповісти батькові про все і відразу? Ситуація не дуже зрозуміла.
- Які є. - Потиснув я плечима, забираючи з рук дівчину папірець. Та вже встигла перечитати її майже десяток разів. Та навіть якесь заклинання для визначення достовірності використовувала, чудово розуміючи, що простими способами цей папір не знищити. В самих паперу магії стільки, що тут тільки що пекельне полум'я і допоможе.
- Ты... Можеш активувати її після літніх канікул? - З якоюсь мольбою, запитала мене дівчинка, піднімаючи погляд від порожніх рук. - Я ще морально не готова... до чогось подібного. - Доповіла та, намагаючись утримати тремтіння в голосі. Я прямо відчував, що дівчинка зараз розплакається. Незважаючи на мої сподівання, ця досить легко повірила в те, що сталося, і тому я думаю про її стосунки з жінкою, яка була ще немовлям, та очікувана ненависть у тій не було. Скоріше якесь глухий розпач, зруйнована надія і дикий образ на батьків.
Та й не брехала мені дівчинка. Та насправді була просто не готова прийняти в себе на тілі рабське клеймо. Жодної надії вибратися з ситуації, в тій не спостерігалося. Можливо, це тільки поки що, зараз відчай занадто сильно в дівчинці, щоб та взагалі думала про таке. Є ймовірність, що в майбутньому ця гарна голівка з'являться зовсім інші думки.
- Вибач, але ні. Батьки попросили мене не затягувати. Та і самому мені не хочеться відпускати тебе. - Постуаравшись надати голос більше вибачливих ніжок, сказав я. Але Люціус не збрехав майже, бо вся ця ситуація зовсім не сонна. - Але можу пообіцяти, що змушувати тебе, до чого або не стану. - Додав я, бачачи, як дівчинка зовсім темніє обличчям. Того иглядиш. Справді розріюється. Та й зараз, тримається на одній тільки силі волі, не бажаючи влаштовувати істерику у моїй присутності.
- Не варто. - Помотала та головою, розтрощивши своє волосся і все ж не втримав сліз. - Я все розумію! - Висхлипнула та, підходячи ближче і піднімаючи голову. Так мені було дійсно легше використовувати подарунок матері, та й самій дівчинці так було зручніше дивитися в моє обличчя. Все ж я був досить високим для свого віку.
- Гарна дівчинка. - Погладив я ту по голові, кілька шокуючи і відволікаючи від основного дійства. А основними діями, в даному випадку, була поява магічної печатки-татуїровки, на шиї дівчини і моєму зап'ястку. Могутня хвиля магії буквально випалювала на наших магічних тілах, химерну схему, створюючи міцний зв'язок між нами. Односторонній зв'язок.
То биш, я міг впливати на дівчинку в дуже широкими межах. Будь то її розум, магія або тіло, сама суть Чжоу Чанг, опинилася в моїй владі. А та, нічого з цим зробити і не могла. Тепер навіть магія, не допоможе тій захиститися від мене. Ніякі щити не допоможуть, коли у мене є стійкий канал до самої душі дівчинки.
Ех, шкода, що тільки китайці вміють ставити такі печатки. Виторговувати у них рецепт виготовлення чогось подібного, просто неможливо. І в самих печатках не вийде. Китайські клани стежать, щоб всі їхні печатки були використані за призначенням. Так і захист від сканування на них коштує така, що я навіть не ризикую припустити, хто взагалі здатний її подолати.
Ех, дійсно шкода упустити з рук такий корисний інструмент. А як простіше було б, імій я такий зв'язок з усіма своїми слу... помічниками... Так, помічники.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda