Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Підняти рівень поодинці

ТОМ VII. Глава 11. Частина 1

0% of chapter read

— Серед ваших знайомих випадково немає діючих чи навіть тих, що відступили від справ Мисливців? — Поцікавився лікар у головуючого.

Це було дивне запитання. Лікар щойно розмовляв з пацієнтом про його хворобу, а потім раптом раптово заводить розмову про Мисливців? З чого б це?

Хворий відповів запитанням:

- Про що ти? Чому раптом питаєш про це?

- Ви чули щось про загробний сон?

Коли Ю Мен Хан почув це слово, то подивився на лікаря. У його очах промайнув страх.

Загробний сон...

Сон, при якому людина просто-напросто не може прокинутися.

Хворий не може вийти з стану сну, а його життєздатність зникає з кожною годиною. Таким пацієнту потрібне спеціальне магічне обладнання для підтримки життя.

Ця хвороба забрала життя багатьох Мисливців, чиї близькі були не в змозі заплатити за дороге лікування.

— Це хвороба, яка починається звичайною сонливістю. Але одного дня, коли людина заснула, то більше не може прокинутись — пояснив лікар. Потім він замовк і задумався.

До цих пір не було жодного випадку, щоб пацієнт прокинувся від такого сну.

Для хворого таке становище було подібне до смертного вироку, виконання якого постійно відкладається.

Ю Мен Хан, вислухавши діагноз, запитав:

— Але як ця хвороба пов’язана з Мисливцями?

—Сдається, що загробний сон тісно пов'язаний з магічною силою.

Іноді трапляються люди, які погано переносять магію.

Одним з показників того, що людина не переносить магію є саме смертельний сон - пояснив лікар.

— Хіба ти не сказав, що для підтримки життєздатності таких пацієнтів використовують магічне обладнання? — запитав він.

- Все вірно.

Лікар пояснив, що ядро в обладнанні є небезпечним. Але саме завдяки магії, що виходить звідти струм стає безпечним.

- Вам потрібно бути обережним з людьми, які володіють магічним мармуром, магічними камінням і магією, --рекомендував доктор.

"Людина володіє магічною силою..."

Чоловік подумав про єдину людину зі своєї родини, яка володіла магією — своїм сином Ю Джіном.

Лікар продовжив:

- Чув, що Ваш молодший син є Мисливцем.

Обличчя Ю Мен Хана стало похмурим, коли мова зайшла про Ю Джин Хо.

— Так... мені не можна зустрічатися з моїм сином?

- Якщо Ви це зробите...

— Не смеши! — З якоюсь злістю промовив Ю Мун Хан. - Це безглуздо.

Потім він втомився вказав лікарю на двері.

— Президенте, — запитав лікар.

Він вагався, не знаючи, що робити. З таким важливим пацієнтом було важко розмовляти. Але зрештою, зловивши на собі різкий погляд чоловіка, він вибіг із кімнати. Ю Мен Хан гнівно плював на двері:

"Хіба можна радити батькові триматися подалі від сина через якусь хворобу?"

Припустимо, і так.

Але якщо подібне сказати Джину Хо, як він на це відреагує? Скоріше за все, він буде скривджений до глибини душі.

Батьки не повинні казати дитині таке. Принаймні так вважав Ю Мен Хан.

"Більше того..."

Сьогодні сила світу стає чимраз популярнішою. Кількість людей, які мають її, постійно зростає. Він може уникати спілкування зі своїм сином, але серед нього завжди буде багато інших людей.

У такому світі взагалі було абсурдно слухати про непереносимість магії.

Головуючий голосно зітхнув:

« Чи це не природній відбір? »

Бути такого не могло.

"Я не програю" - сказав він.

Він дістався до таких висот, що сам іноді дивувався. А був час, коли в нього ніхто не вірив. Але він зміг подолати труднощі.

Саме він підняв Юджін корпорейшну на перше місце серед фінансових-обпечених компаній. Хоча багато хто тоді сумнівався, чи вона хоч би у першу тридцятку.

« Пройшовши усе це, ви радите мені впасти на коліна перед хворобою? » — подумав він.

« Я ніколи не програю» — він повторив ще кілька разів.

***

Джін Ву, перш ніж піти, відчинив двері до кімнати своєї сестри.

