Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Підняти рівень поодинці

Том XIX. Розділ 1. Частина 1

0% of chapter read

Я - співробітник Асоціації мисливців. Коли просто йдете по вулиці, задайте будь-кому студенту, на якого споткнетеся, одне питання. Запитайте їх, яку роботу вони хотіли б мати в майбутньому.

У сотнях випадків ви отримаєте одну з цих трьох відповідей.

Перший: знаменитий мисливець;

Другий: співробітник великої гільдії;

Третій: співробітник Асоціації мисливців.

Якщо дитина трохи гальмує, то вона може витрачати кожен день на марно для того, щоб стати відомим мисливцем.

За допомогою прикладу дитина хотіла б отримати місце у великій гільдії, яка платила за свої здібності.

І найрозумніші з них б обрали стати працівником Асоціації мисливців, де платять стільки ж, скільки і у великих гільдії, але ти вважаєшся напівдержавним службовцем. А це зменшує ризик безцеремонного звільнення з роботи.

То хто ж я? Хм.. Я був розумним. Дуже розумним, до речі кажучи. І можливо тому, коли я оголосив про своє бажання приєднатися до Асоціації мисливців, і мама, та тато трохи засмутилася. Це трохи відрізнялося від реакції інших батьків.

Папа, наприклад, хотів, щоб я став прокурором. А мама хотіла бачити в мені хорошого лікаря, який би врятував тисячі життів. Я їх розумію. Єдиний син в родині, зениця ока. Так, вони хотіли, щоб я пішов їхніми слідами.

Але в мене теж була своя мрія. І ця мрія відіграла важливу роль у моєму житті. Стати співробітником Асоціації мисливців.

- Чому Ви хочете стати членом Асоціації мисливців? - Це сказав мені не хто інший, як сам президент Асоціації Гвен Хі, коли я сидів у переговорній з застиглим обличчям.

Я ж був зайнятий тим, що Корив себе за те, щоб завалив майже всі питання, які поставили інтерв'ю з-за того що сильно нервував. Але коли я почув це питання... Він проковтнув у мою голову і збудив мій мозок...

Світло в моїх очах різко змінилося. Принаймні, я пам'ятаю як з рішучим виразом обличчя відповів на це питання:

— Навіть тепер мисливці ставлять на смерть невинних громадян у різних частинах нашої країни. У такому випадку... Хто ж ті люди, які ризикують своїми заради самих мисливців?

Мій голос став гучнішим, коли я сказав, що хочу стати членом Асоціації і стояти на стороні тих людей, які захищали мисливців.

Чи я помилявся, коли почув тихі зітхання "Вау", що розходилися осторонь від мене і передо мною?

Але я точно пам'ятав, як бачив майже незамітну посмішку на обличчі президента Асоціації Гвен Хі, коли кутки його рота злегка піднялися.

І саме так я став співробітником Асоціації мисливців, отримавши роботу, заради якої багато хто був готовий померти. Я залишив позаду себе сльози батьків і покинув містечко, яке прикипів від душі.

Потім приїхав до Сеул, де розташовувався головний штаб Асоціації мисливців Південної Кореї.

Я відчував себе на сьомому небі від того, що успішно зробив свій перший крок до сповнення своєї мрії стати членом Асоціації, яка охороняла мисливців. Мій розум був злегка затуманений. Я навіть думав, чи все йшло саме так, як я хотів.

На жаль, мій чарівний образ Асоціації розбився на мільйони дрібних осколків на перший же день роботи. Мої наївні думки про те, що я можу запитто допомогти мисливцям відразу випарилися.

Відтоді як у цьому світі почали з'являтися пробуджені, Ворта і монстри, минуло більше дев'яти років.

Суспільство вже проходило через стабілізований період, і багато разів понині великі втрати. Так само як і пройшовши через незліченну кількість спроб та помилок. І, як новий член Асоціації, який робив свої перші майже дитячі кроки в цьому суспільстві, не було абсолютно ніякої надії, що у мене буде якась можливість висловлюватися.

Оскільки моєю початковою метою була допомога мисливцям, відповідно, я був призначений в відділ "підтримки". Але там мене чекали різноманітні завдання, від яких не було нічого корисного.

І це я ще лагідно висловився. Насправді ж це нічим не відрізняється від того, щоб розбиратися з бардаком після мисливців, пов'язаних із Асоціацією.

"Та що ж це твориться? Я чув, що мисливці в зоні поруч з нашою перш ніж піти на рейд, отримують чашку кави або закуски. Так чому ж нам не дають?"

"У мене є одна термінова справа, з яким потрібно розібратися. Так що не могли б Ви видати мені аванс за цей місяць?"

"Якщо я буду брати участь в сьогоднішньому рейди, то нікому буде забрати мою дитину додому. Не могли б Ви зробити мені цю послугу, будь ласка?"

І кожного разу щось подібне. Навіть якщо справа стосувалася низького рівня, який коштував небагато, комусь все одно потрібно було з ними розібратися. Але кількість мисливців була обмежена, тому їхні потреби й бажання мали виконуватися всупереч будь - яким бажанням.

В одній з найгірших випадків, якби хтось почав у чомусь звинувачувати мисливців, то мене очікував би дуже жахливий день. Але якщо мисливець, якого звинувачують, вирішив би залишити Асоціацію, то тоді ...

Коли я був у всіх будівлях, намагаючись вирішити ці численні питання, мене щораз більше розчаровувало реальність.

І ось так... В один з таких буденних днів сталося щось подібне. Поки я сумно вбивав час, мені надійшов телефонний дзвінок.

*тррр р-р

Я протяжно зітхнув, дивлячись на те, як телефон розривається в своїй трелі. І задумався, який же мисливець так ретельно телефонує, щоб викласти свої скарги на цей раз.

Я потягнувся і взяв трубку. Коли пластик вдарив моє вухо, з неї почулося дуже розлючений голос:

- Я ж казав Вам ніколи не відправляти до мене мисливця Сона! То чому ж моє прохання не слухало?

Я поняття не мав, про що говорив цей хлопець, але спершу треба було вибачитися.

- Жахливо шкода, мисливець-нім. Під час формування команди сталася помилка. Ви не могли розповісти більше про те, що сталося?

- Якого біса взагалі? Забудьте про деталі. Я сказав Вам, що моя команда не хоче нести відповідальність за труп, ви не знаєте? Ви ж продовжуєте всюди чхати цього слабака, який отримує поранення, навіть просто спіткнувшись у нашу команду! І ще ви смієте казати, що він — мисливець 5. Як, на вашу думку, нам розбиратися з наслідків якщо щось трапиться? Ще раз таке станеться, і я відразу ж йду, зрозуміло? — Після чого на іншому кінці поклали трубку.

Я поклав телефон на стіл, постійно прокручуючи в голові слово "терпіння". А потім почав збирати інформацію про того мисливця, який говорив по телефону цей чоловік.

Коректома заміною членів групи, можливо, була різницею. Таким, наприклад, як неузгодженість з рішенням лідера. Або ж вони один одному не подобалися, або хтось бився не так, як хотів цього інший... Загалом, такі запити робили досить часто, так що раніше я не приділяв таких подробицях уваги.

Але тоді...

"Містер Сон ... Мистер Сон... Його звуть Джин Ву, так?"

Я подивився на справу мисливця Сона Джин Ву і незабаром зрозумів, що тут щось було зовсім не так.

"Аа?."

Його рівень був всього лише "E", що ж до магічної енергії, яку він мав - вона була рівно на самому дні рівня E.

"Гей, його виділення магічної енергії не відрізняється від звичайної людини, хіба не так?"

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Previous chapterNext chapter