Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Я став спадкоємцем Німеччини!

Розділ 141: Битва за Польщу (1)

0% of chapter read

Того ранку німецька впливова газета Деутсche Weltblatt опублікувала статтю під заголовком « Польські прикордонники перетинають кордон, щоб вбивати німецьких громадян!» Це жахливі новини.

Польські війська нагнули кордон і вторглися в невеличке село, що лежало на німецькому кордону. Вони вбивали невинних людей!

Газета супроводжується кількома фотографіями. Їх дав фотограф, який знімав птахів на сусідній вершині і на них можна побачити польську кавалерію, яка переправляється через струмок кордону між двома країнами та мчить до села неподалік.

Коли фотографи зрозуміли, що щось не так, вони поспішили за допомогою до сусідньої казарми, але на час їхнього повернення в село сталася трагедія. Почалася люта перестрілка, і польські солдати були остаточно вмерли. У кінці газети були зображені тіла цивільних жителів і кілька польських солдатів, які сфотографували з папірами в руках.

Після того як газети закінчили продавати, було надруковано три додаткових примірники в терміновому порядку, але попит все одно перевищив пропозицію.

Менш ніж за пів дня в усій Німеччині лунали заворушення, громадськість мітингувала перед місцевими органами влади і вимагала суворого покарання винних; деякі радикали навіть заохочували оголосити війну Польщі для тих, хто був ублюдком. Площа навколо Берлінського палацу була переповнена людьми, а в небі лунали крики про помсту.

Зрештою, о дев’ятій годині він з’явився на балконі палацу і виступив перед натовпом в яросі: « Німеччина завжди прагнула миру за кордоном та єдності всередині села Орле. Не тільки населення моєї країни сумує, але й світова думка шокує. Результат цієї події стане не тільки питанням виживання всієї Німеччини, але й горем... Це горе людства по всьому світу." — Наприкінці промови він чітко застеріг: « Від імені Німеччини я урочисто попереджаю польський уряд, що кров буде оплачувати тільки кров! Ви маєте 20 годин, щоб видати організатора цієї жорстокості! Якщо його не буде, ми будемо використовувати всі засоби для відновлення справедливості щодо невинних синів і дочок Рейха! Включаючи війну!»

Хоч би які були часи і країни, у світі завжди було вдосталь фанатичної культури.

Але коли головний кумир країни - Наслідний Принц Імперії, і майбутній імператор говорить про війну, цей ефект мозкового угару фанів може бути розширений до сотень або навіть десятків мільйонів разів.

Натовпи маршу охопила радість, коли почула радіопередані чутки про те, що Польщі залякують війну.

Дивлячись на цих людей, Янік навіть відчув себе трохи недовірливим. Минуло всього двадцять років після останньої дійсно жахливої і трагічної війни, а тепер вони так люто збудуються при звуках наступної війни яка, очевидно, буде більш кравопролитною та страшною ніж пройшла. Чи це наслідок багаторічного промивання мозку Геббельсом, чи ці люди народилися з геномом войовничості?

У стародавні часи тевтони жили на посушливій півночі Німеччини, у великих незайманих лісах, де холодний клімат і неплідна земля зробили їх найсильнішими людьми та найбільш амбіціозними, сповнені рішучості завоювати регіони, багатіші за них. Таким чином, « людяність» стала одним з варварських рис тевтонів. Воно не тільки зникло, але й посилилося.

Але його не цікавило глибоке вивчення цього питання, його зараз хвилювала велика війна, яка ось-ось мала розбиватися.

...

На Даунінг-стріт, 10, прем'єр-міністр Чемберлен, який щойно підняв свою чашку з чаєм, впала на підлогу. Кілька крапель гарячого чаю потрапили йому на шию, але він не відреагував, тупо втупившись на радіо у кутку.

Що це німецьке відроджування тільки що сказало?

Війна?

Чорт!

Відкинувши чайну чашку до ніг, Чемберлен підняв телефонну трубку і зв’язався з британським посольством у Німеччині.

Він ледь не розбив телефон у руці, коли дізнався від посла подробиці « Скарбу в готелі Орле ».

Невже поляки збожеволіли? Вони прикордонники чи бандити? Навіть найбільш варварська країна не могла б зробити такий відчайдушний вчинок, чи не так? Тож не дивно, що німці настільки розгнівані, аж до загрози війни!

Розвиток Німеччини за останні кілька років перевершив сподівання Великобританії, і вона знову стала великою державою в економічному та збройному плані. Після анексії чеської військової промисловості два роки перед тим Німеччина вже не була переможеною країною, яку всі принижували десять років тому!

І ось, німці в самому розпалі і хочуть комусь врізати, а ці чортові поляки роблять таке божевілля?

Прем'єр-міністр підсвідомо подивився на годинник, було трохи за вісім ранку, промова Наслідного принца була о дев'ятій годині по німецькому часу, чому було дано тільки 20 годин? Чи може Німеччина бути готова до війни і завтра о п’ятій годині ранку?

Це було б абсурдно, і Німеччина чудово знала, що Великобританія й Франція підписали договір про співробітництво з Польщі.

Але що робити в Німеччині, коли Польща вранці не видасть організатора цієї жорстокості?

Поки він сидів у літаку, що летів до Парижа, в голові Чемберлена загальмовували питання, які турбували його. Після шестиденного обговорення зі своїми колегами він був готовий поїхати до Франції і зустрітися з прем'єр-міністром французів, щоб обговорити це питання.

Так чи інакше, він повинен був зупинити ці суперечки, якщо ні, то це цілком може стати спусковим гачком для Другої світової війни!

https://literna.net/uk/books/246-ya-stav-spadkoyemtsem-nimechchini

Previous chapterNext chapter