Оскільки час був ранній, вона спала міцним сном. Здається, що дівчинка не прокинулася б навіть у тому випадку, якби її взяли на руки.

Хлопець занепокоївся. Сестрянка виглядала такою беззахисною.

« А що, коли за нею хтось прийде? » — думав він.

Звичайно, було дуже мало психів, готових напасти на молодшу сестру S-рангового Мисливця. Але люди непередбачувані.

Принаймні було б ліпше бути готовим до такої помилки, ніж зробити помилку.

"Хм, адже мої солдати змогли сховатися в тіні?"

Він згадав про час, коли вчив своїх Теневих солдатів патрулювати район, боячись, що з'явиться злочинець.

Тоді солдати навчилися ховатися в тенях інших предметів.

Якщо це повториться ще раз, то можна сміливо залишати сестру саму.

До того ж, він знає, кому доручити це завдання.

« Виходьте», — каже Джін Ву.

Троє вищих орків з'явилися одночасно. Кімната сестринки відразу заповнилась. Вільного місця не залишилося.

До речі.

« Що за діла? Чому їх троє?»

Їх абсолютно точно має бути четверо.

Коли хлопець прокинувся в пам'яті, він видав шалений вигук:

« А! Я забув одного з них на стелі. Так! Треба спробувати і зняти його звідти 14.

"Подумаю про це пізніше."

Він посміхнувся і подивився на трьох вищих орків.

Всі вони були елітою.

Навіть у Теневих орків було підрозділ на класи.

Ці три орки разом швидко зможуть протистояти Мисливцю А ранга.

Це не просто слова. Навіть А-ранговий Сон Кі Гун важко справляється з трьома звичайними вищими орками.

А про таких монстрів і говорити нічого.

Джін Ву рух голови вказав на сестру.

Підійшовши через тінь до Джіна На, вони стали частиною її тіні.

"Відмінно".

Подібно й вони можуть затаїтися. Але коли їй загрожує небезпека, вони атакують кривдника.

Залишивши охоронцям вказівки, хлопець тихенько вийшов з кімнати.

« Тепер я спокійний".

Коли він зачинив двері і спустився до виходу з дому, то побачив внизу Ю Джин Хо. Він прийшов вчасно, як вони і домовлялися.

— Братан! — Блискучо вимовив молодий чоловік.

— Виспався?

— Да. Останнім часом готелі стали досить зручні.

Оскільки у самого Джін Ву вдома живе сестра, хлопець він оселив в готелі.

Схоже, що там його все влаштовує.

— Залишайся там, поки Гільдія не підбере приміщення для офісу.

— Ладно.

Вираз обличчя Ю Джин Хо було таким, ніби сталося щось дійсно хороше. Він завжди посміхався.

Вчора він розповів Джин Ву про свою розмову з батьком. І про те, що сталось через ті сварки.

Виявляється, Ю Мен Хан запропонував йому місце Майстра Ґільдії. Раніше Ю Джин Хо стрибав би від радості, почувши таку пропозицію. Але вчора він відмовився.

Вислухавши його, S-ранговий мисливець поставив питання:

- Ти впевнений, що зробив правильно? Ти відмовився від пропозиції батька, заради роботи зі мною!

Хлопець з образою в голосі відповів:

— Братан, я піду за тобою, куди ти покличеш!

Не варто було звинувачувати людину за те, що він відмовився від звання генерального директора заради друга.

— Пошли.

— Ладно.

Ю Джин Хо оселився за кермо, Джін Ву на сусідньому стільці.

Невелика вантажівка, на якій вони їхали, вирушила в бік вежі Тесон.

Ю Джин Хо запитливо подивився на Джін Ву:

« Навіщо ми їдемо до вежі у таку рану?»

Хоч він і розхвилювався, то вирішив мовчати. Не варто задавати зайвих питань.

Він загальмував перед баштою і насмілювався запитати:

— Братан, а навіщо нам к баш...

— Я скоро вернусь.

— А? — Ю Джин Хо повернув голову. Але нікого не побачив.

Двері автомобіля були відкриті, а його напарник зник з виду.

Здається, щось подібне вже відбувалося раніше.

Хлопець почесал затилылок.

"Братан завжди непомітно з'являється і непомітно зникає".

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Previous chapterNext chapter