Примарний Клінок Док Бе Джун.
Він, як і Пек Сого, був відомим на всю Ерію воїном. Спершу чаклунка Скарлет, а тепер Док Бе Джин?
“ Чому тут стільки шишок...? ”
Ні, можливо в даний момент вони не достатньо сильні, щоб їх так називати. Головна відправна точка може стати моментом, коли вони полишать гору і стануть знаменитими.
Отже, після закінчення навчання на цій горі Док Бе Джун, Пек Сого і Скарлет стали важливими фігурами.
— Хто ти?
Бе Джун подивився на Сон Міна і поставив йому запитання. Він не був у змозі побачити його через штраф сліпоти. Сон Мін подивився на Сого, і та написала на землі:
[Просто уявиться. Не треба боятися. Він виглядає страшним, але він не погана людина.]
Мене звуть Лі Сон Мін. а тут представився як слід, значить...)
Сон Мін вклонився. Бе Джун подивився в його сторону і простягнув руку.
Здивований, Сон Мін не зміг поворухнутися поки Бе Джун схопив його за плече. Він провів рукою з його плечей до кінчиків пальців його руки.
- Не схоже, що ти використовуєш меч.
- Що?
- Судячи з ваших м'язів, спис. Спис... Добра зброя. Скільки тобі років?
- Мені 15. — Відповів Сон Мін. Бе Джун кивнув і постукав по мечу, що висить на поясі.
— Не проти поєдинка?
— А?
— А, не турбуйся. Ми не можемо завдати шкоди один одному, і у мене немає ніяких намірів для цього. Я навіть нічого не можу бачити.
Сон Мін не міг вирішитися і подивився на Сого. Їй було все рано. Схоже, вона не хотіла втручатися.
- ...Пока що мої навички недостатньо хороші.
— А? Шкода чути.
Він виглядав дійсно засмученим через відмову. Він же був відомим воїном — Примарним мечником. Чи поки що у нього немає цього прозвучення?
“Думаючи про це......"
Як і Сого, він помер. Він увійшов у те ж підземелля і не вийшов. Було дивним бачити чоловіка, який помре через вісім років.
[Пошли назад] — Написала Сого. Тоді Сон Мін розгубився.
- Хіба ти не казала, що людей четверо?
Було чотири чоловіки, які пробули на горі більше ніж півгодини. Сого, Скарлет, Бе Джун. Він зустрівся лише з трьома.
- Навіть не намагайся зустрітися з Пламом. — Відповів Бе Джун, почувши питання Сон Міна.
- Він не зустріне тебе, але все одно не йди. Це не закінчиться для тебе нічим хорошим.
[Скажи, що ти зрозумів.]
— А... Я зрозумів.
Сого знову понесла Сон Міна. Вони залишили скелі і повернулися на притулок Сон Міна. По суті, це був просто невеликий будинок.
[Плам не знає, як бути соціальним.] — Написала Сого.
(П.Б.: Інакше кажучи він відлюдник.)
- Що означає "не закінчиться нічим хорошим"?
[Плам...]
Згорьована і написала:
[Він вразить. Він прожив тут цілий рік і має велику силу. Насправді я ніколи не билася з ним, але якщо зідаюся, то програю.]
Несподівана заявка. Цього вже було більше, ніж можливо, але вона сказала, що буде програти полум'я.
[Не тільки я, але й Бе Джун, якщо він з ним поб'ється, також програє]
- Що це за хлопець?
Він не міг жахнутися. Він не знав, наскільки сильним був Бе Джун, але судячи з аури, він здавався чудовим майстром. Прозвище Примарний Клинок було підтвердженням його сили.
[Що я можу сказати. Геній, який з'являється раз у сто років.]
Сого розсміялася. Ну, точніше, було схоже що вона сміється.
[Чи просто геній один на мільйон. Я тобі дещо розповім. Я показала йому навички швидкості. Він одразу ж повторив його.]
Здавалося, ніби його вдарили молотом. Сон Мін раз чи два бачив її швидкісної навички, але йому ледве вдавалося простежити за нею. Але тільки - но його побачив Плам, він скопіював її.
[не тільки мої, він скопіював техніку меча Бе Джина і магію Скарлет. Хто ж він, якщо не геній.]
Копіює бойові навички не так страшно. Адже це лише різні способи руху тіла. Але скопіювати магію було неможливо.
[Я кажу тобі, не зустрічайся з ним]
через те, що він може скопіювати щось у мене?
[Це теж. У тебе неперевершена техніка спису. Буде шкода, якщо дозволиш його вкрасти. Але це не основна причина.]
- Тоді чому?
[Ти впадаєшся у відчай.] — Написала Сого і більше нічого не додала. Він не пропустив емоції, що на мить здалося на її обличчі.
