Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Володар Нічим

Розділ 29 - гори Муші

0% of chapter read
Гора Муші

На цьому континенті не було так багато іноземців, які могли б стати відомими. Для невеличкої ділянки таке не рідкість, але щоб на всю Ерію - це означає, що ця людина незмірний геній, який зробив багато важливого, щоб поширити своє ім'я.

Пэк Сого потрапляла під обидві категорії. Як можна зрозуміти з її прізвиська, вона належала до класу воїна. Він не знав, звідки вона з'явилася, але раптово проголосила і стала знаменитою.

Вперше він почув про неї, коли став найманцем. Отже, принаймні через два роки вона покине гору.

“ І помре.--

Він знав одне. Її, без сумніву, чекала смерть.

В минулому житті вона померла. І до цього руку приклала ніхто інша, як маленький Пегас.

Через вісім років.

Він подивився на Сого, що шепотіла попереду нього. Через штраф тяжіння, йому кожен крок насилу давався.

Сого спеціалізувалася на проворстві (Оспортивність Сьоґо була її стрімкість). Так само було і в минулому. Її прізвисько говорило за неї; вона була швидкою немов спалах. За ці три тижні він дізнався, наскільки швидкою була Сого. На відміну від Сон Міна, неспроможного полювати через важке тіло, вона швидко і легко ловила монстрів.

Сон Мін навіть не міг стежити за її рухами.

[Ти занадто повільний.]

Сого зупинилася, після чого написала на землі очевидний факт.

[Стовстіть мені нести тебе?]

- ... Що?

[Неперепитуй, якщо вже бачив питання. Ти занадто повільний, тому я понесу тебе.]

Він призадумався. Навіть якщо це було Сого, йому здавалося, що його понесе дівчина, він не вважав це правильним. Але тепер гордість була недоречною, так що він кивнув головою. Вона підняла Сон Міна позаду і понесла. Він міцно вхопився за її плечі.

Добра.

Гарна людина.

Забавні слова, що вона сказала про себе, але для Сон Міна вона безумовно була такою людиною. Вона полює для нього три тижні. Вона дала йому всякі рослини, що він з'їв їх і розповіла де дістати воду.

Вона нічого не просила за це. Сого... Вона була чимось схожа на Ві Джі Хюна, але також відрізнялася. Чесно кажучи, Ві Джі Хюна дала Сон Міну всі ці навички і знання на знак дружби.

Що ж тоді з Сого?

Вони були друзями?

“ Я не знаю. 14, НС

Він не думав, що люди стають друзями лише тому, ніби один з них оголосив свого друга. Відверто кажучи, Сон Мін не знав, яке значення мали друзі. Якщо у нього ніколи їх не було, то звідки б він знав.

Друзі чи ні, він був щасливий за її доброту.

Один місяць.

Це був лише місяць, але він став найважчим за все його минуле і теперішнє життя. Якби не вона, то він би точно не вижив.

“Але вона... Умить. >>

І це був не якийсь випадковий чоловік, а маленький Пега Ві Джі Хюн. Перший друг, який у нього коли-небудь був. І вона вб'є Сого.

Чому?

Навіщо?

Поміркуймо, чому Сого помре. Було ясно, що вона помре від рук Ві Джі Хюна.

Може це через вбивство Сого ім'я Ві Джі Хюна розійшлося по всьому континенту.

“Ні, це не тільки через Сого.--

Він згадав інцидент. Це не мало ніякого відношення до Сон Міну, але сам інцидент своїми новинами потряс всю Ерію.

Підземелля.

Сповнені магією, вони поставали в деяких місцях у Ерії. Монстри навіть після смерті відроджувалися підземелля, і їх не можна було використовувати як здобич.

Але були й інші трофеї, відмінні від монстрів. Магічні зілля та книжки, інші таблетки, артефакти і ще багато інших речей, які можна дістати із підземелля.

І в кінці підземного підземелля їх чекав величезний кухля. Якщо трофей забирали, з втратою магії, підземні будинки зникали.

Через вісім років підземелля в Ерії відкриється. Не тільки Сого, багато інших зайшло в підземелля для досягнення знахідок.

Але єдиною, хто вийшла звідти, була Ві Джі Хюн. Він не знав, що їй там дісталося. Вони ніколи нічого не говорила про це. Але вона сказала дещо інше.

Вона вбила всіх, хто був у печері.

Сого зупинилася. Сон Мін відчував себе слабким, але не торкався цього.

Навіть коли вона бігала, то не сповільнялася.

Вона слабо постукала по його нозі. Сон Мін припинив свої роздуми і сльози на землю. Як тільки ноги торкнулися землі, його голені зігнулась через тиск.

- Що це?

Різкий голос наближався.

- Угх...!

Повітря пронизав сильний запах. Сон Мін поморщил нос. Цього чоловіка також було декілька кроків.

- Ви грубі люди! - Сказала, як виплюнула дівчина. Її обличчя і тіло було в повному безладді. Її довге волосся було брудними і розтріпаними, і через цей шар пилу та багнюки неможливо було зрозуміти, який у неї колір волосин.

