- Ти довго! - Тут же почув я обвинувальний голос Сяо Нін, коштувало тільки двері за моєю спиною закритися. Дівчина сама прибувала не в кращому настрої, якщо більше не сказати. Та, мало не з жахом в очах дивилась на мене, нехай і намагалася мені цього не показувати. Ось тільки я все одно бачив, та і причина такої поведінки дівчини, я знав просто відмінно.
- Це ти вибрала не дуже влучне місце для зустрічі. Та й твоя маленька подруга все ще не прийшла. - Жорстко відповів я, не дуже задоволений тим, що мене змусили з'явитися в жіночий туалет, Хогвортс-експрессо. Хоча причина цієї зустрічі справді подобається мені. Мені подобається отримувати і відкривати подарунки, особливо коли ці дарунки роблять мені маму. А сам подарунок обіцяє стати дуже цікавим.
Так, сам я, на подив інших людей, так і не згадав про свій день народження. Той був п'ятого червня, саме в той день, коли на Поттера звалилася слава. Мені було просто не до мого дня народження. Так і не звик Том, а він становить домінуючу частину моєї особистості, святкувати свої дні народження. Загалом так, про своє свято я безпечно забув, зосередившись на всій цій ситуації з Поттером.
Ось тільки якщо про свій день народження забув я, це ще не означає, що інші про нього забули. Дівчата були першими, хто нагадав мені про таку важливу дату. Тоді ж я згадав і про листи, які прийшов мені на сніданок. Батьки також забули про мій день народження. Правда, Люціус обіцяв подарувати мені мій подарунок вже влітку, посіявши на те, що зараз везти той в Хогвортс, кілька безглуздо. Я не став противитись, розуміючи, що мова йде про черговий мітля.
Подарунок матері був набагато цікавішим. Маленький листочок, просто з зубодробної ручної в'яздю з китайський Рун, відразу ж навів на мене певну думку. Після того як я прочитав її листи, знову ж таки переконала мене в тому, що Нарциса дуже послідовна у своїх діях. Та й заради мене готова піти на дуже багато.
Ні, я і раніше це розумів, але настільки істотних доказів цьому просто не було. У чому справа? Відповідь проста: Нарциса таки звернула увагу на мій давній лист, який дослівно повторював один з моїх розмов із Сяо Нін. Дівчина, яка була тоді дуже зайнята рекламою своєї молодшої родички Джоу Чанґ, чиї батьки не противилися б мені, так само як це зробили самі Сяо Нін.
Тільки тоді мати так і не дала мені конкретної відповіді, пообіцявши розібратися з усією цією ситуацією. І я, якщо чесно, сприйняв ці її слова скоріше як побажання бути не занадто жадібним. І я навіть спокійно прийняв таку позицію своєї матері... Ось тільки помилився у своїх виводах. Нарциса дійсно, просто в'язала час на вирішення всієї цієї ситуації. І результат я отримав зовсім недавно, у вигляді подарунка на день народження.
Так, та папірець, написаний ієрогліфами і зачарована магією під найжорстокішим способом виявилася етакою грамотою на власність... На живу власність у вигляді Чжоу Чанг. При тому грамоту була не аби який, а зареєстрованої офіційно з боку китайського конгломераті кланів, про її артефактальну цінність я і говорити не хочу. Так, в Китаї немає свого міністерства магії, там баллом правлять клани. Але навіть так, конгломераті клани є офіційною владою в Китаї. Документи, що лежать в конгломераті, будуть дійсні і за приробами самій піднебільна.
У моєму випадку, це майже нічого не означає, поширюватися про свою нову власність я не збирався. Але для самої Чжоу Чанг, з деякими я і збирався зараз зустрітися, ця бажечка означала дуже і дуже багато. По суті, ця бумажка є офіційним підтвердженням того, що молода китаянка тепер є моєю власністю. Її батьки продали мою сім'ю, довічне рабство. Це вигідна позиція магії Китаю щодо дівчини. Нехай сам факт рабства і замаскований кожними, не настільки різкими та словами. Мол вона і не служниця зовсім, а молодша наречена в родині...