[Якщо зустріти справжнього генія, багато людей зазна́ють розпачу.]
Правда чиста.
Сон Мін знав людей, які вписувались у категорії справжніх геніїв. Ві Джі Хюн була з їх числа.
[Так що не шукай з ним зустрічі. Якщо не хочеш відчути себе безпомічним.]
—...Обещаю.
[Мені подобається твій стиль] — Написала Сого.
[ Я вважаю, що це чудово, коли людина намагається досягти чогось. Особливо коли дорога пов’язана з болем і стражданням, інші люди захочуть підтримати тебе. Я теж так думаю. Я хочу, щоб ти досягнув того, чого бажаєш.]
- Хіба тебе це теж не стосується? — Запитав Сон Мін. Він не був особливим. Як і він, Сого з самого початку взяла два штрафи. А недавно вона також отримала ще один.
[Я навчена] — відповіла Сого.
[А ти ні. Все ж ти тримаєшся. Єдиний, хто залишився тут протягом року - це Плам. Знаєш чому?]
- Не знаю.
[Біль і страждання лише погіршуються з часом. Штрафи накладають один на одного. Стати важко виживати. Якщо не зумієш, помреш.]
Сого розсміялася.
[Я не знаю, як довго ти протримаєшся, але я сподіваюся, ти не втратиш духу. Я підтримаю тебе.]
Дякую.
За місяць Сого багато разів допомагала йому. Він любив її.
До такої міри, що сподівався померти.
***
З часом страждання посилюються. Це здавалося Сон Міну дивним. Він не звик до смаку в роті, але, як і до ваги.
Але він не стояв на одному місці.
“ Я швидко розбуду. ♫
Минуло чотири місяці з його прибуття на гору. Хмара Аметизму вже досягла третього рівня. Навіть з ростом, цей досвід ріс дуже повільно. Але всього за три місяці він піднявся з другого до третього рівня.
“ У цій горі... є щось особливе. Хоча тут важко вижити, нагорода варта того. 14.
Це може бути нагородою, яку Міші нагороджував їх. У будь-якому випадку, для Аметистого Хлака це було не так просто.
Майстерність списа дуже швидко просунулась у спробі протистояти ваги його тіла. Це було швидко навіть з урахуванням штрафу ваги так наскільки ж швидше він стане без нього? При думці цього, його серце щоразу билося швидше.
Я стаю сильнішим.
Я наближаюсь до Ві Джі Хюну.
Це просто думка. Чи Ві Джі Хюн не діяла, поки він тяжко тренувався. Вона може бути прямо зараз вже знаходилась у більш потужному місці.
Але він не хотів думати про це.
Він зробив її своєю метою, і це додавало йому стимулу. Кожного ранку, відкривши очі, він відчував спонуку підняти свій важкий спис і тренуватися зі списом. З основ і закінчуючи Небесною технікою, він пішов до своєї кімнати й практикував Аметистське Хлако.
Було монотонно, але це був хороший день. Він ніколи... не тренувався так наполегливо в таких суворих умовах.
Його ци також зростала. Енергія таблетки та сила Ві Джі Хюна поширювались через його кров, разом з гірською природною енергією і Аметистим Облаком, енергія текла прямо до його енергетичного центру. в області живота).
Їжа як і раніше була жахливою. Він не хотів їсти. При кожній спробі його рвало. По суті, він мусив ковтати блювоту, щоб вона не вийшла.
Тіло все ще було важким. Щоб рухатися, йому доводилось використовувати ці. Щоразу, коли він тренувався зі списом, в нього розривалися м’язи і тряслися кістки.
Але йому довелося продовжувати.
Він повинен був.
І він хотів цього.
Щоб наблизитись до неї, до своєї мети.
Можливо---
Навіть перевершити.
Привіт.
Сон Мін зупинив рух списа.
Коли він подивився на джерело голосу, хлопчик, схоже, його ж вік, спостерігав за ним. Коли він подивився йому в очі...
Сон Мін відчув тиск. У його очах були зорі. Зірки підірвалися, коли він подивився. Вперше він зустрів чоловіка з такими дивними очима.
— Я Плам. А ти хто?
Плам.
По-правді, Сон Мін в минулому житті ніколи не зустрічав чоловіка на ім'я Плам.
Примарний Клінок Бе Джун.
Пэк Сого.
Скарлет.
Він чув про ці імена, а ось про Плама нічого подібного не було відомо.
Сого сказала йому, що Плам легко переможе і їй та Бе Джуна.
Він міг копіювати магію та техніку лише раз побачивши їх.
Сого сказала йому, що коли він зустрінеться з ним у розпачі, то сам нічого не чув про це. Тому його це не дуже турбувало.
—...Сон Мин. — Вонзивши списа в землю, відповів Сон Мін.
Він не думав, що Плам сам прийде і зустріне його.