Брудні були не тільки її волосся, але й обличчя. Роба, що вона носила, більше походила на якісь ганчірки.

“ Чому вона така брудна?

— Пэк Сого, ты стерва. Що це за дитина?

Кожного разу, коли дівчина щось говорила, з'являвся сильний запах. Здавалося, що якщо вона була б чистою і одягнена в красивий одяг, вона виглядала б красиво, але запах, який виходить зараз від усього її тіла, рубав всі надії на корню.

[Це...]

Сого витягла гілку.

[Я маю представити вас. Спершу, цю брудну дівчину звуть Скарлет. Вона - маг. А цю дитину звуть Лі Сон Мін.]

— Сон Мін? Він воїн?

[Сверечно.] — Написала Сого. Він думав, що практикантами будуть воїни, але хто б міг подумати, Що тут був ще й маг.

Мене звуть Лі Сон Мін.

— Скарлет. Відразу попереджаю, мій штраф - не купатися. Я не можу скупатися або почистити зуби. Отже, ось підсумок.

Скарлет виклала все як є і потім потерла очі.

— Крім того, я отримала штраф « Не міняти одягу ». Думаю, ти розумієш? Я нічого не можу вдіяти зі своїм жахливим запахом.

— А... Гаразд.

Сон Мін кинув на її заяву. Він хотів ще щось сказати, але він побоювався виходячої від неї воні.

— Ну так, німа стерва. Навіщо прийшла?

[Цей хлопець хотів познайомитися з іншими практики.]

— Ха! Цікаво, дивне явище. Чому? Хочеш дізнатися, що за штрафи отримали інші?

Скарлет обернулася, щоб подивитися на Сон Міна. Щоразу, коли вона дрижала головою, немов осади, в неї з’являється перхання.

— Нет... Справа не в цьому. Я просто, тобто ми в однаковому положенні, так що я хотів ...

- Одинакове становище? Дивись що цей хлопчина несе. Алло! Я тут уже півроку. Більше півроку тут відірвала! Що ти маєш на увазі з однаковим становищем?

Скарлет поклала руку в кулак і спустила його на голову Сон Міна. Боляче не було, але відчув себе брудним через те, що настільки брудний кулак торкався його головою.

[Не говори так. Минув лише місяць з його прибуття, але у нього вже два штрафи.] Обличчя Скарлет виражало здивування через її слова.

—... Два? Хіба це не божевілля, бляха? Чому ти зробив щось таке безглузде?

що так буде краще для мене.

— Выгодно. Ти, бляха, божевільний! — Заволочила с сміхом Скарлет.

— Паренек. На цій горі, включаючи мене та її, живе лише чотири особи, які тут більше ніж півгодини. І лише одна людина починала з двома штрафами, ось ця тупа стерва.

- ...А?

Сон Мін, здивований, подивився на Сого. Вона з байдужим виглядом написала:

[Голос і телепатія. Ось ці два штрафи.]

Не дивно. Йому здавалося дивним, що вона, з її то здібності, не користувалася телепатією.

— Але ось він тут, другий божевільний, бля. Не знаю, як довго ти протримаєшся. — Сказала Скарлет и отверилась. Здавалося, що їй нічого було додати.

- Для чого тренується Скарлет?

[Навіщо ти прийшов сюди?]

На питання Сон Міна, вона відповіла питанням.

- Щоб досягти межі майстерності.

[Верно. Люди живуть тут, щоб отримати що-небудь після важких випробувань і страждань. Я теж хочу збільшити свою майстерність, а Скарлет - це моя магія.

Вона знову понесла Сон Міна. Поки вони йшли, Сон Мін спробував згадати Скарлет з попереднього життя.

“А. ВИПАДОК

Він згадав.

Скарлет Ресір. За його смерті, вона ще була жива і стала великим магом, а також створила магічний напрям школи Ресір.

“ Що це? ”

Сого и Скарлет.

Затримані тут більше шести місяців, люди ставали відомими на всю Ерію.

— Пэк Сого. Це ти.

Наступним, кого вони відвідали після Скарлета, був старий чоловік. Біля велетенського скелі він обернувся до новоприбулих.

- Здається, з тобою ще хтось прийшов. Хто це дитя, він теж не може говорити?

Коли старий обернувся до них, Сон Мін від здивування розкрив рот. Його обличчя було все в подряпинах і убилих. Хоча ні, не тільки обличчя, все його тіло було в пораненнях.

[Його штраф - зору.]

Старик не міг бачити. Він обережно підійшов до них. Він не міг бачити, але легко йшов до Сон Міну і Сого.

[Так, ти повинен говорити йому все, що я напишу. А. Цього чоловіка звати Док Бе Джун.]

Док Бе Джун.

Док Бе Джун?

“Примарний Клінок! ”

Сон Мін подунув свій крик.

Він зустрів ще одну знаменитість (Він вступив у іншу відрасль).

(П.Б.: Тут або аналітор мав на увазі, що Сон Мін зустрів ще одну важливу фігуру, або щось подібне до того, як він увійшов у « клуб обранців ».

https://literna.net/uk/books/252-volodar-nichim

Previous chapterNext chapter