У Китаї титул молодшої нареченої, навіть до наложниць або коханки не був таким популярним. Дуже погано, якщо чесно. Зазвичай, китайські чарівники брали дівчат-закладинок до молодших дружин. Ця традиція, серед китайських кланів, обмінюватися третіми-п'ятими і десятими доньками своїх лідерів з кланом-врагом під час ув'язнення світу. Ці дівчата заохочували етакімі заложниці, що їм було потрібно, лише для матеріального підтвердження миру між кланами.
Ставлення до таких дівчат у клані, що природно, було не надто те й теплішим. Тим навіть народити, у більшості випадків не дозволялися. Їх ще на «церемонії шлюбу » обробляли спеціальними зіллями та закляттям, позбавляючи тих самих можливостей завагітніти. І я не знаю, чим Чжоу Чанг так вибачилася, що її вирішили банально продати в рабство, але папірець-рабський друк, зараз у мене в руках.
Власне, ця папірець і є причиною, по якій Сяо Нін дивиться на мене з таким явним жахом. Китайські чарівники, навіть переїхавши в іншу країну, дуже залежні від уряду Китаю. Конгломерат кланів продовжує стежити за своїми громадянами, надаючи їм допомогу навіть за кордонами. Але й влада над ними не забарилася.
Сяо Нін ж банально боїться, що така сама бунга моя мати витягне і з її батьків. Це зараз та проста коханка. Після Хога ці стосунки між нами навряд чи триватимуть, що дівчина більш ніж подобається. Залишатися моєю іграшкою, на все життя, та не хоче. А її родичка, саме така і ставала. Про що я і не передумав натякнути їй про це, попросивши влаштувати мені зустріч з Чжоу Чанг.
Я впевнений, що дівчинка дізналася про цей папір раніше за нас. Все ж переговори з її батьками, Нарциса вела явно не один день. Але я не могла підійти до тієї жінки. Мабуть, боялася. Ну або розраховувала якось викрутитися з усієї цієї ситуації. Для мене її мотиви не були занадто важливими. Але ось зустрітися з нею потрібно було ще цього року. Бо друк на бужечці потребує ще і активувати, в присутності самої дівчини, щоб та прийшла у силу.
Після того, як ми з'явимо спеціальний друк на наших тілах, контракт буде остаточно укладено, а сама папірець стане простим документом куплі-продаж. До слова, за Чжоу Чанг, моя мати дала а й сорок тисяч галенів. І я впевнений, що це далеко не повна вартість цієї дівчини. Нехай та і була лише третьою дочкою в родині, що робило її у очах батьків не лишком те й цінне, для китайців завжди цінувалися тільки спадкоємцями, але навіть продавати « дешевше» свою доньку, а навіть китайцям...
Ну нічого, дуже скоро я дізнаюся відповіді на всі свої питання так би мовити, з перших уст. Упевнений, молода китаянка, відмінно знає свою ціну. Та й на мої запитання та навряд чи відмовиться відповісти. Це зараз, до сімнадцяти років, та все ще може з мого дозволу природно жити з батьками. Після цієї знаменної дати, та повністю залежна від мене. Дійсно, рабиня без особливих прав... Вірше сказати, взагалі таких не має. Загалом так, дівчині дійсно не варто псувати зі мною відносини, тому відповіді на свої запитання я ж отримаю.
Ну або я так думав... Як і завжди, життя вміє розбивати всі мої очікування та припущення. Хоча, я міг би і раніше здогадатися про справжнє положення речей. Бачив же, що за останні кілька днів Чжоу Чанг навіть і не думала впадати у розпач через своє нове становище, продовжуючи веселитися та тішитися разом з усіма, кінець цього року.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda