Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 42

0% of chapter read

Спостерігаючи за Поттером і Уїзлі, що крутилися біля вітальні слізерин у образах Гойла та Креба, я був вражений тим, як чудово полюбляв цю пару. Нехай в ідеалі повторити поведінку моїх сквайрів у цієї пари і не вийшло, але необережна людина подібних дрібниць б просто не помітив. Хлопці дійсно непогано виконують роль двох бовдурів з шлунком за місце мозку... При цьому я впевнений, що Поттер і Уїзлі навіть не репетирували...

Так, я простежив за цією парочкою самостійно. Нехай я і довіряв своєму творінню на шиї Герміони, але сумніви щодо цих молодих людей у мене виникали не жартівливі. Добре, все обійшлося і без моєї допомоги. Краб і Гойл були тими ще тупицями... І це навіть добре. Моє життя неймовірно б ускладнилося, якби на місці моїх спостерігачів хтось більш розумний.

Я роблю все це не завдяки добрій поведінці. Я вже придумав, як скористатися всією цією ситуацією з максимальною вигодою для себе. І ні, виключити цю пару з Хогвортсу в мене точно не вийде. Директор ні за що не вижене свого золотого хлопчика. Я, швидше, хочу зародити деякий холодок у відносинах Золотого трио. Все ж до мене прийшли лише Гаррі з Роном, і покарання своє вони отримуватимуть самі. Без Герміони, яку я попросив не втручатися в цю справу.

Та, звичайно, намагалася бути обурена. Все ж за своїх друзів вона дійсно переживала, але я заспокоїв її. Ну як заспокоїв, просто сказав, що цій парочці все одно нічого страшного відробок не буде. А ось її за використання, про виробництво і мови не йде, я тримаю своє слово, перевертного зілля можуть і козлом відпущення зробити. Може зі школи дівчинка і не вигнали б, але цікава кара була б точно сформована.

Грейнджер не було в компанії цієї пари авантюристів. І вони можуть образитися на ту за це. Особливо, якщо я правильно все обиграю. Ця пара імбецилів, наскільки я встиг зрозуміти з думок Герміони, дивно легко піддаються маніпуляціям.

- Ну і що це за зборище? Чи був браний старосту грифіндора, який вирішив затримати двох другогодок з мого факультету? - Почав я свій виступ, впевнившись кроком рухаючись в сторону старшого Уїзлі. А той, очевидно, розгубився від моєї промови і не очікував обвинувачень у своєму напрямку. - Як низько та пал, Уїзлі. Хоча це мене дивує, у вашій сім'ї всі такі. - Виводячи хлопчина з себе, простягнув я. При цьому молодший Уїзлі також зреагував на мої слова, нехай і зумів себе стримати... На відміну від старшого.

- Ти щось маєш проти моєї сім'ї, Малфой. - Грозново схилився наді мною цей звалище. Щоб в наступну мить схопитися за живіт і вирватись у бік найближчого туалету. Я взагалі погано переношу агресію у свою сторону, так що лікувне закляття чистки живота є дуже м'яким покаранням для цього ідіота.

- А ви чого стоїте? Ходімо до вітальні, у мене є одна цікава газетеня. - Приказав я хлопцям, навіть не збавляючи крок. Хай старший Уїзлі і став для мене дещо несподіванкою, що міг перешкодити мені в реалізації мого плану. Але тепер той ще довго просидить у туалеті. Заклять його шлунка.

- Чим це ти його? - Досить схвильовано запитав у мене Креб, під чиєю личиною зараз переховувався Рон Уїзлі. Хай він і намагається це приховати. Якщо чесно, але з виглядом Креба цього вистачило б для багатьох людей. Обличчя моїх сквайрів зовсім не виразні.

- Заклять проковтування шлунка. - Відмахнувся я, відкривши двері до вітальні. Пароль я навмисно не вимовляв, використовуючи для відкриття дверей спеціальне закляття. Ми не хочемо, щоб цим проходимцям знати пароль від вітальні слезерина. - Для цієї бездарності подібних малості вистачить надовго. - Високо видавав я, закривши вхід до вітальні. Тепер ця пара точно нікуди від мене не втече. Мої чари не розвіяти якимось дітям, нехай Поттер і достатньо магічні для свого віку.

- Персі найкращий учень свого курсу! - Протестущ вигукнув Рон, викликаючи на моєму обличчі лише посміховище. Занадто сильно він впасти, захищаючи свого брата в образі Креба. Навіть Поттер помічає це, здираючи свого друга. Ну, будемо вважати, що я нічого не зрозумів. Хоча підозрілий погляд тим же варто відправити.

- Не знаю де ти таку нісенітницю почув, але це не так. Цей Візлі занадто слабкий магічні щоб бути кращим хоч у чомусь. Упевнений, той так і не навчився жодного безалкогольних заклинання. -Впевнено заявив я, відмінно знаючи програму останніх курсів. Тепер Персі на шостому курсі, лише шість місяців займається чаклунством. І я сумніваюся, що за цей час він досягнув у ньому серйозних успіхів.

- А ту вмієш чарувати без палички? - Вирішив запитати Поттер, затика свого друга, декого явно понесло. Він вже і забув, для чого взагалі сюди прийшов. Тепер для того, щоб шанувати свою сім’ю, важливіше не брати участі в жодних допитах.

- Я Малфой. - Заявив я так, ніби це і так все пояснює. - Звичайно я вмію чарувати без палички. Зі мною ось уже п'ять років займаються найкращі репетитори, щоб ти знав. - Додав я, тягнучи час. Вже дуже скоро дія перевертного зілля закінчиться, дозволивши мені цілком офіційно затримати цю пару... Я впевнений, що професор Снейп дуже здивується тим, як двоє грифіндорців у нашій вітальні.

- Але ж до одинадцяти років чарувати не можна. - Уверенно заявив Поттер, повністю розкриваючи себе в очах будь-якого чистокровного. Наші брати точно знають, що цей закон є тільки для маглокровок. Багато сімей починають навчати своїх дітей за допомогою магічних маніпуляцій з семи років.

- Гойле, не роби дурниць. - Поблизу з'їхавши, наказав я. - Ти ж сам мені кілька років тому скаржився, як суворо в навчанні твій батько. - Непомітно діставаючи паличку, сказав я. Я тільки що розкрив цю пару, і я дуже здивований, якщо вони цього ще не зрозуміли... Не зрозуміли...

- Э.. Та я просто так це сказав. За звичкою... - Підтвердив мої найгірші побоювання Поттер, почав виправдовуватися.

- Брехун з тебе, Поттер, зовсім не кращий, ніж сам Гойл. - Похвалив я хлопця, відсилаючи в Уїзлі, що вже встиг помітити зміни у вигляді свого друга, паралізуючі прокляття. І ефект перевертного зілля доходить до кінця. Зовнішність хлопців вже « плавала» швидко повертаючись до норми. Рівно годину і сім хвилин діяло зілля, як я і розрахував, бере зразок готового зелені у Грнджер. Я сказав їй, що це потрібно лише для перевірки безпеки зілля. Хоча вона все одно мені не повірила.

- Що ти... - Вкинувся Поттер, не відразу зрозумів, що сталося. І я цим скористався по повній паралізуючи його так само, як і Уїзлі секундою раніше. Тепер у вітальні слізеріна стояло дві статуї грифіндорців. Погана картина, що вибивається з загального фону вітальні. Особливо недоречним було руде волосся Уїзлі, що сильно вирізнялося на фоні зелених гобеленів.

- Я вже не думав Поттер, що ви вирішите зробити професору Снейпу такий чудовий подарунок на Різдво. З твого боку дуже благородно запропонувати йому всього себе без останку. - Огидно посміхнувшись, простягнув я, відчуваючи, як в хлопця спалахує ненависть і страх. Чудовий склад розуму для зустрічі з моїм крестним.

Невелике щоденник відразу ж опинився в моїй руці, а стрибок перо зайняв своє місце над ним. Я ж, спеціально не принизуючи голос почав чітко і ясно диктувати перу повідомлення для Снейпа. І тут навіть для цих залишопалів дійшло, що саме я роблю. Почулись два переможених стотуй з боку статуй...

- Хм, скоро професор буде тут. - Спокійно простягнув я, закривши книжку. - А Грейнджер все ще не була помічена моїми чарами. Не вже й брудна кров виявилася розумнішою, ніж я про неї думав? - Досить тихо, але все ще розбірливо, запитав я у самого себе. Звичайно, весь цей театр одного актора був потрібен виключно заради двох моїх улюблених глядачів.

А закляття я, до слова, дійсно застосовував. Це лише не пошукові, а скануючі і медичні. Мені було цікаво, що ж таке є в цьому Поттері, і мене так тягне до нього. І так, мої закляття дійсно не знайшли нічого незвичайного...

Якщо сліди недоїдання, кілька спадкових захворювань і десятки неправильно зрослих кісток, можна вважати чимось незвичним... І нехай для мене це нормою не було, але ось Том у свій час ще і не такого наздогнати встиг. Дивує лише носитель всієї цієї гидоти. Я не думав, що Національний герой мав важке дитинство.

Цікаво, як цей факт можна скористатися?...

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Previous chapterNext chapter