Було б чудово, якби мисливець Сон Джін Ву вийшов сказати:
"Ситуації з цими Воротами пройдуть безболісно, і не про що хвилюватися"!
Якби він тільки міг передати таке повідомлення наверх. Тоді б президент Сполучених Штатів Америки, який зараз безперервно дав би на нього, миттєво відстав. Інакше кажучи, це був би чудовий спосіб відновити його забуту честь.
Але якби правда виявилася зовсім протилежною цьому, то тоді...
Голова бюро відчув, як у нього серце пішло в п’ятки. Він сухо зковтнув і подивився час. Його наручний годинник показував рівно дві години п’ять хвилин.
До часу оголошення залишалося п’ять хвилин.
*тик так
Він слухав звук цокаючої стрілки годинника, яка, як йому здавалося, майже не рухається. Хвилини тягнулися незвично довго. Глава бюро підняв свій похмурий погляд.
Приблизно в той же час.
Після того як Джін Ву оглянув свою теневу армію, він запитав Беліона, що поряд з ним.
- Що відбувається з арміями, якщо немає Володаря, який їх веде?
— Замість вбитих Володарів командування над армією беруть їх маршали.
Він також пояснив, що військо велетнів керувало їхніми маршами після того, як їх було забрано в полон до рук Володарів.
Джін Ву зрозуміло кивнув. По цілому світі з'явилося вісім Воріт. Тоді це пояснює явище появи Врат для з'явлення армій без Володарів, якщо ними керували маршали.
І тоді в голові Джін Ву різко постало інше питання.
- Якщо я помру, то ти встанеш на чолі теневої армії, як її гранд-маршал?
Беліон похитав головою.
- Наше життя пов'язане з вашою, мій повелитель. Якщо ви покинете цей світ, ми теж повернемося в небуття.
Доти, доки голова їхнього господаря була на плечах, жодного життя його солдата не згасне. Отже, відданість її солдатам була сильною рисою тінейської армії. Вони йшли вперед тільки заради свого господаря, не дбаючи про свої власні життя.
Але якщо перевернути ситуацію, то в той самий момент, коли їхній господар зіткнувся б з серйозною проблемою і загинув, його військо відразу було б переможене.
"..."
Перевага та недоліки працювали за таким же принципом, як дві сторони монети. В залежності від ситуації, добре могло стати поганим і слабкість могла бути силою.
Звичайно, його вороги не забудуть цього моменту. І хіба це не означало, що він теж може використати його на свою користь?
"..."
Джін Ву занурився ще глибше у свої роздуми. Зрештою, в його очах швидко промайнула іскорка.
Потім з іншого боку до нього звернувся інший голос.
— Мой повелитель.
Це був Ікрид.
- У нас немає шансів у повному бойовому бою, мій володар -- викликав його глибокий і низький барітон, наповнений силою та впевненістю.
Вже минуло досить часу, відколи вони з Ікридом почали спілкуватися. Але Джин Ву все ще не звик до його голосу. Серйозно, він був одягнений в цю легкій, здавалося гнучку броню, так чому він мав такий мужній голос?
За словами самого Ікрида, вважалося, що він був найсильнішим лицарем за всю історію людейноподібних істот ще до того, як його переродили завдяки силі майбутнього Теневого Володаря. Так що було не так складно зрозуміти, звідки в його голосі була така зашкодлива чоловічість, але все ж ...
"І що ж робити з цим відчуттям гармонії...?"
Хоч і Ікрид знав про ситуацію Джін Ву, чи ні, він продовжував висловлювати свою думку.
— Попередній Тенневій Повелитель почав сумніватися щодо битв проти Владик і перестав збільшувати свою армію. Але в той же час інші завойовники не стримувалися і постійно збільшували свої армії.
— Як думаєте, яка різниця у бойовому потенціалі? — запитав Джін Ву.
Цього разу Білліон відповів йому.
- Ми не можемо сказати точно, але вона може бути більше як сто разів.
Тільки Бер не міг знати про розміри інших армій, так що він мовчки слухав розмову свого господаря та інших маршалів.
Джін Ву насупився. Чи ж це не означало, що в найкращому розкладі його ворогів було більше десяти мільйонів солдатів?
— В сотню раз, хм...
Джин Ву ще раз обдумав почуті цифри, перш ніж низьким голосом відповісти.
— Я все одно не збирався вести повномасштабну війну.
Він мав на увазі те, що йому ніколи не здавалася добра думка про проведення цілковитої війни. У цьому випадку відкидало перевагу його армії, де один міг стати "всем", або це все" могло повернутися до одного.
І навіть тоді у свідомості Джін Ву постійно зображалися образи бітів, які проходили в майбутньому. І після недовгої тиші...
*брр берр
Джін Ву дістав з кишені свій шумно вібруючий телефон.
Він прийняв дзвінок. Але ще перш ніж він встиг що-небудь сказати, з динаміка пролунав знайомий голос.
- Мисливець-нім? Це я, Ву Джин Чоль.
— А, да. Привіт.
— Як ви і просили, представили різних країн зібралися в аудиторії. Мисливець-нім, де ви зараз?
Перед тим як відповісти, Джін Ву мовчав по сторонах.
Скрізь були сліди важкої битви, земля була жахливіше розколота, прокопана і звернена в пил скрізь, куди б він не подивився. Усі ті дерева, які формували зелений ліс і густу чащу, випарувалися без слідів.
Все це було результатом способової битви тіней армії після того, як вона була поділена на три групи. Земля, яка залежала від мани, була повністю перекопана від жахливих ударів.
Джін Ву заздалегідь попередив японську асоціацію мисливців. Тому вони могли спостерігати за знищенням забороненої зони через розвідувального супутника. Хоча всі, хто спостерігав за цією подією, не могли приховати свого здивування. Вони були вражені зіткненням велетенських згустків магічної енергії, яку вловлював їхній супутник.
Вони були свідками справжньої сили теневої армії. І Джін Ву також зміг побачити цю силу.
Завдяки цьому досвіду він зміг точно виміряти бойовий потенціал своєї армії. Кінцевий результат був повністю задовільним.
Джін Ву перестав озиратися і знову зосередив свій погляд вперед. Перед ним схилилося понад тисячу солдатів. Вони чекали наступного наказу їхнього господаря і стояли, не рухаючи жодним м’язом.