Глава 2868
Побачивши цю фамільярність і справжню близькість між ними, натовп знову відчув кров до горла!
Що це таке? Чи ці двоє є близькими друзями Су Ло, яка позіхає Пана міста?
Біен Юін неквапно підійшов ближче. Він встав позаду Цзи Ян і з теплою, відкритою посмішкою подивився на Су Ло. Він не вимовив ні слова, але все його обличчя, кожен промінь в очах сяяли щирою радістю і ніжністю.
— Непогано. Твоя сила значно зросла! — Су Ло схвалюючи його по плечу, вона відчула себе дуже щасливою.
- Все завдяки твоїм окулярам. Ми отримали додаткові десятиліття для тренування. Якби і після цього ми не просунулися, як би ми сміли дивитися тобі в очі? — Біен Юїн посміхнувся своєю сліпучою сонячною посмішкою, залишаючись тих же веселим юнаком, якого вони знали.
Почувши це, натовп зрештою впав у прострукцію. "Мати вашу за ногу!" Вийде, Юна пані Су Ло особисто відправила їх туди? Тепер всім було ясно: Су Ло - найвпливовіша людина в місті Чистилище!
Хіба вони не чули? Навіть Нестямний Король-Лів змушений називати її "Малющою тіточкою"!
— Юна пані... Ми винні... Ми глибоко помилялися... « Люди з переломними кінцівками, перемагаючи біль, один за одним повзли на коліна і благали прощення.
Су Ло, розійшовшись у ситуації, стала холодною і суворою: — Якщо люди не з Верхньої гори мають ресурси, ваше обурення виправдане. Але ви не мали права фальшиво звинувачувати їх у приналежності до Клану демонів!
— Да... — Наляканий навіть, як цикади в зимову сттужу.
— Я привела їх сюди, і я готова понести покарання за порушення правил. Але й ви за свою наклепу повинні відповісти, — Су Ло дістала Жетон Пана міста і знущалася. « Кожному учневі з Драконячого списку на горі, що в горах Верхній, буде підраховано по десять мільйонів очок у якості компенсації. Вважайте це моїм власним штрафом!
У Червоному списку на Верхній горі було щонайменше сто чоловік! По десять мільйонів кожному? Це ж... Яка ж це щедрість! Це ж мільярд очок раз!
Люди, що стояли на колінах, були захоплені. Що їм зламані руки й ноги? Варто купити пляшечку ремісника, який відновлює зілля і вони будуть як нові. Заробити так просто десять мільйонів балів - нехай вони згодні, щоб їм ще раз щось поламали!
Однак наступна фраза Су Ло вкинула їх до глибини розпачу: « Але всі, хто навмисно звинуватив моїх друзів, вчинили серйозний гріх. Хм, я не буду придумувати вам іншого покарання, але цих десяти мільйонів ви не отримаєте. Жодних окулярів.
— А-а-ак-А!
Всі замерли в оціпенінні, а потім площа оплакувалася дружнім плачем і стінами...
Як вона може це робити?
Это несправедливо!
Вони так страждали, вони зносили біль від переломів і в результаті якісь сторонні люди, які не мають зв'язку з роботою отримають по десять мільйонів, а вони - ті, хто "боровся за справедливість" — залишаться ні з чим!
Це ж десять мільйонів очок! Десять мільйонів! Як же багато можна було за них виміняти!
Під акомпанемент їхніх гірких сліз і безсилої злоби Су Ловела Юіна та інших в замок Пана міста.
— Ого, як тут красиво!
У величному палаці, що ширяє високо в небі, Ян захоплено захопила себе реп’яхами і її очі сяяли. Хоч вона формально і вважалася ученицею Господа міста, їй жодного разу не доводилось бувати тут.
Це місце було не просто прекрасним. Сама концентрація духовної енергії тут була настільки великою, що швидкість культивації зростала в декілька разів порівняно з зовнішнім світом.
Господар міста мав пристрасть до чистоти і порядку, тому Су Ло не стала займати головний палац. Але навіть бічний палац був величезним і займав площу всього маленького містечка. У ньому було безліч вишуканих павільйонів і садків, але в них ніколи не було господарів.
Су Ло звернулася до Цзи Ян: « Незабаром я відправляюсь на зовнішнє поле бою. Які у вас плани?
Цзи Ян і Біен Юін переглянулися. У їхніх очах з’явилася рішучість і радісна іскра.
- Ми йдемо з тобою! — В один голос вигукнули вони.
Су Ло щасливо посміхнулась і кивнула.
Розділ 2869
Саме так вона і планувала поступитися.
Вони провели в кімнаті гравітації десятиліття, але цей час був витрачений лише на медитацію та розвиток внутрішньої енергії. Вони виросли в культивуванні, але їм катастрофічно бракувало реального бойового досвіду. Зовнішнє поле бою було ідеальним місцем для того, щоб заповнити прогалину і загарбати її характер у горні.
При самій думці справжні битви на Зовнішньому полі бою Бієнн Юїн та інші прийшли в невимовне збудження.
Особливо Простушка.
Вона обожнювала бійки найбільше на світі! Протягом цих десятиліть у кімнаті тяжіння вона ледве не заробила собі внутрішні травми від нудьги і бездіяльності. Простушка люто змахнула своєю дубиною, ніби вже бачила ворога: — Ло-Ло! Швидше веди мене до тієї смердючої дівчини, яка тебе ображала! Я її так відділю, що рідна мати не дізнається!
Тільки зараз Су Ло згадала, що в місті Чистилище єдиною жінкою, яку Простушка могла вважати своїм ворогом, була безробітна Фея.
Су Ло поспішно схопила її за руку: - Ой, мені дуже шкода, сестричка, але я вже сама її вбила. Твого ворога більше немає.
Обличчя Су Ло виражало щире співчуття.
Почувши, що бій не буде і ворог переможений, Простушка миттєво сникла. Вона знервована, сівши на поріг палацу, вивісивши голову і виглядає цілком пригніченою.
Су Ло подивилася на її стару дубину і похитала головою: - Це "заздря" тобі більше не підходить. Твоя сила зросла, і стара зброя тільки заважає. Давай підберемо тобі щось справді гідне.
Потім вона змінила погляд на зброю Цзи Ян і Бієнн Юіна.
Їхні мечі та кинджали були лише ранга Людини, придатною для того, щоб стати на рівень Св. Але після тренувань у кімнаті тяжіння ця зброя, як і їх обладунки, зовсім не відповідала їхній теперішній могутності.
Су Ло видала кожному по золотій карті доступу, а потім перевела на їхні рахунки по сто мільйонів очок.
Цзи Ян, Бієнн Юін і Простушка — кожен отримав по сто мільйонів.
Зараз Су Ло нагадувала "Мальчика, що розкидає скарби" - вона засипала друзів багатством і не рахувала витрат.
"Дінь-динь-день".
Золоті карти в руках друзів затремтіли, оповіщаючи про поповнення. Коли вони подивилися на баланс, їхні щелепи буквально відвисли.
Такого нескінченного ряду нулів Цзи Ян ще ніколи не бачила. Вона тримала очі і перерахувала їх тричі, перш ніж змогла зрозуміти цифру!
— Ло-Ло! Ти нічого не переплутала? Ці окуляри... Це було неймовірно! Уму незбагненно!
У них все ще були живі спогади про те, як вони тільки прибули у Внутрішнє місто і продавали пилюки по сто-двістках за флакон. А тепер Су Ло одним легким рухом руки перевела їм по сто мільйонів! Цілих сто мільйонів очок!
Су Ло досить зажмурилась, думаючи про себе: "Жетон Господаря міста в мене, окулярами я розпоряджаюсь як хочу. Звичайно, я повинна подбати про вас як слід". Якби вона не боялася викликати знецінення очок у місті, то отримала б їм і мільярд!
— Ло-Ло, ты просто... — Цзи Ян не знаходила слів, дивлячись на подругу з ним обожнюванням і захопленням. Вона лише хитала головою.
Кроки Су Ло були настільки стрімкими і широкими, що вона пішла далеко вперед, залишивши всіх позаду. Спочатку друзі надіялися, що десятки років у кімнаті гравітації дозволять їм наздогнати її. Цзи Ян навіть таємно мріяла, що вони зможуть її перевершити.
Але тепер вони могли лише мовчазно качати головами. Навіть якщо вони просидять у цій кімнаті ще сто років, їм ніколи не порівнятися з Су Ло.
Є люди, народжені сліпими та унікальними геніями. А ще саме існування спонукує інших відчувати власну недосконалість.
- До речі, а як же Аньє Мін і Лан Сюань? Який їхній рівень? Чому вони не вийшли з вами? — запитала Су Ло з легким занепокоєнням. Вона дивувалася, чому з кімнати вийшли тільки троє.
- Вони сказали, що їх сили ще недостатньо, і вирішили залишитися в ньому на деякий час, щоб продовжити тренування. Біен Юїн також дуже нудьгував за своїми назвами братів.
Суласно кивнула: - Вони почали пізніше вас, і їхня база трохи слабша, та й природний талант майже поступається вашому. Для них буде краще провести там ще трохи часу.
- Але це не проблема. Що у мене зараз в збитку, так це очок, Су Ло посміхнулася. - Ми відправимося на зовнішнє поле бою, а вони залишаться у кімнаті гравітації. Як тільки вони закінчать, їхня сила також зробить величезний ривок.
Бієчен Юін і Цзи Ян, згідно з кивнулими словами повністю схваленого рішення Су Ло.