Джін Ву, який тільки - но зайшов у кафе на першому поверсі, сів за сусідній вільний столик.
Оскільки йому доведеться чекати, він вирішив випити трохи кави. Він покликав офіціанта і невдовзі приніс його замовлення.
Джін В нахмурився, відклавши трохи кави.
"Що за кава взагалі, може бути настільки бідною."
Відверто кажучи, це було огидно.
Еспрессо, що він замовив, в надії, у кафе він буде приготований краще, ніж в каві-автомах, більше нагадувала травинні медичні настійки або зілля, Що він приймає на рейдках, а не кави, до якого звик. Медичні напої, м’яко кажучи, є розвагою для себе.
І найбільш незрозуміле було те, що якого хріна тоді це убога кава, коштує таких бабок.
« За ці 6000 років я відвалив експрессо, щоб купити щонайменше 2 банки кави в автоматі. І тоді краще буде."
Хлопець не міг подумати, скільки треба ложок цукру закинути в це гірке щось, щоб отримати смак, хоч віддалено схожий на звичайну каву, яку він звик пити.
Скрип.
Двері кав’ярні відчинилися і зайшли в кафе Ан Санмін та його ведучий Хван Кічхоль.
- Ідіть сюди. Я тут.
Джін Ву відгукнувся, і підняв руку, щоб привернути увагу.
Зайшовши всередину приміщення, Аня Санмін і Хван Кі Чголь відразу почали оглядатися по боках. Але помітивши руку Джін Ву попрямували до нього.
Вираз обличчя того, хто покликав їх Джін Ву було настільки добрим і дружнім, ну прямо добрий дідусь* власною персоною, що аж напружувало.
( Ред.). Замінили на зрозумілій рус. аналог)
- Я і подумати не міг, що наша з вами зустріч так скоро відбудеться.
Привітаючись таким своєрідним чином, він потиснув руку Джін Ву і сів навпроти нього, Хван Кі Чголь, що був весь час поруч з ним, сідав природно біля Ан Санмін.
У відповідь на це Джін Ву замість привітання обмежився легким кивком голови.
Як тільки Ан Санмін сів, від нього схопив контракт і потягнувся до Джін Ву.
— Перш за все розгляньмо умови контракту, вигідні для обох сторін. Не хвилюйтеся, пам'ятаю про всі ваші прохання і ми зробимо все, щоб у будь-якому випадку вас ніяк не образити.
А Санміну не терплялося якнайшвидше укласти контракт.
Він хотів якнайшвидше привітати свою перемогу перед президентом і відзначити цю подію.
Він уже бачив райдужну майбутність гільдії Білого Тигра. Здавалося, що від нетерплячості він навіть не міг всидіти на місці і підстрибав на стільці, на якому сидів.
Але Джін Ву знову спустив його з неба на землю лише однією фразою.
— Я сьогодні прийшов не домовлятися.
Рука Ан Санміна, що тримала контракт, здригнулася і повільно опустилась.
Хван Кічхоль, який також був у замішанні, втупився на Джін Ву.
Не бажаючи більше терпіти це, повільно і з укладом, але трохи холоду й сталі в голосі Ан Санмін запитав Джін В.
- Тоді, може розкажете, що у вас за справу до нашої гільдії Білий Тигр ...?
А Санмін був явно розчарований у цій ситуації.
Зараз це виглядало так: новачок, що піддає великі надії, за його вербовці і рекомендації все-таки прийшов на територію їх гільдії, і навіть міг би укласти контракт, але відмовився від нього робити висновок, як тільки цей самий договір з'явився перед його очима.
Може він все-таки передумає, або заради чого ще він прийшов?
Коли сумніви щодо того, що Ані Санміна дедалі більше переймалися кожною думкою, стали майже нестерпними, Джін Ву нарешті відкрив рот і промовив.
- Я прийшов сюди, бо хочу допомогти, вам двом.
- Що?
- Що?
А Санмін і Хван КіЧхоль відреагували одночасно на його слова. Потім ці двоє подивилися один на одного, а потім знову змінили свій погляд на Джін Ву.
На відміну від цих двох людей, які після його слів явно почувалися збентеженими, Джін Ву лише продовжив спокійно говорити.
- Ви нещодавно говорили мені, що через нас не залишилося вільних врат С-ранга, нібито ми зарезервували всі вільні ворота, які були доступні у той час. Тому ви зараз стикаєтеся з труднощами у житті ваших рекрутів, так?
- Так, все вірно. Ми не можемо зарезервувати ворота С-ранга, тому в даний момент ми стикаємося з труднощами у навчанні наших нових рекрутів.
- Тому я і прийшов у вас.
Ан Санмін підняв на нього голову і втупився у всі очі
- Я трохи не розумію, що ви хочете сказати...
Джін Ву, який подумав, що вже достатньо заінтригував їх, і підігрів інтерес, все-таки вирішив перейти до головного. Заради чого він власне сюди і заявився.
- Я хотів би продати три вже зарезервовані нами врат С-ранга, гільдії Білий Тигр, яка так потребує цих воріт.
Ааа...
-А. - Хван Кічхоль не стримався і закричав, коли почув пропозицію Джін Ву.
Двоє чоловіків з Гільдії Білий Тигр переглянулися. Тепер вони почали усвідомлювати справжню причину, чому до них прийшов Джін Ву.
Тоді Ан Санмін знову дістав договір, поклавши його перед Джін Ву і запитав:
- Якщо ви розумієте, в якій ми позиції і вам так сильно хочеться нам допомогти, то може не потрібно звертатися до будь-яких змовок, і ходити у кут да близько. Може відразу заключимо договір і на цьому все?
Джін Ву лише похитав головою на його слова.
- На даний момент у мене вже є робота по зачистці підземелля С-ранга, і я зацікавлений їй. Я не збираюся нічого змінювати на даний період мого життя.
- Тоді, що сталося? Чому ви прийшли до нас з такою пропозицією саме сьогодні?
Джін Ву лише посміхнувся на його слова.
- Звичайно, тому що я вирішив допомогти вам двом. Я чув ви зараз дійсно зазнаєте труднощі на рахунок цього питання.
А Санмін задумався. Він не знав, чи вірити йому в це.
Саме перед тим, як калькулятор в голові Ан Санміна заробив і почав проводити розрахунки, Джін Ву продовжував говорити.
- Звичайно, вам потрібно враховувати, що я йду на такі поступки і пропозиції тільки один раз і лише сьогодні. Ми теж не можемо відкладати рішення. Буду відвертим, якщо ви упустите цю можливість, то повірте мені, зарезервувати будь-які вільні ворота С-ранга в найближчий час у вас навряд чи буде шанс.
Це було схоже на те, що господар, який проводить розпродажу в магазині, і повідомляє вам, як товар, котрий здавалося закінчився, ще не розпроданий.
"Хмм...."
А Сан Мін був стурбований.
Це означає, що можна зарезервувати не лише в міському районі. Вони можуть бути будь-де.
Що заважає, наприклад знайти якісь ворота в провінції, зарезервувати їх і там провести навчання новачків рекрутів. З огляду на те, скільки в провінції можуть заплатити гільдії і як вона може платити Білий Тигр.
Але якщо так, то існує велика ймовірність того, що місцеві гільдії нападуть на них скарги в інженерні спільноти або й гірше.
Навіть подумати про це страшно, що може статися.
Так, це явно не варіант для вирішення проблеми.
Мужні гільдії провінції Хунань і тамплiєри — лицарі з Гільдії провінції Енн, і так далі, кожна гилдія буде зневажати їх. Ніхто не приймає таких жалюгідних відмовок і навіть не слухатиме.
Крім того, навчання новачків у таких місцях може дуже негативно вплинути на репутацію самої гільдії та її системи освіти.
"Хмм. ...домагається інших способів розібратися з цим і уникнути сорому у нас немає?"